Постанова № 24209628, 19.12.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-4958/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 10-00 год. адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібодар»

до відповідача: Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання -Канюки І.І.,

представників:

позивача -Романяка М.Я.,

відповідача -Подлєсного В.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібодар»звернулося з позовом, уточненим в судовому засіданні (а.с.21 Т.2), до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000202310 від 23.06.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 94 924,87 грн., з яких 52 314,85 грн. -за основним платежем та 42 610,02 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями в частині 29 552,00 грн. основного платежу та 36 919,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000292310 від 28.08.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 93 112,24 грн., з яких 52 314,85 грн. -за основним платежем та 40 797,39 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями в частині 29 552,00 грн. основного платежу та 36 919,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним правомірно віднесено до спеціальної декларації суми податку на додану вартість нараховані на вартість поставлених ним сільськогосподарських послуг.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки податковий орган вважає, що надані позивачем послуги з обробітку ґрунту повинні відображатися у податковій декларації з податку на додану вартість згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом, що, на думку відповідача, призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 52 314,85 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 10 травня 2011 р. по 06 червня 2011 р. посадовими особами Знам'янської ОДПІ на підставі направлень №219, 220, 221, 222 від 10 травня 2011 р. (а.с.4-7, Т.2) проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібодар»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р, за результатами якої складено акт №101/23-10/32315956 від 14.06.2011 р. (а.с.8-21), де висновком є порушення ТОВ «Агрофірма «Хлібодар», на думку відповідача, п.п.3.1.1. п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, 8?.7, п.п.8?.15.2 ст.8? Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 52 314,85 грн., в тому числі:

- липень 2009 року на суму -3 544,37 грн.;

- серпень 2009 року на суму -1 609,43 грн.;

- вересень 2009 року на суму -2 224,61 грн.;

- жовтень 2009 року на суму -2 217,13 грн.;

- листопад 2009 року на суму -1 160,31 грн.;

- грудень 2009 року на суму -551,87 грн.;

- січень 2010 року на суму -124,97 грн.;

- лютий 2010 року на суму -752,18 грн.;

- березень 2010 року на суму -27 055,44 грн.;

- квітень 2010 року на суму -1 759,25 грн.;

- травень 2010 року на суму -1 407,85 грн.;

- червень 2010 року на суму -1 087,34 грн.;

- липень 2010 року на суму -2 005,44 грн.;

- серпень 2010 року на суму -1 451,37 грн.;

- вересень 2010 року на суму -1 603,15 грн.;

- жовтень 2010 року на суму -2 059,92 грн.;

- листопад 2010 року на суму -1 034,92 грн.;

- грудень 2010 року на суму -647,14 грн.;

- березень 2011 року на суму -18,16 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 23 червня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000202310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 94 924,87 грн., з яких 52 314,85 грн. -за основним платежем та 42 610,02 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.5, Т.1).

За наслідками адміністративного оскарження ДПА у Кіровоградській області скасовано податкове повідомлення-рішення Знам'янської ОДПІ від 23.06.2011 р. №0000202310 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 812,63 грн. (а.с.28-30, Т.1).

З огляду на рішення ДПА у Кіровоградській області Знам'янською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000292310 від 28.08.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 93 112,24 грн., з яких 52 314,85 грн. -за основним платежем та 40 797,39 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7, Т.1).

Рішенням про результати розгляду скарги ДПА України від 10.11.2011 р. №5199/6/10-2115 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Знам'янської ОДПІ з урахуванням рішення ДПА у Кіровоградській області, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін (а.с.31-32, Т.1).

Позивач податкові повідомлення-рішення оскаржує в частині 29 552,00 грн. основного платежу та 36 919,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на дану суму основного платежу.

Зі змісту акту перевірки №101/23-10/32315956 від 14.06.2011 р. (а.с.8-21) вбачається, що податковий орган дійшов висновку про те, що позивач відносив суми податку на додану вартість за операціями з надання послуг іншим платникам податків та кінцевому споживачу до спеціальної податкової декларації, на яку поширюється норма ст.8?? Закону України «Про податок на додану вартість», в той час як, на думку податкового органу, такі суми повинні були бути задекларовані в загальній податковій декларації з податку на додану вартість, оскільки дані послуги не були сільськогосподарськими, а були, на думку відповідача, виробничими факторами.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Агрофірма «Хлібодар»відповідно до статуту є сільськогосподарським товаровиробником (а.с.36-45, Т.1).

У періоді з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р., що перевірявся податковим органом, ТОВ «Агрофірма «Хлібодар»було платником фіксованого сільськогосподарського податку, що вказано Знам'янською ОДПІ в акті перевірки (а.с.8, зі зворотного боку, Т.1) та мало свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №100262517 (а.с.33 Т.1).

Перевіркою даних податкових декларацій з податку на додану вартість (скорочених), поданих позивачем за перевіряємий період, встановлено, що ним включено у відповідних звітних періодах суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які виникли внаслідок надання послуг з обробки ґрунту населенню та підприємствам власною сільськогосподарською технікою, а саме -послуги по культивації, оранці, а також послуги комбайна на суму ПДВ 29 552,02 грн.

Судом встановлено, що у період з 01 липня 2009 р. по 31 березня 2011 р. позивачем подавалися до Знам'янської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість по ст.8? Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких нараховані суми податку на додану вартість на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, а також загальні податкові декларації з податку на додану вартість, за якими провадяться розрахунки з бюджетом (а.с.55-173 Т.1).

