Постанова № 24209157, 23.02.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2012 р. Справа № 2a-446/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Шумея М.В.

секретаря Третяк В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Пріорітетекосервіс 2005" про стягнення коштів в сумі 9006,98 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2012 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Пріорітетекосервіс 2005" (далі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 9 006,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" допустив заборгованість, яка виникла у зв'язку з несвоєчасним поданням декларацій з податку на додану вартість в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 9006,98грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином. На адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засіданні повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що інспекторами Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції проведено перевірки з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування відповідача. За результатами перевірок складено акти від 16.12.2010 року за № 4360/1502/33578235, 23.02.2011 року за № 195/1502/33578235 та 27.09.2011року за № 2287/152/33578235.

В результаті перевірки податковим органом встановлено факт не подання платником податкової звітності та не повернення свідоцтва платника ПДВ, чим порушено вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі актів від 16.12.2010 року за № 4360/1502/33578235, 23.02.2011 року за № 195/1502/33578235 та 27.09.2011року за № 2287/152/33578235 позивачем прийнято податкові повідомлення - рішення: від 17.12.2010 р. за № 0002581502/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн.; від 23.02.2011 року за № 0000031502 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн. та від 21.10.2011 року за № 0000701502 яким до відовідача застосовано штрафні (фінансових) санкції в сумі 8160,00 грн.

Зокрема, як встановлено судом, 29.09.2011 року позивачем прийнято рішення за № 177 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, на підставі якого платник податку зобов'язаний був повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом. Вищевказане рішення відповідачем не оскаржене.

Відповідно, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, то згідно положень абз. 15. п.9.8 ст. 9 ЗУ "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття такого рішення про анулювання, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво.

У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Відповідачем не повернуто свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 12591777 від 27.10.1999 року.

Відповідно до абз. 16,17 п. 9.8 ст. 9 ЗУ "Про податок на додану вартість" при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідачем не подано податкову звітність по податку на додану вартість та відповідно не відображено умовний продаж товарно-матеріальних цінностей та основних фондів.

Враховуючи викладене, на переконання суду, податкове повідомлення рішення № 0000701502, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансових) санкції в сумі 8160,00 грн. є обґрунтованим.

Окрім того, вищевказаним актом перевірки встановлено факт неподання відповідачем податкової звітності, а саме не подано податкових декларацій з ПДВ за період серпень-грудня 2010 року.

За вказане порушення вимог податкового законодавства, а саме вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового Кодексу України, відповідно до змісту якої неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов"язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій тягнуть за собою накладення штрафу.

Так, правовідносини щодо неподання або несвоєчасного подання податкової декларації саме в період листопада-грудня 2010 року регулювалися пп. 17.1.1. п.17.1. ст.17 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, відповідно до вимог якої платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим кодексом України визначені види податків та зборів, які є обов'язковими до сплати на усій території України. Згідно підпункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, та відповідно до вимог статті 36 Податкового кодексу є податковим обов'язком. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Підпунктом 6.2.1 п.6.2 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2 п.п.6.2.2).

Відповідно до вимог статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин позовні вимоги підлягають до задовлення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки Приватного підприємства "Пріорітетекосервіс 2005" кошти на погашення податкового боргу в розмірі 9 006 (дев»ять тисяч шість) грн. 98 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Шумей М.В.

Постанова складена в повному обсязі 28.02.2012 року.