Рішення № 24173878, 03.04.2012, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 2-2928/11

Провадження 2/1323/454/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"03" квітня 2012 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючої-судді Гули Л.В.

при секретарі Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, змінив розмір позовних вимог, просить стягнути з ДП "Львівський військовий лісокомбінат" на його користь 47875,41 грн. заборгованості з виплати заробітної плати, 14056,20 грн. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, 3445,47 грн. компенсації втрати частини заробітної плати, 855,92 грн. допомоги при тимчасовій втраті працездатності, 12252,74 грн. підзвітних коштів та 10000 грн. моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2 покликається на те, що з 27.05.2009 року по 06.09.2011 року він працював начальником Стрийського деревообробного цеху ДП ''Львівський військовий лісокомбінат''і був звільнений з роботи відповідно до наказу № 136 від 06.09.2011 року за угодою сторін.

За виконання обов'язків начальника Стрийського деревообробного цеху ДП ''Львівський військовий лісокомбінат''за період з липня 2009 року по 06.09.20011 року йому було нараховано, але не виплачено 47875,11 грн. заробітної плати, 855,92 грн. лікарняних за рахунок фонду соцстрахування та 12252,74 грн. підзвітних коштів, що стверджується довідкою відповідача № 98 від 10.11.2011 року.

06.09.2011 року в день звільнення його від виконання обов'язків начальника Стрийського деревообробного цеху ДП ''Львівський військовий лісокомбінат''з ним не було проведено розрахунок, як це вимагає ч. 1 ст. 47 КЗпП України.

Бездіяльність відповідача щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати завдавала позивачу тривалих глибоких душевних страждань, оскільки зарплата - це єдине джерело його існування, і невиплата її протягом тривалого часу внесла зміни у спосіб його життя, так як відсутність коштів є причиною постійного нервового напруження. Він змушений позичати гроші в друзів та сина, не може вчасно розрахуватися з кредиторами, сплатити за комунальні послуги, що призводить до не зручностей та стресів і негативно впливає на стан його здоров'я.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, покликаючись на обставини, викладені в позовній заяві та в заяві про зміну розміру позовних вимог.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, на неодноразові виклики суду не з'явився, доказів поважності причини своєї неявки суду не надав, а тому суд відповідно до п. 4 ст. 169 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши зібрані докази, суд вважає, що неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в справі достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і слід ухвалити заочне рішення, яким позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що з 27.05.2009 року по 06.09.2011 року позивач працював начальником Стрийського деревообробного цеху ДП ''Львівський військовий лісокомбінат''і був звільнений з роботи відповідно до наказу № 136 від 06.09.2011 року за угодою сторін.

За виконання обов'язків начальника Стрийського деревообробного цеху ДП ''Львівський військовий лісокомбінат''за період з липня 2009 року по 06.09.20011 року йому було нараховано, але не виплачено 47875,11 грн. заробітної плати, 855,92 грн. допомоги при тимчасовій втраті працездатності та 12252,74 грн. підзвітних коштів, що стверджується довідкою відповідача № 98 від 10.11.2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а відповідно до положення ч. 1 ст. 117 цього Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній місячний заробіток позивача за останні шість місяців становить 2342,72 грн. (14056,37 : 6 = 2342,77 гривень.

Час затримки з 06 вересня 2011 року по 01 березня 2012 року (на день подання заяви про зміну розміру позовних вимог) становить шість місяців.

Станом на 01.03.2012 року розмір середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний виплатити позивачу за весь час затримки розрахунку, складає 14056,20 грн. (2342,72 грн. х 6 = 14056,20 грн.

Відповідно до положення ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), а відповідно до положення ст. 2 цього Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у рьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За приписом ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утриманню податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу та згідно зі ст. 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до положення "Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, компенсація втрати частини заробітної плати позивача у зв'язку з порушенням строків її виплати складає 3445,47 грн.

Бездіяльність відповідача щодо погашення заборгованості з виплати позивачу заробітної плати завдавала йому тривалих глибоких душевних страждань. Він змушений позичати гроші, протягом тривалого часу відчуває незручності перед своїми кредиторами через неможливість повернути борги, дружина позивача дорікає йому в тому, що він як голова сім'ї не турбується про неї, не надає їй належну матеріальну допомогу, не сплачує комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія). Таким чином, погіршилися відносини позивача з членами його сім'ї. Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 цього Кодексу моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відтак, враховуючи глибину та тривалість душевних страждань позивача, виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає, що 1000,00 грн. є справедливим розміром грошового відшкодування йому моральної шкоди.

Керуючись ст., ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст., ст. 116, 117, 231, 233, 2371, 238, 265 КЗпП України, ст. 34 Закону України "Про оплату праці", ст., ст. 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", положенням "Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, ст., ст. 9, 15, 16, 23, 1167 ЦК України, п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 4 із змінами від 25.05.2001 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" (р/р 260011225 в Банк "Аваль" м. Львів, МФО 325570, ідентифікаційний код 24297973) на користь ОСОБА_2 47875 грн. 41 коп. (сорок сім тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 41 копійку) заборгованості з виплати заробітної плати, 14056 грн. 20 коп. (чотирнадцять тисяч п'ятдесят шість грн. 20 коп.) середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, 3445 грн. 47 коп. (три тисячі чотириста сорок п'ять гривень 47 копійок) компенсації втрати частини заробітної плати, 855 грн. 92 коп. (вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 92 коп.) допомоги при тимчасовій втраті працездатності, 12252 грн. 74 коп. (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят дві грн. 74 коп.) підзвітних коштів, 1000 грн. 00 коп. (одну тисячу гривень 00 копійок) моральної шкоди, всього 79485 грн. 74 коп. (сімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн. 74 коп.), а також судовий збір у сумі 794 грн. 86 коп. в дохід держави.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя: Л. В. Гула