Ухвала суду № 24194763, 22.05.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/464/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Пляка С.Л.

Категорія - Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Деревінський С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого - судді Медведенка Ю.С.,

суддів: Деревінського С.М., Яковлевої С.В.,

з участю секретаря Ковальової Н.Д.,

прокурора Коваленка О.І.,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, проживає у цивільному шлюбі, працює зварювальником лісу ПП «ОСОБА_8», проживає АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 05.07.2006 року Олександрівським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 3 роки;

- 29.11.2007 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 307, із застосуванням ст. 69, ч. 2 ст. 310 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією 1/2 частини майна,-

засуджено до покарання: - за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; - за ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до відбуття остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 3 роки та покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області судові витрати в сумі 843 грн. 84 коп.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він, з метою подальшого виробництва для власного вживання наркотичного засобу, 29.07.2011 року біля нежилих будинків, розташованих в с. Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області, зірвав рослини маку і приніс до свого домоволодіння, розташованого в цьому ж населеному пункті по АДРЕСА_1, де подрібнив на м'ясорубці та розстелив на підлозі літньої кухні для просушки.

29.07.2011 року працівники Олександрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, за місцем проживання ОСОБА_4 в приміщенні літньої кухні, по АДРЕСА_1, в ході огляду, в присутності двох понятих, виявили й вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому, загальною вагою 319, 94 г.

Крім того, ОСОБА_4 на протязі липня 2011 року надавав ОСОБА_5 і ОСОБА_6 для незаконного вживання наркотичних засобів шляхом ін'єкції, приміщення свого будинку АДРЕСА_1.

У апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції не оспорюючи обставини справи й кваліфікацію злочинів, просить вирок скасувати у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання, ступені тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості. Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання: - за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; - за ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до відбуття остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Свої доводи апелянт мотивує тим, що при призначенні засудженому ОСОБА_4 покарання, суд не дотримався вимог ст. 65 КК України і Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику призначення судами кримінального покарання»№ 7 від 24.10.2003 року, оскільки не врахував, що він раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, має не зняту і не погашену судимість. Як вважає апелянт, ОСОБА_4 не встав на шлях виправлення, не зробив належних висновків, його виправлення можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства з реальним відбуванням покарання, а тому застосування ст. 75 КК України, безпідставне.

Провівши в ході апеляційного розгляду судове слідство в обсязі допиту засудженого ОСОБА_4 та дослідження матеріалів кримінальної справи щодо його особи, заслухавши доповідача, в дебатах прокурора, який підтримав доводи апеляції, заслухавши в дебатах захисника-адвоката ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4, які просили вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, оцінивши досліджені матеріали кримінальної справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію прокурора такою, що не підлягає задоволенню за таких підстав.

При апеляційному розгляді справи встановлено, що 29.07.2011 року, маючи й реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, біля нежилих будинків, розташованих в с. Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області, ОСОБА_4 зірвав рослини маку для подальшого незаконного виготовлення наркотичного засобу і власного вживання шляхом ін'єкції. Незаконно придбаний наркотичний засіб, ОСОБА_4 приніс до свого домоволодіння, розташованого в цьому ж населеному пункті по АДРЕСА_1, де подрібнив на м'ясорубці та розстелив на підлозі сараю для просушки.

Своїми умисними діями ОСОБА_4, повторно, вчинив незаконне виготовлення, придбання і зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - макова солома, загальною вагою 319,94 г.

29.07.2011 року працівники Олександрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, за місцем проживання ОСОБА_4 в приміщенні літньої кухні, по АДРЕСА_1, в ході огляду, в присутності понятих, виявили й вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому, загальною вагою 319, 94 г.

Крім того, на протязі липня 2011 року, усвідомлюючи, що вчиняє злочинні дії з надання приміщення свого домоволодіння для незаконного вживання наркотичних засобів, ОСОБА_4 надавав ОСОБА_5 і ОСОБА_6 для незаконного вживання наркотичних засобів шляхом ін'єкції, приміщення свого будинку АДРЕСА_1.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив надання приміщення з метою вживання наркотичних засобів.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України є правильним, оскільки ґрунтується на зібраних у справі доказах, досліджених в судовому засіданні і відповідає фактичним обставинам справи.

Сам засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційного суду і суду першої інстанції свою винність визнав повністю і показав, що у зв'язку із депресією внаслідок відсутності роботи і невлаштованості власного життя іноді вживав наркотичні засоби. Так, 29.07.2011 року для власного вживання,біля нежилих будинків в с. Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області, зірвав рослини маку, які приніс до свого домоволодіння по АДРЕСА_1. У себе вдома за допомогою м'ясорубки подрібнив рослини маку, а потім розстелив на підлозі літньої кухні для просушки, щоб в подальшому виготовити екстракт опію для власного вживання.

Цього ж дня, працівники Олександрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, в ході огляду, в приміщенні літньої кухні у присутності понятих, виявили і вилучили подрібнену солому маку, вагою 319, 94 г.

Крім того, на протязі липня 2011 року на прохання ОСОБА_5 і ОСОБА_6 надавав їм приміщення свого будинку АДРЕСА_1, для вживання наркотиків, шляхом ін'єкцій.

