Ухвала суду № 24199642, 03.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2012 року справа №2а-8825/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

3 лютого 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Яманко В.Г., Компанієць І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 р. в справі № 2а-8825/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплоефект" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2011 р. задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплоефект" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Зазначеним рішенням визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем 09.06.2011 р., а саме, № 0000512310/0 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 31850 грн., в тому числі за основним платежем - 25480 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6370 грн., № 0000502310/0 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 39812,75 грн., в тому числі за основним платежем - 31851 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7962,75 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську у період з 07.02.2011 по 14.03.2011 була проведена планова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2010. На момент проведення перевірки позивачем не було надано фінансових та інших документів, які б підтверджували взаємовідносини з субпідрядником ТОВ «Діггерстрой-ХХІ» за 4-й квартал 2009 року. Також зазначили, що позивачем неправомірно включено у вересні 2010 року до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість та до валових витрат витрати по операціям з ТОВ «Укра-інка», які проведені на підставі нікчемного правочину у зв'язку з тим, що директор ТОВ «Укра-інка» знаходився в місцях позбавлення волі та не міг підписувати від імені підприємства ніякі фінансові та інші документи. Тому позивачу було донараховано податок на прибуток у загальній сумі 31851 грн., у тому числі за 4-й квартал 2009 року в сумі 19115 грн., 3-й квартал 2010 року в сумі 12736 грн., та податок на додану вартість в розмірі 25480грн. та штрафні санкції 6370 грн.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ТОВ «Теплоефект» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою та зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.08.1995 року, перебуває на податковому обліку з 22.12.1995 р. та є платником податку на додану вартість.

У період з 07.02.2011 р. по 14.03.2011 р. відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Теплоефект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт № 285/2323472003 від 17.05.2011 року, відповідно до якого встановлені порушення податкового законодавства в частині завищення валових витрат, заниження податку на прибуток та заниження податку на додану вартість.

Висновки зазначеного акту були оскаржені позивачем. З питань, зазначених в скарзі ТОВ «Теплоефект», була проведена позапланова виїзна перевірка з питань формування валових витрат та податкового кредиту за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2010 р. За результатами перевірки складено акт № 496/23/23472003 від 09.08.11, в якому зазначено, що позивачем надано первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Діггерстрой-ХХІ», а саме договір на виконання субпідрядних робіт на об'єкт магазин «Абсолют» кв. 50 років Жовтня №35 від 02.11.09, акти виконаних робіт, податкові накладні та платіжні документи, які підтверджують факт оплати виконаних робіт, але зазначений правочин визнано нікчемним, оскільки зроблено висновок, що ТОВ «Діггерстрой-ХХІ» не мав необхідних умов для виконання субпідрядних робіт.

Нікчемним також визнано правочин, укладений позивачем з ТОВ «Укра-інка» по виконанню будівельно-монтажних робіт на ГК «Дружба», оскільки встановлено, що директор цього підприємства ОСОБА_2 відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мав.

09.06.2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000512310/0 про визначення грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплоефект» з податку на додану вартість у загальній сумі 31850,00 грн., у тому числі 25480,00 грн. - основний платіж, 6370,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0000502310/0 про визначення грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплоефект» з податку на прибуток у загальній сумі 39 813,75 грн., у тому числі 31 851,00 грн. - основний платіж, 7962,75грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Діггерстрой-ХХІ", а саме, за субпідрядним договором від 02.11.2009 № 35 конрагент позивача повинен був виконати будівельні роботи на об'єкті - магазин «Абсолют» кв. 50 років Жовтня №35.

Факт виконання зазначених робіт підтверджується наявними в матеріалах справи документами: актами виконаних робіт, податковими накладними, банківськими виписками, копіями реєстраційних документів ТОВ «Діггерстрой - XXI», які підтверджують правомірність включення позивачем до валових витрат та до податкового кредиту, сум, пов'язаних із виконанням договору субпідрядних робіт ТОВ «Діггерстрой-ХХІ» за листопад 2009 року.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За таких обставин позивачем обґрунтовано віднесені витрати з оплати субпідрядних робіт до складу валових витрат.

