Постанова № 2420903, 31.07.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2008 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Заверухи О.Б.,

при секретарі Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача - Малишевої І.В., довіреність № 8 від 30.07.2008р.,

пред-ка відповідача - Чебана В.І., довіреність № 22662/10-008 від 19.10.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці на постанову господарського суду Чернівецької обл. від 06.12.2007р. у справі за позовом Чернівецького міського кооперативного торгу в особі ліквідаційної комісії до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Чернівці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

12.11.2007р. позивач Чернівецький міський кооперативний торг в особі ліквідаційної комісії звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 298515152/0, № 298516152/0, № 298517152/0, № 298518152/0, № 298519152/0, № 298520152/0, № 298521152/0, № 298522152/0, № 298521152/0, № 298522152/0, № 298523152/0, № 298524152/0, № 298525152/0, № 298526152/0, № 298527152/0 від 19.04.2007р., податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 298515152/1, № 298516152/1, № 298517152/1, № 298518152/1, № 298519152/1, № 298520152/1, № 298521152/1, № 298522152/1, № 298521152/1, № 298522152/1, № 298523152/1, № 298524152/1. № 298525152/1, № 298526152/1, № 298527152/1 від 16.07.2007р., податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 298515152/2, № 298516152/2, № 298517152/2, № 298518152/2, № 298519152/2, № 298520152/2. № 298521152/2, № 298522152/2, № 298521152/2, № 298522152/2, № 298523152/2, № 298524152/2, № 298525152/2, № 298526152/2, № 298527152/2 від 09.08.2007р., податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 298515152/3, № 298516152/3, № 298517152/3, № 298518152/3, № 298519152/3, № 298520152/3, № 298521152/3, № 298522152/3, № 298521152/3, № 298522152/3, № 298523152/3, № 298524152/3, № 298525152/3, № 298526152/3, № 298527152/3 від 17.10.2007р. (а.с.3-5).

Постановою господарського суду Чернівецької обл. від 06.12.2007р. заявлений позов задоволено; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 298515152/0, № 298516152/0, № 298517152/0, № 298518152/0, № 298519152/0, № 298520152/0, № 298521152/0, № 298522152/0, № 298521152/0, № 298522152/0, № 298523152/0, № 298524152/0, № 298525152/0, № 298526152/0, № 298527152/0 від 19.04.2007р., податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 298515152/1, № 298516152/1, № 298517152/1, № 298518152/1, № 298519152/1, № 298520152/1, № 298521152/1, № 298522152/1, № 298521152/1, № 298522152/1, № 298523152/1, № 298524152/1. № 298525152/1, № 298526152/1, № 298527152/1 від 16.07.2007р., податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 298515152/2, № 298516152/2, № 298517152/2, № 298518152/2, № 298519152/2, № 298520152/2. № 298521152/2, № 298522152/2, № 298521152/2, № 298522152/2, № 298523152/2, № 298524152/2, № 298525152/2, № 298526152/2, № 298527152/2 від 09.08.2007р., податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 298515152/3, № 298516152/3, № 298517152/3, № 298518152/3, № 298519152/3, № 298520152/3, № 298521152/3, № 298522152/3, № 298521152/3, № 298522152/3, № 298523152/3, № 298524152/3, № 298525152/3, № 298526152/3, № 298527152/3 від 17.10.2007р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 85 грн. сплаченого судового збору (а.с.81-84).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач ДПІ у м.Чернівці, яка покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.88-89).

Апелянт вказує, що працівниками ДПІ у м.Чернівці було проведено перевірку своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання, за результатами якої складено Акт про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання № 930/15-1/01774353 від 23.02.2007р., яким встановлені порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, податку з власників транспортних засобів, комунального податку та по податку з доходів фізичних осіб.

Підкреслює, що норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регулюють питання оподаткування; цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. У звязку з цим, в розглядуваній ситуації не можуть застосуватися положення ст.250 Господарського кодексу /ГК/ України, оскільки спірні відносини повинні регулюватися спеціальним законом.

Також податковим органом дотримані строки давності для стягнення суми податкових зобовязань; Акт перевірки № 930/15-1/01774353 від 23.02.2007р. містить всі необхідні дані у відповідності до вимог чинного податкового законодавства (а.с.88-89).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, 23.02.2007р. працівниками ДПІ у м.Чернівці проведено перевірку щодо сплати узгодженого податкового зобовязання Чернівецьким міським кооперативним торгоблспоживспілки, по результатам якої складено Акт перевірки № 930/15-1 від 23.02.2007р. (а.с.8-11).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та виявлено несвоєчасну сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, податку з власників транспортних засобів, комунального податку та податку з доходів фізичних осіб.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом 19.04.2007р. винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 298515152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 20184 грн. 35 коп.;

№ 298516152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 86 грн.;

№ 298517152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 77 грн. 50 коп.;

№ 298518152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств в сумі 172 грн.;

№ 298519152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств в сумі 18 грн. 03 коп.;

№ 298520152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 369 грн. 86 коп.:

№ 298521152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 15 грн.;

№ 298522152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 03 грн. 10 коп.;

№ 298523152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку власників транспортних засобів сумі 06 грн. 48 коп.;

№ 298524152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату комунального податку в сумі 22 грн. 02 коп.;

№ 298525152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату комунального податку в сумі 19 грн. 50 коп.;

№ 298526152/0 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату комунального податку в сумі 12 грн. 84 коп.:

№ 298527152/0 про нарахування штрафних санкцій за актами перевірок по податку з доходів найманих працівників в сумі 123 грн. (а.с.12-18).

В результаті адміністративного оскарження вищезазначених спірних податкових повідомлень-рішень скарги позивача були відхилені та винесені нові податкові повідомлення-рішення на аналогічні суми з номерами первинних повідомлень-рішень на номерами розглянутих скарги через дріб - відповідно 1, 2 і3 (а.с.18-39, 40-47).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дані, викладені в Акті перевірки № 30/15-1 від 23.02.2007р., не відповідають дійсності, перевірка не могла бути проведена з відома керівника Колесник С.М. та в присутності головного бухгалтера Колесник С.М., даний акт не підписаний представником платника податків.

Також Акт перевірки не містить даних про те, які документи вивчені перевіряючими особами, крім того містить дані, які не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим він немає юридичної сили, через що до уваги судом не прийнятий.

Окрім цього, штрафні санкції за порушення податкового законодавства нараховані без дотримання терміну давності; при цьому суд виходив з того, що штрафна (фінансова) санкція за факт несвоєчасної подачі розрахунку податку є адміністративно-господарською санкцією за несвоєчасне перерахування коштів до відповідних бюджетів, порядок застосування якої регламентується ст.250 ГК України.

Між тим, з такими висновками господарського суду погодитися не можна, з наступних підстав.

При винесенні рішення по справі господарським судом не враховано того, що норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регулюють питання оподаткування; вказаний Закону є спеціальним нормативно-правовим актом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно пунктами 1.2 та 1.3 ст.1 цього Закону податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

У відповідності до п.5.1 ст.5 цього Закону податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податкові декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання протягом граничних строків платник податку зобов'язаний сплатити штраф у визначених розмірах.

За наведених обставин застосування судом вимог ст.250 ГК України у розглядуваній ситуації слід вважати хибним.

В частині дотримання податковим органом строків давності, то колегія суддів виходить з того, що у відповідності до пп.15.1.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Отже, у вищезазначеній статті йдеться про податкове зобов'язання, яке згідно п.1.2 ст.1 наведеного Закону є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Слід також підкреслити, що оскільки посадові особи платника податків не з'явились для підписання Акту перевірки про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання від 23.02.2007р., тому він був надісланий на адресу підприємства з повідомленням про вручення (а.с.53).

Згідно поштового повідомлення Акт перевірки було вручено адресату 03.03.2007р., однак саме повідомлення повернуто до ДПІ у м.Чернівці 18.04.2007р. (а.с.54-55). Через наведені обставини повідомлення-рішення були прийняті не протягом 10 робочих днів після отримання акту, а лише 19.04.2007р.

У відповідності до п.11 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв.наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001р., податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затв. наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001р., протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Також колегія суддів вважає, що твердження суду першої інстанції про те, що Акт перевірки не містить даних щодо вивчених працівниками податкового органу документів, а також у ньому відсутні посилання на первинні або інші документи, є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки Акт перевірки № 930/15-1/01774353 від 23.02.2007р. містить всі необхідні дані у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

При винесенні рішення по справі колегія суддів враховує й те, що Колесник С.М. (директор позивача, яка звільнена з посади 30.12.2004р. а.с.7) підписувала і здавала обовязкову податкову звітність до середини 2006 року, а саме декларацію з податку на прибуток підприємств, звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (а.с.58-59).

Також позивач не навів під час розгляду справи жодних заперечень щодо неправильності нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобовязання, їх розміру (а.с.64-78), а тому такі слід вважати правильними.

За таких обставин заявлений позов слід вважати безпідставним, тому в його задоволенні слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці задоволити.

Постанову господарського суду Чернівецької обл. від 06.12.2007р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Чернівецького міського кооперативного торгу в особі ліквідаційної комісії до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, - відмовити за безпідставністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий: Шавель Р.М.

Судді: Пліш М.А.

Заверуха О.Б.