ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 травня 2012 р. (14:27) Справа №2а-2297/12/0170/11
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А. , при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участю
представника позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 01.06.11р.,
представника відповідача - ОСОБА_2, дов. № 18/10-0 від 13.03.12р.,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: Дочірнє підприємство "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014642301 від 10.02.2012 року.
Позов мотивований тим, що Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим проведено перевірку позивача, відповідно до акту перевірки податкова дійшла висновку про відсутність факту передачі товарів від ТОВ «Луна-09» до Дочірнього підприємства "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд". Податковим повідомленням-рішенням на підставі акту перевірки позивача зобов'язано сплатити нараховані йому податкові зобов'язання із податку на додану вартість в сумі 80 415,00 грн та штрафні санкції в розмірі 20 103, 75 грн. Позивач зазначає, що правочини із ТОВ «Луна-09» підтверджуються даними податкового обліку, первинними бухгалтерськими документами, а тому податкова помилково дійшла висновку про безтоварність операцій позивача. У позові також позивач вказує на необхідність доведення недійсності договорів у судовому порядку, оскільки податкова не наділена повноваженнями визначати фіктивність правочинів.
З цих підстав позивач просить рішення відповідача про нарахування податкового зобов'язання та накладення штрафних санкцій скасувати.
Ухвалами суду від 23.03.2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, підкреслив, що при податковій перевірці ТОВ «Луна-09» встановлення завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту, які сформовані за рахунок господарських операцій із позивачем в сумі 80 415, 00 грн. З викладеного відповідач дійшов висновку, що позивачем здійснювалась господарська діяльність із ТОВ «Луна-09» з метою формування «сумнівного» податкового кредиту, а тому висновки перевірки є правомірними.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд -
ВСТАНОВИВ:
З 13.01.12р. по 25.01.12р. на підставі наказу від 12.01.12р. № 106/23-4 та повідомлення від 13.01.12р. № 31/23-4, виданого ДПІ в м. Сімферополь, головним державним податковим ревізором ДПІ в м. Сімферополь проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ «Луна -09» за серпень 2011 р., за результатами проведення якої складено акт перевірки № 613/23-4/3446191 від 25.01.2012 року (надалі акт перевірки, а.с.8-14).
Перевіркою формування податкового кредиту ДП "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" з ТОВ «Луна-09» за серпень 2011 р. встановлені порушення п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за липень 2011р. в сумі 80 415,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що між позивачем та ТОВ «Луна-09» укладено договір постачання дизельного пального б/н від 01.08.2011р., де ТОВ «Луна-09» - постачальник, а позивач - покупець. Предмет договору - купівля-продаж дизельного пального. Умови постачання: окремими партіями відповідно до заявок покупця; сплата за відвантажений товар здійснюється на розрахунковий рахунок продавця. Термін дії договору до 31.12.2011р. До перевірки надані податкові накладні від 30.08.2011р. на загальну суму 387807,00 грн. (ПДВ - 64634,50 грн.), від 18.08.2011р. на загальну суму 94680,00 грн. (ПДВ - 15780,00 грн.), видаткові накладні від 18.08.2011р. на загальну суму 94680,00 грн (сума ПДВ - 15780,00 грн.) та 30.08.2011р. на загальну суму 387807,00 грн (сума ПДВ - 64 634,50 грн.) та товарно-транспортні накладні від 30.08.11р. №№ 301, 302, 581, 582; також до перевірки надані рахунки-фактури та платіжні доручення № 636 від 01.09.2011р. на загальну суму 193 903,50 грн. (у т.ч. ПДВ 32317,25 грн.), № 688 від 14.09.2011р. на загальну суму 193 903,50 грн. (у т.ч. ПДВ 32317,25 грн.), № 603 від 23.08.2011р. на загальну суму 94 680, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 15780,00 грн.).
В акті перевірки зазначено, що станом на 01.11.2011р. дебіторська та кредиторська заборгованості між підприємствами відсутня.
ДПІ в м. Сімферополь при проведенні перевірки позивача враховані дані акту від 31.01.2011р. № 15488/23-4/36583185 позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Луна-09» з питань взаємовідносин з низкою інших підприємств за серпень 2011р., згідно із яким встановлено завищення у серпні 2011р. податкового зобов'язання в сумі 361459,00 грн. та податкового кредиту на цю суму.
В акті перевірки від 25.01.2012р. відповідачем зазначено, що завищення задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «Луна-09» у серпні 2011р. сформовано за рахунок ДП "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" в сумі ПДВ 80415,00 грн.
Відповідач вважає, що ТОВ «Луна-09» та низка інших підприємств, що зазначені в акті перевірки від 31.01.2011о. № 15488/23-4/36583185, є «транзитерами» згідно схем формування «сумнівного» податкового кредиту, оскільки відсутні необхідні умови ведення господарської діяльності, а відтак, укладені цими підприємствами договори мають ознаки нікчемності.
З цих підстав позивач дійшов висновку про проведення між позивачем та ТОВ «Луна-09» господарських операцій без фактичної передачі товару, а тому незаконне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.
ДПІ в м. Сімферополь винесено податкове повідомлення рішення від 10.02.12р. № 0014642301 про донарахування податкового зобов'язання із податку на додану вартість в сумі 80415,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 20103,75 грн., нарахованих на підставі ст. 123 ПК України (а.с. 18).
Перевіряючи законність винесення ДПІ в м. Сімферополь оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
Податковий орган в акті перевірки посилається на недійсність договору поставки дизельного пального, укладеного між позивачем та ТОВ «Луна-09», за яким здійснено передачу пального у серпні 2011 року у зв'язку з віднесенням ТОВ «Луна-09» за даними ДПА України до підприємств, що забезпечують формування «сумнівного» податкового кредиту.
Перевіривши доводи податкового органу суд не знайшов підстав погодитись із висновками відповідача щодо безтоварності операцій позивача із ТОВ «Луна -09» з наступних підстав.
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України однією з умов визнання правочину дійсним є його спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Щодо дотримання відповідачами ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України стосовно вищевказаних договорів суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, в тому числі, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188 ПК України).
Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 201.1. ст. 201 ПК України зазначається, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Відповідно до договору поставки дизельного пального від 01.08.2011р., ТОВ «Луна-09» (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність Дочірньому підприємству "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» (покупцю) товар (дузельне паливо), а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його сплату на умовах цього договору. Покупець сплачує доставлений постачальником товар за ціною згідно із виставлених рахунків або накладних. Розрахунки проводяться у безготівковому порядку (а.с. 19).
Судом досліджені первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, що стали підставою для віднесення позивачем податку на додану вартість в сумі 80415,00 грн за вищевказаним договором із ТОВ «Луна-09» до податкового кредиту.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Так, згідно із податковою накладною ТОВ «Луна-09» від 30.08.2011р. на загальну суму 387807,00 грн. сума ПДВ склала 64634,50 грн.; податковою накладною від 18.08.2011р. на загальну суму 94680,00 грн. підтверджується сума ПДВ в розмірі 15780,00 грн. (а.с.28,29).
Також сторонами договору від 01.08.2011р. складені та підписані видаткові накладні від 18.08.2011р. № РН-0000628 на загальну суму 94680,00 грн (сума ПДВ - 15780,00 грн) та 30.08.2011р. №№ РН-0000581, РН-0000582 на загальну суму 387807,00 грн (сума ПДВ - 64 634,50 грн.) (а.с. 20,23,25).
ТОВ «Луна-09» сформовані товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів від 30.08.11р. № 581, 582, від 17.08.2011р. № 301, 302, якими підтверджується факт відпуску палива позивачу із зазначенням його об'ємів (а.с.21,22,23,27).
У підтвердження сплати поставленого пального позивачем надані платіжні доручення № 636 від 01.09.2011р. на загальну суму 193 903,50 грн, № 688 від 14.09.2011р. на загальну суму 193 903,50 грн, № 603 від 23.08.2011р. на загальну суму 94 680, 00 грн. (а.с.61-63).
З викладеного суд дійшов висновку про те, що факт постачання дизельного пального ТОВ «Луна-09» позивачу підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, відтак, підтверджується факт реального виконання сторонами договору від 01.08.2011р.
Отже, згідно із викладеним позивач отримав податкові накладні при придбанні товару - дизельного пального на суму 482 487,00 грн., з яких ПДВ склав 80 414,50 грн., а також оформив інші документи, що підтверджують фактичну передачу товару від покупця продавцю, а саме: видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, платіжні документи.
Дослідженими матеріалами також встановлюється, що ТОВ «Луна-09» документально оформило податкове зобов'язання з податоку на додану вартість в сумі 80415,00 грн. у своїй податковій звітності, тобто фактично підтвердило його сплату.
Відтак, суд, уважно вивчивши акт перевірки, взагалі не знайшов доказів та обґрунтування віднесення відповідачем договору між ТОВ «Луна-09» та позивачем до таких, що мають ознаки безтоварності. Навпаки, в акті перевірки перелічені досліджені під час перевірки документи бухгалтерської та податкової звітності позивача, які підтверджують реальність господарських операцій позивача із постачальником ТОВ «Луна-09».
Посилання відповідача в акті перевірки на безтоварність операцій виходячи з того, що за даними ДПА України контрагенти ТОВ «Луна-09» є підприємствами, які забезпечують проведення фіктивних господарських операцій, суд не приймає до уваги, оскільки такий взаємозв'язок взагалі не впливає на відносини позивача з ТОВ «Луна-09».
Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищевказаного договору постачання палива від 01.08.2011р. на загальну 482487,00 грн., з яких сума податку на додану вартість встановлена в розмірі 80415, 00 грн., є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Крім того, судом досліджені матеріали, що підтверджують використання товару позивачем у його господарській діяльності, а саме: зведені відомості за серпень, вересень 2011 року, інвентаризаційна книга автотранспортних засобів та дорожніх механізмів ДП «Автобаза № 4» ВАТ "Південшляхбуд", статут позивача, в якому зазначається, що предметом діяльності підприємства є будівництво, реконструкція автомобільних доріг, спорудження виробничих та побутових будинків тощо.
Відповідачем не надано доказів, що обґрунтовують правомірність оскаржуваного рішення, винесеного на підставі акту перевірки від 25.01.2012 р. № 7613/23-4/3446191, згідно з висновками якого встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 року та донараховане податкове зобов'язання в сумі 80415,00 грн.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що договір з постачання дизельного пального, укладений між позивачем та ТОВ "Луна-09" був виконаний реально, а тому висновки відповідача щодо його недійсності та віднесення сум податкового кредиту до податкового зобов'язання позивача є безпідставними.
Згідно із ст. 123 Податкового кодексу України відповідачем в оскаржуваному рішенні визначено суму штрафних санкцій в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання в розмірі 20103,75 грн. У зв'язку із тим, що судом встановлено протиправність висновків відповідача при визначення податкового зобов'язання позивача із ПДВ, визначення штрафних санкцій щодо них також є незаконним.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 10.02.12р. № 0014642301прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
У зв'язку зі складністю справи судом 10.05.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 15.05.2012 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь № 0014642301 від 10.02.2012 року.
3. Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" (03446191) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1005,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (95053, м. Сімферополь, вул. М.Залки, 1/9, ідентифікаційний код 36822070).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Москаленко С.А.
Судове рішення № 24208707, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 10.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2297/12/0170/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: