Рішення № 2418906, 11.11.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.08 р. Справа № 10/206

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Давидовській Т. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Флом І. В., Шпеник Л. Л. – довіреність;

від відповідача – Анохіна Т. І. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка,

до відповідача – обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дебальцеветепломережа” м. Дебальцеве,

про стягнення 161 701,02грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка до відповідача, обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дебальцеветепломережа” м. Дебальцеве, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 135 234,36грн., інфляційні витрати в сумі 10 561,39грн., 3% річних в сумі 2056,41грн. та пені в сумі 13 848,86грн. за договором про постачання електричної енергії №2073 від 25.12.2002р. (далі - Договір).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір та Додаток №5 до нього, рахунки №15/2073 за період квітень-травень 2008р.; акти прийому-передачі електричної енергії за період грудень 2007р. та квітень-травень 2008р.; розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач у судовому засіданні та відзиві №юр/4361 від 11.11.2008р. позов в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 135 234,36грн. визнав у повному обсязі; проти позову в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 10 561,39грн., 3% річних в сумі 2056,41грн. та пені в сумі 13 848,86грн. заперечував з посиланням на тяжкий фінансовий стан. Крім того, відповідач надав клопотання про розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців, посилаючись при цьому на те, що продукції підприємства є суспільно необхідною для споживачів та виникнення заборгованості від незалежних від нього обставин. В обґрунтування розстрочки надав довідку про наявність заборгованості №юр/4380 від 11.11.2008р., баланс на 01.10.2008р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2008р.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 135 234,36грн., інфляційні витрати в сумі 10 506,16грн., 3% річних в сумі 2056,41грн. та пені в сумі 13 848,86грн. підлягають задоволенню; в частині стягнення інфляційних витрат в сумі інфляційні витрати в сумі 55,23грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №2073 від 25.12.2002р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію, а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п.9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року (тобто до 31.12.002р.). та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін буде заявлено про припинення його дії або зміну його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно умов договору (п.п. 2.1.1, 2.2.2) та п. 3 Додатку № 5 до Договору, постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії на підставі отриманого рахунку не більше 5 операційних днів з дня отримання такого рахунку.

Як убачається з наданих позивачем документів (акти прийому-передачі електроенергії за період грудень 2007р. та квітень-травень 2008р., що підписані сторонами) ним здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, про що відповідач по суті не заперечував.

Відповідачу постачальником були виставлені рахунки №15/2073 за період квітень-травень 2008р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на них та про що відповідач не заперечував.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини

Відповідно до Договору (п. 2.2.2) та п. 3 Додатку № 5 до Договору споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії на підставі отриманого рахунку не більше 5 операційних днів з дня отримання такого рахунку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача станом на дату звернення позивача з позовом до суду (09.10.2008р. – штамп канцелярії) виник борг за спожиту електроенергію в сумі 135 234,36грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за спожиту електроенергію в сумі 135 234,36грн. за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Розглянувши вимоги позивача щодо стягнення інфляційних в сумі 10 561,39грн.суд вважає, що позов в цієї частині підлягає задоволенню частково з урахуванням розрахунку суду на суму 10 506,16грн. В решті вимог про стягнення інфляційних в сумі 55,23грн. суд відмовляє у зв’язку з невірним застосуванням індексу інфляції за травень 2008р.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 2056,41грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення пені в сумі 13 848,86грн. за прострочення оплати спожитої електроенергії за Договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 135 234,36грн, який утворився за період з грудня 2007р. по травень 2008р.

Розглянув розрахунок пені наданій позивачем, суд приходить до висновку про вірне нарахування з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та, з огляду на зазначене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі на заявлену суму позовних вимог.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд дослідив додаткові документи, які надані відповідачем у підтвердження обставин тяжкого фінансового стану та збитковості підприємства: довідку про наявність заборгованості №юр/4380 від 11.11.2008р., баланс на 01.10.2008р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2008р.

Враховуючи ті обставини, що порушення зобов’язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також тяжкий збитковий фінансовий стан підприємства відповідача, що підтверджується наданими документами, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити належну до сплати суму пені до 7616,87грн.

Що стосується клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення строком на 12 місяців суд виходить з наступного.

В обґрунтування клопотання він посилався на тяжкий фінансовий стан та виникнення боргу від незалежних від нього обставин. У підтвердження доводів надав довідку про наявність заборгованості №юр/4380 від 11.11.2008р., баланс на 01.10.2008р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2008р.

Відповідно до положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може розстрочити виконання рішення.

Враховуючи положення статті 121 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що відповідач не довів підстав для надання розстрочки виконання рішення.

За вказаних обставин клопотання про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 509, 526, 551, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 233 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка до відповідача, обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дебальцеветепломережа” м. Дебальцеве, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 135 234,36грн., інфляційні витрати в сумі 10 561,39грн., 3% річних в сумі 2056,41грн. та пені в сумі 13 848,86грн. за договором про постачання електричної енергії № 2073 від 25.12.2002р.

2. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Дебальцеветепломережа” (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Джуліна, 11-а, ЄДРПОУ 25669951) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903, р/р 260383041296 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 135 234,36грн.

3. Зменшити розмір стягуваної пені до 7616,87грн.

4. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Дебальцеветепломережа” (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Джуліна, 11-а, ЄДРПОУ 25669951) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903) інфляційні витрати в сумі 10 506,16грн., 3% річних в сумі 2056,41грн. та пеню в сумі 7616,87грн.

5. Відмовити у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка до відповідача, обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дебальцеветепломережа” м. Дебальцеве, про стягнення інфляційних витрат в сумі 55,23грн.

6. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Дебальцеветепломережа” (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Джуліна, 11-а, ЄДРПОУ 25669951) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903) витрати по сплаті державного мита в сумі 1616,46 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,96 грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 17.11.2008р.

Суддя

Надруковано 4 прим.:

1 прим. – позивачу;

2 прим. – відповідачу;

1 прим. - у справу.