Ухвала суду № 24201385, 11.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року справа №2а-11464/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Діденко О.С.,

за участі представників позивача Онищенко А.В.,

представника відповідача Некрасенко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по справі № 2а-11464/11/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року №0001668013, №0001678013, №0001688013, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.12.2011 року звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року №0001668013, №0001678013, №0001688013, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Позивач з посиланням на вимоги ст.ст. 79, 83 Податкового Кодексу України, наказ ДПА України № 984 «Про порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», наполягав на необґрунтованості висновків проведеної перевірки.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську № 0001668013 від 05.12.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 466206,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 155153,50 грн.; № 0001678013 від 05.12.2011 року про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень 2011 року у сумі 348099,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 4,00 грн.; № 0001688013 від 05.12.2011 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 183710,00 грн. та штрафних санкції у сумі 1 грн..

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки з січня по вересень 2011 року слугували акти перевірок контрагентів ВАТ «СВЗ» отримані відповідачем у серпні 2011 року. Апелянт наполягав на відсутності господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Технобур», ПП «НДП «Новітні технології автоматизації і механізації обладнання машинобудування», ТОВ «Фрєатто», а також операцій з реалізації товарів, послуг ТОВ «АРС 2010» на адресу підприємств-покупців, одним з яких був ВАТ «СВЗ». Апелянт спростовував наявність господарських операцій між позивачем та підприємствами: ПП «Євро Імпорт», ТОВ «Запоріжіндустріалресурс», ТОВ «РТК-Груп», ТОВ «ВКФ «Промтехнологія», ТОВ «Міжнародні логістичні системи», ТОВ «Східпромсервіс», у зв'язку з порушеннями податкового та бухгалтерського обліку зазначеними підприємствами, відсутністю трудових та матеріальних ресурсів, та наявністю ознак фіктивності зазначених угод.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» зареєстрований в якості юридичної особи суб'єкта господарської діяльності та платника податку на додану вартість (а.с.73-78 т. 1).

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Луганську, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Наказом відповідача № 519 від 11.11.2011 року було призначено проведення документальної позапланової перевірки позивача (т.1 а.с.15).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року по адміністративній справі № 2а-10774/11/1270 за позовом ВАТ «СВЗ» до СДПІ по роботі з ВПП м.Луганську задоволено позовні вимоги підприємства про визнання дій та наказу відповідача на проведення перевірки № 519 від 11.11.2011 протиправними (а.с.219-226 т.1).

За результатами перевірки складено акт №494/08-3/0011 від 16.11.2011 року, згідно висновків якого встановлені наступні порушення:

- за січень 2011 року встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 53826 грн.,

- за лютий 2011 року встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 90401 грн. та відповідно завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 53826 грн.,

- за березень 2011 року встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 112194 грн. та відповідно завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 90401 грн.,

- за квітень 2011 року встановлено заниження суми, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 183710 грн.,

- за травень 2011 року встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 91678 грн.,

- за червень 2011 року встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 91678 грн.,

- за серпень 2011 року завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 230301 грн. (а.с. 16-43 т.1).

На підставі акту перевірки податковим органом 05.12.2011 року були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0001668013, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 466206,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 155153,50 грн.,

- № 0001678013, яким зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за січень, лютий, березень, травень 2011 року у сумі 348099,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 4,00 грн,

- №0001688013, яким донараховано ПДВ у сумі 183710,00 гри. та штрафні санкції у сумі 1 грн. (а.с.44 - 46 т.1 ).

Правомірність винесення зазначених повідомлень-рішень є предметом спору по даній справі.

В обґрунтування висновків акту перевірки № 494 та прийнятих повідомлень -рішень відповідач послався на деталізовану інформацію по платникам ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та матеріалів перевірок контрагентів постачальників ТОВ «Міжнародні логістичні системи», постачання товару здійснювалося по наступному ланцюгу: ПП «Укркомплект КС», ТОВ «Східпромсервіс», ТОВ «Технобуд-2011», ТОВ «Міжнародні логістичні системи» та ВАТ «СВЗ», в якому встановлені правочини з ознаками нікчемності в зв'язку з відсутністю надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування та укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень ПК України з 01.01.2011 року втратив чинність, серед інших, Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі по тексту - Закон №168), який визначав порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету.

