Рішення № 24171412, 11.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/4962-2012 11.05.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 14 494,00 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 02-03/2 від 03.01.2012 р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11 травня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу 14 494,00 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.08.2010 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Chevrolet Evanda", державний номер НОМЕР_1, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Камаз", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/4962-2012, слухання справи призначено на 11.05.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 10.05.2012 року від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2012 року.

У судовому засіданні 11.05.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.05.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 23.04.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач зареєстрований за адресою: 04070, м. Київ, вул. Констянтинівська, буд. 56, оф. 13.

Згідно із абзацом 2 пункту 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Разом з тим, Вищий господарський суд України у пункті 11 інформаційного листа від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи № 5011-69/4962-2012.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2009 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (страховик) та Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (страхувальник) було укладено генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту № 46/02-0019, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням, зокрема, автомобіля марки "Chevrolet Evanda", державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2010 року у м. Севастополі по вул. Г. Бреста сталася ДТП за участю автомобіля марки "Chevrolet Evanda", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Камаз", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Нахимівського районного суду міста Севастополя від 13.09.2010 року у справі № 3-3021/10.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Камаз", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0773845 від 03.02.2010 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Chevrolet Evanda", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту серії SL № 13609 від 31.08.2010 року про оцінку транспортного засобу "Chevrolet Evanda", державний номер НОМЕР_1, складеного Експертною компанією "Укравтоекспертиза", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Chevrolet Evanda", державний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 15 804,19 грн.

08.09.2010 року позивач, виходячи із Звіту серії SL № 13609 від 31.08.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 15 004,00 грн., про що склав страховий акт № 02-7550-10.

Відповідно до умов генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 46/02-0019 від 25.12.2009 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 15 004,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25928 від 15.09.2010 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, приймаючи до уваги умови полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0773845 від 03.02.2010 року, позивач, 11.07.2011 року звернувся до відповідача з претензією за вих. № 405/11-1537 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 14 494,00 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 14 494,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Камаз", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Chevrolet Evanda", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "Камаз", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Нахимівського районного суду міста Севастополя від 13.09.2010 року у справі № 3-3021/10.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Камаз", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0773845 від 03.02.2010 року (тип договору - 1). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -0 грн., строк дії полісу з 03.02.2010 року до 02.02.2011 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВЕ/0773845) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Chevrolet Evanda", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0773845 від 03.02.2010 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за генеральним договором добровільного страхування наземного транспорту № 46/02-0019 від 25.12.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0773845 від 03.02.2010 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 14 494,00 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № 46/02-0019 від 25.12.2009 року у розмірі 14 494,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, належними доказами, не спростовано, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" 14 494,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Констянтинівська, буд. 56, оф. 13, код ЄДРПОУ 21130899) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07200, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7; код ЄДРПОУ 31704186) 14 494 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 00 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання повного

тексту рішення 14.05.2012 року