УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "17" травня 2012 р. Справа № 4/5007/41/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - директор, наказ № 1-К від 01.10.2004 р.; ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 186 від 14.02.2012 р.
від відповідача: не з"явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Анастасія" ( с. Троковичі, Черняхівський район, Житомирська область )
до Приватного підприємства "Родос - 1" ( с. Вереси Житомирського району )
про стягнення 26849,26 грн.
У відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва з 15.05.2012 р. до 17:00 год. 17.05.2012 р.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 26849,26 грн., з яких 25575,80 грн. основний борг, 928,16 грн. пеня, 165,67 грн. інфляційні нарахування, 179,63 грн. 3 % річних.
В судовому засіданні 15.05.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; надав довідку № 218 від 14.05.2012 р. про те, що станом на 14.05.2012 р. сума основного боргу становить 25575,80 грн. (а. с. 25); акт звірки розрахунків станом на 28.03.2012 р., згідно з яким відповідачем підтверджено суму основного боргу у розмірі 25575,80 грн. (а. с. 26).
Відповідач в засідання суду не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.04.2012 р. не виконав, одже, правом на участь у засіданні суду та наданні пояснень не скористався; тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 21), не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
21.01.2011 р. між ПП "Анастасія (с. Троковичі)" ( далі - позивач ) та ПП "Родос-1" ( далі - відповідач ) укладено договір купівлі - продажу № 08/11 від 21.01.2011 р. ( а. с. 7 ), відповідно до п. п.1.1 п.1 якого позивач зобов'язався поставити, відпустити, а відповідач прийняти та оплатити товар в термін, зазначений в договорі або рахунку - фактурі, накладній, яка є невід"ємною частиною цього договору.
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 29675,80 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0002977 від 26.12.2011 р. на суму 7379,70 грн., № РН-0000032 від 11.01.2012 р. на суму 11530,90 грн., № РН-0000111 від 26.01.2012 р. на суму 5457,00 грн., № РН-000066 від 07.02.2012 р. на суму 5308,20 грн., згідно відповідних довіреностей до них, оригінали яких оглянуто в засіданні суду (а. с. 8 -14).
Згідно з п.п. 3.2 п. 3 вказаного договору, термін оплати за поставлений товар становить не більше 5 банківських днів з дня одержання товару, згідно накладних, податкових накладних, товаротранспортних документів.
Проте, відповідач свої зобов'язання виконав частково, перерахувавши позивачу лише 4100,00 грн. по видатковій накладній № РН-0002977 від 26.12.2011 р., внаслідок чого утворився борг перед позивачем за отриманий товар в сумі 25575,80 грн.
Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 928,16 грн. пені, 165,67 грн. інфляційні нарахування, 179,63 грн. 3 % річних.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Як вбачається з акту звірки розрахунків станом на 28.03.2012 р. (а. с. 15), сторонами погоджено суму боргу у розмірі 25575,80 грн.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 25575,80 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 договору купівлі - продажу № 08/11 від 21.01.2011 р. сторонами встановлено, що за несвоєчасну оплату вартості відповідної партії товару покупець ( відповідач ) зобов"язується сплатити постачальнику ( позивачу ) пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
За прострочення сплати вартості отриманого товару, відповідачу нарахована пеня на загальну суму 928,16 грн. за видатковими накладними: № РН-0002977 від 26.12.2011р. за період з 31.12.2011 р. по 13.02.2012 р. на суму 141,02 грн. та за період з 14.02.2012 р. по 09.04.2012 р. на суму 77,98 грн.; № РН-0000032 від 11.01.2012 р. за період з 16.01.2012 р. по 09.04.2012 р. на суму 416,21 грн.; № РН-0000111 від 26.01.2012р. за період з 31.01.2012 р. по 09.04.2012 р. на суму 162,21 грн.; № РН-000066 від 07.02.2012 р. за період з 12.02.2012 р. по 09.04.2012 р. на суму 130,74 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми пені вважаючи, що кількість днів у 2012 році складає 365 днів, тоді як 2012 рік налічує 366 календарних днів.
Тому суд самостійно нараховує суму пені за вищевказаними накладними:
1 ) № РН-0002977 від 26.12.2011 р.:
- за період з 31.12.2011 р. по 13.02.2012 р. ( 7379,70 грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2012 році) х 45 (кількість прострочених днів) = 140,64 грн.;
- за період з 14.02.2012 р. по 09.04.2012 р. ( 3279,70 грн. х 15,5% : 366 х 56 ) = 77,78грн.
Таким чином, загальна сума пені за видатковою накладною № РН-0002977 від 26.12.2011р. складає 218,42 грн.
2 ) № РН-0000032 від 11.01.2012 р.:
- за період з 16.01.2012 р. по 09.04.2012 р. ( 11530,90 грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2012 році) х 85 (кількість прострочених днів) = 415,08 грн.
Таким чином, загальна сума пені за видатковою накладною № РН-0000032 від 11.01.2012 р. складає 415,08 грн.
3 ) № РН-0000111 від 26.01.2012 р.:
- за період з 31.01.2012 р. по 09.04.2012 р. ( 5457,00 грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2012 році) х 70 (кількість прострочених днів) = 161,77 грн.
Таким чином, загальна сума пені за видатковою накладною № РН-0000111 від 26.01.2012 р. складає 161,77 грн.
4 ) № РН-000066 від 07.02.2012 р.:
- за період з 12.02.2012 р. по 09.04.2012 р. ( 5308,20 грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2012 році) х 58 (кількість прострочених днів) = 130,38 грн.
Таким чином, загальна сума пені за видатковою накладною № РН-000066 від 07.02.2012 р. складає 130,38 грн.
Всього загальна сума пені становить 925,65 грн.
На підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нараховано до сплати 3 % в сумі 179,63 грн. за видатковими накладними: № РН-0002977 від 26.12.2011 р. за період з 31.12.2011 р. по 13.02.2012 р. на суму 27,29 грн. та за період з 14.02.2012 р. по 09.04.2012 р. на суму 15,09 грн.; № РН-0000032 від 11.01.2012 р. за період з 16.01.2012 р. по 09.04.2012 р. на суму 80,55 грн.; № РН-0000111 від 26.01.2012 р. за період з 31.01.2012 р. по 09.04.2012 р. на суму 31,40 грн.; № РН-000066 від 07.02.2012 р. за період з 12.02.2012 р. по 09.04.2012 р. на суму 25,30 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3 % річних вважаючи, що кількість днів у 2012 році складає 365 днів, тоді як 2012 рік налічує 366 календарних днів.
За вказаних підстав, суд також самостійно нараховує суму 3% річних:
1 ) № РН-0002977 від 26.12.2011 р.:
- за період з 31.12.2011 р. по 13.02.2012 р. ( 7379,70 грн. (сума боргу) х 3% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2012 році) х 45 (кількість прострочених днів) = 27,22 грн.;
- за період з 14.02.2012 р. по 09.04.2012 р. ( 3279,70 грн. х 3% : 366 х 56 ) = 15,05грн.
Таким чином, загальна сума 3% за видатковою накладною № РН-0002977 від 26.12.2011р. складає 42,27 грн.
2 ) № РН-0000032 від 11.01.2012 р.:
- за період з 16.01.2012 р. по 09.04.2012 р. ( 11530,90 грн. (сума боргу) х 3% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2012 році) х 85 (кількість прострочених днів) = 80,34 грн.
Таким чином, загальна сума 3% за видатковою накладною № РН-0000032 від 11.01.2012 р. складає 80,34 грн.
3 ) № РН-0000111 від 26.01.2012 р.:
- за період з 31.01.2012 р. по 09.04.2012 р. ( 5457,00 грн. (сума боргу) х 3% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2012 році) х 70 (кількість прострочених днів) = 31,31 грн.
Таким чином, загальна сума 3% за видатковою накладною № РН-0000111 від 26.01.2012 р. складає 31,31 грн.
4 ) № РН-000066 від 07.02.2012 р.:
- за період з 12.02.2012 р. по 09.04.2012 р. ( 5308,20 грн. (сума боргу) х 3% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2012 році) х 58 (кількість прострочених днів) = 25,23 грн.
Таким чином, загальна сума 3% річних за видатковою накладною № РН-000066 від 07.02.2012 р. складає 25,23 грн.
Всього загальна сума 3% становить 179,15 грн.
На підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нараховано до сплати інфляційні нарахування в сумі 165,67 грн. за видатковими накладними: № РН-0002977 від 26.12.2011 р. за період з січня місяця по березень місяць 2012 р. на суму 31,15 грн.; № РН-0000032 від 11.01.2012 р. за період з січня місяця по березень місяць 2012 р. на суму 80,71 грн.; № РН-0000111 від 26.01.2012р. за період з лютого місяця по березень місяць 2012 р. на суму 27,28 грн.; № РН-000066 від 07.02.2012 р. за період з лютого місяця по березень місяць 2012 р. на суму 26,53 грн.
Розрахунок позивача щодо сплати інфляційних нарахувань у сумі 165,67 грн. обгрунтований та підлягає задоволенню.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ст.509 Цивільного кодексу України ).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником ( учасниками ) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку ( ст.173 Господарського кодексу України ).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 26846,27 грн., з яких 25575,80 грн. основний борг, 925,65 грн. пеня, 179,15 грн. 3 % річних, 165,67 грн. інфляційні нарахування.
В частині стягнення пені у сумі 02,51 грн., 3 % річних у сумі 00,48 грн. в позові необхідно відмовити.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі ст. ст. 525, 526, 546 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Родос -1" ( 12401, Житомирська область, Житомирський район, с. Вереси, вул. Леніна,16-Г, ідентифікаційний код 33320988 )
- на користь Приватного підприємства "Анастасія" ( 12345, Житомирська область, Черняхівський район, с. Троковичі, вул. Молодіжна, буд. 30-А, ідентифікаційний код 25309846 )
- 25575,80 грн. основного боргу;
- 925,65 грн. пені;
- 179,15 грн. 3 % річних;
- 165,67 грн. інфляційних нарахувань;
- 1818,33 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В частині стягнення пені у сумі 02,51 грн. та 3 % річних у сумі 00,48 грн. в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Лозинська І.В.
Повне рішення складено: 21.05.2012 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу ( з повідом.)
3 - відповідачу (з повідом.)
Судове рішення № 24170591, Господарський суд Житомирської області було прийнято 17.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4/5007/41/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: