Головуючий у 1 інстанції - Цицюра О. О.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2012 року справа № 2а/1270/851/2012
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрко І.В., сіддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/851/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррус» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач 24.01.2012 року звернувся до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 02 грудня 2011 року посадовими особами Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції було складено акт №2006/236-36917497 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Феррус» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, яким встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 45526336,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на 42879435,00 грн., тобто податковим органом встановлено вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Зазначений акт перевірки податковим органом направлено поштою та електронною поштою відповідним податковим інспекціям за місцем реєстрації контрагентів ТОВ «Феррус». Позивач вважає, що позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Феррус» проведена податковим органом всупереч вимогам Податкового кодексу України, так як підприємство позивача не було повідомлено про початок перевірки, не направлено на його адресу копію наказу про проведення зазначеної перевірки та при проведенні перевірки використано виключно дані компютерних систем та не використано жодного первинного документа бухгалтерського обліку.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррус» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт №2006/236-36917497 від 02.12.2011 року.
Визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррус», викладені в акті №2006/236-36917497 від 02.12.2011 року.
Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррус».
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному олбсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підставою для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки була постанова слідчого від 30.11.11 року. Крім того, на адресу позивача надсилалися письмові запити щодо надання документальних підтверджень щодо розбіжностей по завищенню податкового кредиту по контрагентам, але залишилися позивачем поза увагою. Наказ про проведення перевірки також відповідає нормам законодавства та був надісланий на адресу підприємства своєчасно.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Феррус» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради 19.05.2010 року за № 1384102 0000 002538.
Відповідач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція в Луганській області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.
Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Алчевської ОДПІ № 828 від 01.12.2011 року у період з 01.12.2011 року по 05.12.2011 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Феррус» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року (а.с. 81) Підставою для видання зазначеного наказу була постанова старшого слідчого податкової міліції (а.с. 79-80).
За результатами перевірки складено акт №2006/236-36917497 від 02.12.2011 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Феррус» (а.с.10-52).
Згідно зазначеного акту перевірки податковим органом встановлено, що товариством порушено п.44.1, п.44.6 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, п. 3.1, п.4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011 року №41, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього в сумі 45526336,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на 42879435,00 грн.; також порушено п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Феррус» з зазначеними в додатках до акту перевірки постачальниками та покупцями.
Згідно ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77, 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Статтею 78 Податкового кодексу України визначено підстави проведення документальної позапланової виїзної перевірки, серед яких:
78.1.11 отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Відповідно до п.75.1.2 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Судовою колегією встановлено, що оскаржувана перевірка була проведена 01.12.2011 року, а наказ про проведення перевірки від 01.12.2011 року відповідачем отримано лише 06.12.2011 року (а.с.83). З вказано судова колегія приходить до висновку про те, що податковим органом не було набуто право на проведення оскаржуваної перевірки у відповідності до вимог Податкового Кодексу України.
Посилання апелянта на те, що податковий орган не зобов'язаний починати проведення невиїзної документальної перевірки лише після отримання поштового повідомлення про вручення платнику податків наказу на проведення перевірки та повідомлення суд вважає безпідставним, оскільки приписи п. 79.2 статті 79 чітко визначають умови проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами органу державної податкової служби, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення наказу та повідомлення на проведення перевірки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом не повідомлено належним чином позивача про дату, час та місце проведення перевірки, з чим погоджується колегія суддів.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано жодних доказів щодо направлення на адресу позивача запиту про надання первинних бухгалтерських документів для підтвердження здійснених господарських відносин із контрагентами за період, який перевірявся, тоді як Податковим кодексом України чітко наведено визначення документальної перевірки та порядок її проведення, згідно якого направлення такого запиту є обовязковим.
Запит №30261/236-3/475-266 від 19.09.2011 року (а.с. 85), на який посилається відповідач, не може бути належним доказом у розумінні ч.1 ст.70 КАС України, щодо дотримання Алчевською ОДПІ первинних документів з питань, по яких здійснювалась перевірка. Вказаний лист містить вимогу на отримання документальних підтверджень та пояснень у зв'язку з наданням ТОВ «Феррус» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. За актом перевірки перевіряємий період становив з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, що не відповідає періоду визначеному у запиті, також запит не містить зазначення, за якими саме господарськими відносинами позивачу потрібно надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження.
