Постанова № 24209743, 22.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2901/2012

04 травня 2012 року справа № 2а/1270/2901/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Ірметової О.В.

при секретарі: Іванович К.В.

за участю:

представників позивача: Браун П.С., Прахован Н.І., Колотович Д.О.

представника відповідача Ленінської МДПІ у м.Луганську: Назаренко Н.О.

представника управління ДКС України у м. Луганську Луганській області: Ямщікова Н.В.

прокурора: Буняченко Ю.А.

розглянувши у відкритому? судовому засіданні матеріал?и адміністративної справи за? адміністративним позовом Приватного підприємства «Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання дій протиправними та стягнення з державного бюджету суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов МПП «Приват-Коммерс» до Ленінської МДПІ у м. Луганську, ГУ ДКУ в Луганській області, яким просив стягнути на користь підприємства суму бюджетного відшкодування з ПДВ загальною сумою 1114749,00 грн.

Постановою суду від 24 жовтня 2008 року, яке було залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 року, позовні вимоги МПП «Приват-Коммерс» були задоволені в повному обсязі та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2012 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 року було скасовано та справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції Вищий адміністративний суд України зазначив, що судам слід було з'ясувати характер та зміст операцій, за якими у позивача виникло відємне значення ПДВ, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, зміни у їх майновому стані як обовязкова ознака господарської операції.

Під час нового розгляжу справи позивач у точнив позовні вимоги. Також просив визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, які виражені у ненаданні висновку органам казначенйства на відшкодування сум ПДВ.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що була надана відповідачу 1 декларація по податку на додану вартість за лютий 2008 року з доданим розрахунком суми бюджетного відшкодування у котрому заявлена сума бюджетного відшкодування 122824,00 грн., за березень 2008 року з доданим розрахунком суми бюджетного відшкодування у котрому заявлена сума бюджетного відшкодування277856,00 грн., за травень 2008 року з доданим розрахунком суми бюджетного відшкодування у котрому заявлена сума бюджетного відшкодування 666922,00 грн., за червень 2008 року з доданим розрахунком суми бюджетного відшкодування у котрому заявлена сума бюджетного відшкодування 47147,00 грн, всього на суму 1114749,00 грн.

Таким чином , згідно п.п.7.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган зобов'язаний був надати органам казначейства висновок з зазначенням суми бюджетного відшкодування, а органи казначейства на підставі висновків надати позивачу суму бюджетного відшкодування ПДВ. Однак позивач у встановлений строк не отримав бюджетне відшкодування ПДВ, то фактом є то, що Ленінська МДПІ у м. Луганську протиправно не виконала свої обов'язки щодо наданню органам казначейства висновків з зазначенням суми бюджетного відшкодування.

Від так, Ленінська МДПІ у м. Луганську, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен був діяти у спосіб передбачений законом, а саме, за наслідками перевірки, або надати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій, що власне й зробила Ленінська МДПІ у м. Луганську.

Під час нового розгляду справи позивач зазначив, що органами казначейства після набрання законної сили постанови Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року по даній справі було в повному обсязі відшкодовано суму ПДВ. Заяв про пооворот виконання судового рішення відповідачи до суду не подавали.

Відповідач - Ленінська МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби заперечувала проти задоволення позову. Під час нового розгляду справи надала довідки щодо перевірки контрагентів за ланцюгом, які не були надані під час минулих судових засідань.

Відповідач - управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області заперечував проти позову посилаючись на те, що відповідно до п.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, встановленого наказом ДПА України та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.2001 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 08.06.2001 року за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. На теперішні час підприємству за рішенням суду відшкодовано у повному обсязі суми, заявлені позивачем. За таких підстав просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши представників сторін, прокурора,, дослідивши матеріали справи, суд вважає що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету визначено Законом України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97.

Згідно з п.1.6. Закону „Про податок на додану вартість" податковим зобов'язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7. податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі - Закон) сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як встановлено підпунктами 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п..7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, МПП «Приват-Коммерс», на день виникнення спірних правовідносин, зареєстрований виконавчим комітетом Луганської місьокї ради, знаходився на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Протягом періоду лютий-червень 2008 року позивачем до податкового органу були подані декларації з ПДВ, згідно яких сума бюджетного відшкодування за лютий 2008 року склала 122824,00 грн., за березень 2008 року - 277856,00 грн., за травень 2008 року - 666922,00 грн., за червень 2008 року з доданим розрахунком суми бюджетного відшкодування у котрому заявлена сума бюджетного відшкодування 47147,00 грн, всього на суму 1114749,00 грн.

Податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень-грудень 2007 року та січень-лютий 2008 року, що підтверджується актом перевірки №510/23-616/21799042, згідно висновку якого перевірена достовірність сум бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2008 року в сумі 33681 грн., за лютий 2008 року - 300302,00 грн., та яка буде підтверджена після дослідження ланцюга постачання у рамках наказу ДПА України від 18.08.2005 №350.

Також податковим органом була здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року, що підтверджується актом перевірки №974/23-616/21799042, згідно висновку якого перевірена достовірність сум бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2008 року в сумі 277856,00 грн., та яка буде підтверджена після дослідження ланцюга постачання у рамках наказу ДПА України від 18.08.2005 №350.

Податковим органом була здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року, що підтверджується актом перевірки №998/23-616/21799042, згідно висновку якого підтверджена достовірність сум бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2008 року в сумі 72694,00 грн. та перевірена достовірність сум бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2008 року в сумі 594228,00 грн., та яка буде підтверджена після дослідження ланцюга постачання у рамках наказу ДПА України від 18.08.2005 №350. В серпні 2008 року податковим органом булв здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року, що підтверджується актом перевірки №1114/23-616/21799042, згідно висновку якого перевірена достовірність сум бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2008 року в сумі 47147,00 грн., та яка буде підтверджена після дослідження ланцюга постачання у рамках наказу ДПА України від 18.08.2005 №350.

Так під час нового розгляду справи податковим органом були надані інофрмаційні довідки щодо перевірки контрагенів позивача за ланцюгом: СГФОП ОСОБА_7, ВАТ «Запорізький механічний завод», ТОВ «Аветіс Стіл», ТОВ «Інтеграл Тезно Сістем», ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», Дніпропетровський завод по ремонту тепловозів «Промтепловоз» ВАТ «Металугртрансремонт», ТОВ «Трансмаш», ДП НВК «Електровозобудування», ВАТ «Тепловозоремонтний завод», ВАТ «ТОК», ПП ВТКФ «Приват-Оптторг», ТОВ «Електропривід». При цьому вказані довідки були отримані податковим органом під час першого розгляду справи до жовтня 2008 року, а тому податковому органу було відомо про підтвердження контрагентами за ланцюгом сум ПДВ, які були заявлені позивачем на відшкодування.

Таким чином, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, та відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ. За таких обставин такі дії податкового органу - Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, порушили право позивача на своєчасність відшкодування сум ПДВ.

Під час нового розгляду справи матеріалами було підтверджено правильніть та правоміність формування позивачем сум податкового кредиту та заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період лютий-березень, травень-червень 2008 року. За таких обставин, з урахуваннім вимог Закону України «Про податок на додану варість», який дійяв на день виникнення спірних правовідносин, заявлені позивачем до відшколування суми ПДВ загальним розміром 1114749,00 грн., підлягають стягненню.

Оскільки під час нового розгляду справи судом було встановлено та не заперечувалось сторонами, що за постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року за даним позовом позивачу 24 березня 2009 року було відшкодовано 1114749,00 грн., згідно заявленої суми позову, та до матеріалів справи приєднано відповідний реєстр, з метою уникнення подвійного стягнення сум відшкодування ПДВ, суд вважає що спір є вирішеним, а тому позовні вимоги в частині стягнення сум ПДВ не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки при поданні уточнення позовних вимог позивач не сплачував судовий збір, та з урахуванням прийнятого судом рішення про задоволення частини позовних вимог, саме до яких позивачем не сплачено судовий збір, стягнення судового збору на користь позивача не відбувається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 94, 160, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання дій протиправними та стягнення з державного бюджету суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо ненадання управлінню Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації ПДВ за період лютий-березень 2008 року та травень-червень 2008 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 10 травня 2012 року.

Суддя О.В. Ірметова