Рішення № 24176150, 18.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/5239-2012 18.05.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»ДоВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»Простягнення 26 756,01 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаКоневалик А.В.Від відповідача Заросило Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(далі - Відповідач) про стягнення 26 756,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 26 756,01 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 18.05.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по справі, з яких вбачається, що останній заперечує в задоволенні позовних вимог, посилаючись на не чинність договору добровільного страхування наземного транспорту від 17.11.2010 р №3115/256/000343, оскільки страхувальником позивача не сплачено останнього чергового страхового платежу.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2010 р. між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір №№3115/256/000343 добровільного страхування наземного транспорту, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом «КІА Сеrato», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. (надалі - Договір).

10.04.2011 р. о 02 годині 20 хвилин громадянка ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на перехресті бул. Перова -вул. Микитенка, в м. Києві, розпочала перестроювання з другої смуги в третю з метою лівого повороту при цьому не переконалась у безпеці руху, не пропустила автомобіль, який рухався у третій смузі руху, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «КІА Сеrato», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, від зіткнення автомобіль «КІА Сеrato» відкинуло на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем », державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2010 р. у справі №3-3893/11, якою водія ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

11.04.2011 р. власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля КІА Сеrato», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування, за змістом якої страхувальник просив здійснити відшкодування згідно листа банку та при здійсненні виплати утримати із належної йому суми страхового відшкодування суму в розмірі несплаченого страхового платежу.

Відповідно до звіту №643 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 26.04.2011 р. ТОВ «Бережнюк та Компанія», що діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №9419/10, виданого Фондом державного майна України 12.03.2010 р., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «КІА Сеrato», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 41 018,88 грн.

Страховим актом №9111000897 від 07.07.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки КІА Сеrato», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 10.04.2011 р. о 02 годині 20 хвилин на перехресті бул. Перова -вул. Микитенка, в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 26 756,01 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що частину страхового відшкодування у розмірі 24 439,01 грн. позивач перерахував на рахунок ОСОБА_3 безготівково -платіжне доручення №22247 від 05.08.2011 р., а в частині відшкодування 2 317,00 грн. зобов'язання позивача перед страхувальником припинені згідно ст. 601 Цивільного кодексу України та на підставі п. 6.1.3 Договору шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги (по зобов'язанням ОСОБА_3 по сплаті страхових платежів).

Як вбачається, за змістом заяви на виплату страхового відшкодування, при здійсненні виплати страхового відшкодування страхувальник просив утримати із належної йому суми страхового відшкодування суму в розмірі несплаченого страхового платежу.

Пунктом 6.3.10 Договору визначено, що страховик має право якщо сплата страхового платежу здійснюється частинами, запропонувати страхувальнику сплатити несплачену частину річного страхового платежу до виплати страхового відшкодування, а вразі відмови страхувальника сплатити несплачену частину річного платежу, - вирахувати суму несплаченого страхового платежу з суми страхового відшкодування.

Отже, можливість відшкодування шкоди шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги передбачена чинним законодавством та відображена сторонами у п. 6.3.10 Договору, що спростовує твердження відповідача про його не сплату, внаслідок чого Договір втратив чинність.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Главою 50 Цивільного кодексу України визначені підстави та способи припинення зобов'язань, які можуть застосовуватися в т.ч. до виконання зобов'язань по відшкодуванню шкоди.

Тобто, під виконанням зобов'язання по виплаті страхового відшкодування необхідно розуміти не лише сплату грошових коштів, а і припинення грошового зобов'язання у інший передбачений чинним законодавством спосіб, що свідчить про виконання особою зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

В даному випадку, зобов'язання позивача перед своїм страхувальником по відшкодуванню шкоди в частині 2 317,00 грн. припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що відповідає положенням ст. 601 Цивільного кодексу України.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 26 756,01 грн. (24 439,01 грн. + 2 317,00 грн.) право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Вина ОСОБА_4, яка керувала автомобілем «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_4 транспортного засобу «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована -відповідачем згідно із полісом №ВЕ/6862106.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВЕ/6862106, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент ДТП) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

Позивач звернувся до відповідача з заявою №УН10607Р від 16.12.2011 р. на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу в сумі 26 756,01 грн.

Відповідач відповіді на заяву у визначені п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) строки не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 9.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Із змісту ч. 2 п. 9.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика.

Полісом ВЕ/6862106, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн.

Таким чином, з урахуванням ч. 2 ст. 9.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до позивача перейшло право вимоги у розмірі 25 500,00 грн. в межах ліміту відповідальності передбаченому полісом.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом ВЕ/6862106, передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом ВЕ/6862106 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача по сплаті на користь позивача в порядку регресу страхового відшкодування становить 24 990,00 грн., строк її сплати на момент розгляду справи настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» суми страхового відшкодування у розмірі 24 990,00 грн.

У стягненні суми страхового відшкодування у розмірі 1 256,01 грн. необхідно відмовити з огляду приписів ч. 2 ст. 9.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а у стягненні франшизи у розмірі 510,00 грн. з огляду положень ст. 12.1 зазначеного Закону.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 48А, код ЄДРПОУ 20113829) страхове відшкодування в сумі 24 990 (двадцять чотири тисячі девятьсот дев'яносто) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 503 (одна тисяча п'ятсот три) грн. 27 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 21.05.2012 р.