номер провадження справи 30/38/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.12 Справа № 5009/1501/12
за позовом: Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя (69002, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, 74) в інтересах держави в особі позивача-1: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69005, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 206) та позивача-2: Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №2»(69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 29-А)
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, АДРЕСА_2)
про стягнення 1241,46 грн.,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін та учасників судового процесу:
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: ОСОБА_2, довіреність № 90-05/39 від 20.01.2012 р.;
від відповідача: не з'явився;
Прокуратура: Штін Д.С., посвідчення № 167 від 21.04.2011 р.;
До господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -1) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та 2) Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №2»з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1241,46 грн. заборгованості по орендній платі.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»та ст. 4, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування». При цьому вказує, що за період з серпня 2011 р. по березень 2012 р. в наслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань у останнього утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 1241,46 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1501/12, присвоєно справі номер провадження № 30/38/12, розгляд якої призначено на 17.05.2012 р.
За клопотанням присутнього у судовому засіданні прокурора та представника позивача-2 фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Присутній у судовому засіданні прокурор в повному обсязі підтримав доводи позовної заяви. Суму заборгованості вважає обґрунтованою.
Позивач-1 -Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради -письмового відзиву на позов не надав, представника у судове засідання не направив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Представник позивача-2 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені прокурором у позовній заяві, та надав усні пояснення по заявленій до стягнення сумі. За поясненнями представника позивача-2, протягом дії договору орендна плата вносилася відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі, на момент розгляду справи заборгованість останнього за договором оренди складає 1241,46 грн. Також, представником позивача-2 до матеріалів справи надано довідку, підписану головним бухгалтером і начальником КП «ВРЕЖО № 2»та скріплену печаткою підприємства, згідно з якою станом на 17.05.2012 р. заборгованість в сумі 1241,46 грн. відповідачем не погашено.
Відповідач -Приватний підприємець ОСОБА_1 -вимоги ухвали суду від 20.04.2012 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.
Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.
Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 20.04.2012 р. про призначення судового засідання на 17.05.2012 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 23.04.2012 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України, і більш ніж за три тижня до дати слухання. Відповідачу ухвалу про порушення провадження у справі направлено на дві адреси: м. Запоріжжя, вул. Брюлова, 17-Б, та АДРЕСА_2, що відповідає відомостям наданого до матеріалів справи Витягу з ЄДРПОУ.
Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв'язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. Жодна з ухвал, які відправлені господарським судом Запорізької області на адреси відповідача у зв'язку із незнаходженням адресата не поверталися.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 17.05.2012 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та пояснення представника позивача-2, суд
ВСТАНОВИВ:
На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.2004 р. №285/45 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавцем), Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №2»(Балансоутримувачем) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем, відповідачем у справі) 01.08.2004 р. укладено договір оренди № 909/2 (надалі -Договір) нежитлового приміщення загальною площею 2,6 кв. м., за адресою: м.Запоріжжя, пр. Леніна, 98, що значиться на балансі КП «ВРЕЖО № 2»під розміщення торгової точки.
Орендоване приміщення передано за актом прийому-передачі від 01.08.2004 р.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.08.200 р. № 297 рішення п'ятнадцятої сесії Запорізької міської ради двадцять четвертого скликання від 28.01.2004 р. № 46 і складає на рік 577,35 грн.
Згідно з пунктами 3.2 та 3.3 Договору розмір орендної плати за перший місяць оренди без урахування ПДВ становить 48,11 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця.
Відповідно до додаткової угоди від 15.06.2007 до договору оренди внесено зміни щодо зміни ставки орендної плати та розміру орендної плати.
02.02.2009 р. укладено додаткову угоду про внесення змін щодо терміну внесення орендної плати.
Відповідно до додаткової угоди від 23.03.2009 р. до договору оренди внесено зміни щодо уточнення площі приміщення та розміру орендної плати.
Додатковою угодою від 14.04.2010 р. до договору оренди внесено зміни щодо розміру орендної плати.
На підставі рішень Запорізької міської ради від 18.02.2011 №6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради», від 06.04.2011 №20 «Про передачу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об'єктами права комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя»додатковою угодою від 01.06.2011 змінено сторону договору, а саме «Орендодавця»з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
За твердженням прокурора, що підтримано позивачем-2, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення орендних платежів, у останнього утворилась заборгованість за Договором, яка підлягає стягненню.
Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1241,46 грн. заборгованості по орендній платі є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши прокурора та представника позивача-2, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.
Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.
Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно приписів ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування»матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, районів у містах, а також об'єктами їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування»одним з основних принципів місцевого самоврядування є державна підтримка та гарантія місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
Викладене свідчить, що позов подано прокурором в межах наданих йому державою повноважень в інтересах уповноваженої державою здійснювати функції у спірних відносинах особи -Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
Спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку з виконанням позивачем-1 його функцій контролю за виконанням умов договору оренди, в тому числі реалізацією його права стягнення з порушників зобов'язання заборгованості. Законодавчими актами України, що передбачають порядок та підстави розірвання договору, є Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем-1, позивачем-2 і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.
Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що з урахуванням підписаних сторонами додаткових угод до договору оренди, у спірний період (серпень 2011 р. по березень 2012 р.) відповідач є користувачем нежитлового приміщення площею 2,9 кв. м., орендна плата повинна розраховуватися Орендарем самостійно (з урахуванням індексу інфляції) та вноситися ним не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті.
Однак, орендна плата відповідачем в обумовлений укладеним ним з позивачем-1 та позивачем-2 Договором розмірі та строку не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.
За змістом ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Також, згідно з п. 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 (із внесеними змінами та доповненнями), розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно із здійсненим позивачем-2 у відповідності до зазначених норм розрахунком, станом на 01.04.2012 р. заборгованість відповідача по орендній платі складала 1241,46 грн.
Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Представником позивача-2 у судовому засіданні до матеріалів справи надано довідку, підписану посадовими особами (головним бухгалтером і начальником) КП «ВРЕЖО № 2»та скріплену печаткою підприємства, згідно з якою станом на 17.05.2012 р. заборгованість в сумі 1241,46 грн. відповідачем не погашено.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 1241,46 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором оренди № 909/2 від 01.08.2004 р.
Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовну вимогу про стягнення про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 1241,46 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45,46, 22, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі позивача-1: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (м.Запоріжжя) та позивача-2: Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №2»(м.Запоріжжя) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (м.Запоріжжя) задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, АДРЕСА_2; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69005, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЭДРПОУ 37573068; отримувач місцевий бюджет Жовтневого району, р/р 33216871700003 в відділенні державного казначейства Запорізької області, МФО 813015, код платежу 22080401) 1241 (одна тисяча двісті сорок одну) грн. 46 коп. основного боргу.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, АДРЕСА_2; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район); банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район); МФО 813015; ЄДРПОУ 38025409; р/р №31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку -206, з використанням параметру RR-83) суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.05.2012 р.
Судове рішення № 24175848, Господарський суд Запорізької області було прийнято 17.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5009/1501/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: