Вирок № 24184583, 04.04.2012, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа №1-25/2011

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.,

при секретарі Алфімовій І.М.,

за участю прокурора Рифи Н.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Борисполя Київської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз 13.09.2005 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 05.05.2008 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 2 місяці 7 днів, -

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч.З ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_5., будучи судимим 13.09.2005 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі на шлях виправлення не став і вчинив новий умисний злочин - крадіжку при наступних обставинах

Так, 28.09.2010 року, близько 20.00 години, ОСОБА_5., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись в м. Бориспіль, Київської області, проходив по АДРЕСА_2 разом зі своєю знайомою ОСОБА_7 Побачивши, що горить світло, відчинені хвіртку і двері до будинку № НОМЕР_1 він вирішив зайти і попити води про що повідомив знайому і вона залишилась його чекати на вулиці.

В веранді він побачив відро з водою, а біля нього майно, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і в нього виник умисел на його таємне викрадення. Переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5., діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав належне ОСОБА_3 майно: жіночу сумку вартістю 400 гривень, гаманець вартістю 300 гривень та гроші в сумі 377 гривень-, які,знаходилися в сумці, а також майно, щ належало ОСОБА_4: мобільний телефон «Самсунг Х450», вартістю 200 гривень із сім картою оператора мобільного зв'язку «Кйївстар», вартістю 20 гривень та мобільний телефон «Нокіа», вартістю 1700 гривень із сім карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 25 гривень.

Викраденим майном ОСОБА_5. розпорядився за власним розсудом, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1945 гривень та потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1077 гривень. Вказані речі повністю повернуті потерпілим.

Будучи допитаним в якості підсудного ОСОБА_5. визнав себе винним частково у скоєнні крадіжки майна ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з приміщення будинку АДРЕСА_2 не визнавши кваліфікуючої ознаки, а саме проникнення у житло та показав, що 28.09.2010 року, близько 20 години, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходив по АДРЕСА_2 в м. Бориспіль разом з ОСОБА_7

Біля будинку №НОМЕР_1, що розташований на вказаній вулиці він захотів попити води про що повідомив ОСОБА_7 і через незачинені двері зайшов до будинку де в веранді побачив жіночу сумку, в якій був гаманець з грошима, мобільний телефон «Самсунг»та мобільний телефон «Нокіа». Забравши вказані речі він вийшов на вулицю, але по дорозі його наздогнали власники краденого майна і затримали його. Після цього вони викликали міліцію і його було затримано, а речі повернуто потерпілим. З цього приводу він розкаюється.

Крім часткового визнання ОСОБА_5. своєї вини, по епізоду скоєння крадіжки, вона повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами: -показами потерпілої ОСОБА_4 про те, що 28.09.2010 року вона зі своїм чоловіком ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 проводили поминки батька. Після того як люди розійшлися, в будинку залишилися вона, її чоловік ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, її донька ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Всі сіли за стіл та почали вечеряти.

Приблизно о 20 годині ОСОБА_14 побачила через вікно, що хтось ходить на подвір"ї біля будинку. Це також побачила її дочка ОСОБА_3 про що повідомили всім хто сидів за столом. Після цього вона відразу ж встала та вийшла на веранду будинку, де побачила, що двері, які вели до веранди і хвіртка відчинені. ОСОБА_3 почала їй описувати чоловіка якого вона побачила у вікно та який ходив по подвір"ю біля будинку, а саме вона описала, що це був високий чоловік, з коротко стриженим темним волоссям та в синій джинсовій куртці. Далі її донька зайшла до веранди будинку та виявила, що хтось викрав її жіночу шкіряну сумку в якій знаходився гаманець та паспорт. Вона також зайшла до веранди будинку та оглянувши поличку, яка знаходилася на веранді праворуч від вхідних дверей, виявила, що хтось викрав її два мобільні телефони: „Samsung" сірого кольору з сім картою „Київстар" та „Nokia" з сім картою ,,МТС». Тоді її донька ОСОБА_3 по телефону викликала працівників міліції.

