Постанова № 24204721, 17.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р. Справа № 5004/2222/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701"на постановувід 22.02.2012 року Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 5004/2222/11господарського суду Волинської областіза позовомПідприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгового підприємства "Санрайз" ЛТДдоПриватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701"простягнення 141373,90 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: Девіцький Ю.І. (директор); ОСОБА_5 (довіреність від 23.03.2012р.) від відповідача:ОСОБА_6 (довіреність від 14.05.2012р.); ОСОБА_7 (довіреність від 23.01.2012р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Волинської області (суддя Гончар М.М.) від 30.11.2011 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Сініцина Л.М., судді -Гудак А.В., Олексюк Г.Є.) від 22.02.2012 року, у справі № 5004/2222/11 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 141373,90 грн. вартості поліпшень орендованого приміщення згідно договору оренди №2 від 01.01.2002 року; 1414,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі та доповненні до неї відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.773, 776, 778 ЦК України, ст.43 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Санрайз" ЛТД звернулося до Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" про стягнення 141373,90 грн. вартості проведених поліпшень орендованого приміщення згідно договору оренди №2 від 01.01.2002 року, з них 133452,20 грн. (акт від 29.02.2002 року) та 9806,18 грн. (акт від 22.08.2002 року).

Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

01.01.2002 року між Відкритим акціонерним товариством "Таксосервіс" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торговим підприємством "Санрайз" (орендар) було укладено та підписано обома сторонами договір оренди приміщень №02, згідно пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння майстерні і споруди на території ВАТ "Таксосервіс" за адресою: м. Луцьк, вул. Зв'язківців 1, площею 356 кв.м. для використання під стоянку автомобілів, їх ремонту і технічного обслуговування, а також офісні приміщення, площею 106,2 кв.м., в адміністративному будинку за вищевказаною адресою (а.с.10, 49-50).

Термін оренди складає 10 років з моменту підписання договору (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 даного договору орендар має право проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт виробничих та офісних приміщень, а також проводити інші удосконалення орендованих приміщень з метою найкращого пристосування їх для здійснення своєї статутної діяльності; усі витрати, які несе орендар по ремонту та удосконаленню орендованих приміщень, відображаються в акті, що затверджується обома сторонами; у випадку розірвання договору з ініціативи третьої сторони, вартість виконаних робіт по капітальному ремонту та удосконаленню орендованих приміщень в повному обсязі повертається орендарю згідно акту, вказаному в пункті 3.3 даного договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що орендар зобов'язується використовувати приміщення, що орендуються, за їх цільовим призначенням, своєчасно здійснювати орендні платежі, утримувати приміщення в належному стані і нести відповідальність за протипожежний стан, не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудови та удосконалення приміщень.

Актом прийому - передачі приміщень від 01.01.2002 року згідно договору оренди №02 від 01.01.2002 року, складеним комісійно, представник ВАТ "Таксосервіс" передав, а представник ВТП "Санрайз" ЛТД прийняв майстерні і споруди площею 356 кв.м. та офісні приміщення площею 106,2 кв.м. (а.с.11).

Додатковими угодами від 01.10.2002 року, від 01.01.2005 року, від 01.05.2007 року, від 01.06.2008 року, від 01.11.2006 року, від 01.08.2011 року, від 05.09.2011 року змінювалися пункти 4.1 договору (щодо розміру орендної плати), 4.2 (щодо порядку оплати орендної плати), 4.3 - щодо порядку оплати комунальних послуг.

Додатковими угодами від 01.11.2006 року та від 01.06.2008 року, крім того, погоджено ці пункти із відміткою, що сторонами погоджено: після ремонту та реконструкції приміщень згідно схеми (а.с.12-18).

Як вбачається з акта виконаних робіт від 29.02.2002 року, підписаного комісійно обома сторонами, погодженого директором ВАТ "Таксосервіс" та затвердженого директором ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД, згідно пункту 3.3 договору про оренду приміщення №02 від 01.01.2002 року, орендар за власні кошти здійснив будівельні роботи в орендованому приміщенні площею 356 кв.м. з метою пристосування його під зону технічного обслуговування і поточного ремонту автотранспортних засобів, а саме: капітальний ремонт даху, демонтаж цегляних перегородок, реконструкцію воріт в кількості 5 одиниць, облаштування оглядових ям в кількості 3-х одиниць, облаштування офісного приміщення для головного інженера та виробничого відділу, облаштування майстерні для ремонту двигунів та агрегатів, облаштування побутового приміщення для слюсарів, облаштування складського приміщення для запасних частин, монтаж освітлення у виробничих приміщеннях, монтаж освітлення в оглядових ямах, ремонт гідравлічних піднімачів в кількості двох одиниць, ремонт вентиляції, ремонт водопроводу на загальну суму 133452,20 грн. (а.с.24-25).

