Рішення № 24170990, 17.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/35/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.12 Справа № 5009/946/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" (юридична адреса: 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 35-А; поштова адреса: 61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69123, АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто", м. Харків, звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя заборгованості за договором № 64 від 12.12.2007 р. в розмірі 24770,41 грн., з яких: 23043,18 грн. сума основного боргу, 754,15 грн. сума пені та 973,08 грн. сума річних.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 64 від 12.12.2007 р. в період з квітня 2011 р. по листопад 2011р. позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 73382,60 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. Проте, у визначені Договором строки, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач за отриману продукцію розрахувався лише частково - в сумі 50339,42 грн. Решта боргу в сумі 23043,18грн. залишалась несплаченою. Надіслана на адресу відповідача Претензія з вимогою сплатити заборгованість, була залишена останнім без задоволення. Посилаючись на приписи статей 530, 625 ЦК України та умови договору № 64 від 12.12.2007 р. позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/946/12, розгляд якої призначено на 17.04.2012 р.

В судовому засіданні 17.04.2012 р., в якому був присутній представник позивача, останній повідомив суд про часткову сплату заборгованості відповідачем. Для надання можливості позивачу представити докази часткової оплати відповідачем суми боргу, в порядку ст. 69 ГПК України, за клопотанням позивача, строк розгляду справи було продовжено на 15-ть днів до 23.05.2012р., розгляд справи відкладено на 17.05.2012р.

Відповідач - ФОП ОСОБА_1 -вимоги суду, викладені в ухвалах від 13.03.2012 р. та від 17.04.2012 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів, не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно долученого до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштової кореспонденції, ухвалу господарського суду від 13.03.2012 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 17.04.2012 р., направлену судом на адресу відповідача, йому було вручено 19.03.2012 р. Ухвала про відкладення розгляду справи на 17.05.2012 р. до суду, через неотримання її адресатом, не поверталась. Таким чином, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Позивач свого представника в судове засідання 17.05.2012 р. не направив, про причини неявки не повідомив, проте надіслав суду письмову заяву (вих. № 172/05 від 10.05.2012 р.), в якій зазначив про часткове погашення відповідачем суми боргу в загальній сумі 14019,08 грн. На підтвердження здійснених відповідачем оплат позивачем надано копії банківських виписок від: 08.02.2012 р., 09.02.2012 р., 10.02.2012 р., 20.02.2012 р., 24.02.2012 р., 05.03.2012 р., 13.03.2012 р., 16.03.2012 р., 09.04.2012 р. При цьому, у вказаній заяві позивачем зазначено, що станом на 17.04.2012 р. сума основного боргу ФОП ОСОБА_1 складає 9024,10 грн., позовні вимоги щодо стягнення пені та суми річних, нарахованих за Договором та вказаних у позовній заяві залишаються без змін, оскільки штрафні санкції були нараховані виходячи із суми заборгованості, що існувала станом на день пред'явлення позовної заяви. Також, позивачем на адресу суду був надісланий лист за вих. № 172/05 від 10.05.2012 р. за підписом головного бухгалтера та генерального директора ТОВ «Ирбис-Авто», згідно якого, станом на 10.05.2012 р. за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 9024,10 грн.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі їх представників за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

В судовому засіданні 17.05.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 12.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ирбис-Авто»(Постачальником, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір № 64 (далі -Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався постачати, а Покупець приймати та оплачувати товари партіями, в строки, в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у видаткових накладних або специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно із п. 3.1 Договору оплату Товару Покупець зобов'язаний здійснити протягом 21 календарного дня з моменту отримання Товару.

Датою поставки вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної про приймання Товару. Підписання Покупцем видаткової накладної про приймання Товару підтверджує отримання покупцем одночасно з Товаром його приналежностей та документів, які стосуються Товару і належать передачі разом з Товаром. При відсутності будь-яких з приналежностей Товару або документів, які стосуються Товару, Покупець робить про це відмітку у видатковій накладній (п. 4.3 Договору).

За змістом п. 8.1 Договору, якщо Покупець не здійснить оплату згідно із п. 3.1 Договору, то Покупець, на вимогу Продавця, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від вартості поставленого, але несплаченого Товару за кожен день прострочення.

Покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми (п. 8.3 Договору).

