Ухвала суду № 24164754, 18.04.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1-8/12Головуючий у 1-й інстанції Вирста М.М. Категорія - ч.3 ст.185 КК України Доповідач - Подковський О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Подковського О.А.

Суддів - Римар Т. М., Демченко О. В.,

з участю прокурора -Сеник Н.В.

засудженого -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Козівського районного суду від 25 січня 2012 року, яким засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, останнє місце роботи комплектувальник ТзОВ «Тернопільхлібпром», одруженого, на утримані малолітня дитина, раніше судимого:

19 липня 2006 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 187, ст. 69, ч. З ст. 185, ст. 304, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 2 місяці з конфіскацією 1/4 майна, звільненого 12 травня 2009 року Гусятинським районним судом Тернопільської області умовно-достроково від відбуття покарання на не відбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 24 дні,

за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахується із моменту затримання, з 25 жовтня 2011 року.

Запобіжний захід засудженому залишено попередній -тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 844 грн. 20 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи №1-1338/11 від 01 листопада 2011 року та 258 грн. за проведення трасологічної експертизи №1-1349/11 від 07 листопада 2011 року на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача -ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО -838012, р/р 31256272210463.

Як зазначено у вироці, 18 жовтня 2011 року біля 6 год. ОСОБА_2, перебуваючи в АДРЕСА_1, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом зняття скла, через вікно проник в житловий будинок ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, із приміщення кімнати таємно викрав: лікер «Шеріденс»1 пляшку вартістю 165 грн., коняк «Жан - Жак»1 пляшку вартістю 28 грн., коробку цукерок «Золота лілія»вартістю 26 грн. 60 коп., 2 пакетики кави «Нескафе три в одному» вартістю З грн., 3 пачки кави вартістю 90 грн., 1 торт вартістю 60 грн., 1 упаковку печива вартістю 30 грн., та речі: жіноче манто коричневого кольору вартістю 250 грн., спідничку джинсову дитячу синього кольору вартістю 70 грн., спідничку дитячу білого кольору вартістю 50 грн., дитячі джинсові шорти синього кольору вартістю 50 грн., джинсовий дитячий сарафан синього кольору вартістю 70 грн., дитячу спортивну кофту фіолетового кольору вартістю 100 грн., чим заподіяв ОСОБА_3, матеріальну шкоду на загальну суму 992 гривні 60 копійок. З викраденими речами ОСОБА_2 з місця злочину втік та розпорядився ними на власний розсуд.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить пом'якшити призначену міру покарання, посилаючись на те, що у вироці судом було встановлено пом'якшуючі обставини, а саме: свою вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, позитивні характеристики з місця проживання, а також те, що у нього на волі залишилася малолітня дитина. Проте, вважає, що судом не взято до уваги вище наведені пом'якшуючі обставини, які зменшують ступінь тяжкості покарання, та не застосовано щодо призначеного покарання ст.69 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора, який вважає, що вирок слід залишити без змін, дослідивши матеріали та доводи апеляції, колегія вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого злочину разом із кваліфікацією ніким не оспорюється та є вірним.

Міра покарання засудженому ОСОБА_2 призначена у відповідності до вимог ст.ст.65-67 КК України із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і тих пом'якшуючих, на які посилається апелянт і є мінімальною, передбаченою санкцією ч.3 ст.185 КК України.

При цьому, судом вірно враховано, що засуджений був раніше судимий за ч.2 ст.187, ч.3 ст.185, 304 КК України і на шлях виправлення не став.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія не вбачає підстав для зміни вироку суду та для застосування ст.69 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Козівського районного суду від 25 січня 2012 року стосовно нього без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.А. Подковський