Ухвала суду № 24170578, 15.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.05.12р. Справа № 29/5005/6381/2011 Суддя господарського суду Дніпропетровської області Полєв Д.М.

при секретарі судового засідання Карпенко К.М.

за участю представників сторін:

від кредитора - представник ПАТ "ВТБ "Банк" ОСОБА_1 за довіреністю №714/11.5.2 за довіреністю 19.09.2011р.

від боржника - представник ліквідатора ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 02.06.2011р.

розглянувши справу

за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", м. Дніпропетровськ

про визнання грошових вимог

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга.", м. Дніпропетровськ порушено ухвалою господарського суду 18.05.2011р. відповідно до процедури, передбаченої ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон ).

Постановою від 02.06.2011р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі.

Розглядаються спірні грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" (далі - кредитор).

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

10.06.2011р. в газеті "Урядовий кур'єр" №105 (4503) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку ст.51 Закону про банкрутство.

В межах встановлених ч.3 ст.51 Закону строку кредитором направлено на адреси господарського суду та ліквідатора заяви з грошовими вимогами до боржника на суму 189380999,35 грн. та 28248205,08 доларів США.

Відповідно до повідомлення ліквідатора про розгляд грошових вимог №ДЗ/11/148 від 27.07.2011р. вказані грошові вимоги ним відхилено в повному обсязі через те, що в силу ч.5 ст.112 ЦК України вони вважаються погашеними.

В обґрунтування відхилення вимог кредитора ліквідатором зазначено, що при ліквідації ТОВ "Ольга." в порядку ст. 112 ЦК України, ст.61 ГК України ним було направлено повідомлення кредитору про невизнання його вимог. У встановлений ч.5 ст. 112 ЦК України місячний строк після одержання вказаного повідомлення кредитор не звертався до суду з позовом про оскарження відмови ліквідатора, слідовно вимоги останнього вважаються погашеними.

06.09.2011р. до суду надійшли письмові пояснення кредитора щодо відмови ліквідатора у визнанні грошових вимог, в яких банк заперечує проти відмови у визнанні його вимог та просить господарський суд визнати їх у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень кредитором зазначено наступне:

- вимоги Банку ґрунтуються на відповідних судових рішеннях про звернення стягнення на предмети іпотеки;

- правовий режим, який визначено нормами ЦК та яким регулються порядок проведення ліквідації боржника за рішенням власника, не розповсюджується на боржника, оскільки стосовно нього порушено справу про банкрутство, слідовно застосовуванню підлягають виключно положення ч.3 ст.51 Закону щодо права та строків заявлення кредиторами грошових вимог до боржника;

- Закон не передбачає обмежень, згідно з якими кредитори боржника втрачають право на звернення з грошовими вимогами у випадку невизнання їх грошових вимог в ході ліквідації боржника за рішенням власника в загальному порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення кредитора, ліквідатора та його представника, встановлено наступне.

Заявлена кредитором сума заборгованості в загальному розмірі 189380999,35 грн. та 28248205,08 доларів США складається із грошових вимог до боржника як майнового поручителя та ґрунтується наявністю заборгованості збоку позичальників -Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт" (ЄДРПОУ 23759288), Приватна фірма "Апія" (ЄДРПОУ 25613488), Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк" (ЄДРПОУ 23468734) за кредитними договорами, а саме.

26.04.2007р. між ТОВ фірма "Тагіт" та кредитором укладено договір про надання мультивалютної кредитної лінії №115-Ю. У забезпечення виконання зобов'язання по наведеному кредитному договору між ВАТ "Ольга" (правонаступник -ТОВ "Ольга.") та кредитором укладено іпотечний договір №115-Z/1 від 26.04.2007р., згідно якого ТОВ "Ольга." передано в іпотеку наступне нерухоме майно, яке належало ТОВ "Ольга." на праві власності: нежитлова будівля літ."А-2", площею 3435,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1. У зв'язку з невиконанням ТОВ фірма "Тагіт" умов договору про надання мультивалютної кредитної лінії №115-Ю від 26.04.2007р. кредиторо звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2010р. по справі №42/264-10 задоволено вимоги кредитора, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №115-Z/1 від 26.04.2007р. на загальну суму -67347817,41грн. та 12133311,41 доларів США.

