Рішення № 24176213, 17.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/4154-2012 17.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення 264 247,78 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -довіреність б/н від 23.06.2011;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального Підприємства "Київпастранс " про стягнення 264 247,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо сплати лізингових платежів згідно умов Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008, заборгувавши позивачеві 264 247,78 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 213 819,05 грн. -основного боргу по лізингових платежах, 28 592,96 грн. -комісії Лізингодавця, 21 569,78 грн. -пені, 193,99 -інфляційних втрат.

Ухвалою від 03.04.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.04.2012.

25.04.2012 через канцелярію суду від представника позивача надійшло повідомлення, пояснення по справі та клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке судом задоволено.

26.04.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 17.05.2012.

В судове засідання 17.05.2012 представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 03.04.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 17.05.2012 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія -Гарант» (далі по тексту - Лізингодавець) та Комунальним підприємством «Київпастранс»(далі по тексту -Лізингоодержувач, відповідач) укладено Договір фінансового лізингу № 157Ф (далі по тексту -Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від лізингодавця у виключне платне користування на умовах фінансового лізингу майно, яке набувається лізингодавцем у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем, з наступною передачею права власності на це майно лізингоодержувачу.

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом лізингу є нові міські автобуси Богдан А-09202 в кількості 11 одиниць (Додаток 1 до Договору).

Як слідує з п. 1.3. Договору термін лізингу складає 44 місяці. Початок терміну лізингу починається з дня передачі лізингоодержувачу першої партії предмета лізингу. Закінченням терміну лізингу вважається дата останнього лізингового платежу.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору лізингоодержувач зобов'язаний у встановлений термін і в повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору.

Згідно з п 4.1. Договору за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі і терміни згідно до «Графіку оплати лізингових платежів» (Додаток № 2 до Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору до лізингових платежів входять:

- сума, що відшкодовує вартість предмета лізингу (п. 4.4.1. Договору);

- комісія лізингодавця за надання предмета лізингу, нарахована на вартість предмета лізингу з урахуванням податку на додану вартість (п. 4.4.2. Договору)

У пункті 4.9 Договору сторони погодили, що сплата всіх лізингових платежів здійснюється в гривнях у безготівковій формі на банківський поточний рахунок лізингодавця, зазначений у Договорі в реквізитах сторін.

Сторони дійшли згоди і підписали Додаток № 2 до Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 -«Графік оплати лізингових платежів», яким визначили дату (термін) та розмір сплати лізингових платежів.

На виконання умов Договору 30.09.2008 лізингодавцем передано, а лізингоодержувачем прийнято у фінансовий лізинг автобуси Богдан А-09202 (всього 11 одиниць), про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі від 30.03.2008.

До Договору Додатковою угодою №1 від 25.07.2008 року про внесення змін та доповнень до Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою №2 від 15.06.2009 року про зміну Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою №3 від 12.08.2009 року про внесення змін до Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою №4 від 01.03.2010 року про внесення змін до Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою №5 від 08.06.2010 року про внесення змін до Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою №6 08.07.2010 року про внесення змін Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою №7 від 10.08.2010 року про внесення змін Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою №8 від 12.01.2011 року про внесення змін до Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою № 9 від 26.04.2011 року про внесення змін Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою №10 від 10.05.2011 року до Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою №11 від 18.05.2011 року про внесення змін до Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року, Додатковою угодою №12 від 19.05.2011 року про внесення змін до Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року були внесені зміни.

18.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія - Гарант»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»(далі по тексту -Лізингодавець, позивач) було укладено Договір відступлення права вимоги № 218-511, згідно якого ТОВ «Лізингова компанія - Гарант»відступає ТОВ «Богдан-Лізинг», а ТОВ «Богдан-Лізинг»набуває право вимоги, яке належить ТОВ «Лізингова компанія -Гарант»на підставі Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 року. За цим Договором відступлення права вимоги № 218-511 від 18.05.2011 року ТОВ «Богдан-Лізинг»набуває право вимагати від Комунального підприємства «Київпастранс», виконання умов Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008 р., за яким КП «Київпастранс»були передані автобуси А-09202 «Богдан»в кількості 11 (одинадцять) одиниць. До ТОВ «Богдан-Лізинг»згідно Договору відступлення права вимоги № 218-511 від 18.05.2011 року перейшли всі права, які забезпечують виконання обов'язків КП «Київпастранс».

18.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг», Комунальним підприємством «Київпастранс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія - Гарант»укладено Додаткову угоду № 11 до Договору фінансового лізингу № 157Ф від 01.07.2008, згідно якої ТОВ «Богдан-Лізинг»виступає Лізингодавцем по Договору (правонаступником ТОВ «Лізингова компанія - Гарант») до якого переходять всі права та обов'язки ТОВ «Лізингова компанія - Гарант»по Договору, в тому числі право власності на Предмети лізингу, в частині розпорядження ними.

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідач перед позивачем має заборгованість по лізинговим платежам в розмірі 213 819,05 грн., та 28 592,96 грн. -комісії Лізингодавця за період з 21.12.2011 по 20.03.2012.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду рахунки-фактури, які повинен був сплатити відповідач в якості лізингових платежів: № СФ-05155 від 13.01.2012 на суму 87 120,83 грн., № СФ-05320 від 16.02.2012 на суму 88 199,67 грн., № СФ-05448 від 15.03.2012 на суму 88 733,29 грн.

Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач в обумовлений Договором та Додатком № 2 строк належним чином не виконав свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 213 819,05 грн., та 28 592,96 грн. -винагороди Лізингодавцю за період з 21.12.2011 по 20.03.2012 на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу. Правовідносини сторін щодо фінансового лізингу регулюються нормами Закону України «Про фінансовий лізинг»та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що до складу лізингових платежів можуть включатися сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. (п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав в тимчасове користування предмет лізингу, однак відповідач у строк, встановлений Додатком № 2, зобов'язання щодо сплати лізингових платежів та винагороди Лізингодавця не виконав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, за таких обставин, позов щодо стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 213 891,05 грн. та 28 592,96 грн. комісії Лізингодавця визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення лізингових платежу, а тому позивач, посилаючись на п.12.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 21 569,78 грн.

Відповідно до п. 12.3. Договору за несвоєчасне внесення лізингових платежів Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення із дня, наступного за днем оплати поточного платежу, зазначеного у Додатку № 2 до Договору, по день фактичної оплати цього платежу включно.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 21 569,78 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

В зв'язку з несплатою відповідачем лізингових платежів позивачем було нараховано 193,99 грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення за несплату лізингових платежів з відповідача 193,99 грн. грн. -інфляційних втрат є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 31725604) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»(04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 32960732) 213 819 (двісті тринадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 05 коп. - заборгованості за лізинговими платежами, 28 592 (двадцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 96 коп. -комісії Лізингодавця, 21 569 (двадцять одну тисячу п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 78 коп. -пені, 193 (сто дев'яносто три) грн. 99 коп. - інфляційних втрат, 5 288 (п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 84 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 21.05.2012 р.