Рішення № 24205673, 22.05.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.12 Справа № 30/5014/1043/2012

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 29 005 грн. 00 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 398 від 01.01.2012;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 05/120 від 03.10.2011.

У зв'язку з находженням судді Голенко І.П. на лікарняному, в порядку вимог ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, справу № 30/5014/1043/2012 передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 29 005 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 50992643 масу вантажу у вагоні № 67851808.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 50992643 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 67851808, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 29 005 грн. 00 коп.

Від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив № 05/433 від 03.05.2012, по суті спору відповідач визнав позовні вимоги.

Також представник відповідача звернувся з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій та просить суд на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 1 ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням тяжкого матеріального становища на підприємстві, зменшити розмір штрафу на 30%.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2011 року зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці на станцію Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці за накладною № 50992643 Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (Антрацит) у вагонах №№ 67881235, 65708786, 64598246, 67851808, 65753477, 68702802, 66681214 одержувачем за накладною відповідачем був зазначений Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго».

При прибутті вказаних вагонів на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено контрольне переваження одного з вагонів № 67851808 на 150 тонних вагонних електронно-тензометричних вагах. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 67851808 за накладною № 50992643 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 71740 кг, що на 2740 кг більше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено акт загальної форми від 13.11.2011 № 1976/Ваги та комерційний акт серії АА № 042240/572 від 13.11.2011 (а. с. 11, 13).

В комерційному акті містяться відомості про те, що вантаж прибув у справному вагоні, завантаження рівномірне, нижче рівня бортів на 20-30 см, без заглиблень, вантаж маркований, маркування не порушено, двері люка зачинені, витікання відсутнє.

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переважені спірного вагону на станції призначення, про що мається відмітка у відповідному розділі комерційного акту серії АА № 042240/572/337 від 13.11.2011.

Належність відповідачеві вантажу у вагоні № 67851808 на момент відправлення вагону відповідачем не оспорюється. Про неправомірність отримання представником ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»надлишку вантажу відповідачем не заявлено.

За невірно зазначену в накладній № 50992643 масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 29 005 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

У накладній № 50992643 (вагон № 67851808) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг, представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150 тонних вагонних вагах (повірка яких проведена 16.06.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, а. с. 16, 17), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 67851808, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -69000 кг., фактичній масі вантажу -71740 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 1976/Ваги від 13.11.2011 та комерційним актом серії АА № 042240/572 від 13.11.2011, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 11, 13).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 50992643 за вагон № 67851808 становить 5 801 грн. 00 коп. З їх розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 29 005 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідач у відзиві № 05/433 від 03.05.2012 заявив клопотання, за яким просить зменшити розмір штрафу на 30 %.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано доказів винятковості випадку для застосування наведених норм права. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області, ідентифікаційний код 00179648, на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", пр. Карла Маркса, буд. 108, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 01073828, штраф у розмірі 29 005 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.05.12 було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 23 травня 2012 р.

Суддя Є.А. Лісовицький