Рішення № 24206139, 17.05.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.12 Справа № 5021/408/12.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.Ю., розглянув матеріали справи № 5021/408/12

за позовом Конотопського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» , м. Київ

до відповідача : Публічного акціонерного товариства «Конотопм'ясо» , м. Конотоп Сумської області

про стягнення 13 637 грн. 16 коп.

за участю представників:

прокурора - Вортоломей М.Ф.

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 09.04.2012 року № 1348-НЮ ( була присутня в судовому засіданні до перерви - 04.05.2012 року) ;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 03.05.2012 року № 642.

В судовому засіданні, розпочатому 04.05.2012 року , оголошувалась перерва

до 11 год. 20 хв. 17.05.2012 року.

Суть спору: транспортний прокурор у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 13 637 грн. 16 коп.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечує проти позовних вимог прокурора, посилаючись на те, що жодних витрат на утримання земельної ділянки (смуги відведення) під залізничною колією відповідача (крім сплати земельного податку) не здійснював, ніяких робіт щодо утримання земельної ділянки не виконував.

Пункт 14 договору № 2523, на який посилається прокурор, передбачає включення до розрахунку плати за примикання колії у смузі відведення «витрат залізниці», а не прибутку, нарахованого на рівні 30 % рентабельності, тобто включення до калькуляції витрат рядка 5 - «рентабельність 30%» не має під собою жодних правових підстав, що підтвердили Харківський апеляційний господарський суд та Вищий господарський суд України, розглядаючи справу № 5021/1531/2011, в якій брали участь ті самі сторони і спір був про той же предмет і з тих же підстав, але про заборгованість за інший період часу (постанови від 17 жовтня 2011 року та від 28 грудня 2011 року) .

14.05.2012 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів даної справи копій судових рішень у справах № 31/66 та № 5021/1531/2011 з доданими до нього копіями судових рішень.

14.05.2012 року від позивача надійшли до суду письмові пояснення щодо правомірності нарахування рентабельності .

Крім того, 14.05.2012 року від позивача надійшло до суду клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника позивача у щорічній відпустці.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та прокурора , господарський суд встановив:

Клопотання позивача про відкладення судового засідання та продовження строку розгляду справи не підлягає задоволенню у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судового засіданні.

Господарський суд не визнавав явку представників сторін і прокурора в судові засідання у даній справі обов'язковими, а тому нез'явлення в засідання представників сторін чи прокурора не перешкоджає розгляду справи. До того ж в останньому судовому засіданні у даній справі, яке було розпочато 04.05.202 року, були присутні представники обох сторін і прокурора, надавали пояснення, подавали докази, задавали запитання та відповідали на запитання, тобто в повній мірі скористалися своїми процесуальними правами і лише після перерви в те ж саме останнє судове засідання не з'явився представник позивача.

Згідно ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, тобто у даному випадку до 21.05.2012 року.

Лише у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на 15 днів.

Перебування представника позивача у щорічній відпустці не є винятковим випадком, а тому відсутні підстави для продовження строку розгляду справи.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем - ДТГО «Південно-Західна залізниця» та відповідачем - ВАТ «Конотопм'ясо» (найменування якого змінено 16.03.2011 року на ПАТ «Конотопм'ясо») укладений договір № 2523 від 28.10.2009 року про подачу та забирання вагонів при станції Конотоп Південно-Західної залізниці .

Пунктом 1 договору визначено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезенням вантажів, на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця, навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить власнику (відповідачу) та примикає стрілочним переводом № 3 до головної колії № 2 Ворожбянського напрямку по станції Конотоп Південно-Західної залізниці та обслуговується локомотивом станції. Договір укладено сторонами терміном на 5 років : з 28.10.2009 року по 28.10.2014 року включно.

У пункті 3 договору сторони визначили , що у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку землі площею 1 035 кв.м.

Абзацом 4 пункту 14 договору № 2523 передбачено, що власник колії (відповідач) сплачує залізниці (позивачу) плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення - згідно Тарифного керівництва № 1 за ставками , визначеними калькуляціями за формулою : ( П+К) х S , де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв.м. ; К - витрати залізниці на утримання 1 кв.м., землі у межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи будь-який інший спосіб, виходячи з умов технології роботи станції); S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення залізниці, кв.м.

02.09.2009 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 7323802 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги .

Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено, що вантажовласник (відповідач) здійснює попередню оплату залізниці (позивачеві) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ЄТехПД ДТГО «Південно-Західна залізниця». Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. Послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особовому рахунку. Розмір попередньої оплати визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на основі діючих тарифів.

Згідно пунктів 2.2.6 , 3.3. договору, залізниця зобов'язана списувати з особового рахунку відповідача відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) і відображати їх в особовому рахунку відповідача на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін., оформлених в паперовому або електронному вигляді.

