Рішення № 24205489, 21.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/33/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.12 Справа № 5009/1250/12

м. Запоріжжя за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_3)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Техно Груп", (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 7-А, кв. 12)

про стягнення 9 964,00 грн. основного боргу за договором про організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом № 17 від 31.10.2011 р., 358,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 116,00 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився.

02.04.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Новий Розділ Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Техно Груп", м. Запоріжжя про стягнення 9 964,00 грн. основного боргу за договором про організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом № 17 від 31.10.2011 р., 358,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 116,00 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1250/12, розгляд справи призначено на 26.04.2012 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 26.04.2012 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 21.05.2012р.

В судовому засіданні 21.05.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За ініціативою суду розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Позивачем надана суду Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 288280, згідно з якою юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Техно Груп" (код ЄДРПОУ 35719568) є: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 7-А, кв. 12, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду від 03.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009/1250/12, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач в судове засіданні 21.05.2012 р. повторно не прибув. 21.05.2012р. господарським судом Запорізької області від представника позивача отримано заяву, в який останній просить розглянути справу без участі представника позивача за наявними матеріалами.

Розглянувши подане позивачем клопотання про вирішення спору по суті без участі уповноваженого представника позивача, суд вважає, що воно подано у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, не суперечить правам та охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, зважаючи на закінчення процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України, для вирішення спору у справі № 5009/1250/12, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.

Заявлені позивачем вимоги полягають в тому, що 31.10.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 17 про організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом та заявка № 17/10 на перевезення вантажу, за маршрутом: м.Радехів (Львівська обл.) -м.Priekuji (Латвія). Транспортне перевезення було здійснено вантажним автомобілем 58204ТС/09142ТН. Відповідно до умов заявки, якою установлено розмір провізної ставки -900 євро, відповідачу був виставлений рахунок №8-11/1 від 08.11.2011р. на суму 9 964, 00 грн. Позивач свої зобов'язання за договором № 17 про організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом виконав належним чином, що підтверджується міжнародною транспортною накладною А №885323 від 04.11.2011р. та Актом здачі-приймання послуг по транспортних перевезеннях від 08.11.2011р. 24.11.2011 р. позивачем на адресу відповідача був направлений рахунок №8-11/1 від 08.11.2011р., Акт здачі-приймання послуг по транспортних перевезеннях від 08.11.2011р. та транспортна накладна А №885323 від 04.11.2011р. Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, грошові кошти за автоперевезення не сплатив. 23.02.2012р. на адресу відповідача була направлена претензія №21/1 про сплату заборгованості за автоперевезення по договору № 17 від 31.10.2011р. про організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом. Відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Техно Груп" 9 964,00 грн. основного боргу за договором про організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом № 17 від 31.10.2011 р., 358,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 116,00 грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 року між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Техно Груп" (відповідачем) був укладений Договір № 17 про організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом (далі за текстом -Договір).

За умовами Договору відповідач (експедитор) доручив, а позивач (перевізник) взяв на себе забов'язання від імені, за дорученням та за рахунок замовника/експедитора здійснювати комплекс дій пов'язаних з перевозкою вантажу автомобільним транспортом, згідно заявки, яка є невідємною частиною договору.

Відповідно до заявки №17/10 на перевезення вантажу від 31.10.2011 визначений маршрут: м.Радехів (Львівська обл.) -м.Priekuji (Латвія), строк доставки-10.11.2011 року, ставка за перевезення-900 євро.

Згідно п.2.1.5 Договору відповідач зобов'язався сплатити вартість вантажу та послуги перевезення відповідно до заявки на перевезення вантажу.

На виконання умов Договору Фізична особа-підприємць ОСОБА_1 здійснив перевезення вантажу за маршрутом: м.Радехів (Львівська обл.) -м.Priekuji (Латвія), що підтверджується Міжнародною транспортною накладною А №885323 від 04.11.2011р. та Актом здачі-приймання послуг по транспортних перевезеннях від 08.11.2011р. (належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).

Позивачем був виставлений відповідачу до сплати за транспортні послуги рахунок №8-11/1 від 08.11.2011р. на суму 9 964, 00 грн., який був направлений відповідачу разом з Актом здачі-приймання послуг по транспортних перевезеннях від 08.11.2011р. та транспортною накладною А №885323 від 04.11.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення зв'язку 24.11.2011 р.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності із ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедитування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.Договором транспортного експедитування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідач заборгованність за вантажні автоперевезення станом на час вирішення справи в судовому засіданні не сплатив.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору № 17 про організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом від 31.10.2011р. належним чином не виконав.

23.02.2012р. на адресу відповідача була направлена претензія №21/1 про сплату заборгованості за автоперевезення по договору № 17 від 31.10.2011р. про організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом. Вказана претензія була направлена за належною юридичною адресою відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення зв'язку 25.02.2012 р.

Відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за транспортне перевезення в сумі 9 964, 00 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ФОП ОСОБА_1 підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованності за транспортне перевезення в розмірі 9 964, 00 грн. є документально підтвердженою, обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, за період з листопада 2011р. -березень 2012р. становить 358,00 грн., а сум 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 116,00 грн., яка розрахована за період з 11.11.2011 року по 31.03.2012 року.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних за надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не вірно визначений день, з якого почалося прострочення оплати.

Так, відповідно до заявки №17/10 на перевезення вантажу від 31.10.2011р. встановлено, умови оплати-протягом 7-10 днів, але не зазначено з якого саме моменту слід відраховувати зазначений строк, тому суд вважає, що строк оплати ні договором, ні заявкю не визначено.

Рахунок №8-11/1 від 08.11.2011р. на суму 9 964, 00 грн., акт здачі-приймання послуг по транспортних перевезеннях від 08.11.2011р. та транспортна накладна А №885323 від 04.11.2011р. були направлені відповідачу 24.11.2011 р. ., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень і поштових переказів", затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 р., та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 р. за № 1383/14650, нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) вираховуються за формулою: день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання + 5 днів.

З урахуванням вищенаведеного, рахунок №8-11/1 від 08.11.2011р. на суму 9 964грн. відповідачем отриманий 02.12.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що рахунок №8-11/1 від 08.11.2011р. повинен бути сплачений відповідачем у строк до 09.12.2011 р. Однак, в порушення умов Договору відповідач зазначену заборгованість у повному обсязі не оплатив.

Отже, вимога про стягнення з відповідача індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних за транспортне перевезення є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково: 3% річних - за період з 10.12.2011 р. по 31.03.2012 р. в сумі 92, 34 грн. та інфляційні витрати за період грудень 2011р. по березень 2012р. в сумі 89,97 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляції за весь час прострочення та 3% річних судом відмовляється.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 549, ч.1 ст. 909, ч.1 ст. 929 ЦК України, ст. ст. 22, 44 -49, 75, 82 -85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Новий Розділ Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Техно Груп", м. Запоріжжя про стягнення 9 964,00 грн. основного боргу, 358,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 116,00 грн. 3 % річних задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Техно Груп", (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 7-А, кв. 12, код ЄДРПОУ 35719568) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг в сумі 9964 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 00 коп., 92 (дев'яносто дві) грн. 34 коп. 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 97 коп. інфляційних витрат та 1 564 (одну тисячу п'ятсот шістдесят чотири) грн. 52 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "21" травня 2012 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.