Постанова № 24206884, 17.05.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р.Справа № 5024/2514/2011Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури (на підставі розпорядження голови суду №345 від 14.05.2012р.), В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання -Н.Г. Попові,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином,

від відповідача: К.М. Глоба,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2012р.

у справі № 5024/2514/2011

за позовом Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

до Приватного підприємця ОСОБА_3

про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,0306га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між органом місцевого самоврядування -Новофедорівською сільською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_3; витребування земельної ділянки, кадастровий номер 6522384300:02:042:0011, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с.Залізний Порт, вул. Морська, 64-К, з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Новофедорівської сільської ради,

встановив:

Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулася з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,0306га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між органом місцевого самоврядування -Новофедорівською сільською радою і Приватним підприємцем ОСОБА_3, та витребування цієї земельної ділянки (кадастровий номер 6522384300:02:042:0011) з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Новофедорівської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір було укладено у зв'язку з прийняттям рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2006р. у справі №9/396-ПН-06, яким за відповідачем визнано право власності на об'єкт нерухомого майна -кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Проте постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2010р. зазначене рішення було скасовано, внаслідок чого настала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору в судовому порядку. Також позивач просив витребувати у відповідача спірну земельну ділянку згідно із статтею 1212 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що підстава, на якій вона була набута, згодом відпала (а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.03.2012р. у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що позивачем не дотримано порядку розірвання договору, встановленого статтею 188 Господарського кодексу України, та, крім того, відповідач є власником спірної земельної ділянки на законних підставах, а тому вона не може бути витребувана (а.с.48-50).

Не погодившись з рішенням суду, Новофедорівська сільська рада звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права; невідповідність висновків суду, обставинам справи. В апеляційній скарзі скаржник навів доводи, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Також скаржник зазначив, що недотримання заінтересованою стороною обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову.

10.05.2012р. від Новофедорівської сільської ради надійшла заява (вх.№1077/12/Д2), в якій сільська рада підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі та просила розглянути справу за відсутністю її представника.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

11.07.2008р. Новофедорівською сільською радою прийнято рішення №574, яким затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення та технічну документацію із землеустрою земельної ділянки площею 0,0306 га, що відводиться у власність шляхом викупу ПП ОСОБА_3 під розміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1»в с.Залізний Порт по АДРЕСА_2, а також вирішено продати відповідачу дану земельну ділянку за 40 000грн. (а.с.11).

13.08.2009р. на підставі вказаного рішення між Новофедорівською сільською радою (продавцем) та ПП ОСОБА_3 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язався передати, а покупець оплатити та прийняти у власність земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 площею 0,0306 га, згідно з проектом відведення земельної ділянки; кадастровий номер 6522384300:02:042:0011 (а.с.7-8).

Відповідно до пункту 1.2. земельна ділянка, зазначена в пункті 1.1., продається під розміщення кафе-бару, яке належить покупцю на праві приватної власності.

Згідно із пунктом 1.4. на земельній ділянці, що відчужується, розташоване кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить покупцю на праві власності, згідно рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2006р. у справі №9/396-ПН-06, зареєстрованого в Реєстрі права власності на нерухоме майно (витяг №13018292, виданим Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 22.12.2006р.), номер запису 64 в книзі 1.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2010р. рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2006р. у справі №9/396-ПН-06 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.9-10). При новому розгляді справи рішенням господарського суду Херсонської області від 01.07.2010р. визнано право власності на кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого на спірній земельній ділянці. Зазначене рішення суду скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2012р.

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.08.2009р. на підставі статті 652 Цивільного кодексу України, частиною першою якої передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В якості істотної зміни обставин позивач послався на скасування права власності відповідача на об'єкт нерухомості, розташований на відчуженій за спірним договором земельній ділянці. При цьому сільська рада зазначила, що якщо б вона на час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки могла передбачити, що право власності ПП ОСОБА_3 на кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1»може бути скасовано, то такий договір не укладався, оскільки спірну земельну ділянку не було б відчужено в порядку частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, згідно із якою не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян.

Відповідно до частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, виходячи із змісту зазначеної норми, суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони про розірвання договору, має встановити існування одночасно чотирьох вказаних умов.

Проте, позивачем в порядку статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявності одночасно всіх чотирьох зазначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України умов для розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку із істотною зміною обставин, зокрема, того, що скасування права власності відповідача на кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого на спірній земельній ділянці, призведе до порушення співвідношення інтересів сторін за договором та порушення майнових інтересів сільської ради.

Із матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.08.2009р. виконаний обома сторонами. Відповідач сплатив відповідно до пункту 2.1. договору 40 000 грн. за земельну ділянку платіжним дорученням №732005-001 від 13.08.2009р. (а.с.39). На протязі 2008-2011 років Новофедорівська сільська рада надавала відповідачу дозволи на розміщення об'єкту торгівлі -кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1»по АДРЕСА_1, що підтверджено рішенням сільради №32 від 26.03.2008р., №55 від 28.04.2010р., №33 від 30.03.2011р. (а.с.35-37).

За таких обставин позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння відповідача судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту даної норми випливає, що зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності такої умови як відсутність правових підстав для набуття або зберігання майна.

Отже, з огляду на те, що ПП ОСОБА_3 є власником спірної земельної ділянки на підставі договору від 13.08.2009р., то ця земельна ділянка не є безпідставно набутою.

З урахуванням вищенаведеного рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2012р. у справі №5024/2514/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 21.05.2012р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.І. Бандура

Суддя В.Б. Туренко