Оскільки частина спірних правовідносин виникла до набрання чинності Податковим Кодексом України, разом із нормами цього кодексу застосуванню підлягають також і норми Закону №168.

Згідно зі ст. 1 Закону № 168 податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість до 01.01.2011 року визначався ст. 7 Закону № 168.

Сторонами визнано, що податковий період - січень 2011 року вже перевірявся податковим органом під час проведення позапланової виїзної перевірки, проведеної у період з 23.03.2011 року по 12.04.2011року, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

За наслідками перевірки складено довідку №300/08-3/00210890 від 08.04.2011 року, в якій підтверджено задекларовані обсяги як податкового кредиту, так і податкового зобов'язання. Перевіркою не встановлено відсутність податкового обліку та порушення порядку ведення податкового обліку (а.с. 107-111 т.1, далі по тексту - довідка № 300).

В зазначеній довідці № 300 відсутні данні щодо укладення позивачем нікчемних (недійсних) правочинів та порушень законодавства при формуванні податкового кредиту

Відповідачем у період з 10.08.2011 року по 05.09.2011 року та з 14.10.2011 року по 26.10.2011 року здійснена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року.

За результатами такої перевірки складено акт № 484/08-3/00210890 від 01.11.2011 року, в якому відсутні дані щодо порушень податкового законодавства за період фінансово-господарської діяльності - січень 2011 року по господарським операціям позивача з ТОВ «Міжнародні логістичні системи», ТОВ «АРС 2010», ТОВ «РТК-Гругі», ТОВ «ВКФ «Промтехнологія», ТОВ Запорожіндустріалресурс», ПП «Євро Імпорт» (а.с. 130-157 т.1).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року у справі №2а-3690/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 року встановлена правомірність заявленого позивачем податкового кредиту і заявленої суми відшкодування ПДВ по податковій декларації за січень 2011 року (а.с.112-119, 120 -126).

Проти вказаних обставин не заперечував представник податкового органу.

Відповідно до пп. 75.1.2. ст. 75 Податкового Кодексу України документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Згідно зі ст. 83 ПК України до матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок відносяться документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

За вимогами п. 4 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином відповідач зобов'язаний був використовувати при проведенні перевірки передбачені законодавством документи податкового та бухгалтерського обліку, у тому числі, витребувані у платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту перевірки № 494, відповідач не досліджував та не витребовував у позивача документи бухгалтерського та податкового обліку.

Проте, такі документи були надані позивачем до справи на підтвердження реальності господарських операцій.

Таким чином, фактично відповідач не досліджував реальність господарських операцій, укладених позивачем з контрагентами та їх виконання.

Крім того, згідно із даними єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Міжнародні логістичні системи», ТОВ «АРС 2010», ТОВ «РТК-Груп», ТОВ «ВКФ «Промтехнологія», ТОВ Запорожіндустріалресурс», ПП «Євро Імпорт» є зареєстрованими у встановленому порядку юридичними особами (а.с. 171-191 т. 1).

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності з п. 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно абз. 4 п. 198.3 ст. 198 .Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач мав господарські правовідносини з підприємствами постачальниками та перевізниками з метою отримання комплектуючих та матеріалів для виготовлення залізничного рухомого складу, з чим погоджується колегія суддів.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: договором № 26 від 01.01.2011 року між позивачем та ТОВ «Міжнародні логістичні системи» на транспортно-експедиційні послуги (а.с.192-194 т.1). На підтвердження виконання транспортно-експедиційних послуг позивачем надані податкові накладні на суму сплаченого ПДВ, акти виконаних робіт ( а.с.21 - 90 т. 6).

Далі, 26.01.2011 року між позивачем та ТОВ «ВКФ Промтехнологія» було укладено угоду №199 про придбання інструментів, за умовами якої доставка здійснювалась постачальником( а.с. 198-200 т.1). Придбання товару підтверджується видатковими накладними № ПТ-0000152 від 12.02.2011 року на суму 2580,0 грн., в т.ч. ПДВ - 430,0 грн.; № ПТ-0000226 від 18.03.2011 року на суму 17112,0 грн., в т.ч. ПДВ - 2852,0 грн.. На суми придбаного товару було виписано податкові накладні № 151 від 22.02.2011 року та №59 від 18.03.2011 року ( а.с.202-205 т.1).

На підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Євро Імпорт» з приводу придбання трьох тепловентиляторів на підставі комерційної пропозиції на суму 2396,99 грн., в т.ч. ПДВ - 399,50 грн., позивачем надані первинні бухгалтерські документи, у тому числі видаткова накладна № рн-74 від 26.01.2011 року.

20.01.2011 року між позивачем та ТОВ «РТК-Групп» було укладено угоду № 0210, предметом якої було придбання верстату консольно-фрезерного на суму 75000 грн., в т.ч. ПДВ - 12500 грн. (а.с. .206-207 т.1). За умовами угоди доставка цього верстату здійснювалася постачальником. Товар було отримано по видатковій накладній № 3 від 01.02.2011 року та оприбутковано в якості основних засобів ( а.с.15 т.6).

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Запоріжіндустріалресурс» щодо придбання насосного агрегату, пневморозподільника, гідророзподільника, фільтра, позивачем надані первинні бухгалтерські документи з оприбуткування запасних частин та податкові накладні ( а.с. 18-20 т.6).

01.01.2011 року між позивачем та ТОВ «Арс-20І0» було укладено договір № 27 року на перевезення вантажів ( а.с.195-197 т.1). За умовами договору ТОВ «Арс-2010» зобов'язався за плату та за рахунок позивача виконувати або організовувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. На підтвердження фактичного виконання господарських операцій з ТОВ «Арс-2010» позивач надав первинні бухгалтерські документи зокрема: податкові накладні ( а.с.2-3, 16-18, 26-29, 152 том 3; а.с.3, 5, 23, 26, 30, 32, 35,46, 49, 52, 54, 58, 77, 80, 83, 87, 88, 92, 95, 98, 101, 104, 108, 122, 133, 137, 140 том 4; а.с. 2, 6, 12, 15, 17, 20, 24, 27, 30, 34, 41, 44, 47, 50, 54, 58, 62, 65, 73, 77, 79, 82, 85, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124, 127, 130, 133, 136, 139, 142, 145, 148 том 5; а.с. 124, 127, 147 том 8; а.с. 7, 10 том 9), акти виконаних робіт (а.с. 151,154 том 3; а.с. 2, 4, 22, 25, 29, 31, 34, 45, 48, 51, 53, 57, 59, 76, 79, 82, 85, 86, 91, 94, 97,100, 103,107, 121, 132, 136, 139 том4; а.с.5, 8, 11, 14, 16, 19, 23, 26, 29, 33, 40, 43, 46, 49, 53, 57, 61, 64, 72, 76, 78, 81, 84, 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147 том.5; а.с. 123, 126 том 8; а.с.2 том 9), які в свою чергу співпадають із заявками на перевезення та витягами з журналів реєстрації в'їзду на територію підприємства позивача транспортних засобів. Вказане спростовує посилання апелянта на безтоварність господарських операцій.

На вимогу ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів на спростування зазначених обставин.

менти, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, докази, що підтверджують наявність факту порушення. В акті також зазначаються дані щодо відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів із зазначенням переліку цих документів. Зазначений пункт кореспондується з пп. 75.1.2..ст. 75 ПК України.

В пункті № 2.11 акту № 494 зазначено про використання під час перевірки декларації з податку на додану вартість та актів, довідок перевірок вищезазначених контрагентів позивача (т. 1 .а.с. 18).

Таким чином відповідачем не використовувались первинні документи під час

проведення перевірки та складання акту № 494.

В якості нормативного обґрунтування прийняття оскаржених повідомлень-рішень відповідачем зазначено посилання на п.п.54.3.2. ст. 54 ПК України, згідно із яким підставами для прийняття рішення можуть бути дані перевірок результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З системного аналізу вище перелічених доказів та Акту № 494 убачається прийняття відповідачем оскаржених рішень на підставі актів перевірки контрагентів без встановлення правомірності дій позивача. До того ж як зазначалось вище, вказані первинні бухгалтерські документи відповідачем під час проведення перевірки взагалі не досліджувались.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Луганську по даній справі не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року №0001668013, №0001678013, №0001688013.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 02 лютого 2012 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по справі № 2а-11464/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по справі № 2а-11464/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвалу складено 12 квітня 2012 року.

Головуючий: І.В. Юрко

Судді: Г.М. Міронова

А.А.Блохін