Ухвала суду № 24196508, 15.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р. Справа № 3255/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Міхно І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівторкольормет" до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, виставлених відповідачем, державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова:

- від 09.12.2009 року №0002672320/0/28582; від 02.03.2010 року № 0002672320/1/4823/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002672320/4/10693/23-2 та від 30.07.2010 р №0002672320/2/17844 за платежем податок на прибуток в сумі 843687,0 грн. та від 13.05.2010 року № 0000882320/4/10694/23-2, від 23.06.2010 року № 00008823220/4/14184 та від30.07.2010 року № 0000882320/2/17845 на суму 28558,5 грн. донарахованої штрафної (фінансової) санкції по податку на прибуток за результатами розгляду повторної скарги на рівні ДПІ у м. Львові;

- від 09.12.2009 року №0002682320/0/28583; від 02.03.2010 року №0002682320/1/4824/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002682320/4/10698/23-2 та від 30.07.2010 року № 0002682320/2/17843 за платежем податок на додану вартість в сумі 166187,55 грн.;

- від 02.08.2010 р № 0003051720/2/17978 на суму 490,74 грн. за платежем податок з доходів них працівників, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги на рівні ДПА у Львівській області;

- від 09.12.2009 року №0003061720/0/28695; від 13.03.2010 року № 0003061720/1/5912/10/11-2; від 13.05.2010 року №0003061720/4/10803 та від 02.08.2010 року № 0003061720/2/17977 за платежем податок з власників транспортних засобів в сумі 1197,0 грн., які прийнято ДПІ у Личаківському районі м. Львова за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «Львіввторкольормет»(акт №463/23-2/25232071 від 24.11.2009 року) за період з 01.01.2008 по 30.06.2009 року та за результатами розгляду первинної і повторних скарг.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю виставлення відповідачем вказаних податкових повідомлень рішень, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з МПП «Кварц», працівнику позивача додаткові блага не надавалися, податок з власників транспортних засобів сплачений за ставками, які були встановлені на час такої сплати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення:

- від 09.12.2009 року №0002672320/0/28582; від 02.03.2010 року № 0002672320/1/4823/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002672320/4/10693/23-2, від 30.07.2010 р №0002672320/2/17844, від 13.10.2010р. №0002672320/3/24769.

- від 13.05.2010 року № 0000882320/4/10694/23-2, від 23.06.2010 року № 00008823220/4/14184, від 30.07.2010 року № 0000882320/2/17845, від 13.10.2010р. №0000882320/324770.

- від 09.12.2009 року №0002682320/0/28583; від 02.03.2010 року №0002682320/1/4824/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002682320/4/10698/23-2, від 30.07.2010 року № 0002682320/2/17843, від 13.10.2010р. №0002682320/3/24771.

- від 08.10.2010р. №0003051720/3/24176/172.

- від 09.12.2009 року №0003061720/0/28695; від 13.03.2010 року № 0003061720/1/5912/10/11-2; від 13.05.2010 року №0003061720/4/10803, від 02.08.2010 р № 0003051720/2/17978 від 08.10.2010р. №0003061720/3/24178/172.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова у період з 30.10.2009р. по 12.10.2009р. проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіввторкольормет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року за результатами якої 24.11.2009 року складено Акт перевірки №463/23-2/25232071 (далі Акт перевірки).

За результатами та на підставі Акту перевірки, ДПІ у Личаківському районі м. Львова виставлено 09.12.2009 року податкове повідомлення-рішення №0002672320/0/28582 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 581497 грн., штрафна санкція 262190 грн., усього 843687 грн.; податкове повідомлення-рішення від 09.12.2009р. №0002682320/0/28583 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 110791,7 грн., штрафна санкція 55395,85 грн., усього 166187,55 грн.; податкове повідомлення-рішення від 09.12.2009 року №000305172/0/28694 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 770,36 грн., штрафна санкція 1540,72 грн., усього 2311,08 грн.; податкове повідомлення-рішення від 09.12.2009р. №0003061720/0/28695 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 798 грн., штрафна санкція 399 грн., усього 1197 грн.

