Постанова № 24172133, 16.05.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

16 травня 2012 року Справа № 5/177

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Кнапець М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" на рішення господарського суду Рівненської області від 12.01.11 р. у справі № 5/177 (суддя Войтюк В.Р. )

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від імені якого діє філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Рівне", м.Рівне

до відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій", м.Сарни Рівненської області

про звернення стягнення на нерухоме майно

На підставі розпорядження в.о керівника апарату суду «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ»від 14.03.2012р. №11, у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді у справі -Гудак А.В., призначено повторний автоматизований розподіл справи №5/177, за результатами якого призначено колегію суддів у складі: гол.суддя -Саврій В.А., судді: Дужич С.П., Бучинська Г.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.01.11р. по справі №5/177 (суддя Войтюк В.Р.) позов публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від імені якого діє філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Рівне" до ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" про стягнення 4426713 грн. 37 коп. - задоволено

Звернуто стягнення на нерухоме майно відповідача - відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" (ідентифікаційний код 01374027) яке є предметом іпотеки згідно договору іпотеки №236/08 із застереженням задоволення вимог іпотекодержателя від 25 лютого 2008 року, укладеного між позивачем (іпотекодержателем) та відповідачем (іпотекодавцем) та нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області, ОСОБА_2, 25 лютого 2008 року за реєстровим № 935, а саме :

Адміністративно-побутовий корпус (чотирьохповерхова залізобетонна будівля з підвалом протирадіаційне укриття та цокольним поверхом з перехідною галереєю, літера "А-4" за планом земельної ділянки, загальною площею 6 184,7 кв.м., розташована на земельній ділянці площею 12.56 га). що знаходиться за адресою : 34500, Рівненська обл., Сарненський р-н, м.Сарни вул.17 Вересня, буд. 21 (двадцять один).

В рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №235/08 від 22 лютого 2008 року, яка, станом на 01.11.2010 року, становить 4426713,37 грн. (чотири мільйони чотириста двадцять шість тисяч сімсот тринадцять гривень 37 коп.)

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від імені якого діє філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк м.Рівне" 25500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позичальник - ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" не виконував свої зобов'язання згідно кредитного договору №235/08, оскільки виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується іпотекою на суму 5000000,00 (п'ять мільйонів) грн. 00 коп., предметом якої є адміністративно-побутовий корпус (літера "А-4" за планом земельної ділянки) площею 6 184 7 кв.м. що знаходиться за адресою: 34500, м.Сарни, вул.17 Вересня, буд. 21 та належить позичальнику/іпотекодавцю на праві власності, є законні підстави звернути стягнення на зазначене нерухоме майно відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, застосувавши при цьому позовну давність стосовно стягнення з ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" на користь ПАТ "Промінвестбак" розміру пені за прострочення погашення кредиту та відсотків за його користування.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що рішення прийняте за неповно з'ясованих обставин, що мають значення по справі, а висновки викладені у ньому не відповідають обставинам справи.

Скаржник в обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що із врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України позовна вимога ПАТ "Промінвестбанк" про стягнення із апелянта - ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" пені знаходиться за межами позовної давності та задоволенню не підлягає.

Крім того, ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" не погоджується із розміром нарахованих відсотків за користування кредитним коштами.

Відповідно до положень п. 3.2. кредитного договору № 235-08 від 22.02.2008 р. відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлювалася на рівні 15% річних.

У п. 3.5. кредитного договору передбачено можливість збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами до 25% річних у випадку непогашення кредиту у встановлений договором строк, тобто 13 квітня 2009 року.

Інших випадків, коли банк міг в односторонньому порядку здійснити збільшення відсоткової ставки за кредитним договором самим кредитним договором не передбачено, жодних додаткових угод про підвищення розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами між сторонами не укладалося.

За таких обставин, згідно розрахунку відсотків за користування кредитними коштами та розрахунку заборгованості випливає, що ПАТ Промінвестбанк з 21 вересня 2008 року було піднято розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами із 15% річних до 20% річних, хоча, жодним процесуальним документом це не передбачено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. у справі №5/177 (гол.суддя - Гудак А.В., судді: Олексюк Г.Є., Сініцина Л.М.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 108).

Позивач 23.03.2011р. подав до Рівненського апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника.

Стверджує, що відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, тому позивач вважає, що звертаючись до суду з вимогою про захист своїх порушених прав, передбачених кредитним договором, діяв в межах чинного законодавства.

Вважає, що загальні положення, щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, встановлені ч.6 ст. 232 ГК України, не поширюються на правовідносини позивача та відповідача за кредитним договором, оскільки порядок їх нарахування встановлений кредитним договором (п.3.6).

Також стверджує, що доводи відповідача про неправомірність розміру нарахованих відсотків, в зв»язку зі зміною відсоткової ставки спростовується договором про внесення змін №906/08 від 30.09.2008р. до кредитного договору, який укладений між позивачем та відповідачем.

Тому позивач вважає оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р. зупинено провадження у справі №5/177 до вирішення господарським судом Рівненської області справи №5019/695/11 за позовом ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від імені якого діє філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Рівне" про визнання недійсним договору іпотеки № 236/08 від 25.02.2008 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2012р. поновлено провадження у справі №5/177.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ»від 14.03.2012р. №11, у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді у справі -Гудак А.В., призначено повторний автоматизований розподіл справи №5/177.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2012р. у справі №5/177 апеляційну скаргу ВАТ «Сарненський завод мостових технологічних інструкцій»прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: гол.суддя - Саврій В.А., судді: Дужич С.П., Бучинська Г.Б.

14.03.2012р. та 10.04.2012р. представник відповідача подав клопотання однакового змісту, в яких просив зупинити провадження у справі №5/177 у зв»язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов»язаної з нею справи №5019/146/12. Колегія суддів відмовляє в задоволенні даних клопотань, оскільки господарським судом Рівненської області 11.04.2012р. прийнято рішення у справі №5019/146/12, і підстави для задоволення клопотань відпали.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.04.2012р. у справі №5019/146/12 у позові відкритого акціонерного товариства «Сарненський завод мостових технологічних конструкцій»до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк»від імені якого діє філія «Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м.Рівне»про визнання недійсним кредитного договору №235/08 від 22.02.2008р. -відмовлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2012р. у справі №5/177 продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 30.05.2012р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.05.2012р. представник позивача заперечив проти доводів скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення -без змін.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ухвалою від 11.04.2012р. суд не зобов»язував конкретну особу з»явитися у судове засідання, а уповноваженого представника юридичної особи, який мав здійснювати представницькі повноваження відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій".

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався через неявку представника ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій".

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5/177 від 11.04.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

22 лютого 2008 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (банк) та відкритим акціонерним товариством "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" (позичальник) було укладено, підписано обома сторонами та скіплено печатками кредитний договір № 235/08 (далі - кредитний договір) (арк.справи 7-10).

Згідно пункту 2.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 2500000,00 грн. на умовах передбачених цим договором.

Кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 13 квітня 2009 року (п.2.2. кредитного договору).

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі - 15,0 процентів річних.

Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період з дати першої видачі кредиту по передостанній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по передостанній робочий день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2. цього договору. Відсотки сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця з поточного рахунку позичальника №26006301588730, відкритого у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Рівне", код банку 333335 (або з будь-яких інших рахунків позичальника) на рахунок №20686352588730, відкритий банком у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Рівне", код Банку 333335 (п.3.4. кредитного договору).

Пунктом 3.6. кредитного договору встановлено, що у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником у порядку, передбаченому п.3.4. цього договору для нарахування сплати відсотків, на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття.

Пунктом 3.10 кредитного договору № 235/08 від 22.08.2008р. передбачено, що виконання зобов`язань позичальника цим договором забезпечується іпотекою на суму 5000000 грн. 00 коп., предметом якої є адміністративно-побутовий корпус (літера "А-4" за планом земельної ділянки), площею 6 184,7 кв. м., що знаходиться за адресою: 34500, м. Сарни, вул. 17 Вересня, буд. № 21 та належить позичальнику/ іпотекодавцю на праві власності.

Згідно п.п.4.3.4. банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

Відповідно до п.5.3. кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Всі спори між сторонами при недосягенні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, строк, у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), встановлюється тривалістю у 10 років (п.6.8. кредитного договору).

В забезпечення виконання даного кредитного договору, 25.02.2008 р. між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (іпотекодержатель) та відкритим акціонерним товариством "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" (іпотекодавець) було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_2, договір іпотеки № 236/08 (далі - договір іпотеки) (арк.справи 11-13).