Після цього її чоловік ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 на автомобілі останньої поїхали шукати того чоловіка і через 15 хвилин ОСОБА_13 повернулася та повідомила, що її чоловік ОСОБА_8 знайшов того хлопця. Через 5 хвилин після цього на подвір"я зайшов ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 і вони вели з собою, тримаючи за руки якогось хлопця. Вона впізнала в даному хлопцеві свого колишнього вихованця з дитячого садка - ОСОБА_5. Він був одягнений у джинсову куртку синього кольору та джинси темного кольору.

Приблизно через 5 хвилин на подвір"я будинку зайшла невідома їй раніше дівчина, як вона потім дізналася це була ОСОБА_15, яка разом з її донькою ОСОБА_3 та чоловіком ОСОБА_8 пішла і показала, де знаходиться викрадена сумка.

Приблизно о 20 годині 40 хвилин приїхали працівники міліції, яким ОСОБА_5 повідомив, що покаже місце, де заховав викрадені мобільні телефони. Далі працівники міліції разом з понятими пішли на місце, яке вказав ОСОБА_5, а саме на перехрестя АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 і в кущах праворуч від дороги*виявили два мобільні телефони.

-показами потерпілої ОСОБА_3 про те, що 28.09.2010 року приблизно о 18 годині 30 хвилин вона прийшла до будинку за адресою: м. Бориспіль АДРЕСА_2, де її батьки ОСОБА_8, ОСОБА_4 відбували поминки. Зайшовши до веранди вищевказаного будинку вона залишила свою жіночу шкіряну сумку коричневого кольору на лавці у веранді та зайшла в будинок. За столом вже сиділи люди і вона приєдналася до них.

Десь о 20 годині ОСОБА_16 повідомила, що побачила у вікно, як хтось ходить по подвір"ю. Тоді вона також глянула у вікно та побачила, що якийсь невідомий чоловік, одягнений в джинсову куртку синього кольору, ходить по подвір"ю.

Після цього її мати з батьком та вона вийшла з будинку та побачили, що хвіртка відчинена. В веранді вона виявила, що хтось викрав її сумку, гаманець, гроші - 377 грн. та паспорт на її ім"я. ОСОБА_4 оглянула веранду будинку та також виявила крадіжку двох своїх мобільних телефонів, які знаходилися на поличці у веранді праворуч від вхідних дверей.

Після цього її батько ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 на автомобілі останньої поїхали шукати того чоловіка, якого ОСОБА_14 та вона бачили через вікно.

Приблизно через 20 хвилин на подвір"я будинку зайшов ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 та вели з собою тримаючи за руки якогось хлопця і коли вони підійшли ближче то ОСОБА_14 сказала, що саме його вона бачила на подвір'ї біля будинку через вікно. Побачивши ближче даного хлопця вона впізнала його, це був ОСОБА_5, якого вона знає наглядно з дитинства. Він був одягнений в джинсову куртку синього кольору та джинси темного кольору. Тоді ж вона впізнала, що це саме його бачила у вікно на подвір'ї біля їхнього будинку. Приблизно через 5-7 хвилин на подвір»я будинку зайшла невідома їй раніше, як вона потім дізналася, після приїзду працівників міліції, це була ОСОБА_15 і сказала, що покаже, де знаходиться сумка. Тоді ОСОБА_15 вийшла з двору та вказала на місце на землі біля паркану де лежала сумка. Всі речі в ній знаходяться на місці. Потім, коли вона сказала, що приїдуть працівники міліції, то ОСОБА_5 сказав, що викрав мобільні телефони та покаже, де вони знаходяться. Він повів їх до кущів, праворуч від дороги, яка проходила по АДРЕСА_2 на перехресті з АДРЕСА_3 і на землі знайшли два мобільні телефони її мами.

-показами свідка ОСОБА_14 про те, що 28.09.2010 року близько 19 години вона прийшла по запрошенню ОСОБА_4 на поминки за адресою: м. Бориспіль АДРЕСА_2. Прийшовши до будинку вона сіла разом з усіма за стіл. За столом вона сиділа обличчям до двох вікон, які виходили на подвір"я будинку та з одного з них було видно ділянку біля вхідних дверей до веранди будинку.

