ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
14 травня 2012 р. Справа № 2а/0270/1455/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
Суддів: Вільчинського Олександра Ванадійовича
Яремчука Костянтина Олександровича
за участю:
секретаря судового засідання: Войнаровської Ірини Анатоліївни
представників позивача: Пустовіт Г.Г., Гиренка Т.А.
представників відповідача: Дейлик О.В., Шадюка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: споживчого товариства "Каріна"
до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції
про: скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріли позовної заяви споживчого товариства "Каріна" до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій №3/02/09/23/32213213 від 13.12.2010 р., є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи, а тому, прийняте на підставі вказаного акту, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000962308/0 від 23.12.2010 р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В ході судового засідання представники відповідача заперечили проти задоволення адміністративного позову споживчого товариства "Каріна", вказавши на обґрунтованість та правомірність оскаржуваного рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Споживче товариство "Каріна", код за ЄДРПОУ 3223213, як платник податків зареєстроване в Крижопільській МДПІ.
13.12.2010 р. посадовими особами Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області, на підставі направлень від 13.12.2010 р. №15 та №16, було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій в магазині споживчого товариства "Каріна".
За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій №3/02/09/23/32213213 від 13.12.2010 р. В ході перевірки виявлено ряд порушень чинного законодавства, зокрема: п.2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - здійснення розрахункових операцій без використання розрахункової книжки та без виписки та видачі розрахункової квитанції; п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; п.12 ст.3, ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - зафіксовано факт здійснення реалізації товарів, які не обліковані або обліковані з порушенням встановленого порядку.
На підставі вищезазначеного акта перевірки відповідачем було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000962308/0 від 23.12.2010 р., у відповідності з яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 11387,5 грн.
Не погоджуючись із висновками податкового органу та вважаючи необґрунтованим застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам споживчого товариства "Каріна", суд керувався наступними нормами.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Судом встановлено, що в ході проведеної перевірки, перевіряючими була проведена контрольна закупка товарів на суму 30 грн., однак вказану розрахункову операцію було проведено без оформлення у встановленому порядку розрахункового документа.
В позовній заяві позивач вказує, що перевіряючим надавалась, належним чином оформлена розрахункова квитанція. На підтвердження даної обставини позивач надав суду розрахункову квитанцію за номером 806307, однак суд не може визнати дану квитанцію належним доказом проведення вищезазначеної розрахункової операції у відповідності із вимогами діючого законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій. Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Судом встановлено, що в книзі обліку розрахункових операцій міститься запис про видачу 13.12.2010 р. квитанції за №806307, однак за вказаним розрахунковим документом обліковується службове внесення готівки в сумі 72 грн.
Відповідно до п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Судом встановлено, що відповідно до книги обліку розрахункових операцій, в магазині позивача 13.12.2010 р. були проведені розрахунки на загальну суму 188,80 грн., з яких 116,80 грн. - сума розрахунків за розрахунковими квитанціями №806306-806309, а 72 грн. - службове внесення за розрахунковою квитанцією №806307, однак в ході перевірки за місцем проведення розрахунків виявлені готівкові кошти лише на суму 72 грн., що свідчить про порушення позивачем вимог п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Крім того, наявність коштів на місці проведення розрахунків (магазин СТ "Каріна") в сумі 72 грн. встановлена на підставі підтвердження фактичної наявності коштів, наданого продавцем СТ "Каріна"13.12.2010 р.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Судом встановлено, що у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації позивачем не здійснювався, що підтверджується наявністю фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей, виявлених під час проведення перевірки та поясненням продавця магазину СТ "Каріна", в якому остання зазначила, що облік товару не ведеться, а накладні вона здає в головний офіс.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.
На підставі викладеного та враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, витрати пов'язані з розглядом справи, згідно положень статті 94 КАС України, позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255,257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя: Комар Павло Анатолійович
Судді Вільчинський Олександр Ванадійович
Яремчук Костянтин Олександрович
Судове рішення № 24207498, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 14.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/1455/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: