Ухвала суду № 24163342, 17.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/484/12

Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

представника позивача: Шкуропат Яни Олександрівни,

представника відповідача: Непийводи Інни Андріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судовими інстанціями встановлено, що ТОВ "Вінницький агрегатний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради 26.02.2007 року.

Предметом діяльності товариства, згідно статуту (а. с. 9-17), є незаборонені законодавством України види господарської діяльності, надання виробничих, торговельно- посередницьких, посередницьких, комерційних, експертних, консультаційних, інформаційних, представницьких, сервісних, транспортних, побутових, комунальних, дилерських, брокерських, юридичних, маркетингових, інжинірингових та інших послуг суб'єктам господарської діяльності, громадянам, юридичним та фізичним особам.

На підставі наказу ДПІ у м. Вінниці № 4540/23 від 14.10.2011 року та, керуючись ст. 20, п. п. 78.1.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Вінницький агрегатний завод" щодо правильності обчислення сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Прайм КТМ" за червень 2011 року. За її результатами складено акт № 4212/2330/34964131 від 26.10.2011 р. (а. с. 19-28).

Висновками вказаного акту зафіксовано порушення за червень 2011 року: 1) ст. 198 ПК України, п. п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо завищення позивачем суми податкового кредиту по операціях з придбання товарів/послуг на загальну суму 125 917 грн.; 2) п. 200.1 ст. 200 ПК України, чим ТОВ "Вінницький агрегатний завод" занижено суму, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету.

На підставі складеного акту перевірки, ДПІ у м. Вінниці винесено податкове повідомлення-рішення № 0003852330 від 10.11.2011р.

Позивач оскаржив вказане рішення до ДПА у Вінницькій області, проте за результатом розгляду скарги, як видно з рішення (а. с. 30-34), ДПА у Вінницькій області залишено податкове повідомлення-рішення № 0003852330 від 10.11.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 125 847, 00 грн. та за штрафними санкціями - 1 грн. без змін, а також збільшено суму податку на додану вартість за основним платежем на 2 179 грн.

Крім того, позивачем направлялась скаргу до Державної податкової адміністрації України, проте в результаті її розгляду, з урахуванням рішення ДПА у Вінницькій області, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Вінницький агрегатний завод" дотримано всі вимоги п. п. 198.1, 198.2 ст. 198, ст. 201 ПК України, а тому позивач мав повне право на віднесення оспорюваних сум податку до податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на умовах договору купівлі-продажу № 31/01 від 21.01.2011 р. між ТОВ "Вінницький агрегатний завод" та ТОВ "Прайм КТМ", продавець зобов'язується передати у власність покупця сплав алюмінію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Ціна за наданий товар визначається в специфікаціях і може коригуватись за домовленістю сторін договору в залежності від зміни вартості сировини, матеріалів, енергоресурсів тощо. Форма оплати є безготівковою, проводиться на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України на умові 100% передоплати наданих товарів. Доставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Також, умовами договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі або накладної.

Щодо факту виконання умов договору, то згідно акту перевірки, на вимогу податкового органу, позивачем на підтвердження відносин з ТОВ "Прайм КТМ" надано банківські виписки, платіжні доручення, податкові, видаткові накладні, акти приймання, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості тощо.

Вказані первинні документи оформлені неналежним чином, з порушенням порядку та правил заповнення, а саме: в видатковій накладній №ПР-0000138 від 29.06.2011 р. не вказано хто та згідно якої довіреності отримував товар, також відсутній штамп підприємства, а податковими накладними завищена ціна товару на 48 350 грн., частина номенклатури не відповідає специфікаціям, перелічене дає підстави вважати проведені господарські операції формальними, такими, що не спричинили реального настання наслідків, в результаті чого не могло законно відбутись віднесення коштів до податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення вказаних висновків відповідача, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція висвітлена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11.

Первинними документами, долученими позивачем до матеріалів справи, підтверджується фактичне отримання позивачем товарів та оплата його вартості, в тому числі сплата ПДВ в складі вартості товару, тобто реальні зміни у власному капіталі позивача відбулись.

Оцінюючи висновок відповідача про те, що за результатами відпрацювання "ризикового кредиту" виявлено, що ТОВ "Пріоритет ЮС" є постачальником ТОВ "ТПК "Призма" у період за червень 2011 року, що являється постачальником ТОВ "Прайм КТМ". Правочини, укладені по ланцюгу поставки ТОВ "Пріоритет ЮС" - ТОВ "ТПК "Призма" - ТОВ "Прайм КТМ" - ТОВ "Вінницький агрегатний завод" не спричинили реального настання юридичних наслідків, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, висвітленої в інформаційному листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже суд першої інстанції обґрунтовано скасував прийняте ДПІ у м. Вінниці податкове повідомлення-рішення №0003852330 від 10.11.2011 року, як протиправне.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 травня 2012 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді /підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар