Постанова № 24209218, 24.04.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 2a-1021/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Андрейчук Л.М.

за участю:

представника позивача - Запорожцева В.В.

представника відповідача - Коцаби Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"

до відповідача: Міського відділу Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

10.04.2012 року Публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) "Ерсте Банк" звернулося з адміністративним позовом до міського відділу Державної виконавчої служби (далі-ДВС) Коломийського міськрайонного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування постанов та зобов'язання до вчинення дій. Позовні вимоги мотивує тим, що постанови, якими накладено арешти на майно, що належить ОСОБА_3 та є предметом іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_3 та позивачем, державними виконавцями міського відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції прийняті всупереч вимогам чинного законодавства та з порушенням прав банку, як іпотекодержателя.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що для забезпечення виконання кредитних договорів від 27.08.2008 ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 27.08.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №НОМЕР_1 та відповідно накладено заборону на відчуження нерухомості, яка є предметом вказаного договору та належить ОСОБА_3 Крім того, представник позивача вказав, що на момент укладення даного договору жодних обтяжень майна, визначеного як предмет іпотеки, зареєстровано не було. Вказав, що 15.03.2012 року ПАТ «Ерсте Банк» отримано від міського ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції лист за №5803/6 від 02.03.2012 року, яким було повідомлено про те, що в ході проведення виконавчих дій по примусовому виконанню зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 боргу було описано та арештовано приміщення та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_5. В зв'язку з вищенаведеним ПАТ «Ерсте Банк» звернувся до приватного нотаріуса за витягом із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Згідно отриманого витягу за №35278155 від 16.03.2012 року, заборон відчуження на нерухоме майно про яке йдеться у листі міського відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції, не встановлено. Однак, встановлено наявність інших обтяжень нерухомого майна належного ОСОБА_3, підставами яких є оскаржувані постанови міського відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції.

Зауважив, що оскільки вартість заставленого майна значно нижча розміру заборгованості боржника, згоди іпотекодержателя на продаж даного майна органи державної виконавчої служби не отримували, то згідно норм чинного законодавства можливість задоволення вимог інших стягувачів за рахунок даного майна виключена. Отже, на його думку слід визнати протиправними та скасувати постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №25892459 від 15.04.2011 року; про відкриття виконавчого провадження ВП №27375716 від 01.07.2011 року; про арешт майна ВП №28762344 від 21.09.2011 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №30135294 від 02.12.2011 року в частині накладення арешту та заборони відчуження на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та яке перебуває в забезпеченні виконання зобов'язань перед ПАТ «Ерсте Банк» та зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яким виключити реєстрів зазначене майно.

Представник відповідача в судовому засіданні подав письмове заперечення на адміністративний позов. Просив суд в задоволенні позову відмовити з мотивів викладених в письмовому запереченні. Суду пояснив, що акт опису й арешту майна від 01.03.2012 року складений у відповідності до вимог чинного законодавства. Своїми діями прав позивача не порушував. На запитання суду пояснив, що оскаржувані постанови винесені державним виконавцем, який на даний час звільнений з посади. Доказів того, що ПАТ «Ерсте Банк» при винесенні оскаржуваних постанов повідомлявся про такі дії немає, як немає й доказів того, що при винесенні оскаржуваних постанов державним виконавцем встановлювалась реальна вартість заставного майна й встановлення тієї обставини, що майно, яке ним арештовувалось, є предметом іпотечного договору.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка.

Вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, судом встановлено наступне.

З метою виконання рішень судів, які знаходяться в провадженні міського відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції, було винесено постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №25892459 від 15.04.2011 року; про відкриття виконавчого провадження ВП №27375716 від 01.07.2011 року; про арешт майна ВП №28762344 від 21.09.2011 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №30135294 від 02.12.2011 року.

В судовому засіданні встановлено, що для забезпечення виконання ОСОБА_3, зобов'язань згідно кредитного договору за №014/0321/4/21863 від 27.08.2008 року, та кредитного договору за №012/0321/1/21912 від 27.08.2008 року, між ПАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 27.08.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №НОМЕР_1 та відповідно накладено заборону на відчуження нерухомості, яка є предметом вказаного договору та належить ОСОБА_3

Як вбачається із вказаного договору предметом іпотеки визначено наступне майно ОСОБА_3: нежитлова будівля (магазин(склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (п'ятдесят шість/один), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23521241; нежитлова будівля (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (п'ятдесят шість/два), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510750; нежитлова будівля (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 (п'ятдесят шість/три), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23521151; нежитлова будівля (гараж), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 (п'ятдесят шість/чотири), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510507; нежитлова будівля (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 (п'ятдесят шість/пять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23509966; нежитлова будівля (гараж), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 (п'ятдесят шість/шість), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510370; нежитлова будівля (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 (п'ятдесят шість/сім), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510434; нежитлова будівля (офісно-виробниче приміщення), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 (п'ятдесят шість/вісім), реєстраційний номер (номер за РПВН) № 23510861; нежитлова будівля (магазин-офіс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 (п'ятдесят шість/дев'ять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510166; нежитлова будівля (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 (п'ятдесят шість/десять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23520966; нежитлова будівля (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 (п'ятдесят шість/одинадцять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23521035; нежитлова будівля (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16 (п'ятдесят шість/дванадцять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510092; нежитлова будівля (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 (п'ятдесят шість/тринадцять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510536; нежитлова будівля (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_18 (п'ятдесят шість/чотирнадцять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510303; нежитлова будівля (приміщення (цех по переробці риби), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_19 (п'ятдесят шість/п'ятнадцять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23509857; земельна ділянка за кадастровим номером 2610600000:20:002:0056, загальною площею 0,8914 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_20 (п'ятдесят шість).

Дані обставини згідно положень ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України доказуванню не підлягають, як такі, що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо їх достовірності та добровільності визнання.

Як вбачається із Витягу із Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №25892459 від 15.04.2011 року; про відкриття виконавчого провадження ВП №27375716 від 01.07.2011 року; про арешт майна ВП №28762344 від 21.09.2011 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №30135294 від 02.12.2011 року, винесені державними виконавцями міського відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції щодо боржника - ОСОБА_3, поширюють свою дію в тому числі і на майно, яке є предметом іпотеки згідно договору від 27.08.2008 року.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства(далі-КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд не погоджується з правомірністю допущеної бездіяльності та прийняття суб'єктами владних повноважень вказаних рішень з огляду на нижчевикладене.

Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства. Норми,що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і в зв'язку з цим обмежувати право на судовий захист (рішення Конституційного суду України за № 8-рп/2002 від 07.05.2002).

Право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду не може бути обмежене законом та іншими нормативно-правовими актами (рішення Конституційного суду України за № 15-рп/2002 від 09.07.2002). Крім цього право позивача на звернення до суду визначене ч.5 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевказані положення чинного законодавства ПАТ "Ерсте Банк" звернулось до суду за захистом свої порушених прав, як іпотекодержателя, правомірно.

З приводу того, що позивач в своїй позовній заяві просить поновити строк звернення до суду, то слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 181 КАС України позивачами у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, котрі вважають, що рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.

Перелік учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначений статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до даного переліку позивач не відноситься до числа суб'єктів, визначених ст. 181 КАС України. За таких обставин позов ПАТ "Ерсте Банк" підлягає розгляду в загальному порядку, визначеному ч.2 ст.2 КАС України зі строком звернення до суду, встановленим ч.2 ст.99 цього Кодексу, який обчислюється з 16.03.2012 року, як дня одержання позивачем Витягу з Державного реєстру обтяжень.

Згідно п.5 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон) передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. При цьому ч.1 ст.6 даного Закону встановлено гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні згідно з якими державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права, в тому числі і щодо накладення арешту, відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як вбачається зі змісту даної норми вимога щодо обов'язкового дотримання прав та законних інтересів осіб поширюється не тільки на учасників виконавчого провадження, але і інших суб'єктів.

Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.7 вищевказаного Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором , що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч.ч.1,2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. При цьому основним змістом арешту майна боржника є забезпечення його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.3 ст.54 вищезгаданого Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів або якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

В судовому засіданні встановлено, що вартість предмета іпотеки - нерухомого майна ОСОБА_3, станом на 27.08.2008 року становила 7 640 910 грн., при цьому розмір заборгованості, яка забезпечується іпотекою - 616 773,83 євро. Позивач вважає, що з урахуванням загального зменшення ринкової вартості об'єктів нерухомості в Україні, на час накладення арешту вартість предмету іпотеки не покриває всієї заборгованості іпотекодавця перед іпотеко держателем.

Суд погоджується із даним твердженням позивача. Крім того, відповідачем не подано доказів встановлення державними виконавцями на час винесення спірних постанов, реальної вартості вказаних об'єктів нерухомості. Не міститься таких доказів й в матеріалах виконавчих проваджень в межах, яких виносились оскаржувані постанови та які були оглянуті судом.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №35278155 від 16.03.2012 року, копій матеріалів виконавчих проваджень, усі рішення про стягнення коштів з ОСОБА_3, були прийняті після 2008 року, тобто після укладення договору іпотеки та виникнення відповідного обтяження.

Таким чином, жодна з умов, визначених ч.3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", у даному випадку відсутня, що унеможливлює звернення стягнення на майно третьої особи, яке перебуває в іпотеці, для задоволення вимог інших осіб. За таких обставин відповідно до особливого способу задоволення вимог іпотекодержателя, визначеного відповідним Законом, з урахуванням неможливості звернення стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці на користь стягувачів, накладення арешту на згадане майно є недоцільним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови міського відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції є протиправними та підлягають до скасування в частині накладення арешту та заборони відчуження на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та яке перебуває в забезпеченні виконання зобов'язань перед ПАТ «Ерсте Банк».

В той же час, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яким виключити з реєстру зазначене майно, слід відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.3 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за №31/5 від 09.06.1999 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.06.1999 року за №364/3657 (далі Положення) Держателем Реєстру заборон є Міністерство юстиції України, яке розробляє організаційні, методологічні принципи ведення Реєстру заборон та забезпечує його функціонування.

Адміністратором Реєстру заборон (далі - Адміністратор) є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, що має повний доступ до електронної бази даних і відповідає за її технічне та технологічне створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Реєстрі заборон (п.1.4 Положення).

Пунктом 1.5 Положення встановлено, що Реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є:

державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу;

державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

Зі змісту вищенаведених норм випливає, що відділ ДВС не є повноважним органом, відповідальним за діяльність Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а особою уповноваженою на внесення змін до реєструє є реєстратори, до яких відділи ДВС також не відносяться.

В контексті вищевикладеного, суд зазначає, що вимога про зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є безпідставною та не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови міського відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області ВП № 25892459 від 15.04.2011року, ВП № 27375716 від 01.07.2011 року, ВП № 28762344 від 21.09.2011року, ВП № 30135294 від 02.12.2011 року в частині накладення арешту та заборони відчуження на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та яке перебуває в іпотеці ПАТ «Ерсте банк»згідно договору іпотеки від 27.08.2008 року, а саме на:

- нежитлову будівлю (магазин(склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (п'ятдесят шість/один), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23521241;

- нежитлову будівлю (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (п'ятдесят шість/два), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510750;

- нежитлову будівлю (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 (п'ятдесят шість/три), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23521151;

- нежитлову будівлю (гараж), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 (п'ятдесят шість/чотири), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510507;

- нежитлову будівлю (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 (п'ятдесят шість/пять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23509966;

- нежитлову будівлю (гараж), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 (п'ятдесят шість/шість), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510370;

- нежитлову будівлю (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 (п'ятдесят шість/сім), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510434;

- нежитлову будівлю (офісно-виробниче приміщення), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 (п'ятдесят шість/вісім), реєстраційний номер (номер за РПВН) № 23510861;

- нежитлову будівлю (магазин-офіс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 (п'ятдесят шість/дев'ять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510166;

- нежитлову будівлю (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 (п'ятдесят шість/десять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23520966;

- нежитлову будівлю (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 (п'ятдесят шість/одинадцять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23521035;

- нежитлову будівлю (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16 (п'ятдесят шість/дванадцять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510092;

- нежитлову будівлю (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 (п'ятдесятшість/тринадцять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510536;

- нежитлову будівлю (склад), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_18 (п'ятдесят шість/чотирнадцять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23510303;

- нежитлову будівлю (приміщення (цех по переробці риби), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_19 (п'ятдесят шість/п'ятнадцять), реєстраційний номер (номер за РПВН) №23509857;

- земельну ділянку за кадастровим номером 2610600000:20:002:0056, загальною площею 0,8914 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_20 (п'ятдесят шість).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: (підпис) Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 28.04.2012 року.