У період з 01 липня 2009 р. по 31 березня 2011 р. позивачем у деклараціях з податку на додану вартість (скорочених) по ст. 8? Закону України «Про податок на додану вартість»задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29 552,00 грн., а саме -за господарськими операціями з ТОВ «Агрофірма «Фортуна», ТОВ «ПАК-З»та СТОВ «Злагода»в сумі 26 298,50 грн. щодо послуг трактора на підставі відповідних договорів, актів приймання-передачі виконаних робіт та податкових накладних (а.с.223-234), а також за операціями з надання пайовикам послуг трактора, культивації, послуг комбайна відповідно до прибуткових касових ордерів (а.с.177-247 Т.2) на загальну суму 3 253,52 грн. за їх заявами (а.с.142-176 Т.2).

В обґрунтування того, що дані послуги є сільськогосподарськими та підпадають під спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість позивачем надано документальні докази перебування у власності сільськогосподарської техніки (а.с.23-39).

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти реальності зазначених господарських операцій, а тому відповідно до ч.3 ст.72 КАС України, зазначені обставини в судовому засіданні перед судом сторонами не доводились.

Представник Знам'янської ОДПІ стверджував, що надання позивачем послуг іншим особам по обробці земель власною сільськогосподарською технікою не відноситься до діяльності у сфері сільського господарства, а тому податкове зобов'язання з ПДВ за такими господарськими операціями, необхідно декларувати в загальній декларації з податку на додану вартість за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

У відповідності до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.п.7.7.1 п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.8?.2 Закону, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно до п.8?.1 ст.8? Закону, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.8?.2 ст.8? Закону, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

У відповідності до п.8?.3 ст.8? Закону, якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідно до п.8?.7 ст.8? Закону, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку -суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Таким чином, ст.8? Закону України «Про податок на додану вартість»не містить вичерпного переліку видів діяльності на які розповсюджується дія цієї статті, натомість відповідно до змісту п.п.8?.15.7 п.8?.15 ст.8? Закону Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний їх перелік, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

Відповідно до п.13 Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8? Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року №23 норми ст. 8? Закону України «Про податок на додану вартість»поширюються на вид діяльності щодо надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту:

- надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку;

- надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування;

- надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом;

- експлуатація зрошувальних і осушувальних систем;

- насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення;

- облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо).

Таким чином, враховуючи те, що надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі та надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом відноситься до видів діяльності на які поширюється дія ст. 8? Закону України «Про податок на додану вартість», то позивачем правомірно віднесено у відповідних звітних періодах суми податку на додану вартість в розмірі 29 552,02 грн. за господарськими операціями з надання послуг з обробки ґрунту іншим особам власною сільськогосподарською технікою, а саме -послуги по культивації, оранці, а також послуги комбайна.

При цьому, суд критично оцінює лист Міністерства аграрної політики України від 23.04.2009 року, №37-21-1-15/6802 яким роз'яснено, що послуги надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені в Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8? Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року №23, не відносяться до сільськогосподарської діяльності, на яку розповсюджуються норми ст.8? Закону України «Про податок на додану вартість», так як він, не будучи нормативно-правовим актом, суперечить та фактично змінює сам перелік та норми закону, а тому судом до уваги не береться.

Більш того, в даній ситуації господарська операція з надання послуг передбачає операцію між двома особами, відповідно до якої, одна особа такі послуги безпосередньо здійснює за винагороду, а інша отримує їх результат понісши відповідні витрати.

Роз'яснення ж Міністерства аграрної політики України, надане листом від 23.04.2009 року, №37-21-1-15/6802, відповідно до якого до спеціального режиму оподаткування відносяться лише послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, знаходиться поза межами змісту поняття «господарська операція з надання послуг»оскільки таке матеріальне благо за ними не вибуває з володіння сільськогосподарського підприємства та є витратами, що впливають на собівартість такого сільськогосподарського товару.

У зв'язку з цим суд вважає, що податкові повідомлення-рішення в частині нарахування основного зобов'язання з податку на додану вартість є неправомірними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні встановлено, що штрафні (фінансові) санкції застосовані відносно ТОВ «Агрофірма «Хлібодар» в сумі 36 919,30 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями складають:

- 7 384,44 грн. згідно ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України;

- 29 534,86 грн. згідно ч.1 п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Знам'янською ОДПІ безпідставно визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість, то відповідно до змісту п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у податкового органу були відсутніми також і підстави для застосування штрафних санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

У судовому засіданні встановлено, що Знам'янська ОДПІ не досліджувала питання в частині використання платником податків сум податку на додану вартість в розмірі 29 552,02 грн., задекларованих позивачем у відповідних звітних періодах в деклараціях з податку на додану вартість (скорочених).

Зі змісту пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України вбачається, що застосування щодо платника податків зазначеної норми можливе лише у випадку використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Окрім цього, згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Більш того, відповідно до пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України у випадку встановлення факту використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання вказані суми підлягають стягненню до бюджету, а тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000202310 від 23.06.2011 р. та №0000292310 від 28.08.2011 р. в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 36 919,00 грн. (7 384,44 грн. + 29 534,86 грн.) підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000202310 від 23 червня 2011 р., винесене Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібодар»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 94 924,87 грн., з яких 52 314,85 грн. -за основним платежем та 42 610,02 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 29 552,00 грн. основного платежу та 36 919,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000292310 від 28 серпня 2011 р., винесене Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібодар»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 93 112,24 грн., з яких 52 314,85 грн. -за основним платежем та 40 797,39 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 29 552,00 грн. основного платежу та 36 919,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібодар», код ЄДРПОУ 32315956 (27444, с. Суботці, Знам'янського району Кіровоградської області, вул. 60-ти років Жовтня, 46) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 29,55 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан