Рішення № 24175730, 22.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.12 Справа № 36/5005/3733/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", с. Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент-2007", м. Дніпропетровськ

про стягнення 63 280, 80 грн.

Суддя Соловйова А.Є

Cекретар судового засідання Халамай Ю.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 105 від 08.05.2012

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МіК»звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент-2007»про стягнення 62 040,00 грн. попередньої оплати, 1 240,80 грн. штрафу за порушення строків поставки товару за договором поставки №29/02 ПК від 10.02.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів до матеріалів справи відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме -порушення умов поставки товару та прострочення строків повернення грошових коштів. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №29/02 ПК від 10.02.2011, платіжне доручення №366 від 13.12.2011, лист вих. №02/1 від 04.01.2012, рахунок-фактуру №СФ-00457 від 13.12.2011

Позивач просить стягнути з відповідача 62 040,00 грн. суму 100 % передплати за товар та 1 240,80 грн. штрафу (2% від вартості непоставленого товару) за порушення строків поставки товару за договором поставки №29/02 ПК від 10.02.2011 .

Відповідач у призначені на 08.05.2012, 22.05.2012 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 04.05.2012, наданою позивачем, підтверджено місцезнаходження відповідача за вказаною у позовній заяві адресою: 49000, м.Дніпропетровськ, проспект Кірова, будинок 22, квартира 64; статус відомостей про юридичну особу -відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «МіК»(надалі -позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Консент-2007»(надалі -відповідач) уклали договір поставки №29/02 ПК (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у встановлений строк товар у власність позивача, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах дійсного Договору (п.1.1. Договору). Найменування товару -продукти харчування (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.п.2.1., 2.2. Договору, кількість товару, що поставляється і асортимент, вказуються в накладних, що є невід'ємною частиною Договору. Відповідач може як за заявкою, так і на усний запит позивача без заявки виставити йому рахунок на оплату, а позивач зобов'язаний оплатити його згідно з п.3. Договору.

Сторони погодили в п.3.3. Договору, що позивач зобов'язаний здійснити 100% попередньої оплати за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

Виходячи із наданих позивачем Договору, рахунку-фактури №СФ-00457 від 13.12.2011 сторони домовились про поставку товару, а саме: цукру-піску у кількості 20 680,00 кг за ціною 6,00 грн. з ПДВ за один кілограм.

Позивач, на виконання умов Договору, 13.12.2011 сплатив відповідачу 62 040,00 грн. - 100 % попередньої оплати за цукор-пісок у кількості 10 340 кг, що підтверджується платіжним дорученням №366.

Проте відповідач товар не поставив.

В силу положень ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.01.2012 позивач направив на адресу відповідача досудову вимогу щодо виконання зобов'язання по договору поставки (вих. №02/1 від 04.01.2012), що підтверджується копією поштового відправлення №3466984 та квитанцією №0510 від 05.01.2012.

За таких обставин, відповідач мав поставити товар - цукор-пісок в строк до 12.01.2012 включно.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий позивачем договір поставки №29/02 ПК від 10.02.2011 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, а отже є укладений.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, сплативши 100% попередньої оплати за товар у розмірі 62 040,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №366 від 13.12.2011.

Проте відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, товар не поставив.

Позивач скористався правом вимоги повернення попередньої оплати, що передбачено ч.2 ст. 693 ЦК України, повідомивши про це відповідача досудовою вимогою вих. №02/1 від 04.01.2012.

На час розгляду справи доказів поставки товару або повернення суми попередньої оплати відповідачем не надано, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 62 040,00 грн. суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.2. Договору у разі несвоєчасного відвантаження, поставки або недопоставки товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 2 (двух) % від вартості оплаченого, але не поставленого товару.

Враховуючи, що позивачем доведено шляхом надання належних доказів, перерахування 100% попередньої оплати в сумі 62 040,00 грн. та встановлено, що поставку товару відповідач не здійснив, позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню в розмірі 1 240,80 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент-2007» (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 22, кв.64, код ЄДРПОУ 34823994, р/р 26009001300140 в ПАТ «Актабанк» МФО 307394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МіК» (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Надеждівка, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 19096149, р/р 26003000113997 в філії АТ «УкрЕксімБанк», м. Кривий Ріг, МФО 305589) 62 040,00 грн. (шістдесят дві тисячі сорок гривень 00 копійок) попередньої оплати; 1 240,80 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 80 копійок) штрафу; 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя А.Є. Соловйова

Повне рішення складено 22.05.2012