Ухвала суду № 24208084, 11.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м.Львів, вул.Чоловського,2 У Х В А Л А

11 травня 2012 р. р. № 2а-1759/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді -Потабенко В.А.

за участю секретаря - Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача -ОСОБА_1, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної до комунального підприємства "Сокальжитлокомунсервіс" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

ДПІ в Сокальському районі Львівської області звернулося до суду з позовом до КП "Сокальжитлокомунсервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 1232191,44 грн. з податку на додану вартість. Зазначає, що станом на 17.02.2012 року заборгованість відповідача становить 3681154,22 грн., з них заборгованість по узгоджених податкових зобов'язаннях, штрафних санкціях, що пред'являється до стягнення 1232191,44 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у запереченні від 29.03.2012 року, суть якого зводиться до наступного. КП "Сокальжитлокомунсервіс" вчасно подавало податкову звітність до податкових органів та, відповідно, вчасно проводило проплату зобов'язань, визначених в деклараціях у 2011 році. Наголошує, що, оскільки відповідач є комунальним підприємством, то власником майна є не КП "Сокальжитлокомунсервіс", а територіальна громада м. Сокаля і таке майно знаходиться лише у оперативному управлінні відповідача. А тому воно не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків. Зазначає, що самостійно визначене платником податку зобов'язання не підлягає оскарженню, тим більше, якщо воно сплачене у повному обсязі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями. Звертає увагу на те, що право на стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податкової вимоги. Крім того, зазначає, що податкова вимога, копія якої наявна в матеріалах справи, до відповідача не надходила, а отже, податковим органом порушено порядок звернення до суду. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд вважає, що за наявності заперечення на позов, справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

КП "Сокальжитлокомунсервіс" зареєстровано 14.03.2003 року Сокальською РДА Львівської області за адресою 80000, Львівська обл., Сокальський р-н, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 11, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Наявною в матеріалах справи копією довідки позивача від 26.10.2011 року № 150 підтверджено факт взяття КП "Сокальжитлокомунсервіс" 12.04.2002 року на облік платника податків за № 251.

Згідно самостійно поданої 17.03.2011 року декларації № 9001196430 з податку на додану вартість за лютий 2011 року, відповідачу належало до сплати 82165,00 грн.

Згідно самостійно поданої 19.05.2011 року декларації № 9003468311 з податку на додану вартість за квітень 2011 року, відповідачу належало до сплати 67072,00 грн.

Згідно самостійно поданої 20.06.2011 року декларації № 9004325376 з податку на додану вартість за травень 2011 року, відповідачу належало до сплати 94877,00 грн.

Згідно самостійно поданої 19.07.2011 року декларації № 9005026600 з податку на додану вартість за червень 2011 року, відповідачу належало до сплати 89232,00 грн.

Згідно самостійно поданої 18.08.2011 року декларації № 9006939353 з податку на додану вартість за липень 2011 року, відповідачу належало до сплати 78441,00 грн.

Згідно самостійно поданої 20.09.2011 року декларації № 9008031733 з податку на додану вартість за серпень 2011 року, відповідачу належало до сплати 93435,00 грн.

Згідно самостійно поданої 19.10.2011 року декларації № 9008996482 з податку на додану вартість за вересень 2011 року, відповідачу належало до сплати 88706,00 грн.

Згідно самостійно поданої 18.11.2011 року декларації № 9011709716 з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, відповідачу належало до сплати 72948,00 грн.

Згідно самостійно поданої 19.12.2011 року декларації № 9012736592 з податку на додану вартість за листопад 2011 року, відповідачу належало до сплати 80732,00 грн.

Згідно самостійно поданої 18.01.2012 року декларації № 9013850305 з податку на додану вартість за грудень 2011 року, відповідачу належало до сплати 81987,00 грн.

18.03.2011 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001901601 на суму 10586,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій, що складає 20 % грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, погашеного з затримкою.

Крім того, 24.06.2011 року ДПІ в Сокальському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004541601 на суму 12274,21 грн. штрафних (фінансових) санкцій, що складає 20 % грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, погашеного з затримкою.

Факт отримання відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень підтверджується підписами головного бухгалтера про отримання із зазначенням дати отримання.

Сторонами не надано доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі -ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У відповідності до п. 1 ст. 109 Кодексу, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 54.3.1 ст. 54 ПК, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Крім того, згідно п. 54.3.3 ст. 53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що майно належить не КП "Сокальжитлокомунсервіс", а територіальній громаді, і, відтак, не враховується при вирішенні питання сплати податкового боргу. Предметом даного спору є стягнення боргу, сплата якого є обов'язком відповідача, відповідно до норм Податкового кодексу України.

Крім того, судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що ним вчасно проводилась сплата зобов'язань з податку на додану вартість, визначених в деклараціях, оскільки.

Дійсно, в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, що стверджують сплату відповідачем коштів на суму 1566886,87 грн. за період з 18.03.2011 року по 31.01.2012 року.

Водночас, відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, з урахування того, що у відповідача до 01.01.2011 року існувала непогашена заборгованість з податку на додану вартість, ДПІ в Сокальському районі Львівської області скеровувало сплачені КП "Сокальжитлокомунсервіс" кошти в рахунок погашення такої заборгованості.

Зазначене підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім боком облікової картки платника податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) КП "Сокальжитлокомунсервіс" станом на 04.05.2012 року.

Згідно довідки ДПІ в Сокальському районі Львівської області від 17.02.2012 року № 2757/10/24-0, борг відповідача з податку на додану вартість перед бюджетом становить 1232191,44 грн.

На даний час вказана сума податкового зобов'язання є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 20.1.28 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Враховуючи все вищенаведене, а також п. 20.1.18 ст. 20 ПК, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Сокальжитлокомунсервіс", ідентифікаційний код 31963156, що зареєстроване за адресою: 80000, Львівська обл., Сокальський р-н, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 11, до бюджету податковий борг в сумі 1232191 (один мільйон двісті тридцять дві тисячі сто дев'яносто одну) гривня 44 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 16.05.2012 року.

Суддя Потабенко В.А.