Як встановлено судом, протягом квітня-листопада 2011 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 73382,60 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних: № Д-006530, № П-008986, № Д-006553 від 26.04.2011р., № Д-006615, № Д-006620 від 28.04.2011р., № П-009484 від 29.04.2011р., № П-009564, № П-009581 від 04.05.2011р., № П-009926, № П-009953, № П-009979 від 06.05.2011р., № Д-006798 від 11.05.2011р., № П-010637, № П-010641, № П-010658 від 13.05.2011р., № Д-006900, № П-010820 від 16.05.2011р., № П-010984 від 17.05.2011р., № П-011323 від 19.05.2011р., № П-011472 від 20.05.2011р., № П-011659 від 23.05.2011р., № П-011879, № П-011993 від 25.05.2011р., № П-012166 від 26.05.2011р., № П-012256 від 27.05.2011р., № П-012555 від 31.05.2011р., № П-013446 від 08.06.2011р., № Д-007680 від 22.06.2011р., № П-015298, № П-015311, № П-015313 від 29.06.2011р., № Д-007851 від 04.07.2011р., № Д-008032 від 12.07.2011р., № П-017589 від 14.07.2011р., № П-026834, № П-026848, № Д-009321 від 15.09.2011р., № Д-009428 від 20.09.2011р., № Д-009447, № П-027771 від 21.09.2011р., № П-028805, № п-028850 від 28.09.2011р., № П-029443 від 03.10.2011р., № Д-009774 від 07.10.2011р., № П-031102, № Д-009887, № Д-009888 від 13.10.2011р., № П-032412 від 21.10.2011р., № Д-010148 від 27.10.2011р., № Д-010369, № П-034863, № Д-010371, № Д-010372, № Д-010382 від 04.11.2011р., № Д-010392 від 05.11.2011р., № Д-010403, № Д-010405, № П-035086, № П-035087 від 07.11.2011р., № Д-010448 від 09.11.2011р., № Д-010490, № П-035730 від 10.11.2011р., № П-036524 від 16.11.2011р.

Відповідач отримав Товар повністю, що підтверджується відмітками у зазначених видаткових накладних.

Отриманий Товар відповідач оплатив лише частково.

За змістом позовної заяви, вартість отриманого Товару відповідач сплатив частково в сумі 50339,42 грн. На підтвердження оплати позивачем було додано до позову копії банківських виписок від: 05.05.2011р., 11.05.2011р., 20.05.2011р., 24.06.2011р., 30.06.2011р., 11.07.2011р., 13.07.2011р., 26.07.2011р., 27.07.2011р., 05.08.2011р., 08.08.2011р., 12.08.2011р., 01.09.2011р., 08.09.2011р., 13.09.2011р., 16.09.2011р., 04.10.2011р., 06.10.2011р., 10.10.2011р., 12.10.2011р., 17.10.2011р., 21.10.2011р., 27.10.2011р., 07.11.2011р., 11.11.2011р., 16.11.2011р., 25.11.2011р., 14.12.2011р., 21.12.2011р., 12.01.2012р., 31.01.2012р.

Листом від 08.02.2012 р. за вих. № 37/02 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату протягом 7-ми днів з моменти отримання вимоги сплатити позивачу 23043,18 грн. основного боргу, 754,15 грн. пені та 973,08 грн. -20% річних.

Вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді.

Письмовою заявою за вих. № 146/04 від 19.04.2012 р., позивач повідомив суд про додаткову сплату відповідачем заборгованості в загальній сумі 14019,08 грн. При цьому в якості доказів оплати позивачем представлено копії банківських виписок від: 08.02.2012 р., 09.02.2012 р., 10.02.2012 р., 20.02.2012 р., 24.02.2012 р., 05.03.2012 р., 13.03.2012 р., 16.03.2012 р., 09.04.2012 р.

Позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми 23043,18 грн. основного боргу, суми 754,15 грн. пені та суми 973,08 грн. 20% річних стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки, кількість та вартість переданого за Договором Товару підтверджується матеріалами справи. Всі вищезазначені видаткові накладні на підставі яких відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 73382,60 грн. містять підписи Продавця (позивача), Покупця (відповідача) та засвідчені печатками обох сторін. Будь-які відмітки щодо відсутності при належностей Товару або документів, що стосуються Товару, на видаткових накладних відсутні.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.1 Договору встановлено обов'язок Покупця (відповідача) здійснити оплату отриманого Товару протягом 21-го календарного дня з моменту отримання Товару.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати Товару, всупереч вимог закону та умов Договору, у повному обсязі не виконав.

