Постанова № 24208716, 17.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 р. (15:01) Справа №2а-12953/09/2/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АРК Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 - пред-к, дов. № 616 від 28.12.2011 р.

від відповідача - ОСОБА_2 - пред-к, дов.№ 5/10-00 від 17.04.2012 р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (далі Товариство ) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі ДПІ) №0013952301/0 від 04.11.2009 р. про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 444080,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що податковим органом прийняте зазначене податкове повідомлення-рішення при невірному застосуванні норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У судовому засіданні представник Товариства наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Ухвалою суду від 07.12.2009 р. проведено заміну первинного відповідача у справі на належного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великим платниками податків в місті Сімферополі АР Крим ( далі СДПІ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.01.10 р. провадження у справі № 2а-12953/09/2/0170 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-4069/09/7/0170 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2011 р. апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків в місті Сімферополі АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010 року у справі №2а-4069/09/7/0170 залишено без змін.

Ухвалою суду від 12.03 2012 р. провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.03.2012 р.,представник Товариства заявив клопотання про заміну позивача на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз».

Суд, керуючись ст. 55 КАС України, ухвалою від 29.03.2012 р. провів заміну позивача по справі на належного - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (далі позивач).

Під час розгляду справи представником позивача надані додаткові документи, витребувані судом.

У судовому засіданні 17.05.2012 р., представником СДПІ зазначено про відсутність підстав для задоволення позову, заявив клопотання про заміну відповідача на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АРК Державної податкової служби . Представник позивача наполягав на задоволенні позову, не заперечував проти заміни відповідача.

Суд ,керуючись ст.55 КАС України , ухвалив провести заміну відповідача на належного Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АРК Державної податкової служби (далі відповідач).

Представники сторін у су домову засіданні, яке відбулось 10.05.2012 р., наполягали на вимогах та запереченнях, викладених в позові та відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками ДПІ, правонаступником якої є відповідач, проведено планову виїзну перевірку Товариства, правонаступником якого є позивач. За результатами проведення перевірки 26.10.2009 р. складено акт перевірки № 10364/23-2/03348117, у висновках якого зазначено, зокрема, встановлення порушення платником податків п.п.4.1.1, п.п. 4.1.5, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1. ст.5, п.п. 5.2.7 п. 5.2 , п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 , п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в наслідок чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 2008 р. у сумі 18382367 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки ДПІ, правонаступником якої є відповідач, 04.11.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №и0013952301/0 , відповідно до якого згідно з п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Товариству, правонаступником якого є позивач, нараховані штрафні санкції у сумі 444080 грн.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлює при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час проведення перевірки позивача та прийняття податкового повідомлення-рішення, господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3).

Ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлювала, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких була передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року мав від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягала включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснювався з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

На час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ст. 1 закону визначала, що податковим боргом (недоїмкою) було податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання, а податковим зобов'язанням було зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Відповідно до п.п.4.2.1. п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховувалась контролюючим органом, платник податків не ніс відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте ніс відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та мав право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з підпунктом "б" п. п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган був зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчили про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Ст.17 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначав порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладались на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством (п.17.1 ст. 17 цього Закону)..

П.п. 17.1.3. п. 17.1 ст.17 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлював,що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховував суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків був зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено,що за результатами розгляду матеріалів планової виїзної перевірки Товариства, правонаступником якого є позивач, викладених у акті перевірки № 10364/23-2/03348117 від 26.10.2009 р., податковим органом 04.11.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0013952301/0 , відповідно до якого згідно з п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платнику податків нараховані штрафні санкції по податку на прибуток у сумі 444080 грн. При цьому слід зазначити,що податковий орган не визначав відповідно до ст.4 вказаного Закону будь-яке податкове зобов'язання по податку на прибуток.

На вимогу суду позивачем надані документи, яки свідчать про правильність визначення ним витрат , вірного формування податкової звітності по податку на прибуток, ним до матеріалів справи залучена копія ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 р. по справі №2а-4069/09/7/01070 , яким залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду АРК про визнання протиправними та скасуванню, зокрема, податкових повідомлень - рішень, яким визначені податкові зобов'язання по податку на прибуток та застасовані штрафні санкції при проведені перевірки за попередній період часу. На думку позивача при прийнятті рішення по справі №2а-4069/09/7/01070 судом надана оцінка висновкам податкового органу з тих же питань, що перевірялись при проведені планової виїзної перевірки, за результатами якої 26.10.2009 р. складено акт перевірки № 10364/23-2/03348117.

Крім того, незважаючи на неодноразові вимоги суду, відповідачем не надано пояснень щодо обґрунтування прийняття податкового повідомлення-рішення №0013952301/0, застосування штрафних санкцій, їх розрахунку, ним не надані докази невірного формування платником податків податкової звітності по податку на прибуток за період часу ,що перевірявся.

Вивчивши наведені вище обставини, суд вважає, що в умовах не визначення податковим органом згідно з вимогами п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкового зобов'язання по податку на прибуток, у нього були відсутні правові підстави для застосування до платника податків штрафних санкцій згідно з п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 цього Закону.

На підставі викладеного суд приходить до висновку ,що при прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення податковий орган діяв недобросовісно, без дотримання наведених вище положень чинного законодавства України.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів невірного визначення позивачем показників податкової звітності по податку на прибуток за період часу, що перевірявся, суд вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.05.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 22.05.2012 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0013952301 від 04.11.2009 р.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.