Ухвала суду № 24163127, 10.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/14181/11

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області, Управління державного казначейства України у м. Хмельницькому про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницького міського відділу УМВСУ в Хмельницькій області, Управління державного казначейства України у м. Хмельницькому, в якому просив суд зобов'язати Хмельницький міський відділ УМВСУ в Хмельницькій області вклеїти фотографію у його паспорт і видати його на руки про що повідомити в письмовій формі; стягнути з Хмельницького міського відділу УМВСУ в Хмельницькій області на його користь 5000 гривень моральної шкоди.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: зобов'язано Хмельницький міський відділ УМВСУ в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_2, який йому видати на руки. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні наполягав на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлялися завчасно та належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, наступне.

В серпні 2011 року ОСОБА_2 здав свій паспорт та 2-ві фотографії до СГІРФО Хмельницького міського відділу УМВСУ в Хмельницькій області. Особа, яка приймала його документи висловлювала невдоволення його відмовою, про добровільну сплату штрафу. Численні його прохання видати йому паспорт не дали позитивного результату. Вважає ці дії Хмельницького міського відділу УМВСУ в Хмельницькій області неправомірними.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що Хмельницький міський відділ УМВСУ в Хмельницькій області з серпня 2011 року протиправно не виконує своїх обов"язків, щодо вклеєння у паспорт позивача фотокарток по досягненню ним 45-ти річного віку і незаконно утримує цей паспорт без законних на те підстав. Притягнення позивача до відповідальності по КУпАП не має причинного зв'язку з вклеєнням фотокарток у паспорт, адже це два різні питання, які вирішуються самостійно.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що її спричинення позивач не довів, так як не підтвердив жодним доказом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВР України №3423-ХІІ від 02.09.1993 року (далі - Положення), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Пунктом 8 Положення визначено, що до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25 і 45 річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові.

Згідно п.18 Положення для вклеювання нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку.

Пунктом 23 Положення забороняється вилучення паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до п.14 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України №600 від 15.06.2006 року (далі - Порядок), для вклеювання фотокартки в разі досягнення громадянином відповідного віку до уповноважених осіб, визначених у пункті 4 Порядку, протягом місяця подаються паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см, які відповідають досягнутому віку.

Згідно п.36 Порядку, паспорти осіб, обвинувачуваних і підозрюваних у вчиненні злочинів, вилучаються тільки у випадках взяття цих осіб під варту або якщо їх паспорти є речовими доказами. В осіб, узятих під варту, паспорти вилучаються органами досудового слідства.

Колегія суддів критично ставиться до відповідей, які були дані позивачу, листами без реєстрації вихідного номеру від 19.10.2011 року за підписом начальника СГІРФО Хмельницького міського відділу УМВСУ в Хмельницькій області Сідлецького В.Б. і від 07.11.2011 року за підписом заступника начальника Хмельницького міського відділу УМВСУ в Хмельницькій області Птащук В.К., адже ці листи без реєстрації (очевидне порушення) і вони направлені в один день, відповідно до відмітки на поштових конвертах. Крім того, цими листами позивачу пропонується здати паспорт і дві фотографії при тому, що паспорт позивача з серпня 2011 року знаходиться у секторі СГІРФО, що в кінці кінців тільки підтверджує неправомірні дії відповідача щодо позивача.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги, щодо зобов'язання Хмельницького міського відділу УМВСУ в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_2, який йому видати на руки, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог про стягнення з Хмельницького міського відділу УМВСУ в Хмельницькій області на користь позивача моральної шкоди від незаконних дій в розмірі 5000 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, немайнових витрат, які зазнав позивач.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Разом з тим, висновки суду першої інстанції про не відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 5000 грн. є обґрунтованими, оскільки останнім в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не доведено передбачених ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали справи не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь його моральних чи фізичних страждань або шкоди завданої його здоров'ю.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 травня 2012 року .

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Сторчак В. Ю.

/підпис/ Ватаманюк Р.В.

З оригіналом згідно:

секретар