Матеріали справи свідчать, що, незважаючи на вимоги позивача, відповідач лише частково оплатив отриманий від позивача Товар, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Судом встановлено, що станом на 05.03.2012 р. (дату звернення позивача з даним позовом до суду згідно відбитку відділення поштового зв'язку на конверті та на Описі вкладення у цінний лист на адресу господарського суду Запорізької області), відповідачем було частково сплачено основний борг в загальній сумі 57918,45 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок від: 08.02.2012 р., 09.02.2012 р., 10.02.2012р., 20.02.2012р., 24.02.2012р., 05.03.2012р., 05.05.2011р., 11.05.2011р., 20.05.2011р., 24.06.2011р., 30.06.2011р., 11.07.2011р., 13.07.2011р., 26.07.2011р., 27.07.2011р., 05.08.2011р., 08.08.2011р., 12.08.2011р., 01.09.2011р., 08.09.2011р., 13.09.2011р., 16.09.2011р., 04.10.2011р., 06.10.2011р., 10.10.2011р., 12.10.2011р., 17.10.2011р., 21.10.2011р., 27.10.2011р., 07.11.2011р., 11.11.2011р., 16.11.2011р., 25.11.2011р., 14.12.2011р., 21.12.2011р., 12.01.2012р., 31.01.2012р.

Отже, станом на 05.03.2012 р. заборгованість відповідача за Договором складала 15404,15 грн., а не 23043,18грн., як зазначено позивачем в позовній заяві.

З огляду на вищевикладене, в задоволенні позовної вимоги про стягнення основного боргу в сумі 7579,03 грн. слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

Після порушення провадження у даній справі відповідач частково погасив суму основного боргу в розмірі 6440,05 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок від: 13.03.2012 р., 16.03.2012 р., 09.04.2012 р.

Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження по справі, в частині стягнення суми основного боргу (6440,05 грн.) слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Решта боргу в сумі 9024,10 грн. залишилась не сплаченою відповідачем.

Наявність заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Ирбис-Авто»за Договором в сумі 9024,10 грн. станом на 10.05.2012 р. підтверджено листом позивача за вих. № 172/05 від 10.05.2012 р., який підписано головним бухгалтером та генеральним директором ТОВ «Ирбис-Авто».

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором задовольняється частково в сумі 9024,10 грн. В частині стягнення 7579,03 грн. основного боргу в позові відмовляється, а в частині стягнення 6440,05 грн. основного боргу провадження по справі припиняється.

Крім вимоги про стягнення основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення 754,15 грн. пені та 973,08 грн. -20% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку в п. 8.3 Договору сторони узгодили інший розмір процентів річних, передбачених частиною 2 ст. 625 ЦК України, встановивши його у розмірі 20 % річних.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього 20% річних заявлені позивачем обґрунтовано. Разом з тим, перевіривши розрахунок 20 відсотків річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд вважає, що вимога про їх стягнення підлягає частковому задоволенню: за заявлений позивачем період сума 20% річних становить 971,73 грн., а не 973,08 грн. як заявлено позивачем, тому в решті вимог про стягнення 20% річних (1,35 грн.) слід відмовити як заявлених необґрунтовано.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п. 8.1 Договору, яким передбачено, що якщо Покупець не здійснить оплату згідно із п. 3.1 Договору, то Покупець, на вимогу Продавця, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від вартості поставленого, але несплаченого Товару за кожен день прострочення.

Оскільки відповідачем не виконувались своєчасно та належним чином зобов'язання щодо оплати вартості отриманого за Договором товару, позивачем нарахована до сплати пеня.

В даному випадку, факт порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем обґрунтовано.

Перевіривши правильність розрахунку пені за заявлений позивачем період з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України, суд знаходить підстави для її часткового задоволення -в сумі 753,08 грн., і для відмови у стягненні пені в сумі 1,07 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 64 від 12.12.2007 р.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69123, АДРЕСА_1, ІД. Код НОМЕР_1, п/р № НОМЕР_2 в АБ «ТАС-Бизнесбанк», МФО 313537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" (юридична адреса: 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 35-А; поштова адреса: 61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, ЄДР 35352325, р/р № 26000301051705 в відділенні № 3700 «Харківська дирекція»ПАТ «Банк Форум», МФО 322948) суму основного боргу в розмірі 9024 (дев'ять тисяч двадцять чотири) грн. 10 коп., суму пені в розмірі 753 (сімсот п'ятдесят три) грн. 08 коп., суму 20% річних в розмірі 971 (дев'ятсот сімдесят одна) грн. 73 коп. та суму судового збору в розмірі 1110 (одна тисяча сто десять) грн. 55 коп.

Видати наказ.

Провадження у справі за вимогою про стягнення суми 6440,05 грн. основного боргу припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 18.05.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко