Ухвала суду № 24207043, 17.05.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Меленко О.Є., ГорейкоМ.Д.,

секретаря Сурмачевської У.С.

з участю представника позивача: ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Українська страхова група" про стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди за апеляційною скаргою представника ПАТ "СК "Українська страхова група" Гедз Юлії Володимирівни на рішення Тлумацького районного суду від 01 лютого 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся з позовом до ПАТ "СК "Українська страхова група", в якому просив стягнути з відповідача в його користь страхове відшкодуванняв розмірі 114840 грн., моральну шкоду в розмірі 15000 грн., пеню за невчасну виплату страхового відшкодування та судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та відповідачем 16.02.2010 року було укладено договір страхування транспортного засобу марки "Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_1 (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків, згідно якого страхова сума становить 116000 грн., до страхових випадків віднесено дорожньо-транспорту пригоду. Страховий платіж було сплачено позивачем 16.02.2010 року. Однак після настання 13.03.2010 року страхового випадку відповідач відмовився здійснити виплату страхового відшкодування, що змусило позивача звернутися до суду.

РішеннямТлумацького районного суду від 28.10.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2010 року, позов

______________

Справа № 2/0916/386/2011 Головуючий у І інстанції Бондаренко Г.Ю.

Провадження № 22ц/0990/868/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Категорія 25

задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "СК" "Українська страхова група" на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування по договору №28-0901-0794 від 16.02.2010 року в розмірі 114840 грн. шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок вигодонабувача (реквізити:ПАТ "Індекс-Банк», , МФО325279 , ЄДРПОУ 25249723, рах. 29093840000404; призначення платежу страхове відшкодування згідно договору страхування по договору№28-0901-0794 від 16.02.2010 року по ОСОБА_2). Також стягнено з відповідача в користь позивача 14010 грн. пені та 2859 грн. судових витрат. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.06.2011 року рішення судів першої та апеляційної скасовано, справу направлено на новий розгляд. В зазначеній ухвалі визнано факт безпідставної відмови ПАТ "СК" "Українська страхова група" у виплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування по договору №28-0901-0794 від 16.02.2010 року та зазначено, що суди при розрахунку страхового відшкодування не врахували положення п.13 договору страхування, не здійснили розрахунку відшкодування за однією із зазначених у договорі страхування формул, чим порушили вимоги норм ст.ст.638, 651 ЦК України.

Рішенням Тлумацького районного суду від 01 лютого 2012 року частково задоволено

позов ОСОБА_2 до ПАТ "СК "Українська страхова група" про стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди. Постановлено стягнути з ПАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_2 104728 грн. страхового відшкодування шляхом перерахування вказаної суми на рахунок вигодонабувача ПАТ «Індекс-Банк», 14010,48 грн. пені та 2859 грн. судових витрат. Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "СК "Українська страхова група" 10112 грн. ринкової вартості відчуженого автомобіля марки «Шкода Октавія», реєстраційний номер НОМЕР_2, після настання страхового випадку.

На зазначене рішення ПАТ "СК "Українська страхова група" подала апеляційну скаргу.

У апеляційній скарзі представник апелянта Гедз Ю.В. посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так вона зазначає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив їй в клопотанні про призначення судової автотоварознавчої експертизи, яка б дала відповідь на запитання: «Яка вартість придатних та ліквідних складових транспортного засобу "Шкода Октавія", д.р.н.АТ9799АО станом на 13.03.2010 року, на день настання страхового випадку, також зазначає, що суд самостійно визначив розмір страхового відшкодування, позбавивши страховика такого права, яке передбачене в п.13 договору страхування, також апелянт зазначає, що суд не врахував при постановленні

рішення, що позивачем не було внесено трьох частин страхового платежу, за мінусом яких підлягало виплаті страхове відшкодування та неправомірно стягнув пеню, яка на думку апелянта, не повинна стягуватися при прийнятті рішення страховиком про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Також представник апелянта Гедз Ю.В. вказує, що суд в рішенні нічого не зазначив про те, що відповідач вже здійснив виплату страхового відшкодування і в резулятивній частині знову стягує страхове відшкодування. Представник апелянта просить задоволити клопотання про призначення експертизи та призначити таку експертизу із урахуванням висновку проведеної експертизи провести розрахунок страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2, переплачену частину страхового відшкодування з урахуванням вимог п.13 Договору страхування.

