Постанова № 24172042, 21.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р. Справа № 5021/755/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №287С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2011 р. у справі № 5021/755/2011

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп

про стягнення 7145,18 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2011 р. у справі № 5021/755/2011 (суддя Моїсеєнко В.М.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнено з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області неустойку в розмірі 3649,06 грн., в доход державного бюджету України 1411,50 грн. судового збору. Провадження у справі стосовно стягнення 3496,12 грн. неустойки припинено згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність рішення чинному законодавству, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача, ФОП ОСОБА_1, неустойку у розмірі 7145,18 грн. за несвоєчасне повернення об'єкту оренди, нараховану за порушення умов договору оренди державного майна № 1421 від 30.10.2009 р., укладеного між сторонами у справі.

08.12.2011 р. позивач надав пояснення по справі, в яких зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 3649,06 грн. (а.с. 116).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди № 1421, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно -частини першої пасажирської платформи та привокзальної площі загальною площею 34,15 м2, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Станції Конотоп ДТГО «Південно-Західна залізниця»(балансоутримувач), про що складено акт приймання-передачі.

Згідно з п. 10.1 договір діє з 30.10.2009 р. по 02.06.2010 р. включно, п. 10.4 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 5.10 договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Матеріали справи свідчать, що позивач листами № 18-09-01370 від 11.05.2010 р. та № 18-09-01713 від 10.06.2010 р. належним чином повідомив відповідача про те, що дія договору оренди державного майна № 1421 від 30.10.2009р. припиняється і не буде пролонгована, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний повернути орендоване майно відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. п. 10.10., 10.11. договору оренди (а.с.11-12).

Відповідно до п. 10.10. договору оренди № 1421 від 30.10.2009 р. у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається балансоутримувачу.

Згідно з п. 10.11 договору майно вважається поверненим балансоутримавачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідачем після закінчення строку дії договору оренди державного майна № 1421 від 30.10.2009 р. орендоване майно - частина першої пасажирської платформи та привокзальної площі загальною площею 34,15 м2, не було повернено балансоутримавачу, на вищевказані листи позивача відповідач відповіді не надав, в зв'язку з чим Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу орендоване майно, оформивши передачу відповідним актом приймання-передачі.

Проте, відповідачем відповідний акт приймання-передачі складний та підписаний не був.

Листом № 18-09-01713 від 10.06.2010 р. позивач вимагав від відповідача в триденний термін після отримання цього листа повернути об'єкт оренди балансоутримувачу в належному стані, одночасно направивши по три примірника актів приймання-передавання орендованого майна.

Відповідач на попередження позивача відповіді не надав, орендоване майно не повернув, акт про повернення не складав, чим порушив п. 10.11 договору оренди стосовно обов'язку орендаря щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Крім того, факт неповернення відповідачем орендованого майна підтверджується рішенням господарського суду Сумської області від 23.09.2010 р. у справі № 9/100-10, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, рішенням по справі № 9/100-10 встановлено факт припинення договору оренди від 30.10.2009 р. № 1421 02 червня 2010 р. у зв'язку зі своєчасним направленням орендодавцем на адресу орендаря повідомлення про відмову в пролонгації договору оренди.

Відповідно до п. 10.12 договору оренди сторони визначили, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Частиною 6 ст.232 Господарського суду України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування неустойки (менший чи більший за 6 місяців).

Однак, положеннями ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України чітко визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Тобто вказана правова норма не містить застереження (в розумінні ч.6 ст. 232 ГК України) як щодо іншого конкретного строку нарахування неустойки в разі прострочення повернення орендованого майна орендодавцю більш як на 6 місяців, так і щодо можливості її нарахування за весь час неповернення орендарем об'єкта оренди.

Пункт 10.12 договору оренди не містить жодних застережень щодо можливості стягнення неустойки, нарахованої за більш ніж 6-місячний граничний термін, встановлений імперативною нормою ч.6 ст.232 ГК України

Отже, в даному випадку термін нарахування неустойки за неповернення орендованого майна має узгоджуватися з нормою ч. 6 ст.232 ГК України, як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій, як-то, неустойка, штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення законно, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Щодо апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку, що вона необґрунтована, безпідставна і підлягає залишенню без задоволення, оскільки з огляду на вищезазначене, відповідач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2011 р. у справі № 5021/755/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 22.02.2012 р.