Підпункт 5.3.9 п 5.3 ст. 5 цього Закону „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлює обмеження щодо формування валових витрат, а саме, закон передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як зазначено вище, витрати, які віднесені позивачем до складу валових витрат, повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними документами, що не заперечується відповідачем.

Пункт 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлює, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Колегією суддів встановлено, що основним видом діяльності позивача в періоді, який перевірявся податковим органом, було будівництво будівель. З метою отримання прибутку позивач уклав договір субпідряду з ТОВ „Діггерстрой-ХХІ" на виконання ремонтних робіт та здійснював витрати з оплати субпідрядних робіт.

Результати субпідрядних робіт, виконаних ТОВ „Діггерстрой-ХХІ" використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності.

Зазначені обставини дають суду апеляційної інстанції підстави для висновку про правомірність включення позивачем до складу валових витрат вартості субпідрядних робіт, виконаних ТОВ „Діггерстрой-ХХІ".

Що стосується визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, то відповідач в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях посилається на порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", зазначаючи, що позивачем неправомірно віднесенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням послуг, витрати по яким не відносяться до складу валових витрат.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Безпідставність висновків відповідача про неправомірність формування позивачем валових витрат по відносинам з ТОВ „Діггерстрой-ХХІ" вже встановлена колегією суддів. Вище зазначалось, що субпідрядні роботи, виконані цим підприємством, пов'язані з власною господарською діяльністю позивача та відсутні підстави для зменшення валових витрат на вартість субпідрядних робіт, а тому безпідставним є й збільшення податкового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість.

При цьому суд зазначає, що оплата придбаних робіт підтверджена належно оформленими податковими накладними, виданими виконавцем субпідрядних робіт.

Отримавши податкову накладну, покупець товару (в даному випадку - субпідрядних робіт) набув право на включення суми податку, вказаної в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку позивач придбавав роботи, які призначались для використання в господарській діяльності, придбання цих робіт підтверджується податковими накладними, тому суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням таких робіт підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Що стосується доводів апеляційної скарги про ненадання позивачем до перевірки первинних документів по відносинам з ТОВ „Діггерстрой-ХХІ", колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з акту планової перевірки випливає, що податковим органом були досліджені усі документи позивача суцільним порядком. Крім того, відповідач не заперечує, що первинні документи по виконанню господарських операцій з ТОВ „Дігерстрой-ХХІ" були надані позивачем в процесі проведення позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з оскарженням висновків акту планової перевірки.

Колегія суддів також не приймає доводи апелянта стосовно нікчемності документів ТОВ «Укра-інка».

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Теплоефект» та ТОВ «Укра-інка» був укладений договір на виконання субпідрядних робіт від 30.08.2010 № 21/1, за умовами якого субпідрядник повинен був виконати будівельні роботи на об'єкті ГК «Дружба». Зазначений договір від імені ТОВ «Укра-інка» підписано директором Калюжним А.О. .

Факт виконання вказаного договору підтверджено довідками про вартість виконаних робіт за вересень 2010 року; актами виконаних робіт; розрахунками витрат; податковими накладними; банківськими виписками. Всі зазначені господарсько-фінансові документи підписані від імені ТОВ «Укра-інка» директором підприємства Калюжним А.О., якому право підпису надано реєстраційними документами ТОВ «Укра-інка».

Відтак, доводи відповідача про нікчемність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ „Укра-інка" внаслідок підписання первинних документів від імені ТОВ „Укра-інка" особою, яка не могла їх підписувати через перебування в містах позбавлення волі, спростовані матеріалами справи.

З урахуванням зазначених вище положень Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України „Про податок на додану вартість", які були чинними на час здійснення спірних господарських операцій та регулювали відповідні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ „Укра-інка" та відсутність підстав для збільшення сум грошового зобвоязання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 28 листопада 2011 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 р. у справі № 2а-8825/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплоефект" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 р. у справі № 2а-8825/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Яманко В.Г.

Компанієць І.Д.