Пунктом 1.1 договору іпотеки передбачено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №235/08 від 22 лютого 2008 року (а також усіх наступних договорів про внесення змін до нього), укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов`язаний в порядку, передбаченому кредитним договором повернути іпотекодержателю до 13 квітня 2009 року кредит у розмірі 2 500 000 грн. 00 коп., проценти за користування ним у розмірі 15,0 процентів річних, комісійну винагороду за надання кредиту 0,3 процента від суми кредиту, у тому числі проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 25 процентів річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання позичальником (або іпотекодавцем) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором; крім цього, іпотекою забезпеченні інші зобов`язання позичальника (або іпотекодавця), що виникають в силу цього договору; у випадку продовження строків виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом укладення договору(-ів) про внесення змін і доповнень до нього), дія іпотеки, передбаченої цим договором зберігається до повного виконання кредитного договору;сторонам відомо, що цей договір є договором наступної іпотеки згідно статті 13 Закону України "Про іпотеку". Цей договір іпотеки укладений за згодою попереднього іпотекодержателя згідно листа № 01-01/411 від 25.02.2008 р.

Згідно п.1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є адміністративно - побутовий корпус (чотирьохповерхова залізобетонна будівля з підвалом-протирадіаційне укриття та цокольним поверхом з перехідною галереєю), літера "А-4" за планом земельної ділянки, загальною площею 6 184,7 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 12,56 га, що знаходиться за адресою: м. Сарни, вул. 17 Вересня, 21.

Пунктом 1.9 цього ж договору передбачено, що випуск заставної за цим договором не здійснюється.

В разі, коли в момент настання терміну виконання іпотекодавцем (або: позичальником) будь-якого зобов'язання, що випливає з кредитного договору, вказане зобов'язання іпотекодавцем (або: позичальником) виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених цим договором, іпотекодержатель отримає право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.5 цього договору (п. 2.1.9. договору іпотеки).

Відповідно до п.п. 3.1.5. договору іпотеки, іпотекодержатель, у випадку невиконання іпотекодавцем (або: позичальником) зобов'язаннь за кредитним договором, має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від іпотекодавця (або: позичальника) дострокового виконання зобов'язаннь, що випливають із кредитного договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися (зокрема), шляхом звернення іпотекодержателем до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію (п.п.5.2.2. договору іпотеки).

30.09.2008р. між сторонами укладено додатковий договір №906/08 до кредитного договору №235/08 від 22.02.2008р., яким викладено в новій редакції, зокрема, п.3.2. договору, згідно якого процентна ставка становить 20,0% річних (арк.справи 10).

Відповідач свої зобов"язання щодо погашення суми кредиту згідно кредитного договору виконував неналежним чином.

16.02.2009р. (згідно фіскального чеку, арк.справи 29) ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Рівне" направило ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" претензію (вимогу) №09-02/264-09 від 12.02ю2009р., в якій банк нагадав боржнику, що кінцевий термін повернення кредиту по кредитному договору №235/08 від 22.02.2008р. - 13.04.2009р., а тому просив боржника вчасно виконати всі зобов'язання, передбачені кредитним договором №235/08 від 22.02.2008р. (арк.справи 30).

Зазначена претензія залишена без реагування.

11.03.2009р. (згідно фіскального чеку, арк.справи 31) ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Рівне" направило ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" претензію (вимогу) №09-02/412 від 10.03.2009р. з вимогою до 13.04.2009р. сплатити борг в сумі 80286,17 грн. (арк.справи 32), вимог якої боржник теж не виконав.

18.10.2010р. ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Рівне" направило ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" претензію (вимогу) №09-02/1729 від 14.10.2010р. з вимогою сплатити борг в сумі 4 322 785,13грн. (арк.справи 33).

Вказану претензію відповідач отримав 20.10.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 34), однак відповіді на претензію не надав, заборгованість за кредитом не погасив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) глави 71 (позика, кредит, банківський вклад) ЦК України.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Пунктом 2.2. кредитного договору встановлено, що кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 13 квітня 2009 року.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували виконання боржником - ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" зобов'язань щодо повернення наданого кредиту та відсотків за користування кредитом у встановленому кредитним договором порядку та розмірі.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про наявність заборгованості ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" по кредиту в сумі 2 500 000,00 грн. та по відсотках за користування кредитом в сумі 1 110 258,24грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що доказами, наявними у матеріалах справи, а саме додатковим договором №906/08 до кредитного договору №235/08 від 22.02.2008р., який підписаний та скріплений печаткими сторін (арк.справи 10), підтверджується, що процентну ставку за користування кредитом було збільшено з 15 % річних до 20 % річних, а тому, твердження апелянта про те, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Рівне" в односторонньому порядку здійснив збільшення відсоткової ставки за кредитним договором є безпідставним.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо сплати кредитних платежів.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.3. кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Таким чином, враховуючи викладене, позивач - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Рівне", керуючись нормами чинного законодавства та п. 5.3. кредитного договору, правомірно нарахував пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 777 773, 97грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 38 681,16грн.

З приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як передбачено ч.1 ст.575 ЦК України одним із видів договору застави є іпотека.

25.02.2008р. в забезпечення виконання кредитного договору №235/08 від 22.02.2009р., між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (іпотекодержатель) та відкритим акціонерним товариством "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" (іпотекодавець) було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_2, договір іпотеки № 236/08 (арк.справи 11-13).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р. провадження у справі №5/177 зупинено до вирішення господарським судом Рівненської області справи №5019/695/11 за позовом ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від імені якого діє філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Рівне" про визнання недійсним договору іпотеки № 236/08 від 25.02.2008 року.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.10.2011 р. у справі №5019/695/11 (суддя Войтюк В.Р.) відмовлено у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Рівне про визнання недійсним договору іпотеки.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2012р. рішення господарського суду Рівненської області від 24.10.2011 р. у справі №5019/695/11 залишено без змін.

Отже, іпотечний договір, яким забезпечено виконання кредитного договору №235/08 від 22.02.2009р. є дійсним, а тому положення, які в ньому закріплені, підлягають до виконання.

Нормами ст.1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Згідно ст.5 вказаного закону предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна.

Згідно п.1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є адміністративно - побутовий корпус (чотирьохповерхова залізобетонна будівля з підвалом-протирадіаційне укриття та цокольним поверхом з перехідною галереєю), літера "А-4" за планом земельної ділянки, загальною площею 6 184,7 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 12,56 га, що знаходиться за адресою: м. Сарни, вул. 17 Вересня, 21.

Частиною 1 статті 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону.

В разі, коли в момент настання терміну виконання іпотекодавцем (або: позичальником) будь-якого зобов'язання, що випливає з кредитного договору, вказане зобов'язання іпотекодавцем (або: позичальником) виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених цим договором, іпотекодержатель отримає право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.5 цього договору (п. 2.1.9. договору іпотеки).

Відповідно до п.п. 3.1.5. договору іпотеки, іпотекодержатель, у випадку невиконання іпотекодавцем (або: позичальником) зобов'язаннь за кредитним договором, має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від іпотекодавця (або: позичальника) дострокового виконання зобов'язаннь, що випливають із кредитного договору.

Згідно п.5.3 договору іпотеки за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити:

а) свої вимоги, що випливають із кредитного договору, у повному обсязі на

момент фактичного задоволення. До сум цих вимог входять:

- несплачена сума кредиту відповідно до умов, передбачених кредитним договором;

- несплачені суми процентів за користування кредитом (комісійної винагороди за управління кредитом), у тому числі і процентів за неправомірне користування кредитом відповідно до умов, передбачених кредитним договором;

- несплачені суми неустойки (пені, штрафів), передбаченої кредитним договором;

б) свої вимоги щодо відшкодування збитків, у тому числі і неодержаних доходів, що понесені іпотекодержателем внаслідок неповного та/або несвоєчасного виконання позичальником (або: іпотекодавцем) зобов'язань за кредитним договором;

в) свої вимоги щодо отримання штрафів, які передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих іпотекодержателю іпотекодавцем шляхом невиконання або неналежного виконання умов цього договору;

г) свої вимоги щодо відшкодування у повному обсязі витрат, понесених ним під час звернення стягнення та/або реалізації предмету іпотеки, у тому числі витрати по сплаті державного мита та інші господарські витрати, а також витрати по утриманню та збереженню предмету іпотеки, якщо таке збереження та утримання проводилися за рахунок іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були направлені відповідачу письмові вимоги про усунення порушення (арк.справи 30, 32, 33), однак відповіді на претензії боржник не надав, заборгованість за кредитом не погасив.

Тобто, позивач належним чином реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, як передбачено нормами ст.35 Закону України «Про іпотеку», та, відповідно, має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст.ст. 38, 39 цього закону.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Крім того, судом не приймаються до уваги доводи скаржника стосовно того, що позовна вимога ПАТ "Промінвестбанк" про стягнення із ВАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" пені знаходиться за межами позовної давності та задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповдно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 6.8. кредитного договору встановлено, що всі спори між сторонами при недосягенні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, строк, у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист всоїх прав за цим договором (строк позовної давності), встановлюється тривалістю у 10 років.

Отже, нарахування пені відповідає вимогам кредитного договору та закону.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" на рішення господарського суду Рівненської області від 12.01.11р. у справі № 5/177 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Дужич С.П.