Приблизно о 20 годині вона побачила у вікно, яке розташоване ближче до вхідних дверей веранди будинку, як невідомий чоловік високого зросту, з темним, коротко стриженим волоссям, одягнений в джинсову куртку синього кольору, не поспішаючи виходив з веранди будинку, а потім побіг. Тоді вона сказала про це ОСОБА_4 Всі хто сидів за столом вийшли на подвір»я. ОСОБА_3 оглянувши веранду будинку повідомила, що викрали її жіночу сумочку, яку вона, залишала на веранді. ОСОБА_4 також сказала, що в неї вкрали два мобільні телефони, які лежали там. Тоді вона почала розповідати всім присутнім прикмети того чоловіка, якого бачила у вікно.

Після цього ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 поїхали та шукати даного чоловіка. В цей час ОСОБА_3 по телефону викликала працівників міліції. Також ОСОБА_3 почала телефонувати на викрадені мобільні телефони. Спочатку йшли гудки, а коли телефонували вдруге то телефони були вже вимкнені. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_8 з ОСОБА_10 привели з собою тримаючи за руки якогось хлопця і вона впізнала чоловіка, якого бачила у вікно. Його вона впізнала по зросту, по коротко стриженому волоссю чорного кольору та джинсовій куртці синього кольору. Потім ОСОБА_4 впізнала в даному хлопці свого вихованця з дитячого садка та сказала, що це ОСОБА_5. Вони чекали приїзду працівників міліції. Приблизно через 5-7 хвилин на подвір"я будинку зайшла невідома їй дівчина та повідомила, що покаже, де знаходиться сумка. Про телефони ОСОБА_15 нічого не говорила і після того, як ОСОБА_4 пригрозила, що викличе працівників міліції то ОСОБА_5 сказав, що це він все викрав та покаже місце де знаходяться мобільні телефони. ОСОБА_15 погодилася і показала де знаходиться викрадена сумочка, а ОСОБА_5 де знаходяться телефони. В її присутності ОСОБА_5 підтвердив те, що саме він викрав дані мобільні телефони та жіночу сумку, -аналогічні покази дала допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11

іротоколом допиту свідка ОСОБА_13, про те, що 28.09.2010 року вона перебувала за адресою АДРЕСА_2. Всі знаходилися за столом та вечеряли, ¦¦риблизно о 20 годині ОСОБА_14, яка сиділа за столом повідомила, що побачила у вікно, що хтось ходить на подвір"ї біля будинку.

Після цього ОСОБА_4 виявила крадіжку своїх мобільних телефонів, а її донька (ОСОБА_3 своєї жіночої сумки. ОСОБА_14 описала чоловіка якого вона бачила у вікно ¦ тоді ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 на її автомобілі поїхали вздовж вулиці ІЧелюскінців. Заїхавши в один з провулків вони помітили раніше невідомого їй чоловіка [схожого за прикметами. ОСОБА_8 сказав даному чоловіку, щоб він повернув викрадені телефони та сумку. Невідомий чоловік сказав, що нічого не брав. ОСОБА_8 та ' ОСОБА_10 запропонували йому пройти до двору будинку, але даний чоловік не ' захотів. Тоді ОСОБА_8 та ОСОБА_10 заламали руки даному чоловіку та повели в напрямку будинку АДРЕСА_2.

Коли вони завели з собою тримаючи за руки хлопця то ОСОБА_14 сказала, що

впізнає його і саме його вона побачила на подвір'ї біля будинку через вікно. ОСОБА_4

впізнала в ньому свого колишнього вихованця дитсадка ОСОБА_5. ОСОБА_5

ніхто не бив, весь цей час його тримали лише за руки, щоб він не втік. ОСОБА_5

сказав, що він викрав мобільні телефони та показав, де вони знаходяться.

-аналогічні покази дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_9

-показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що

28.09.2010 він перебував у будинку АДРЕСА_2 на поминках.

Після того, як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виявили крадіжку своїх речей з веранди він

разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_13 на її автомобілі поїхати шукати того чоловіка, якого

ОСОБА_14 та ОСОБА_3 бачили через вікно будинку. Поїхавши вздовж вулиці

Челюскінців до повороту він побачив невідомого хлопця, одягненого в джинсову куртку

синього кольору та джинси темного кольору. Вони зупинилися та підійшли до цього

хлопця. Підійшовши ближче він запитав у хлопця: »Куди ти йдеш?", на що останній

відповів: "Йду додому", тоді він попросив його показати, де його будинок, але даний

хлопець розгубився та не зміг показати де його будинок, хоча попереду вже залишалося

лише два будинки та був тупик. Потім вони запитали в нього де він дів викрадені мобільні

телефони. Хлопець мовчав та почав хвилюватися і не знав, що відповісти. Тоді зрозумівши,

що крадіжку вчинив саме цей хлопець, він з ОСОБА_8 взяли даного хлопця під руки та

повели до подвір"я будинку АДРЕСА_2. Там ОСОБА_5

зізнався у крадіжці та показав де сховав викрадені речі.

аналогічні покази дав допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8

показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 про те, що з грудня 2009 року вона знайома з ОСОБА_18 з яким тимчасово співмешкала за місцем його проживання в м. Бориспіль.

28.09.10, близько 19 години, вона та ОСОБА_5 поверталися з парку де гуляли та пили пиво і вино. Проходячи по одній із вулиць, біля подвір*я, яке було освітлене лампою, ОСОБА_5. сказав їй йти далі, а він наздожене, оскільки хоче попити води. Вона побачила, як ОСОБА_5. зайшов через хвірточку на подвір'я вказаного будинку. Приблизно через 3-4 хвилини, він її наздогнав і кинув їй під ноги жіночу сумку та сказав: «Доганяй мене». Сам швидко пішов вперед. Вона спочатку не зрозуміла, що це за сумка і звідки її взяв ОСОБА_5., так як в нього перед цим ніякої сумки, не було, а тому вона взяла сумку в руки і пішла вперед за ОСОБА_5 Що було в сумці вона не дивилася. Коли вона йшла по вулиці, то повз неї, в попутному напрямку, проїхав автомобіль. Вона пройшла ще приблизно 4-5 дворів і зайшла на узбіччя. В цей час, вона почула крики і лайку зі сторони будинку, до подвір'я якого заходив ОСОБА_5 Також вона чула звідти гояос ОСОБА_5 і зрозуміла, що ОСОБА_5 викрав з цього подвір'я сумку. Про те, що ОСОБА_5. мав намір викрасти яке-небудь майно він їй не говорив і вона про це не знала. Вона вирішила прийти до даного подвір*я та віддати викрадену ОСОБА_5 сумку. Коли вона підійшла до подвір'я, то почула, що люди, які знаходилися на подвір*ї кричали на ОСОБА_5. і вимагали від нього повернути сумку та мобільні телефони, які він викрав. Тоді вона повернула власникам їхню сумку із всім її вмістом, але що там було вона не знає, так як не відкривала сумку, і попрохала відпустити ОСОБА_5. Однак ці люди сказали, що ОСОБА_5 ще викрав мобільні телефони і що вони будуть викликати міліцію. На це ОСОБА_5 сказав, що він покаже, де він заховав викрадені ним мобільні телефони. Саме в цей момент приїхали працівники міліції. Разом із працівниками міліції вони поїхали на місце, яке вказав ОСОБА_5. і знайшли мобільні телефони. ; -протоколом огляду місця події від 28.09.10 за адресою: м. Бориспіль АДРЕСА_2, в якому зафіксована обстановка на місці вчинення злочину та вилучено жіночу шкіряну сумку

-протоколом огляду місця події від 28.09.10 за адресою: АДРЕСА_3, під час якого з місця на яке вказав ОСОБА_5. було вилучено: мобільний телефон „Самсунг Х450" та мобільний телефон „Нокіа 3600".

- протоколом огляду речових доказів, яким оглянуто шкіряну сумку коричневого кольору, гаманець чорного кольору, гроші в сумі 377 гривень.

