Постанова № 24209154, 20.01.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2012 р. Справа № 2a-4007/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Шумея М.В.,

секретаря Третяк В.Р.,

за участю: представника позивача Грици Ю.Ю.,

представника відповідача Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську справу за позовом Івано-Франківського обласного державного обєднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002772302 від 14.11.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002772302 від 14.11.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.06.2010 року приватне підприємство "Лєсік & Т" уклало договір поставки з Івано-Франківським обласним державним об"єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості № 18/06 ЛИ. Відповідно до умов вказаного договору та специфікацій до нього за № 18 від 24.06.2011 року, № 19 від 04.07.2011 року ПП "Лєсік & Т" повинно поставити об'єднанню в строк до 30.08.2011 року товар -горох українського походження, врожай 2011 року. На підставі договорів про зміну сторони в зобов'язанні від 08.07.2011 року та від 15.07.2011 року, обов'язок по поставці згаданого товару проведено з ПП "Лєсік & Т" на ТОВ "Мораксель". В день та місцях одержання товару від постачальника об'єднання передало цей товар згідно актів прийомів-передачі № 4 від 11.08.2011 року та № 5 від 12.08.2011 року ТОВ "Агроінвест СК", яке відповідно до умов договору комісії № 28/12 ИФА від 28.12.2010 року, укладеного з об'єднанням, прийняло товар на комісію, уклало зовнішньоекономічні контракти по продажу товару на експорт та здійснило фактичні дії по його експортуванню. За результатами виконання доручення комісіонер надав об'єднанню звіти комісіонера № 5 від 16.09.2011 року. Факт експорту підтверджує ВМД № 500060703/2011/002333 від 26.12.2010 року та № 508040002/2011/000028 від 12.08.2011 року. Договір поставки № 18/06 ЛИ від 21.06.2010 року укладений об'єднанням, в частині поставки гороху в серпні 2011 року спрямований на настання наслідків, які реально настали й передбачені ч. 1 ст. 712 ЦК України, Івано-Франківське ОДОСП одержало у власність товар (горох) від постачальника ТОВ "Мораксель" для використання його у підприємницькій діяльності.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, суду пояснила, що перевірка проводились у відповідності до вимог Податкового Кодексу України. В ході перевірки встановлено, що за перевірений період позивачем укладено договір з суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності, а саме "Лєсік & Т" та ТОВ "Мораксель". Згідно ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Положення статтей 207 та 208 ГК України застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Зазначили, що Конституцією України та Податковим Кодексом України передбачений обов'язок зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів. Таким чином, у результаті порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), укладений договір має протиправний характер. А такий правочин по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, вважається такими, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведено невиїзну позапланову перевірку Івано-Франківського обласного державного обєднання спиртової та лікеро-горілчаної правильності декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, за наслідками якої складено акт № 10460/23-2/00375409 від 14.11.2011 року.

У вказаному акті перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську зроблено висновок про те, що позивачем було допущено наступні порушення:

1. частини 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 -здійснення операцій на підстві нікчемних правочинів, прийнято до виконаня документи та складено документи на операції, що порушують публічний порядок і, відповідно, суперчать законодавчим та нормативним актам;

2. п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за серпень 2011 року на загальну суму 165793 гривень.

14 листопада 2011 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську на підставі акту перевірки № 10460/23-2/00375409 винесено податкове повідомлення-рішення № 0002772302, яким визначено позивачу 165 793 гривень ПДВ і 82897 гривень штрафної санкції, застосованої згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобвоязання.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках відповідача щодо нікчемності раніше укладеного між позивачем та ПП "Лєсік & Т" та ТзОВ «Мароксель»правочину 15.07.2011 року.

Як було встановлено в судовому засіданні між Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості і ПП "Лєсік & Т" було укладено договір поставки від 21.06.2010 року № 18/06. Згідно умов вказаного договору ПП "Лєсік & Т" зобов'язується поставити і передати у власність позивача ячмінь фуражний, пшеницю та іншу сільськогосподарську продукцію. Назва, якість, кількість, а також порядок, умови та строки поставки товару визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору, а також розхідних та інших супроводжуючих документів.

На виконання вимог вказаного договору складено специфікації до договору поставки:

1. № 18 від 24.06.2011 року, згідно якої позивачу поставщик зобов'язується поставити 2000 т гороху українського походження, врожаю 2011 року на суму 5 260 000,00 гривень, базис поставки на умовах: EXW -ГП "Одеський морський торговий порт";

2. додаткова угода до специфікації № 18 від 05.07.2011 року, згідно якої позивачу поставщик зобов»язувся поставити 530 т гороху українського походження, врожаю 2011 року на суму 1 393 900,00 гривень, базис поставки EXW -ГП "Одеський морський торговий порт"; № 19 від 04.07.2011 року, згідно якої позивачу поставщик зобов'язувався поставити 2300 т гороху українського походження, врожаю 2011 року на суму 6 555 000,00 гривень, базис поставки на умовах: EXW -ГП "Херсонський морський торговий порт" та 320 т. гороху українського позодження, врожаю 2011 року на суму 928 000,00 гривень, базис поставки на умовах EXW -ГП "Одеський морський торговий порт".

15.07.2011 року між позивачем, ПП "Лєсік & Т" та ТОВ "Мораксель" укладено трьохсторонній договір про переведення боргового зобов'язання ПП "Лєсік & Т" по поставці гороху українського походження урожаю 2011 року, що виник з договору поставки від 21.06.2010 року № 18/06, специфікації № 19 від 04.07.2011 року до цього договору на ТОВ "Мораксель", який приймає на себе обов'язок та зобов'язується його виконати.

На підставі вказаних правочинів ТОВ "Мораксель" поставило наступний товар: 200 тонн гороху вартістю з ПДВ 580 000,00 гривень (вид. накл. № РН-000050 від 11.08.2011 року, под.. накл. № 4 від 11.08.2011 року); 143,02 тонн гороху вартістю з ПДВ 414758,00 гривень (вид. накл. № РН-0000051 від 12.08.2011 року, под. накл. № 5 від 12.08.2011 року). Товар поставлявся на умовах EXW -ГП "Одеський морський торговий порт"м. Одеса.

В день одержання товару та в місці його поставки об'єднання на підставі договору комісії № 28/12 ИФА від 28.12.2010 року, укладеного з ТОВ "Агроінвест СК", передало вказаний товар на комісію вказаному контрагенту згідно актів прийому-передачі на комісію № 4 від 11.08.2011 року та № 5 від 12.08.2011 року. Відповідно до умов договору комісії №28/12 ИФА від 28.12.2010 року комісіонер ТОВ "Агроінвест СК" прийняло товар на комісію, уклало зовнішньоекономічні контракти по продажу товару на експорт та здійснило фактичні дії по його експортуванню, надавши об'єднанню звіт № 5 від 16.09.2011 року. Факт експорту засвідчує ВМД № 50006073/2011/002333 від 12.08.2011 року.

Одержувачем товару є - TRADECENTER CORPORATION, Panama, на що представлено вантажно-митну декларацію від 12.08.2011 року № 500060703/2011/002333.

Однак щодо реальності таких операцій слід зазначити наступне.

Як вбачається із акту перевірки ДПІ в Приморському районі м. Одеси 24.10.2011 року № 2681/23-5/37420695 проведення зустрічної звірки ТОВ "Мораксель" щодо підтвердження господарських відносин із платникам податків за період серпень 2011 року виявилось не можливим.

За результатами проведених заходів, основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за підприємством не встановлено.

Крім того, проведеним аналізом встановлено, що підприємство здійснює діяльність, відмінну від основного виду діяльності, заявленого при реєстрації.

Згідно вказаного акту підприємство за вищевказаною адресою: м. Одеса, про. Нечипуренка, буд. 9, кв 3, не знаходиться у результаті чого направлено довідку про відсутність за місцезнаходженням до управління реєстрації та обліку платників податків ДПІ у Приморському районі м. Одеси для зміни стану платника податків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 55 Господарського кодексу України за відсутності фактів реального здійснення господарської діяльності підтверджено, що підприємство ТОВ "Мораксель" відноситься до категорії "податкова яма".

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Оскільки на ТОВ "Мораксель" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Податкову звітність за серпень 2011 р. (податок на додану вартість) задекларовано та не сплачено до бюджету, чим штучно сформовано податковий кредит Покупцям.

Враховуючи те, що у TOB "Мораксель" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності за період серпень 2011р.

Виходячи з вищенаведеного, TOB "Мораксель" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, використовуючи при цьому фінансово - грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Отже, правочини, укладені та такі, що виконуватись, від імені TOB «Мораксель» з постачальниками та покупцями, не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Сума ПДВ, обчислена з вартості придбаного гороху у TOB "Мораксель" включена до податкового кредиту Івано-Франківським ОДОСП в серпні 2011 року на суму 165 793 грн.

Об'єднання сплатило TOB "Мораксель" за одержаний товар наступні кошти: - згідно вид.накл. № Н- 0000050 від 11.08.2011р. 560 000,00 грн. ( пл. дор. 119 від 17.10.2011р.) та 15 000,00 грн. ( пл. дор. № 188 від 19.10.2011р.). Залишок боргу 4 758,00 грн.

Однак наявність видаткових накладних та платіжних доручень не підтверджує реальності факту передачі товару від продавця до покупця, оскільки не підтверджено яким чином відбувалось саме переміщення товару на склади «Комісіонера»ТзОВ «Агроінвест СК», так як у позивача відсутні будь-які товаро-транспортні накладні, як і не надано в ході проведення перевірки документи про відрядження ОСОБА_3

При цьому суд звертає увагу на разовість таких операцій, не надано жодних доказів на підтверджень ведення господарської діяльності між контрагентами.

Судом не приймається до уваги представлена позивачем претензія ТзОВ «Мароксель»за №97 від 06.12.2011 року про оплату заборгованості по договору закупки товару за державні кошти №1803 МІ, оскільки відсутність вказаного Товариства за місцем реєстрації згідно акту Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 24.10.2011 року за №2681/23-5/37420695, унеможливлює здійснення господарської діяльності, в тому числі ведення претензійно-позовної роботи.

Відповідно до вимог ЦК України (ст. 205) правочин може вчинятися усно або в письмовії формі.

Згідно ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти:

1)правочини між юридичними особами;

2)правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3)правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

4)інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти манно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 Цивільного кодексу). Статтею 662 Цивільного кодексу встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Одночасно з товаром продавець повинен передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають передачі разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, установлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у разі, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно зі ст. 664 Цивільного кодексу є вручення товару покупцеві, якщо договором установлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів. які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Статтею 67 Конституції України визначено, що „кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.".

Статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування"від 25.06.1991 року N 1251-XII із змінами та доповненнями, визначено, що „платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

Згідно ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від -21.12.2000р. (із змінами та доповненнями) визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений суб'єктом господарювання податок на додану вартість, податок на прибуток внаслідок безпідставного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що Івано-Франківським ОДОСП порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Як зазначалось, згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Отже, об'єднанням перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії товариства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, об'єднанням порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину. який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні' ьїл 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно віл їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) бухгалтерський обжіж є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, шо регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від '6.07.99р. №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документарна операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XПV (із змінами та доповненнями).

Отже, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про правомірність дій ДПІ в м. Івано-Франківську при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Шумей М.В.

Постанова складена в повному обсязі 25.01.2012 року.