Рішення № 24205534, 16.05.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2012 р.Справа № 5013/337/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/337/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 224501,91 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 34-Д від 02.04.2012 року;

від відповідача - участі не брали;

Відповідач повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання за юридичною адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців за № 13524417 станом на 06.04.2012 року (а.с 26).

Господарський суд враховує, що ухвала про порушення провадження у справі № 5013/337/12 від 06.04.2012 року та ухвала про відкладення розгляду даної справи від 27.04.2012 року направлені на юридичну адресу відповідача, відповідно 06.04.2012 року та 28.04.2012 року.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи належне оформлення відмітки про відправку відповідачеві ухвали про порушення провадження у справі № 5013/337/12 від 06.04.2012 року та ухвали про відкладення розгляду даної справи від 27.04.2012 року, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору № 19108/01 від 13.03.2008 року в розмірі:

- 125 000,00 грн - прострочений кредит;

- 97469,23 грн - прострочені відсотки;

- 2032,68 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, всього - 224501,91 грн.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні по даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання по справі.

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наведені норми та з огляду на належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання і фактичну можливість подати ним до суду витребувані документи, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/337/12 за відсутністю представника відповідача та за наявними у справі документами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між акціонерним комерційним банком "Новий" (далі - кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 19108/01 від 13.03.08 року (далі - Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору сторони погодили, що кредитор зобов'язався надати позичальникові кредит у розмірі 125000,00 грн з 13.03.2008 року по 11.03.2010 року шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку позичальника на поточний рахунок для поповнення обігових коштів зі сплатою 21% річних. (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору нарахування відсотків за користування кредитом проводиться щомісячно за фактичне використання грошових коштів на кожен останній робочий день місяця за поточний звітний місяць, окрім нарахування відсотків за грудень місяць. Нарахування відсотків за грудень місяць проводиться по 31 число включно. Для нарахування відсотків застосовується метод "факт-факт", тобто фактична кількість днів в місяці і фактична кількість днів в році. При розрахунку відсотків враховується перший день видачі кредитних ресурсів і не враховується день повного погашення заборгованості по кредиту. Оплата нарахованих відсотків за користування кредитом проводяться в наступні терміни: щомісячно не пізніше за останній робочий день місяця.

Відповідальність сторін передбачена у розділі 5 Кредитного договору.

Зокрема, відповідно до п 5.5 Кредитного договору у випадку порушення строків сплати відсотків (комісії за кредитне обслуговування), вказаних в п.п. 1.3, 1.5, 4.3 цього Договору, позичальник сплачує кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми несплачених відсотків.

Відповідно до вказаного Договору забезпеченням зобов'язань позичальника перед кредитором є договір застави № 19208/3-(19108) від 13.03.2008 року, укладений між сторонами.

Кредитний договір та договір застави підписані сторонами та скріплені печатками.

Вказане свідчить, що сторони узгодили усі істотні умови для договорів про надання кредиту, передбачених главою 71 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отримання ФОП ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 125000,00 грн за вказаним Кредитним договором підтверджується копією розпорядження від 13.03.2008 року ( а.с. 12)та виписками з особового рахунку відповідача.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість за Кредитним договором станом на 14.03.2012 року по кредиту на суму 125000,00 грн, по відсоткам - 97469,23 грн за період з 27.06.2008 року по 13.03.2012 року.

З матеріалів справи та банківських виписок по відповідних рахунках за період дії Кредитного договору, вбачається, що відповідач не виконував належним чином умови Кредитного договору, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачеві пеню в сумі 2032,68 грн за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 14.03.2011 року по 13.03.2012 року, відповідно до п. 5.5 Договору.

Відповідач не подав господарському суду доказів виконання своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором в частині своєчасного повернення позивачу кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом та доказів виконання вимог позивача.

Господарський суд враховує те, що відповідно до п. 5.5 Договору у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків (комісії за кредитне обслуговування), вказаних в п.п. 1.3, 1.5, 4.3 цього Договору, позичальник сплачує кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми несплачених відсотків.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені в сумі 2032,68 грн за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 14.03.2011 року по 13.03.2012 року.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, банківських виписок про винесення кредитної заборгованості на прострочку, а також тієї обставини, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості, відповідно до Кредитного договору № 19108/01 від 13.03.2008 року в розмірі:

- 125 000,00 грн - прострочений кредит;

- 97469,23 грн - прострочені відсотки за період з 27.06.2008 року по 13.03.2012 року. ;

- 2032,68 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 14.03.2011 року по 13.03.2012 року, а всього - 224501,91 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача у справі покладаються судові витрати на судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34, 44-49, 82-85, 116, 117-118 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", 49000, м. Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,93, код ЄДРПОУ 19361982 заборгованість в сумі 224501,91 грн, з яких: заборгованість по кредиту в сумі 125 000,00 грн, заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 97469,23 грн, пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 2032,68 грн, судовий збір в сумі 4490,04 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірник рішення надіслати відповідачеві на адресу:

- 25005, м. Кіровоград, вул. Ярославська, буд. 93.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 21.05.2012 року.