- довідками про вартість викраденого майна.

Таким чином в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вчинення ОСОБА_5. злочину, передбаченого ч.З ст.185 КК України. Натомість суд кваліфікує дії ОСОБА_5. за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, та виключає з обвинувачення кваліфікуючу ознаку ч.З ст.185 КК України - проникнення у житло.

Мотивуючи дану кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_5. суд виходить з того, що органом досудового слідства, всупереч вимогам ст. 64 КПК України не доведений умисел підсудного направлений на проникнення у житло, оскільки він не вчинив жодних дій направлених саме на проникнення у житло. ОСОБА_5. попав до веранди будинку шляхом вільного доступу, спочатку, щоб попити води, а вже після того, як біля відра з водою помітив майно в нього виник умисел на його таємне викрадення. У п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 зазначено, що вирішуючи питання про наявність у діях винної особи кваліфікуючої ознаки проникнення у житло суди повинні з'ясовувати, з якою метою особа опинилася у житлі, та коли саме у неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не може розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_5. обвинувачується в тому, що 07.11.2008 року, приблизно о 22.00 год., він знаходився на житловому масиві по вул. Соцмістечко, що в м. Бориспіль Київської області де проводив свій вільний час. При цьому, він помітив потерпілого ОСОБА_2, який рухався по стежці в напрямку будинку № 349 по вул. Соцмістечко в м. Бориспіль, розмовляючи по власному мобільному телефону. Побачивши у потерпілого мобільний телефон у ОСОБА_18 виник умисел на відкрите викрадення у ОСОБА_2 вказаного мобільного телефону із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний намір, неподалік будинку №349 по вул. Соцмістечко в м. Бориспіль, ОСОБА_5. підійшов ззаду до потерпілого ОСОБА_2 і діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів та з метою відкритого викрадення належного потерпілому майна, застосовуючи до потерпілого насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, і яке виразилося в нанесенні останньому численних ударів руками по голові, відкрито викрав у ОСОБА_2 належний останньому мобільний телефон "NOKIA 6300", вартістю 1199 грн. 00 коп., в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн. і грошима в сумі 100 грн., діставши їх з кишені штанів потерпілого.

Викраденим майном ОСОБА_5. розпорядився за власним розсудом, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну 1324 грн. 00 коп.

Докази на яких ґрунтувалось обвинувачення ОСОБА_5. у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України були наступними:

-пояснення ОСОБА_5. від 11.11.2008 року, покази дані ним при допитах в якості підозрюваного 12.11.2008 року та обвинуваченого 14.11.2008 року з участю захисника де ОСОБА_5. визнавав себе винним у скоєнні пограбування ОСОБА_2

Зокрема ОСОБА_5. показав, що 07.11.2008 року він перебував поблизу одного з багатоповерхових будинків по вул. Соцмістечко в м. Бориспіль. Близько 22 години він побачив незнайомого йому чоловіка, віком приблизно 45 років. Який розмовляв по телефону. Так як нікого поблизу не було, він вирішив забрати телефон і підбігши до чоловіка ззаду вдарив його кулаком в голову. Після чого чоловік впав, а він забрав мобільний телефон і залізши рукою в кишеню штанів чоловіка забрав звідти гроші. По дорозі він викинув сім карту з викраденого телефона та вставив свою з №НОМЕР_2 і здійснив один телефонний дзвінок. У послідуючому він за допомогою ОСОБА_19 здав мобільний телефон в ломбард за 350 грн.

-покази потерпілого ОСОБА_2, який показав, що 07.11.2008 року він повертався додому з гаража. Поговоривши по телефону зі своєю знайомою він поклав телефон до кишені. Раптом, близько 22 години, поблизу будинку №349 по вул. Соцмістечко на нього хтось напав і вдарив в голову. Після чого він впав, а незнайомець забрав мобільний телефон з кишені і гроші.