Крім того, у відповідності до ст. 83 Податкового Кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені Податковим Кодексом України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим Кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 року № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.
Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:
- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);
- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;
- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
З системного аналізу зазначених норм вбачається, що позапланова невиїзна документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки податковим органом первинні фінансово господарські, бухгалтерських та інших документи не досліджувались, і вони навіть податковим органом не запитувались.
Вказане підтверджується й самим актом перевірки, згідно якого вбачається, що жодного посилання на первинні документи, або на відмову з боку позивача в наданні таких первинних документів немає. В акті перевірки зазначено, що такі документи до перевірки не надані.
Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про те, що позивач не міг бути обізнаний про початок перевірки та бути присутнім під час перевірки, а також надати відповідні документи, так як відповідний наказ та направлення на перевірку йому було направлено податковим органом поштою 01.12.2011 року та отримано позивачем лише 06.12.2011 року (а.с. 83), в той час, як в наказі від 01.12.2011 року №828 вказано, що перевірку повинно бути здійснено з 01.12.2011 року тривалістю 5 робочих днів.
Судова колегія зазначає, що відповідач не скористався передбаченим п. 85.4 ст. 85 Податкового Кодексу України правом отримувати у платників податків копії первинних фінансово господарських, бухгалтерських та інших документів, що в подальшому при проведенні перевірки унеможливило, на думку колегії, виконання в повному обсязі вимог п. 79.1 ст. 79 та ст. 83 Податкового Кодексу України в частині використання матеріалів, які є підставою для висновків під час проведення перевірок, та привело податковий орган до необґрунтованих висновків в акті.
Враховуючи зазначені, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення встановленого Податковим Кодексом України порядку податковим органом Алчевською ОДПІ не було вжиті заходи щодо отримання первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит.
Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом за результатами проведеної перевірки не було винесено податкового повідомлення-рішення. Але згідно детальної інформації по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка міститься в додатку до акту перевірки, податковим органом за результатами проведеної перевірки були зняті показники податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів, зазначених в акті перевірки (а.с.30-52).
Наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.
З матеріалів справи вбачається. що судом першої інстанції були витребувані у відповідача дані (витяг) з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» щодо внесення інформації про результати перевірки ТОВ «Феррус»; відомості про зняття показників податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за наслідками перевірки, але відповідачем такі документи суду не були надані.
Таким чином, відповідач доводи позивача щодо анулювання показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року не спростував та правомірність своїх дій суду не довів, а тому вимоги позивача щодо зобов'язати відповідача поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо задекларованих ТОВ «Феррус» податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту з ПДВ, належать задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача утриматися від використання неправомірного акту перевірки №2006/236-36917497 від 02.12.2011 року шляхом проведення перевірок інших суб'єктів господарювання-контрагентів шляхом направлення до податкових органів листів про проведення перевірок у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених між ТОВ «Феррус» та суб'єктами господарювання за період з 01.12.2011 року по 30.09.2011 року, суд першої інстанції вірно визначив, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, виходячи з аналізу ст. 2 КАС України відновленню підлягають лише ті права, порушення яких встановлено під час судового розгляду справи. Такий висновок суду погоджує колегія суддів.
Стосовно вимог позивача про визнати протиправними дії податкового органу щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів позивача з контрагентами, викладеними в акті № 2006/236-36917497 від 02.02.2011 року, то таке є зайвим, оскільки вказане питання входить в обсяг вимог щодо визнання протиправними дій податкового органу про проведенню самої перевірки, за результатами якої складений зазначений вище акт.
Таким чином, в цій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції належить зміні.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області по даній справі не доведено правомірності проведення перевірки ТОВ «Феррус».
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції частково не відповідає вимогам матеріального та процесуального правата належить частковій зміні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/851/2012 задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/851/2012 змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/851/2012 абзац третій
«Визнати протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррус», викладені в акті № 2006/236-36917497 від 02.02.11 за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 30.09.11».
В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/851/2012 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: І.В. Юрко
Судді: Г.М. Міронова
А.А.Блохін
Судове рішення № 24203413, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/851/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: