Рішення № 24171190, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/2975-2012 15.05.12

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Обстановка"

про стягнення 46872,69 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 (дов. б/н від 07.05.2012р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обстановка" (далі по тексту-відповідач) про стягнення 46872,69 грн., з яких 39249,15 грн. основної заборгованості за Договором №1 від 19.05.2010р., 3036, 37 грн. пені, 2920, 15 грн. інфляційних збитків, 1667, 17 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідач судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань відповідачем перед позивачем щодо сплати за поставлений товар за Договором №1 від 19.05.2010р., що зумовило виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Обстановка»заборгованості перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/2975-2012, розгляд справи призначено на 10.04.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року розгляд справи відкладено на 26.04.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання та невиконанням вимог ухвали суду щодо надання додаткових матеріалів, пояснень по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 року розгляд справи відкладено на 15.05.2012 року, у зв'язку повторною неявкою представників сторін в судове засідання та не виконанням вимог ухвали суду щодо надання додаткових матеріалів, пояснень по справі.

В судове засідання 15.05.2012 року відповідач втретє не з'явився, конверти з ухвалами суду направленими відповідача за адресою зазначеною у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, а саме: 01001, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11 повернуто до суду поштою з приміткою «за зазначеною адресою не проживає».

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

Представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2010 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту -Позивач; Сторона-1 за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Обстановка»(далі по тексту -Відповідач; Сторона-2 за Договором) укладено Договір №1 (далі по тексту -Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (розділ 1), Сторона-1 зобов'язується при замовленні Стороною-2 певної продукції постачати і в установлені терміни передавати її у власність, а Сторона-2 зобов'язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного Договору. Предметом постачання є модульні меблі виготовлені Стороною-1 згідно попереднього замовлення.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Сторона-1 зобов'язується забезпечити надання виставкових зразків дитячих меблів на суму 39249, 00 грн. (тридцять дев'ять тисяч двісті сорок дев'ять грн. 00 коп.) згідно Додатку 1 до даного Договору. Додатком №1 до Договору підписаним між Сторонами, визначено перелік взірців продукції на загальну суму 39249, 00 грн.

Форма розрахунків за поставлену продукцію здійснюється за домовленістю сторін (п. 3.2. Договору).

Розрахунок за передані згідно Додатку1, Стороні-2 взірці продукції, здійснюється згідно Графіку виплат (Додаток 2) (п. 3.3. Договору).Додатком №2 до Договору, підписаним між Сторонами, визначено Графік виплат за продукцію відвантажену згідно Додатку 1, а саме: 01.08.2010р. на суму 7850,00 грн., 01.09.2010р. на суму 7850,00 грн., 01.10.2010р. на суму 7850,00 грн., 01.11.2010р. на суму 7850,00 грн., 01.12.2010р. на суму 7849, 00 грн. Всього -39249,00 грн.

Пунктами 7.1., 7.2. Договору передбачено, що даний Договір є попереднім, набирає чинності з моменту його підписання. У випадку, якщо жодна з сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на строк один рік.

Належним чином засвідчені копії Договору №1, Додатку 1 та Додатку 2 додано Позивачем до позовної заяви, оригінали надано для огляду в судовому засіданні.

За твердженням Позивача, поставлений Відповідачу товар останнім не оплачено. Станом на момент розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 39249, 00 грн.

У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 39249,15 грн. основної заборгованості за Договором №1 від 19.05.2010р., 3036, 37 грн. пені, 2920, 15 грн. інфляційних збитків, 1667, 17 грн. трьох відсотків річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №1 від 19.05.2010р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 39249,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковою накладною №СК-000017 від 20.05.2010р. на суму 39249, 00 грн. та довіреністю на отримання товару уповноваженою особою відповідача № 11 від 19.05.2010 року (оригінал якої оглянуто в судовому засіданні).

Додатком №2 до Договору, підписаним між Сторонами, визначено Графік виплат за продукцію відвантажену згідно Додатку 1, а саме: 01.08.2010р. на суму 7850,00 грн., 01.09.2010р. на суму 7850,00 грн., 01.10.2010р. на суму 7850,00 грн., 01.11.2010р. на суму 7850,00 грн., 01.12.2010р. на суму 7849, 00 грн. Всього -39249,00 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за поставлений товар в сумі 39249, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати зазначеного боргу з урахуванням строків передбачених у Додатку №2 до Договору настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 39249, 00 грн. Доказів оплати заборгованості у розмірі 39249,00 грн. та заперечень щодо наведених Позивачем у позовній заяві обставин Відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що Відповідач припустився прострочення по платежах, Позивач на підставі п. 5.1. Договору просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 3036,37 грн. пені за період з 01.08.2010 року по 31.05.2011 року, враховуючи настання строків оплат, визначених Додатком 2 до Договору, на строк, що не перевищує 183 календарних дні.

У відповідності до п. 5.1. Договору, Сторона-2 за несвоєчасне здійснення платежу за фактично доставлений товар виплачує штрафну неустойку в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний прострочений день, але не більше 50% від несплаченої суми.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені, наданий Позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 3036, 37 грн. згідно розрахунку Позивача наявного в матеріалах справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1667,16 грн. за період 01.08.2010р. по 29.02.2012 року. та інфляційні витрати у розмірі 2920,15 грн. за період з серпня 2010 року по січень 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 1167,17 грн. та інфляційних збитків у сумі 2920,15 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обстановка» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11; код ЄДРПОУ 35264020; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (76018, АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1) 39249 (тридцять дев'ять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 3036 (три тисячі тридцять шість) грн. 37 коп. пені, 2920 (дві тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 15 коп. інфляційних збитків, 1667 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. 17 коп. трьох відсотків річних, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 16.05.2012р.