-протокол відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5. від 25.12.2008 року, а саме: згідно протоколу, місцем скоєння злочину є ділянка місцевості по вул. Соцмістечко в м. Борисполі. Під час даної слідчої дії ОСОБА_5. в присутності понятих, захисника розповів та показав місце нападу на ОСОБА_2

-покази свідка ОСОБА_20 про те, що 10.11.2008 року, приблизно о 09.00 год., в центрі м. Бориспіль, він зустрів свого знайомого ОСОБА_5., який попрохав його закласти в ломбард належний йому мобільний телефон. При цьому, ОСОБА_5. дістав з кишені курточки та показав мобільний телефон „Нокіа 6300", в корпусі сріблястого кольору. ОСОБА_5 терміново потрібні були гроші, а сам він закласти телефон в ломбард не міг, так як в нього не має паспорта. ОСОБА_5. зазначив, що телефон не крадений і належить йому. Оскільки у ОСОБА_20 був паспорт, то він разом із ОСОБА_5. пішов до ломбарду "Скарбниця", який розташований в будинку №1 по вул. Червоноармійській в М.Бориспіль та заклав на свій паспорт зазначений мобільний, а отримані за телефон гроші в сумі 350 грн., він відразу віддав ОСОБА_5

-протокол виїмки від 14.11.2008 року, під час якої в ПТ „Ломбард „Скарбниця" вилучено викрадений у ОСОБА_2 мобільний телефон „Нокіа 6300";

-протокол виїмки від 16.12.2008 року під час якого у ОСОБА_2 вилучено штани зі слідами пошкодження тканини і в які він був одягнений на момент вчинення щодо нього злочину;

-протокол огляду місця події від 07.11.2008 року, згідно якого зафіксована обстановка на місці вчинення злочину;

-протокол огляду речових доказів, яким оглянуто мобільний телефон «Нокіа»належний потерпілому ОСОБА_2;

-протокол огляду документів, згідно якого оглянуто роздруківки вхідних та вихідних дзвінків з належного ОСОБА_2 мобільного телефону „Нокіа". Згідно вказаної роздруківки 08.11.2008 року в мобільному телефоні потерпілому знаходилася сім-картка ОСОБА_5., який здійснював телефонні дзвінки з вказаного мобільного* телефону, тобто на наступний день після вчинення злочину.

-копія касового чеку вартості мобільного телефону, який складає 1199 грн.00 коп., що підтверджує розмір заподіяної потерпілому шкоди.

Суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_5. за ч.2 ст.186 КК України не знайшло в судовому засіданні свого підтвердження, а тому він підлягає виправданню за недоведеністю його участі у скоєнні даного злочину.

Такий висновок суд вмотивовує наступним: У відповідності до ст. 64 КПК України, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді, зокрема підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

У відповідності до ст.ст. 73, 74 КПК України показання підозрюваного, обвинуваченого підлягають перевірці. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України - пограбування ОСОБА_2 , ОСОБА_5. свою вину не визнав та показав, що 07.11.2008 року він був вдома по АДРЕСА_1 і нікуди не відлучався.

Мобільний телефон, що був викрадений у ОСОБА_2 за 100 грн. він придбав у невідомого йому раніше громадянина 8 листопада 2008 року вранці, біля магазину «Сільпо»в м. Бориспіль. Про те, що цей телефон є краденим він не знав. Оскільки йому потрібні були гроші то 10.11.2008 він скориставшись паспортом раніше знайомого ОСОБА_20 попросив останнього здати телефон в ломбард за що отримав 350 грн. Зазначив, що визнав вину на досудовому слідстві внаслідок погроз з боку працівників міліції, неналежного надання правової допомоги його захисником ОСОБА_21 Протоколи допитів та слідчих дій підписував за вказівкою слідчого та захисника, не читаючи змісту. Протокол відтворення обстановки і обставин події з його участю є сфальсифікованим. Правдиві покази на досудовому слідстві він став давати коли у справу вступила його захисник, якій він довіряв - ОСОБА_22

Потерпілий ОСОБА_2 на досудовому слідстві повідомив, що він зможе впізнати особу, яка пограбувала його. Під час проведення слідчої дії - впізнання, де разом з ОСОБА_5 потерпілому було пред'явлено до впізнання 5 інших осіб, потерпілий ОСОБА_2 вказав на іншу особу, як на того, хто вчинив його пограбування, а не на ОСОБА_5.

Під час судового слідства потерпілий ОСОБА_2 повідомив суду, що він не може вказати на ОСОБА_5., як на особу, яка вчинила щодо нього грабіж. Разом з тим він повідомив, що грабіжник за статурою, зростом схожий з ОСОБА_5.

ОСОБА_5 повідомив суду, що телефон потерпілого ОСОБА_2 він придбав у випадкових осіб біля магазину «Сільпо»за невеликі гроші з тим, щоб його перепродати.

Свідок ОСОБА_20 повідомив суду, що він заклав на свій паспорт у ломбард телефон на прохання ОСОБА_5., оскільки у останнього при собі не було паспорта. При цьому ОСОБА_5 йому повідомив, що купив телефон у випадкових осіб. Ці покази узгоджуються з показами ОСОБА_5. у цій частині. Покази ОСОБА_5 та ОСОБА_19 в суді обвинуваченням не спростовано.

Відтворення обстановки і обставин події злочину проведено з грубим порушенням процесуального закону.

Так, допитані в судовому засіданні, як поняті ОСОБА_23 і ОСОБА_24 пояснили, що вони йшли додому через Соцмістечко. їх запросив працівник міліції підписати протокол. З приводу чого протокол вони точно не знають, начебто була вчинена крадіжка. Жоден з понятих не вказав, що в його присутності ОСОБА_5 показував та розказував про обставини інкримінованого йому грабежу. Фотографуватись для фото таблиці на якій ОСОБА_5. щось показував, вони відмовились.

Крім того, поняті, всупереч вимогам ст.. 194 КПК України не були залучені слідчим до початку слідчої дії - відтворення обстановки і обставин події, яка вказує, що виїзд на місце повинен проходити в присутності понятих. Тому вони не можуть підтвердити, що це саме ОСОБА_5. привів слідчого на те місце, що зазначено у протоколі., а не навпаки -слідчий привів ОСОБА_5. Разом з тим, місце, що зазначено в протоколі відтворення як місце злочину знаходиться на відстані кількасот метрів від місця злочину на яке вказує потерпілий. Дана обставина підтверджує твердження ОСОБА_5.про те, що він не знав де відбувся злочин бо ж не вчиняв його. При відтворенні на місце його привів слідчий.

Отже, протокол відтворення обстановки і обставин події не відображає фактичні обставини справи, а тому суд критично ставиться до нього, як до доказу в справі.

За даних обставин протокол відтворення не може бути визнаним належним і допустимим джерелом доказів.

Крім того, під час допиту за участю адвоката ОСОБА_21 ОСОБА_5. визнав, що пограбування вчинив він. Однак такі покази ОСОБА_5 підлягають оцінці як надані з порушенням права на його захист, оскільки досудовим слідством порушено порядок призначення захисника. Згідно ч. З ст. 47 КПК слідчий може призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Натомість слідчий Гопкало В. призначив безпосередньо адвоката ОСОБА_21 не звертаючись до адвокатського об'єднання, хоча сам ОСОБА_5. хотів мати захисником ОСОБА_22

Крім того, під час допитів на досудовому слідстві ОСОБА_5. ніби то стверджував, що після пограбування ОСОБА_2 він відразу викинув його сім карту з телефону, вставив свою з №НОМЕР_2 та здійснив один телефонний дзвінок. Вивченням наявної в матеріалах справи роздруківки телефонних розмов ОСОБА_2 і ОСОБА_5. встановлено, що 07.11.2008 року ніяких дзвінків абонент НОМЕР_2, тобто ОСОБА_5. не здійснював. Натомість телефон ОСОБА_5. в час пограбування ОСОБА_2, яке відбулось близько 22 години перебував в зоні дії базової станції на вул. Дзержинського в м.Бориспіль, звідки о 21 год 41 хв. та о 22 год 22 хв. були здійснені дзвінки тобто в час нападу на ОСОБА_2, ОСОБА_5. знаходився на відстані приблизно 3 кілометрів від місця злочину.

Крім того дана роздруківка спростовує причетність ОСОБА_5. до скоєння даного злочину ще й тому, що останній дзвінок ОСОБА_2 було здійснено о 22 год. 38 хв. тоді як слідством встановлений час пограбування - 22 година.

Всі інші докази у справі є непрямими доказами, які могли б лягти в основу обвинувачення тільки в сукупності з прямими доказами.

Таким чином, у відповідності до ст.62 Конституції України всі сумніви щодо вини ОСОБА_5. суд тлумачить на його користь.

На підставі проаналізованих та зібраних у справі доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5. не вчиняв умисних дій, що виразилися в відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_2

Призначаючи покарання підсудному за вчинений ним злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого, обставини його вчинення, дані про особу, й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин у скоєнні якого ОСОБА_5. визнаний винним, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Вивченням особи підсудного встановлено, що ОСОБА_5. являється особою, яка раніше притягалась до кримінальної відповідальності з непогашеною судимістю, оскільки з моменту звільнення підсудного до скоєння ним нового злочину не пройшло трьох років.

На обліку у лікаря психіатра ОСОБА_5. не перебуває, має захворювання

хронічного вірусного гепатиту "С" з помірним порушенням функції печінки, перебуває на

обліку у лікаря нарколога з приводу вживання опію. За місцем свого проживання

характеризується посередньо. *>

Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_5., згідно ст. 66 КК України суд не встановив, оскільки його каяття є не щирим.

Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного, згідно ст. 67 КК України, являється вчинення даного злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України вчинено підсудним після закінчення строку умовно-дострокового звільнення за попередній злочин, і він рахується таким, що

повністю відбув покарання, за попередній злочин, тому призначати покарання за сукупністю вироків підстав немає .

Таким чином суд рахує, що звільнившись з місць позбавлення волі ОСОБА_5. належних висновків для себе не зробив, суспільно-корисною працею не займався, а тому покарання йому повинно бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає покарання за даний злочин.

Претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 не заявлено.

Цивільні позови у справі не заявлялись.

При вирішенні питання про речові докази, суд враховує вимоги ст. 81 КПК України, обставини справи: мобільні телефони та речі ОСОБА_4, ОСОБА_3 слід залишити у користуванні їх власників.

Судові витрати у справі складають вартість проведених дактилоскопічних експертиз в розмірі 1377 грн. 46 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_5. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Київські області.

Матеріали кримінальної справи за фактом відкритого викрадення чужого майна громадянина ОСОБА_2 підлягають виділенню в окреме провадження та разом з речовими доказами направленню до Бориспільського MB ГУ МВС України в Київській області для продовження розслідування та встановлення осіб, які скоїли даний злочин.

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання - 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнати невинним в пред»явленому обвинуваченні за ч.2 ст.186 КК України по факту відкритого викрадення майна громадянина ОСОБА_2 і по суду виправдати за недоведеністю його участі у скоєнні даного злочину.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання 20.10.2010 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишити попередній -тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі.

Речові докази у справі:

мобільний телефон "Нокіа ПЮі" та чоловічу куртку, вилучені 11 та 12 листопада 2008 року у ОСОБА_5., - повернути ОСОБА_5;

мобільні телефони "Самсунг Х450" та "НокіаЗбОО" - залишити в користуванні ОСОБА_4;

шкіряну сумку коричневого кольору, шкіряний гаманець червоного кольору та гроші в сумі 377 грн. 00 коп. - залишити у користуванні ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, одержувач: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЄДРПОУ: 25574713, банк одержувача: ГУДКУ у Київській області, МФО: 821018) судові витрати щодо вартості проведених дактилоскопічних експертиз в розмірі 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 46 коп.

Виділити в окреме провадження кримінальну справу за фактом відкритого викрадення чужого майна громадянина ОСОБА_2, порушену 12.11.2008 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та разом з речовими доказами направити до Бориспільського MB ГУ МВС України в Київській області для продовження розслідування та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області, через Бориспільський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя