Рішення № 24154629, 14.05.2012, Кельменецький районний суд Чернівецької області

14.05.2012

Справа 2-244/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2012 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого -судді Харабари І.В.,

при секретарі Дєдовій В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»подало до суду позовну заяву у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»42524 гривні 73 копійки заборгованості за кредитним договором № CVХRRХ39521011 від 15 грудня 2007 року.

Стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 425 гривень 24 копійки.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву, у якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»визнає частково.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надіславши до суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Судом досліджені наступні докази: розрахунок заборгованості за договором № CVХRRХ39521011 від 15 грудня 2007 року, копія рахунку № 104 ПП ОСОБА_3 від 15 грудня 2007 року, копія накладної № 104 ПП ОСОБА_3 від 15 грудня 2007 року, копія умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), копія анкети позичальника, копія паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, виданий 23 листопада 2000 року Кельменецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області, копія довідки про включення ПАТ КБ «Приват Банк»до ЄДРПОУ, копія банківської ліцензії від 05.10.2011 року № 22, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_2, копія витягу із Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк».

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем ОСОБА_1 15 грудня 2007 року був укладений кредитний договір № CVХRRХ39521011. Згідно даного договору відповідач отримав кредит в розмірі 6552 гривні зі сплатою відсотків у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.12.2008 року. Отже, між позивачем та відповідачкою відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання. Згідно даного договору відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати відповідні платежі за цим договором. Проте, станом на 09.02.2012 року відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, щодо оплати частки боргу у встановлений договором термін та не повернув позивачу основний борг в сумі 6552 гривні, а також прострочив заборгованість по відсотках в сумі 452 гривні 77 копійок. Відповідно до умов договору відповідачу нараховані штрафи: 500 гривень штрафу (фіксована частина), 2001 гривня 18 копійок штрафу (процентна складова), 180 гривень 18 копійок заборгованість по комісії за користування кредитом, 32838 гривень 60 копійок пеня за несвоєчасність виконанням зобов'язань за договором в сумі. Загальна сума нарахованої заборгованості складає 42524 гривні 73 копійки.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за цим договором, порушив свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом також встановлено, що позивачем нараховано відповідачу неустойки відповідно до п.п.6.1 та 6.3 Умов надання споживчого кредиту, які по свої суті є одним і тим же видом відповідальності за порушення строків платежів по кредитному договору.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 32838 гривень 60 копійок пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штрафу -500 гривень як фіксованої частини, штрафу в сумі 2001 гривня 18 копійок, як процентної складової, переконливо свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто, законодавцем передбачено дві підстави для зменшення неустойки за рішенням суду: 1) значне перевищення розміру збитків та 2) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач частково погасив кредит, розмір неустойки у вигляді пені в сумі 32838 гривень 60 копійок перевищує розмір збитків - заборгованості за кредитом, яка становить 6552 гривні. Таким чином, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки, нарахованої позивачем і стягнути з відповідача лише неустойку передбачену п.6.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам в розмірі, яка дорівнює сумі основного боргу, а саме 6552 гривні, оскільки відповідно до ч.3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Така позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (рішення за реєстровим номером 19511605 та ухвали за реєстровими номерами 19511228,12964863,15726875,19520080,8038648,1175345011289049).

Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Враховуючи викладене вище суд вважає, що позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково і з відповідача слід стягнути на користь позивача борг в сумі 13736 гривень 95 копійок в тому числі: 6552 гривні основного боргу, заборгованість по процентах в сумі 452 гривні 77 копійок, заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 180 гривень 18 копійок та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 6552 гривні.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.

Суд вважає, що позивачу слід повернути 210 гривень 65 копійок зайво сплаченого мита.

Враховуючи викладене вище, на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.3,8,10, 11,15, 60, 79, 88, 212- 216 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»13736 (тринадцять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 95 копійок боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Повернути публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк»210 (двісті десять) гривень 65 копійку зайво сплаченого мита

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кельменецький районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: