Постанова № 24204754, 21.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2012 р. Справа № 5013/1705/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Шевчук С.Р.розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської областіна постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. у справі № 5013/1705/11 господарського суду Кіровоградської областіза позовомКіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Кіровоградській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"простягнення 128 185,84 грн.

за участю представників:

прокурора: Ходаківський М.П.

позивача: не з'явився

відповідача: Огородник В.М., Шаповалов Ю.С.

встановив:

Кіровоградський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області (надалі -"Інспекція") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Прогрес" про стягнення 128 185,84 грн. збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства, а саме самовільним використанням підземних вод (розмір заявлених до стягнення збитків в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 20, 40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України (надалі -"ВК України") та положеннями Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389; надалі -"Методика № 389").

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2011 р. (суддя Колодій С.Б.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Прогрес" на користь держави в особі Інспекції шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 128 185,84 грн. із зарахуванням вказаних коштів на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища в ГУДК в Кіровоградській області; стягнуто з відповідача судові витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив про доведеність порушення відповідачем вимог чинного законодавства, що зумовлює стягнення з ТОВ "Прогрес" збитків у розмірі, розрахованому на підставі положень Методики № 389.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. (судді Стрелець Т.Г., Головко В.Г., Логвиненко А.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позиція суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що положення Методики № 389 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки виявлене позивачем правопорушення, вчинене відповідачем, не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Заступник прокурора Кіровоградської області, який просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. як таку, що прийнята із неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2011 р.

Учасники процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників Генеральної прокуратури України та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.07.2011 р. Інспекцією проведено планову перевірку дотримання ТОВ "Прогрес" вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт № 222 від 06.07.2011 р. (надалі -"Акт № 222"). Під час проведення перевірки були присутніми Головний інженер ТОВ "Прогрес" Босий М.Л. та Заступник директора ТОВ "Прогрес" Тупчій А.О., про що свідчать підписи зазначених осіб в Акті № 222. З актом перевірки ознайомлений та отримав один його примірник Директор ТОВ "Прогрес" Зубалій А.П.

Актом № 222 зафіксовано, що для питних, господарських потреб та риборозведення господарство використовує артезіанську свердловину № 266 В7 (глибиною 120,8 м, продуктивністю 6,0 м3/год.) та шахтний колодязь № 2 (глибиною 5,0 м, продуктивністю 5,0 м3/год.). При цьому, перевіркою встановлено, що в період з 17.03.2010 р. по 17.01.2011 р. забір води з артезіанської свердловини та шахтного колодязя здійснювався без дозволу на спеціальне водокористування. 17.01.2011 р. ТОВ "Прогрес" отримано Дозвіл на спеціальне водокористування № 11026 терміном дії до 21.10.2015 р.

Таким чином, Актом № 222 зафіксовано вчинення відповідачем у період з 17.03.2010 р. по 17.01.2011 р. порушення ст.ст. 44, 48 ВК України.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Положення про Державну екологічну інспекцію в областях (наказ Мінприроди України від 19.02.2008 р. № 55) Інспекцією на ТОВ "Прогрес" складено Припис № 304 від 12.07.2011 р.

06.07.2011 р. Інспекцією складено Протокол № 014275 про адміністративне правопорушення відносно головного економіста ТОВ "Прогрес" ОСОБА_9, яким серед іншого зафіксовано порушення відповідачем ст.ст. 44,48,110 ВК України, а саме: проведення самовільного забору води в період з квітня по грудень 2010 року з артезіанської свердловини № 266 В7 та шахтного колодязя № 2 без дозволу на спеціальне водокористування та порушення порядку ведення первинного обліку кількості забраної води (не ведення журналу за встановленою формою).

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 014275 від 06.07.2011 р. на ОСОБА_9 накладено штраф в розмірі 136,00 грн.

За змістом абз. 4 ч. 1 ст. 1 ВК України використання води -це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Абзац 19 частини 1 статті 1 ВК України також містить визначення поняття "водокористування", що є використанням вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

В свою чергу, ч. 1 ст. 48 ВК України закріплює поняття "спеціального водокористування", що є забором води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використанням води та скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 ВК України).

Здійснення спеціального водокористування лише за наявності дозволу віднесено законодавством до обов'язків водокористувачів (п. 9 ч. 1 ст. 44 ВК України). Частина 1 статті 49 ВК України додатково закріплює, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (ст. 110 ВК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 111 ВК України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

З огляду на дані приписи законодавства Інспекцією на підставі Методики № 389 здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок забору ТОВ "Прогрес" підземних вод без відповідного дозволу, які склали 128 185,84 грн.

Дійсно, п. 1.2. Методики № 389 закріплює, що вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі:

- забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

- самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води));

- забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

В той же час, суд апеляційної інстанції зазначив, що обов'язковою передумовою для застосування Методики № 389 при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування є факт забруднення підземних вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності. Відсутність факту забруднення відповідачем підземних вод стала підставою для відмови Дніпропетровським апеляційним господарським судом у задоволенні позовних вимог.

Втім, колегія суддів не може визнати даний висновок обґрунтованим в повній мірі, оскільки він свідчить про відсутність системного застосування судом положень Методики № 389, адже остання містить окремий розділ ІХ, яким унормовано розрахунок розмірів збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Пункт 9.1. Методики № 389 закріплює формулу, за якою здійснюється відповідний розрахунок розміру відшкодування збитків, що судом не врахований.

В той же час, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 9.1. Методики № 389 розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) здійснюється за формулою № 23, а саме: Зсам = 100 х W х Тар.

Показник "W" у даній формулі -це об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

При цьому, п. 9.2. Методики № 389 уточнює, що фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Втім, здійснений Інспекцією розрахунок вимогам п. 9.2. Методики № 389 не відповідає. Так, з Акту № 222 вбачається встановлення факту користування артезіанською свердловиною № 266 В7 та шахтним колодязем № 2 без дозволу. Фактичний об'єм води, використаної відповідачем у спірний період, Інспекцією ані Актом № 222, ані Приписом № 304 від 12.07.2011 р. та Протоколом № 014275 від 06.07.2011 р. не зафіксовано.

З розрахунку розміру збитків, складеного позивачем 14.11.2011 р. вбачається, що розрахунок проведено за здійснення забору води без дозволу на спеціальне водокористування лише з шахтної криниці. Крім того, фактичний об'єм води розраховано на підставі даних про поголів'я свиней ТОВ "Прогрес" (лист від 13.10.2011 р. № 01-19/468 Головного управління ветеринарної медицини в Кіровоградській області) та норм витрат води для свиней на сільськогосподарських фермах згідно таб. 9 СНиП ІІ-31-74 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения" 1974 року. Втім, визначення фактично спожитого обсягу води розрахунковим методом виходячи з вказаних документів не передбачено законодавчими нормами.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає помилковим висновок господарського суду Кіровоградської області щодо правомірності стягнення з ТОВ "Прогрес" збитків в сумі 128 185,84 грн.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. у справі № 5013/1705/11 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО.Кролевець С.Шевчук