Рішення № 24205184, 15.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.12р. Справа № 3/5005/3704/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод", м. Харцизьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ідея Ліхт Україна", м.Дніпропетровськ

про стягнення 29 487,12 грн. штрафних санкцій

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_2, юрисконсульт, дов. № 38 від 27.03.12р.

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 29 487,12 грн. штрафних санкцій. Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем зобов'язань за договором у частині строків поставки.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору від Відповідача не надходило.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

15.05.12р. у судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На запитання суду щодо понесених збитків від несвоєчасної поставки спірного товару, представник Позивача пояснив, що на даний момент йому не відомо про такі збитки.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.03.11р. сторонами укладено договір № 5 про придбання технологічного обладнання (далі -Договір), за яким Постачальник (Відповідач) зобов'язався передати, а Покупець (Позивач) - прийняти та сплатити комплектуючі до електрообладнання (надалі -Обладнання) на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1 Договору).

Поставка обладнання здійснюється видами транспорту вказаними у Специфікаціях (п.3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору Постачальник має право здійснити поставку обладнання в інші строки виключно на підставі попереднього узгодження Покупця у письмовій формі.

Пунктами 3.1-3.4. Договору та п. 1-4 Специфікації №1 (Додаток № 1 від 04.03.11р. до Договору) обумовлено, строк поставки обладнання - 42 календарних дні з дати підписання зазначеної специфікації поставити на умовах СРТ- склад Перевізника (м. Харцизьк). Отже, з урахуванням дати підписання Специфікації № 1 до Договору - 04.03.11р., строк поставки був до 15.04.11р.

За специфікацією № 3 від 23.05.11р. до Договору, Відповідач зобов'язався протягом 56 календарних днів з дати підписання зазначеної специфікації поставити на умовах СРТ- склад Перевізника (м. Харцизьк) узгоджену в специфікації № 3 партію Товару. Дата підписання специфікації № 3 до Договору - 23.05.11р., строк поставки був до 18.07.11р.

За специфікацією № 4 від 22.06.11р. до Договору, Відповідач зобов'язався протягом 42 календарних днів з дати підписання зазначеної специфікації поставити на умовах СРТ- склад Перевізника (м. Харцизьк) узгоджену в специфікації № 4 партію Товару. Враховуючи дату підписання специфікації № 4 до Договору, строк поставки був до 03.08.11р.

Однак, поставки Товару до зазначених у Специфікаціях датах не відбулося.

Відповідач поставив Товар Перевізникові за специфікацією №1 - 19.04.11р., про що свідчить видаткова накладна № РН-0000061 від 15.04.11р. та Декларація про прийняття вантажу № ДПП-011515 від 19.04.11р. Товар вартістю 32 640,00 грн. фактично отриманий Позивачем - 26.04.11р., доказом чого є штемпель на наведеній вище декларації (а. с. 29, 30); за специфікацією № 3 поставка здійснена Відповідачем - 21.07.11р., про що свідчить видаткова накладна № РН-0000162 від 21.07.11р. та Декларація про прийняття вантажу № ДНН-000796 від 21.07.11р. Товар вартістю 327 826,16 грн. фактично отриманий Позивачем 25.07.11р., про що свідчить відповідний штемпель на вищезазначеній декларації (а. с. 33, 34); за специфікацією № 4 Відповідач здійснив поставку Товару Перевізникові 11.11.11р., про що свідчить видаткова накладна № РН-0000265 від 11.11.11р. та Декларація про прийняття вантажу №ДНН-002494 від 11.11.11р. Товар вартістю 8 142,84 грн. фактично отриманий Позивачем 15.11.11р., про що свідчить відповідний штемпель на вищезазначеній декларації.

Загальна вартість Товару, щодо якого прострочено строки поставки складає 368 609,00 грн.

Позивач неодноразово звертався в письмовій формі до Відповідача з вимогою сплатити штраф у розмірі 2 611,20 грн. (претензія від 09.04.11р.); 26 224,49 грн. (претензія від 08.08.11р.); 651,43 грн. (претензія від 01.09.11р.) (а. с. 27, 31, 35).

У відповідях на претензії Відповідач пояснював прострочення поставки технологічними особливостями виготовлення Товару, затримками при розмитненні Товару, однак штрафні санкції не сплатив.

Відповідно до п. 7.3. Договору, за порушення строків поставок Відповідач повинен сплатити Позивачеві штраф у розмірі 8 % від вартості непоставленого в строк Товару.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів сплати штрафних санкцій чи контррозрахунку стягуваної суми.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняльно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Оскільки судом при розгляді справи не встановлено факту спричинення збитків підприємству Позивача, заподіяних порушенням строків поставки обладнання з боку Відповідача, суд вважає можливим зменшити розмір штрафу до 19 000, 00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Господарські витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ідея Ліхт Україна" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 7а, код ЄДРПОУ 36093812) на користь Публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" (86703, Донецька обл., м. Харцизьк, вул. Патона, 9, код ЄДРПОУ 00191135) штраф -19 000, 00 грн., судовий збір -1 609, 50 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексу.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане__