Рішення № 24171287, 10.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/3291-2012 10.05.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта»

про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у порядку регресу в розмірі 4 926,30 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 322-1-4/37 від 23.12.2011 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта»(далі - відповідач) про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у порядку регресу в розмірі 4 926,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 077,48 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/3291-2012, розгляд справи призначено на 11.04.2012 р.

10.04.2012 р. через канцелярію господарського суду міста Києва представником відповідача подані документи на виконання вимог ухвали від 15.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3291-2012.

11.04.2012 р. через канцелярію господарського суду міста Києва представником позивача подані документи на виконання вимог ухвали від 15.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3291-2012.

У судове засідання 11.04.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали від 15.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3291-2012 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 11.04.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали від 15.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3291-2012 відповідач виконав частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 11.04.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з частковим виконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3291-2012, розгляд справи відкладено на 10.05.2012 р.

У судове засідання 10.05.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.05.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна»(далі - страхувальник) та Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(далі - позивач) було укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу (далі - поліс) № 19 G-0366869, відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1.

14.07.2011 р. у м. Костопіль, на вул. Сидорова, близько 12 год. 00 хв. гр. України ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2, під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до інших осіб та допустив наїзд на стоячий автомобіль «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень, чим порушив п.п. 10.9, 10.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 14.07.2011 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 350 грн.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику в разі пошкодження колісного транспортного засобу (КТЗ) № 28 від 27.07.2011 р., складеного судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_3, вартість матеріального збитку (реальні збитки), завданого власнику в результаті пошкодження КТЗ «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1, станом на 25.07.2011 р. становить 5 794,00 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 125210 від 10.08.2011 року, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась у м. Костопіль, на вул. Сидорова, близько 12 год. 00 хв., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 7 077,48 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 125210 від 10.08.2011 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 7 077,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1800 від 26.08.2011 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2, застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3919552.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № АА/3919552 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, який на законних підставах керував автомобілем марки «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2, в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом № АА/3919552, відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу, в межах ліміту відповідальності.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АА/3919552 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Представник позивача звернувся до відповідача з претензією № 125210/24 про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою від 14.09.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповіді на претензію не надав, відшкодування не здійснив.

У своєму письмовому відзиві відповідач фактично визнав позовні вимоги в частині сплати страхового відшкодування в розмірі 5 284,00 грн. (5 794,00 грн. -розмір вартості відновлювального ремонту, згідно зі Висновком № 28 від 27.07.2011 р., за вирахуванням франшизи - 510 грн., передбаченої полісом № АА/3919552).

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 132,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 547 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на дату направлення позивачем відповідачу претензії про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою вих. № 125210/24 від 14.09.2011 р.) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Виходячи зі змісту п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу.

Цивільним кодексом України та Законами України «Про страхування», «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується пенею.

З огляду на вищенаведене, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а тому правові підстави для стягнення суми пені відсутні.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 794,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код: 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, Ново-Печерський пров., 19/3, ідентифікаційний код: 25965081) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 794 (чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) грн. 18 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 14.05.2012 р.