На виконання умов договору 20 червня 2011 року позивачем складені накопичувальні картки зборів за робити (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів ( вантажобагажу) №№ 22061079-22061081, а також 01 грудня 2011 року - №№ 01122309-01122311 і 21 грудня 2011 року - №№ 21122476-21122478, згідно яких відповідачу нараховано 13 637,16 грн. відшкодування витрат на утримання смуги відведення за квітень 2011 року - грудень 2011 року. Відповідач відмовився від підпису вищезгаданих накопичувальних карток , про що складені акти загальної форми ГУ-23.

Згідно статті 60 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, залізницями затверджуються : зокрема , ставки зборів та розмір плати за послуги , передбачені у статті 12 цього Статуту .

Статтею 12 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця вправі приймати рішення про складування за плату підприємствами, організаціями, установами громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вантажів у смузі відведення, а також надавати дозвіл на примикання під'їзних колій та будівництво тимчасових споруд.

Про право залізниці встановлювати на власний розсуд відповідні розміри тарифів та зборів зазначено у рішенні Господарського суду міста Києва від 24.03.2010 року у справі № 31/16 (в якій брали участь ті самі сторони), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2010 року, яким ВАТ «Конотопм'ясо» відмовлено у визнанні недійсним абзацу 4 пункту 14 договору № 2523 від 28.10.2009 року про подачу та забирання вагонів.

Згідно пункту 6 розділу І Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги : Тарифне керівництво №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року № 317, розрахунки за перевезення вантажів, роботи і послуги, пов'язані з ними, щодо яких не встановлені державні регульовані тарифи, проводяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції .

Перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються за вільними тарифами, наведено в таблиці 5 пункту 32 розділу ІІ цього Збірника, згідно яких власник під'їзної колії сплачує залізниці збір за утримання земельних ділянок в смузі відведення залізниць, якщо це передбачено договором сторін.

Згідно статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2011 року та постановою Вищого господарського суду від 28 грудня 2011 року у справі № 5021/1531/2011, в якій брали участь ті самі сторони і розглядався спір про стягнення з відповідача такої ж заборгованості за тим же договором, але за інший (попередній) період, встановлено, що в пункті 14 договору № 2523 від 28.10.2009 року сторони передбачили обов'язок відповідача сплачувати залізниці плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення, згідно Тарифного керівництва № 1 за ставками, визначеними калькуляціями, які розраховуються залізницею один раз на рік .

Відповідно до калькуляції, яка затверджена заступником начальника залізниці 01.04.2011 року, собівартість витрат залізниці на утримання 1 кв.м. смуги відведення за один місяць по службі колії на 2011 рік становить 0,89 грн., з рентабельністю 30 % - 1,16 грн. без ПДВ.

Суди апеляційної та касаційної інстанції у вищезгаданих постановах у справі № 5021/1531/2011 дійшли висновку і встановили факт, що договором № 2523 не передбачена сплата витрат з урахуванням рентабельності, тобто отримання крім компенсації витрат прибутків. Згідно ст. 35 ГПК України , цей факт не доводиться знову.

Надані позивачем письмові пояснення щодо правомірності нарахування рентабельності з посиланням, зокрема, на пункт 6 Порядку перерозподілу надходжень доходу від основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 року № 316, яким передбачено, що доходи за роботи (послуги) з перевезень формуються з дотриманням середньомережевого рівня рентабельності перевезень, не впливають на встановлений у період дії цього нормативного акту постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 28 грудня 2011 року у справі № 5021/1531/2011 факт, що договором № 2523 не передбачена сплата витрат з урахуванням рентабельності, тобто отримання крім компенсації витрат прибутків.

Тому у даній справі, як і у справі № 5021/1513/2011, позовні вимоги транспортного прокурора підлягають частковому задоволенню у сумі 10 619,10 грн. (з урахуванням собівартості 0,89 грн. х 1035 кв.м.) з ПДВ.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 49 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету судовий збір у сумі 1 253,30 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України , ст.ст. 12, 60 Статуту залізниць України , ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 69, 77, 82-85 ГПКУ господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи відхилити.

2. Позов задовольнити частково .

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Конотопм'ясо» ( 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Генерала Тхора,150 ; ідентифікаційний код 00444049) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» ( 10601, м. Київ, вул. Лисенка,6 ; ідентифікаційний код 04713033) заборгованість в сумі 10 619,10 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Конотопм'ясо» ( 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Генерала Тхора,150 ; ідентифікаційний код 00444049) в доход Державного бюджету м. Суми (код ЄДРПОУ 37970593, отримувач УДКС у м. Суми, 22030001, МФО 837013, на рахунок 31218206783002, призначення платежу судовий збір, за позовом Конотопського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» , м. Київ Господарський суд Сумської області, код ЄДРПОУ 03500016) судовий збір у сумі 1 253,30 грн.