У процесі апеляційного оскарження відповідачем прийнято податкові-повідомлення рішення:

- від 02.03.2010 року № 0002672320/1/4823/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002672320/4/10693/23-2, від 30.07.2010 р №0002672320/2/17844, від 13.10.2010р. №0002672320/3/24769.

- від 13.05.2010 року № 0000882320/4/10694/23-2, від 23.06.2010 року № 00008823220/4/14184, від 30.07.2010 року № 0000882320/2/17845, від 13.10.2010р. №0000882320/3/24770.

- від 09.12.2009 року №0002682320/0/28583; від 02.03.2010 року №0002682320/1/4824/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002682320/4/10698/23-2, від 30.07.2010 року № 0002682320/2/17843, від 13.10.2010р. №0002682320/3/24771.

- від 08.10.2010р. №0003051720/3/24176/172.

- від 09.12.2009 року №0003061720/0/28695; від 13.03.2010 року № 0003061720/1/5912/10/11-2; від 13.05.2010 року №0003061720/4/10803, від 02.08.2010 р № 0003051720/2/17978 від 08.10.2010р. №0003061720/3/24178/172.

Вказані податкові повідомлення-рішення виставлені ДПІ за встановлені перевіркою порушення позивачем:

- п. п. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 581497 грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 150 166 грн., за II квартал 2008 року в сумі 168 472 грн., за III квартал 2008 року в сумі 158 177 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 50 767 грн., за І квартал 2009 року в сумі 39 615грн., за II квартал 2009 року в сумі 14 300 грн., та завищення відємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за І півріччя 2009 року в сумі 45 376 грн.

- п. п. 7.4.1. п. п. п 7.4.4. п.7.4. Закону України "Про податок на додану вартість" № 168-97/ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 110 791 грн. в. т. ч. за січень 2008 року в сумі 6071,16 грн., за лютий 2008 року в сумі 3607,49 грн., за березень 2008 року в сумі 3815 грн., за квітень 2008 року в сумі 6889,24 грн.,за травень 2008 року в сумі 3951,82 грн., за червень 2008 року в сумі 6788 грн., за липень 2008 року в сумі 2717 грн., за серпень 2008 року в сумі 775 грн., за вересень 20008 року в сумі 11029,41 грн.,за жовтень 2008 року в сумі 4150,47 грн., за листопад 2008 року в сумі 1897 грн., за грудень 2008року в сумі 6391 грн., за січень 2009 року в сумі 9035,79 грн., за лютий 2009 року в сумі 18215,73грн., за березень 2009 року в сумі 4942,6 грн., за квітень 2009 року в сумі 4380,7 грн., за травень 2009 року в сумі 10357,75 грн., за червень 2009 року в сумі 5776,52 грн., та завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного за листопад 2008 року в сумі 23 грн.,

- ст.4, ст.6, ст. 7, ст. 8, ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб на суму 770,36 грн.

- ст.5, ст.6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (із змінами та доповненнями) донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за перший квартал 2009 року в сумі 798,00 грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено транспортними накладними господарських операцій з МПП «Кварц», яке відсутнє за місцем знаходження, підприємством надано додаткові матеріальні блага директору ОСОБА_1 у вигляді оплати вартості послуг мобільного зв'язку, а саме скреч карток, за які підприємством перераховані кошти в сумі 927 грн. СПД Харламовій О.В., але не утримано і не перераховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету, та неправильно зменшено суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за І квартал 2009 року, а саме, не враховано нові ставки на легкові автомобілі.

Колегія суддів встановила, що позивачем з малим приватним підприємством "Кварц" укладено 02.10.2007 року договір №02/10 та 12.01.2009 року договір б/н, ідентичні за змістом, предметом яких є продаж позивачу (покупцю) продавцем (МПП "Кварц") брухту чорних та кольорових металів у кількості, якості та асортименті, узгодженими сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав у МПП "Кварц" металобрухт та повністю оплатив отриманий товар, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Отриманий позивачем металобрухт у подальшому реалізовано іншим господарюючим суб'єктам, що підтверджується матеріалами справи.

Апелянт зазначає, що відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим, до перевірки не представлено товарно-транспортні накладні, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожніх листів чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, який був власністю МПП "Кварц".

Колегія суддів вважає дане твердження апелянта безпідставним, оскільки факт здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару від МПП "Кварц" підтверджений відповідними первинними документами (закупівельні акти, податкові накладні, видаткові накладні), що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити.

Таким чином, позивачем укладено договори з МПП "Кварц" із дотриманням вимог чинного законодавства України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки, як встановлено судом, господарські операції позивача з МПП "Кварц" мали місце, помилковим є висновок ДПІ у Личаківському районі про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання МПП "Кварц" банкрутом.

Податковий кредит у відповідності до п. 1.7 ст. 1 названого Закону визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент здійснення позивачем господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Як встановлено судом та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи , між позивачем та МПП «Кварц» укладено господарські договори, факт виконання яких підтверджується матеріалами справи, відтак МПП «Кварц» правомірно виписано податкові накладні.

Судом також встановлено, що зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість". Усі податкові накладні містять необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість".

Щодо твердження апелянта про порушення позивачем ст.4, ст.6, ст. 7, ст. 8, ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) через неутримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб на суму 770,36 грн., то таке полягає у тому, що при перевірці виявлено надання підприємством додаткових матеріальних благ директору ОСОБА_1 у вигляді оплати вартості послуг мобільного зв'язку, а саме скреч карток, за які підприємством перераховані кошти в сумі 927 грн. СПД Харламовій О.В. але не утримано і не перераховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази використання скреч-карток ОСОБА_1, що дає суду підстави визнати викладений у акті перевірки висновок таким що не відповідає фактичним обставинам справи.

За позивачем зареєстровано транспортні засоби ГАЗ 2705 та ГАЗ 2705-434. Відповідно до поданого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік позивач повинен був сплатити суму податку 1227,25 грн., граничний строк сплати податку за І квартал 2009р. до 15.04.2009р.

Апелянт зазначає, що позивачем порушено ст. 5, ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів". В результаті чого донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за перший квартал 2009 року в сумі 798,00 грн.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів справляється відповідно до Закону України від 11.12.91 р. N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (далі - Закон N 1963). Ставки податку встановлені статтею 3 цього Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу I Закону України від 25.12.2008 р. N 797-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування" (далі - Закон N 797), який набрав чинності з дня його опублікування (10 січня 2009 року), були внесені зміни до статті 3 Закону N 1963, зокрема збільшені ставки цього податку на автомобілі легкові за кодом УКТ ЗЕД 8703 (крім автомобілів з електродвигуном код 8703 90 10 00) при першій реєстрації в Україні та при проведенні реєстрації, перереєстрації та чергового технічного огляду.

Вищевказані ставки податку з власників транспортних засобів, встановлені Законом N 797, діяли до 26 березня 2009 року, дня набрання чинності Закону України N 1075. Цим законом внесені зміни до Закону N 1963, зокрема до частини першої статті 3, за якими зменшені ставки податку на автомобілі легкові за кодом УКТ ЗЕД 8703 (крім автомобілів з електродвигуном код 8703 90 10 00) при першій реєстрації в Україні та при проведенні реєстрації, перереєстрації та чергового технічного огляду.

Оскільки позивачем податок сплачувався згідно з платіжним дорученням №10031 від 07 квітня 2009р., тобто після змін ставок податку, у позивача були відсутні законодавчі підстави сплачувати такий податок у більшому розмірі. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність зменшення суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за І квартал 2009 року, оскільки така сплата відбувалася після 26.03.2009р., що підтверджується матеріалами справи, відтак висновок відповідача про неправильне зменшення суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за І квартал 2009 року, а саме, не врахування нових ставок на легкові автомобілі є помилковим.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про підставність позовних вимог, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року у справі №2а-8666/10/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.05.2012 року