В судове засідання представник апелянта -Гедз Ю.В. не з»явилась, подавши 26.04.2010 року телеграфом заяву про відкладення справи через зайнятість представника в інших справах, на наступне засідання 22.05.2010 року не з»явилась повторно, подавши заяву 07.05.2010 року, якою підтримала апеляційну скаргу та просила справу розглянути у її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнав, заперечення мотивував тим, що страховик при настанні страхового випадку 13.03.2010 року, згідно умов договору страхування безпідставно відмовив ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування та замість того, щоб діяти відповідно до п.13 умов договору - вчасно виплатити страхове відшкодування та запропонувати позивачу передати документи на пошкоджений автомобіль та сам автомобіль або виплатити страхове відшкодування та віднайти покупця, який би мав бажання придбати пошкоджений автомобіль за ціною, за якою він вкаже, страховик не виплачував страхового відшкодування впродовж одного року та десяти місяців та жодних пропозицій ОСОБА_2 не робив. Представник позивача просив врахувати, що пошкоджений автомобіль знаходився на штрафмайданчику, а тому крім зобов»язань по сплаті кредиту та відсотків за автомобіль, куплений в кредит, його довіритель повинен був ще сплачувати за зберігання автомобіля на штрафмайданчику, а тому, щоб зменшити збитки, ОСОБА_2 самостійно знайшов покупця в листопаді 2011 року, який погодився придбати по ринковій ціні залишки пошкодженого автомобіля в сумі 10112 грн., пояснив, що зазначену суму суд стягнув з ОСОБА_2 в користь відповідача. Щодо зазначеного апелянтом твердження про те, що він сам перерахував страхове відшкодування, а суд ще раз його стягнув, то вважає, що апелянт діяв недобросовісно, оскільки за день до судового засідання провів проплату страхового відшкодування, однак не надав суду належного доказу, так як платіжне поручення не було завірене банком, а підтвердження банком щодо виплати страхового відшкодування надійщло 02.02.2012 року , після судового засідання, вважає, що рішення є правильним, слід лише уточнити, що в цій частині воно не підлягає виконанню. Щодо вимоги апелянта про те, що страхове відшкодування повинно було бути зменшене на 4080 грн. 30 коп. (вартість трьох не проплачених страхових платежів ОСОБА_2.), представник позивача зазначив, що такої уточненої вимоги відповідач не заявляв суду першої інстанції, не вказав її навіть в апеляційній скарзі, і навіть не відрахував її самостійно при перерахуванні страхового відшкодування 31.01.2012 року, а тому таку вимогу вважає заявленою безпідставно. Просив врахувати, що збитки ОСОБА_2 по оплаті за перебування автомобіля на штраф майданчику понад рік не є меншими, ніж три проплати страхового відшкодування, про які зазначає представник апелянта. Щодо визначення залишкової вартості автомобіля, вважає, що за наявними у справі матеріалами протоколу огляду пошкодженого автомобіля та матеріалами автотоварознавчої експертизи, будь-який ліцензований спеціаліст-автооцінювач зміг би визначити таку вартість на замовлення страховика, однак такого доказу представник апелянта не намагався надати суду першої інстанції впродовж двох років, і не надав, а тому в цій частині вимог просить представнику апелянта відмовити. Представник позивача щодо вимог представника апелянта скасувати рішення суду в частині стягнення пені, вважає що , оскільки касаційною інстанцією визнано факт безпідставної відмови ПАТ "СК "Українська страхова група" у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_2, то пеня стягнута правомірно за невчасну виплату, а тому доводи апелянта в цій частині теж просить відхилити.

Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В апеляційній скарзі представник апелянта посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, які на його думку проявилися в тому, що суд відхилив клопотання про призначення експертизи, на вирішення якої страховик хотів поставити запитання про залишкову вартість ліквідних та неліквідних частин пошкодженого автомобіля, що суд сам провів розрахунок, згідно якого стягнув страхове відшкодування зі страховика в користь ОСОБА_2, всупереч вимог п.13 договору страхування, що є правом страховика, неправомірно стягнув пеню, яка на думку представника апелянта у випадку відмови у виплаті страхового відшкодування не підлягала стягненню, не відмінусував від страхового відшкодування частини трьох непроплат, які не сплатив ОСОБА_2 та виніс рішення після того як страховик перерахував ОСОБА_2 страхове відшкодування.

Відповідно до п.9.4.6 договору страхування. погодженого сторонами, страховик протягом 5-ти робочих днів з дня отримання письмового повідомлення страхувальника про настання страхового випадку, повинен здійснити огляд пошкодженого транспортного засобу та вжити заходів для проведення незалежної експертизи. Згідно п.13 Договору при конструктивній загибелі автомобіля(якщо вартість пошкоджень перевищує 60% вартості автомобіля) страховик приймає рішення стосовно розрахунку розміру страхового відшкодування за наступними двома варіантами. За першим варіантом страховик укладає угоду з страхувальником, згідно якої страхувальник знімає автомобіль з обліку та передає його страховику разом з усіма правовстановлюючими документами та ключами, оформляється акт приймання-передачі транспортного засобу. По другому варіанту, страховик підшукує осіб, згідних за ціну, погоджену страховиком, придбати залишки автомобіля. Вартість залишків транспортного засобу згідно п.13.4.2 договору може бути визначена на розсуд страховика як на підставі висновку експерта так і на підставі ринкового попиту на відповідні залишки транспортного засобу за ціну, погоджену страховиком.

Згідно п.14.1 розмір страхового відшкодування визначається, зокрема щодо відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля актом аварійного комісара страховика або незалежної експертизи, що проводиться на замовлення страховика.

Колегією суддів встановлено, що в порушення зазначених умов договору ПАТ "СК "Українська страхова група" не виплачувала страхового відшкодування ОСОБА_2, не вчиняла жодних дій із запропонованих в п.13 договору щодо визначення розрахунку належного відшкодування, не вживала заходів щодо призначення незалежної експертизи, що входило в її обов»язки, чим спричинила до того, що страхувальник самостійно підшукав покупця в листопаді 2011 року та по ринковій ціні продав йому залишкові частини пошкодженого транспортного засобу. Тому, виходячи з обставин, які склалися через несумлінне, недобросовісне користувався своїми процесуальними правами ПАТ "СК "Українська страхова група" як стороною за день до судового засідання самостійно перерахувала страхове відшкодування ОСОБА_2, не надавши належних доказів про таке перерахування, а тому рішення суду в частині відшкодування страхового відшкодування за мінусом частини коштів, які ОСОБА_2 отримав за продані залишки автомобіля є правомірним, а тому його слід залишити в силі, зазначивши, що воно в частині вимог про виплату страхового відшкодування, не підлягає зверненню до виконання. Щодо вимоги представника апелянта про незаконне стягнення пені, то остання не підлягає задоволенню, оскільки при наявності встановленого касаційною інстанцією факту незаконної відмови у виплаті страхового відшкодування, пеню стягнуто правомірно. Щодо вимоги про неправомірне не відмінусування трьох не проведених проплат застрахованим від розміру страхового відшкодування судом, то така вимога не є доведеною, оскільки проводити розрахунок страхового відшкодування є обов»язок страховика згідно умов договору, а не суду, крім того про розмір таких проплат страховик чітко не зазначав ні суді першої інстанції, ні апеляційному суду, все-таки перерахувавши через рік і 10 місяців страхове відшкодування ОСОБА_2 31.01.2011 року, повинен сам був відмінусувати такі проплати, однак не зробив цього.

Колегія суддів приходить до висновку, що не може бути скасоване по суті правильне та законне рішення лише з формальних міркувань, а тому вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки доводи апелянта не спростовують правильності постановленого рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ПАТ "СК "Українська страхова група" Гедз Юлії Володимирівни відхилити, а рішення Тлумацького районного суду від 01 лютого 2012 року залишити без змін, із зазначенням того, що воно в частині визначеного судом страхового відшкодування не підлягає зверненню до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Г.І. Шалаута

О.Є.Меленко

М.Д.Горейко