Після вчинення цих злочинів, він в Кіровоградському наркологічному диспансері пройшов курс лікування від наркоманії, з січня 2012 року працює зварювальником лісу в ПП «ОСОБА_8», очолює бригаду із 10 чоловік, створив сім'ю, проживає у цивільному шлюбі, усвідомив неправильність свого пришлого життя, порвав із наркотиками, в теперішній час живе і працює заради сім'ї та роботи, маючи ціль виправдати довіру дружини і ОСОБА_8, які повірили в нього.

Оскільки ОСОБА_4 винність у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України визнав повністю, не заперечував, що вчинив їх за обставинах, викладених в обвинуваченні, після з'ясування : чи правильно він та інші учасники процесу розуміють зміст обставин справи, чи добровільна його позиція щодо визнання вини, а також після роз'яснення наслідків розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, дослідження доказів по справі суд обмежився лише допитом засудженого і вивченням матеріалів справи, які характеризують його особу.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи і кваліфікації дій засудженого, які не заперечувалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 1 ст. 299 КПК України докази не досліджувалися, колегією судів з урахуванням положень ст. 365 КПК України не перевіряються.

Дії засудженого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України кваліфіковані правильно, оскільки він скоїв незаконне придбання, зберігання, виготовлення наркотичних засобів, вчинене повторно та надання місць для незаконного вживання наркотичних засобів.

Покарання засудженому ОСОБА_4 призначено з дотриманням вимог статей 50, 65 КК України і Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику призначення судами кримінального покарання»№ 7 від 24.10.2003 року, а тому вважати, що воно не відповідає особі засудженого, як доводить в апеляції прокурор немає підстав, як на переконання колегії суддів немає підстав і для задоволення апеляції прокурора і призначення засудженому покарання з реальним його відбуттям.

Призначаючи засудженому ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції хоча належно і не вмотивував, але в повній мірі урахував ступень тяжкості вчинених злочинів, його особу та обставини, що пом'якшують і обтяжуючи покарання, у зв'язку з цим дійшов обґрунтованого висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, і цілком обґрунтовано, виважено та справедливо застосував ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком на 3 роки.

Так, при призначенні засудженому ОСОБА_4 покарання судом враховано, що злочини, передбачені ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України є злочинами середньої тяжкості.

Характеризуючи особу засудженого ОСОБА_4 колегія суддів враховує характеристики з місця проживання і роботи, згідно яких він характеризується виключно позитивно як особа, що не порушує громадський порядок, не зловживає алкогольними напоями, ввічливий, доброзичлива людина, здатна прийти на допомогу іншому. На роботі засуджений також показав себе як здібний, дисциплінований робітник, який сумлінно ставиться до своїх обов'язків бригадира лісозаготівельної ланки, перебуває у цивільному шлюбі, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів, добровільно пройшов курс лікування в Кіровоградському наркологічному диспансері ( а.с. 37).

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 правильно визнано судом першої інстанції його щире каяття. До того ж колегія суддів погоджується із органом досудового слідства і визнає також обставиною, що пом'якшує покарання засудженого, а саме активне сприяння розкриттю злочину (а.с.100). Обставин, що обтяжують покарання засудженого ОСОБА_4 не встановлено.

Ураховуючи викладене в сукупності, а також обставини справи, ступінь тяжкості вчинених злочинів і негативне ставлення до них, а також обставини, які визнанні пом'якшуючими покарання ОСОБА_4 і відсутність обставин, що обтяжують його покарання, приймаючи до уваги особу засудженого ОСОБА_4, що він незважаючи на вчинення ним злочинів середньої тяжкості, усвідомив і осудив свої протиправні дії, добровільно пройшов курс лікування від наркоманії, створив сім'ю, займається суспільно-корисною працею, офіційно працює бригадиром лісозаготівельників, тобто власними зусиллями суттєво змінив своє ставлення до життя, усунув фактори, які спонукали його до вживання наркотиків, у 49 років встав на шлях виправлення, почав вести нормальний спосіб життя, а отже як особа, за спрямованістю поведінки на переконання колегії суддів, не представляє суспільної небезпеки.

За таких обставин, суд першої інстанції по суті прийшов до правильного висновку, що виправлення засудженого ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання та звільнив його від відбування покарання з випробуванням максимальним іспитовим строком, застосувавши ст. 75 КК України.

Сам по собі факт притягнення ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності, наявність не знятих і не погашених судимостей, без урахування причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, особи засудженого і обставин, які пом'якшують покарання і відсутність обставин, які обтяжують покарання не можуть бути підставами для скасування вироку в частині призначеного покарання і визнання його таким, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого, як в апеляції зазначає прокурор.

Обране засудженому ОСОБА_4 покарання за вчинені злочини, передбачені ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України визначене за своїм видом і розміром судом першої інстанції, але в умовах звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України, за переконанням колегії суддів, відповідає меті покарання і засадам його призначення, відповідає тяжкості вчинених злочинів, обставинам справи та особі засудженого є не тільки обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 й попередження нових злочинів, але й справедливим.

З огляду на викладене, апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2012 року відносно ОСОБА_4, без змін.

Судді: Медведенко Ю.С. Деревінський С.М. Яковлева С.В.