22.08.2002 року ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД за погодженням з орендодавцем - ВАТ "Таксосервіс" було складено акт виконання робіт по ремонту приміщення адміністративних площ, щодо якого проведено ремонт адміністративного приміщення на загальну суму 9806, 18 грн., який комісійно скріплений підписами представників та печатками обох сторін договору та затверджений директорами обох сторін (а.с.26-28).

На підставі видаткової накладної №РН-0000002 від 12.09.2011 року та рахунку - фактури №СФ-0000130 від 12.09.2011 року (а.с.21-22) відповідачем згідно платіжного доручення №1678 від 13.09.2011 року було проведено оплату на суму 1884,48 грн. за дверні полотна, коробки, налічники, плінтуса, провід, щиток освітлення, автомати ELS, які зазначені в акті виконання робіт по ремонту приміщення адміністративних площ від 22.08.2002 року (а.с.26-28).

Підставою замовлення у видатковій накладній №РН-000002 є договір №2 від 01.01.2002 року (а.с.22).

За оцінкою суду відповідачем визнано обов'язок відшкодувати здійснені орендарем поліпшення та частково проведено їх оплату.

Актами на повернення майна від 01.08.2011 року ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД було повернуто ПрАТ "Луцьке АТП 10701" приміщення: кімната №35 - площа 16,2 кв.м., кімната №11 - чергового механіка 7,3 кв.м., кімната №23 - диспетчерська 12,8 кв.м., кімната №14 - частина приміщення каси 3,65 кв.м., в тому числі майно: шафи - 2, сейф - 1, столи - 2, підсилювач - 1, навісна шафа - 1 та від 01.09.2011 року було повернуто шафа - 1, тумбочка - 2, стіл - 1, приміщення без зазначення їх площ (а.с.19-20).

Висновком старшого дільничного інспектора Луцького МВ від 30.12.2011 року, затвердженим начальником Луцького МВ УМВС України у Волинській області встановлено, що керівництво АТП з 01.11.2011 року перешкоджає господарській діяльності ВТП "Санрайз", не пускає на орендовану територію ні автобуси, ні обслуговуючий персонал та відмовляється повернути їх речі та обладнання, що підтвердив директор ПрАТ "АТП 10701" (а.с.113).

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 2 статті 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом; капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом; капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Згідно частини 1 статті 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

За оцінкою суду договором оренди №2, а саме пунктом 6.2, не встановлена форма надання згоди орендодавцем (письмова чи усна) на обладнання, удосконалення, оформлення приміщення для використання за призначенням, хоча пунктом 6.1 договору передбачено зобов'язання не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудови та удосконалення приміщень.

Акти виконаних робіт від 29.02.2002 року та від 22.08.2002 року, підписані комісійно представниками сторін договору, погоджені відбитками печаток із складанням напису "погоджую" з боку орендодавця, ВАТ "Таксосервіс", та "затверджую" з боку орендаря, ТзОВ ВТП "Санрайз" ЛТД , як це передбачено пунктом 3.3 договору.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" - Приватне акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", яке перейменоване із Відкритого акціонерного товариства "Таксосервіс" відповідно до рішення загальних зборів акціонерів товариства від 15 вересня 2010 року протокол №01-09/10, є правонаступником державного підприємства "Луцьке АТП 10701", заснованого згідно наказу Міністерства транспорту України від 27.06.94 № 321.

Частиною 3 статті 778 ЦК України встановлено, що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

На підставі оцінки матеріалів справи та пояснень представників сторін судами встановлено, що власником майна (відповідачем) надано дозвіл на поліпшення орендованого майна із зазначенням конкретних поліпшень і порядку відшкодування їх вартості; позивачем доведено належним чином необхідність проведення капітального ремонту; виконані орендарем роботи є саме капітальним ремонтом; ці роботи фактично спрямовані на удосконалення орендованих приміщень з метою найкращого користування і для здійснення статутної діяльності орендаря, на утримання майна в належному стані, що за умовами договору оренди є обов'язком орендаря.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.10.2011 року ТзОВ ВТП "Санрайз" ЛТД було направлено ПрАТ "Луцьке АТП 10701" цінним листом з повідомленням про вручення поштового відправлення вимогу про відшкодування вартості проведених поліпшень орендованого майна в сумі 141373,90 грн. з врахування сплаченої суми 1884,48 грн., що підтверджується квитанцією пошти, описом вкладення в цінний лист та повідомленням про вручення (а.с.31-33).

Отже, суди дійшли правомірного висновку стосовно того, що оскільки проведення поліпшень орендованого приміщення було погоджено орендодавцем, то вартість виконаних робіт по капітальному ремонту і удосконаленню орендованих приміщень підлягає поверненню, в повному обсязі згідно актів, складених відповідно до пункту 3.3 договору № 02 оренди приміщень.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.ст.1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 року у справі № 5004/2222/11 залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 року у справі № 5004/2222/11 -без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна Л.Рогач