Рішення № 24205239, 23.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.12р. Справа № 40/5005/2210/2012За позовом Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", м.Нікополь

до Суб'єкт підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Нікополь

про стягнення 8107 грн. 80 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 -дов.№48 від 10.01.12р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" звернулося до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 і просить стягнути 4 345 грн. 79 коп. -боргу, 3 508 грн. 79 коп. -пені, 95 грн. 25 коп. -3% річних, 157 грн. 97 коп. -інфляційних витрат та судові витрати.

Позивач в судовому засіданні 17.04.2012 року подав заяву про продовження строку розгляду справи в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2012 року строк розгляду справи продовжено до 22.05.2012 року.

17.04.2012 року Позивач надіслав заяву про збільшення позовних вимог та просить стягнути з Відповідача 6 879 грн. 95 коп. -боргу, 5 208 грн. 65 коп. -пені, 131 грн. 32 коп. -3% річних, 187 грн. 49 коп. -інфляційних витрат та судові витрати.

Представник Позивача у судовому засіданні 22.05.2012р. позовні вимоги з урахуванням збільшення позовних вимог підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (поштові повідомлення 17843498, 18168247), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" (постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (споживач), укладено договір №114 про надання централізованого теплопостачання (далі -Договір).

Відповідно до п.1.1. якого постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно п.2.2 Договору, орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент договору, становить 539 грн. 84 коп., ПДВ 107 грн. 97 коп. Всього 647 грн. 81 коп.

Постачальник здійснює нарахування вартості теплової енергії за тарифами, затвердженими місцевим виконавчим органом влади рішення № 583 від 05.10.2006р. Відповідно: за 1 Гкал. теплоенергії 185 грн. 62 коп. з ПДВ (п.2.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.4 Договору, Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

Згідно п.4.6.1 Договору, Постачальник до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки теплової енергії, надсилає Споживачеві Акт постачання теплової енергії (далі-Акт).

Споживач повинен на протязі 10 календарних днів з моменту отримання Акта розглянути та направити Постачальнику підписаний Акт (п.4.6.2 Договору).

Позивач зазначає, що між ним та Відповідачем тривають договірні відносини, свої договірні зобов'язання щодо постачання теплової енергії Позивач виконав у спірний період належним чином, що підтверджується направленими та отриманими Відповідачем рахунками та Актами виконаних робіт (а.с.11-32, 66-68).

Відповідач не розрахувався за спожиту теплову енергію та має заборгованість з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог у сумі 6 879 грн. 95 коп.

14.02.2012 року Позивач на адресу Відповідача направив претензію з вимогою погасити заборгованість (33-34).

Відповідач відповіді не надіслав, заборгованість не оплатив.

Доказів стосовно погашення заборгованості у сумі 6 879 грн. 95 коп. сторонами суду не надано.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленої теплової енергії, строк оплати теплової енергії є таким, що настав.

Матеріали справи містять також рахунки, виставлені Позивачем Відповідачу на оплату спожитої теплової енергії у спірному періоді, та докази їх направлення та отримання Відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до п.5.2.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію -нараховується пеня згідно Закону України від 20.05.1999р. №686-ХІУ „Про відповідальність підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платежів спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Статтею 1 вказаного Закону від 20.05.1999р. №686-ХІУ, установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.

Оскільки порушення строку оплати поставленої теплової енергії має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача пені, розрахованої від суми основного боргу, що склалася у зв'язку з несплатою спожитої теплової енергії, у сумі 5 208 грн. 65 коп. та яка не більше 100 відсотків загальної суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми від інфляції, розрахованої з застосуванням індексів на суму боргу, в розмірі 187 грн. 49 коп. та 3% річних, розрахованих від суми основного боргу у сумі 131 грн. 32 коп., так як остання сума 3% річних розрахована Позивачем не вірно, але значно менше розрахунку зробленого судом.

Крім того, при поданні позову та заяви про збільшення позовних вимог до суду, Позивачем відповідно до платіжного доручення №132 від 26.01.12р. та платіжного доручення №531 від 10.05.2012р. сплачена сума судового збору у загальному розмірі 1 641 грн. 00 коп.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п.п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн. 00 коп.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, Позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто у сумі 1609 грн. 50 коп.

Позивач уточнив позовні вимоги шляхом їх збільшення до загальної суми 12 407 грн. 41 коп. та відповідно до вказаної суми, сума судового збору повинна бути у розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору, яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати Позивачем судового збору при подачі заяви про збільшення позовних вимог становить суму у розмірі 31 грн. 50 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог з стягненням з Відповідача заборгованості в сумі 6 879 грн. 95 коп. -боргу, 5 208 грн. 65 коп. -пені, 131 грн. 32 коп. -3% річних, 187 грн. 49 коп. -інфляційних витрат.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкт підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, (53200, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", (53213, м.Нікополь, пр.Трубників, 12а, р/р 260013031476 в Ощадбанк 7898 м.Нікополь, МФО 306287, ОКПО 05472525) 6 879 грн. 95 коп. -боргу, 5 208 грн. 65 коп. -пені, 131 грн. 32 коп. -3% річних, 187 грн. 49 коп. -інфляційних витрат, 1 609 грн. 50 коп. -судового збору.

Повернути з державного бюджету України Нікопольському комунальному підприємству "Нікопольтеплоенерго", (53213, м.Нікополь, пр.Трубників, 12а, р/р 260013031476 в Ощадбанк 7898 м.Нікополь, МФО 306287, ОКПО 05472525) зайво сплачений судовий збір в розмірі 31 грн. 50 коп., перераховане платіжним дорученням №531 від 10.05.2012 року, яке знаходиться в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано 22.05.12р.