23.08.2007р. між ПФ "Апія" та кредитором укладено договір про надання мультивалютної кредитної лінії №139-Ю. У забезпечення виконання зобов'язання по наведеному кредитному договору між ВАТ "Ольга" (правонаступник -ТОВ "Ольга.") та кредитором укладено іпотечний договір №139-Z/1 від 23.08.2007р., згідно якого ТОВ "Ольга." передано в іпотеку наступне нерухоме майно, яке належало ТОВ "Ольга." на праві власності: нежитлові приміщення 1-го поверху №96-133, 2-го поверху №1-21, 3-го поверху №1-27, 4-го поверху №1-24, 5-го поверху №1-22, 6-го поверху №1-20, 7-го поверху №1-22, 8-го поверху №1-20, 9-го поверху №1-17 літ."Е-9", загальною площею 3603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

У зв'язку з невиконанням ПФ "Апія" умов договору про надання мультивалютної кредитної лінії №139-Ю від 23.08.2007р. кредитор звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011р. скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. та рішення господарського суду Харківської області від 27.08.2010р. по справі №42/263-10, якими задоволено вимоги кредитора, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №139-Z/1 від 23.08.2007р. на загальну суму -16114893,67 доларів США, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Харківської області від 05.03.2012р. по справі №5023/068/12(5023/673/11(42/263-10)) звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №139-Z/1 від 23.08.2007р. на загальну суму -16059320,82 доларів США.

На вказане рішення ТОВ "ОЛЬГА." подано апеляційну скаргу, у зв'язку з чим рішення не набрало законної сили.

17.04.2008р. між ТОВ фірма "Пранк" та кредитором укладено договір про відкриття кредитної лінії №173-Ю. У забезпечення виконання зобов'язання по наведеному кредитному договору між ВАТ "Ольга" (правонаступник -ТОВ "Ольга.") та кредитором укладено іпотечний договір №173-Z/1 від 17.04.2008р., згідно якого ТОВ "Ольга." передано в іпотеку наступне нерухоме майно, яке належало ТОВ "Ольга." на праві власності: нежитлова будівля літ."Д-2", площею 1529,8 кв.м. та нежитлова будівля літ."З-3", площею 2194,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2011р. скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2011р. та рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2010р. по справі №61/185-10, якими задоволено вимоги кредитора, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №173-Z/1 від 17.04.2008р. на загальну суму -122033181,94 грн., справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2012р. по справі №5023/9423/11(61/185-10) розгляд справи зупинено до розгляду грошових вимог кредитора у справі про банкрутство ТОВ "ОЛЬГА.".

Отже, вимоги кредитора до боржника ґрунтуються на іпотечних договорах, відповідно до яких ТОВ "Ольга.", виступило майновим поручителем за виконання позичальниками ТОВ фірма "Тагіт", ПФ "Апія", ТОВ фірма "Пранк" зобов'язань за кредитними договорами, шляхом передачі в іпотеку нерухомого майна.

Право власності ТОВ "ОЛЬГА." на об'єкти нерухомості: нежитлова будівля літ."А-2", площею 3435,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1; нежитлові приміщення 1-го поверху №96-133, 2-го поверху №1-21, 3-го поверху №1-27, 4-го поверху №1-24, 5-го поверху №1-22, 6-го поверху №1-20, 7-го поверху №1-22, 8-го поверху №1-20, 9-го поверху №1-17 літ."Е-9", загальною площею 3603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120; нежитлова будівля літ."Д-2", площею 1529,8 кв.м. та нежитлова будівля літ."З-3", площею 2194,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, - підтверджується даними Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (листи від 25.11.2011р. №2392601 та №2392602, від 13.12.2011р. №10998).

Стаття 51 Закону про банкрутство регулює особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до статті 1 Закону боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

В силу названої норми, під грошовим зобов'язанням слід розуміти зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про заставу", яка кореспондується зі ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Частиною 1 ст.575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Заставодавецем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ч.1 ст.583 ЦК України).

Приписами ст.1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи з положень ст.583 ЦК України майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення основного зобов'язання.

Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає види забезпечення виконання зобов'язання, до яких відноситься: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Отже, правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою і забезпеченого іпотекою, не є тотожними і відрізняються один від одного.

Цивільний кодекс України, Закон України "Про іпотеку", Закон України "Про заставу" не передбачають солідарного обов'язку боржника за основним зобов'язанням та майнового поручителя, у зв'язку з чим до майнового поручителя не можуть бути застосовані приписи ст.543 ЦК України, згідно якої, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство відповідно до приписів ч.ч.3, 7 ст.1 Закону про банкрутство є наявність саме грошових зобов'язань.

Однак, договір застави, так само як і договір іпотеки, не породжує у заставодавця (іпотекодавця) грошових зобов'язань перед заставодержателем (іпотекодержателем), останній має право, у разі невиконання боржником забезпеченого заставою (іпотекою) зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави (іпотеки) переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Отже, спірні вимоги кредитора не є грошовими вимогами у розумінні приписів Закону про банкрутство, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.86 ГПК України, ст.ст.23, 25, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", м. Дніпропетровськ на суму 189380999,35 грн. та 28248205,08 доларів США -відхилити.

Суддя Д.М. Полєв