Постанова № 24208149, 15.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 р. № 2а-1398/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючої -судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом корпорації "Корпорація будівельних підприємств "Львівінвестбуд" до Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

позивач, корпорація «Корпорація будівельних підприємств «Львівінвестбуд»(надалі -КБП "Львівінвестбуд"), звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2012 року №0000202321 та №0000212321, винесених відповідачем, Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова (надалі -ДПІ в Сихівському районі м. Львова), за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету за період з 18.12.2008 року по 31.09.2011 року при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1", оформленої актом від 05.01.2012 року № 3/23-209/36312645.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що висновки акту ДПІ в Сихівському районі м. Львова, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. У КБП "Львівінвестбуд" є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність (реальність) господарських операцій з контрагентом ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1", тому вимог податкового законодавства позивач не порушував.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні від 11.04.2012 року, суть яких зводиться до наступного. Позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з зазначеним у акті перевірки контрагентом -ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1". Останній не має виробничих потужностей, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів, що в свою чергу, унеможливлює здійснення ним господарської діяльності. В зв'язку з наведеним у задоволенні позову слід відмовити повністю.

В судове засідання 15.05.2012 року представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

ДПІ В Сихівському районі м. Львова у період з 22.12.2011 року по 28.12.2011 року проводилась позапланова виїзна перевірка корпорації «Корпорація будівельних підприємств «Львівінвестбуд»з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та зборів до бюджету за період з 18.12.2008 року по 30.09.2011 року при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», за наслідками якої складено акт від 05.01.2012 року №3/23-209/36312645.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта були винесені податкові повідомлення-рішення від 20.01.2012 року №0000202321, яким позивачу донараховано 69657,50 грн. податку на прибуток та №0000212321, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 64673 грн.

Підставою виставлення спірних податкових повідомлень-рішень є викладений у акті перевірки висновок про порушення позивачем п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 55726 грн., та п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено значення податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 64673 грн., в тому числі: за травень 2011 року на суму 8782 грн., за червень 2011 року на суму 22541 грн., за липень 2011 року на суму 33350 грн.

Вказані у акті порушення полягають у непідтвердженні позивачем факту здійснення господарських операцій з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»та ґрунтуються на тому, що дане підприємство згідно даних АРМ «Бест-Звіт»не подало декларацію з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року до органів ДПС; проти директора і засновника ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»ОСОБА_2 порушено кримінальну справу №139-0342 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України по факту здійснення фіктивного підприємництва; актом перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», складеним ДПІ у Франківському районі м. Львова, від 20.07.2011 року №01260/23-4/34029509 та довідкою ДПІ у Франківському районі м. Львова від 23.08.2011 року №1559/23-4/34029609 підтверджено відсутність факту надання послуг та укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч.1 ст.17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч.1. ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд розглядає адміністративні справи згідно з ч.2 ст.11 КАС України не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання постанови слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області «Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки»від 29.11.2011 року було видано наказ №1055 від 21.12.2011 року про проведення позапланової виїзної перевірки корпорації "КБП "Львівінвестбуд" з підстав, передбачених п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст.78 ПК України.

Так, відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Наведене положення не містить вказівки на конкретно визначені статті Кримінального кодексу України, за якими має бути порушено кримінальну справу та доручено провести перевірку для цілей її виконання податковими органами.

Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Крім того, згідно ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Згідно п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Водночас пунктом 86.9 цієї ж статті Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Виходячи із змісту, суті і призначення цієї норми, такі приписи щодо ненадіслання податкових повідомлень застосовуються у разі, якщо перевірка призначена відповідно до вимог КПК України або закону про оперативно-розшукову діяльність. Ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями Кримінального кодексу України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Ця норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка.

У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт призначення слідчими органами перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобов'язання.

З урахуванням положень ч.2 ст.19 Конституції України та того, що положення п.86.9 Податкового кодексу України не містять іншого, дана норма не підлягає розширеному тлумаченню.

На переконання суду, в даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин, у зв'язку з проведенням перевірки.

Основні засади податкового законодавства України зазначені у ст.4 Податкового кодексу України, відповідно до п.4.1.4 якого, податкове законодавство України ґрунтується, серед інших, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Із вказаним принципом кореспондується і норма закріплена у п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, про те, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Також слід зазначити і той факт, що водночас із нормою п.86.9 Податкового кодексу України пов'язана норма, закріплена у п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі п.78.1.11 Податкового кодексу України, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.

Оскільки судом встановлено проведення позапланової перевірки позивача у рамках кримінальної справи у відповідності з п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час виставлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення, прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, рішення відповідачем прийнято передчасно, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. Правомірність виставлення спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наведені судом норми Податкового кодексу України відповідачем доведена не була.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про те, що, оскільки ДПІ в Сихівському районі м. Львова при винесенні податкових повідомлень-рішень від 20.01.2012 року №0000202321 та №0000212321 не враховано вимоги п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України, такі податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати саме з вищенаведених підстав. При цьому, на думку суду, є недопустимим дослідження у даній справі фактичності і реальності господарських операцій позивача з контрагентом ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки такі обставини у подальшому можуть вплинути на результати розслідування кримінальної справи, для чого відповідачу і було доручено провести перевірку фінансово-господарської діяльності позивача.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1344,00 грн., то такі судові витрати, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України в користь КБП "Львівінвестбуд".

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 143, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова від 20.01.2012 року № 0000202321 та № 0000212321.

Стягнути з Державного бюджету України на користь корпорації "Корпорація будівельних підприємств "Львівінвестбуд" (ЄДРПОУ 36312645) 1344,00 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 20.05.2012 року.

Суддя Потабенко В.А.