Постанова № 24153692, 17.05.2012, Шполянський районний суд Черкаської області

справа № 2323/3137/2012

провадження № 1/2323/3/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2012 року Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді: Кравчука В.М.

секретаря: Ткаченко В.Б.

з участю прокурора: Петрової В.В.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників цивільних позивачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шпола Черкаської області кримінальну справу по обвинуваченню:

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоселиця, Катеринопільського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3, жителя АДРЕСА_4, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191; ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України;

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки смт. Катеринопіль, Черкаської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, приватного підприємця, зареєстрованої в АДРЕСА_5, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 і ч. 3 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 2. ст. 27 і ч. 4 ст. 191; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України;

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця смт. Катеринопіль, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2006 та 2011 р.н., приватного підприємця, жителя АДРЕСА_6, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 191; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки с. Вікнено, Катеринопільського району, Черкаської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, пенсіонерки, з 15.11.2010 р. депутата Катеринопільської селищної ради Черкаської області, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_2, раніше не судимої, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в :

органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191; ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 і ч. 3 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 2. ст. 27 і ч. 4 ст. 191; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 191; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення даної кримінальної справи прокурору Черкаської області для організації проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні. Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що підставами для порушення даної кримінальної справи став Акт № 203/17-0092932623853 від 15.08.2008 р. «Про результати планової документальної перевірки приватного підприємця ОСОБА_9 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.09.2006 р. по 31.03.2008 р.»та матеріали дослідчої перевірки зібрані співробітниками УПМ ДПА в Черкаській області. Під час перевірки господарської діяльності ОСОБА_9 були виявлені порушення податкового законодавства та донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 3 331 184,74 грн. і податку на додану вартість в сумі 4 442 674 грн.

Однак, на думку захисту, орган слідства цілеспрямовано, ігноруючи виявлені під час досудового слідства факти щодо здійснення ОСОБА_9 незалежної підприємницької діяльності, висуває обвинувачення ОСОБА_5 у порушенні ним податкового законодавства та донарахуванню податку з доходів фізичних осіб на суму 3 331 184,74 грн. і податку на додану вартість в сумі 4 442 674 грн. за результатами підприємницької діяльності ОСОБА_9

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що в 2006 році ОСОБА_5 попросив передати йому його реєстраційні документи, за що пообіцяв винагороду, але особисто ОСОБА_9 ніякої діяльності не здійснював, доходів від неї не отримував, з якою метою використовувались його документи він нібито не знав. Проте, матеріали справи свідчать про протилежне. Зокрема, в своєму поясненні (т. 24 а.с. 5-6 ) ОСОБА_9 повідомляє, що ОСОБА_5 попросив у нього реєстраційні документи фізичної особи - підприємця для здійснення фіктивної господарської діяльності. Крім того, в матеріалах справи міститься ряд документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності ОСОБА_9, які виконані за його підписом.

Виходячи навіть із версії, яку висуває слідство та державне обвинувачення дії ОСОБА_9, як за епізодами про ухилення від сплати податків, так і по епізодам про розкрадання чужого майна, про службові підроблення, тощо підпадають під ознаки пособництва, що визначено ч. 5 ст. 27 Кримінального кодексу України. Проте, на думку захисту, роль ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих ОСОБА_5 злочинів виходить далеко за рамки пособництва, в чому по справі є досить доказів, як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. До них відносяться, зокрема покази свідків - працівників філії - Катеринопільське відділення № 5387 «Державний Ощадний банк України»ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які під час допиту в судовому засіданні пояснили, що саме ОСОБА_9 був відкритий рахунок НОМЕР_1 та саме ним з даного рахунку отримувались готівкові кошти. Той факт, що під час досудового слідства вказані особи давали інші покази свідчить про тиск на них з боку працівників правоохоронних органів, що призвело до дачі ними неправдивих показів.

На думку захисту, такі обставини дають підставу вважати, що по справі притягнуто до відповідальності не всіх осіб, які приймали участь у вчиненні злочинів, що робить неможливим справедливу оцінку дій кожного з підсудних. Тобто, органами досудового слідства була допущена по справі суттєва неповнота, яку не може бути усунено в судовому засіданні.

Крім того, захисником підсудного ОСОБА_5 зазначено, що органами досудового слідства допущено ряд грубих порушень прав обвинувачених на захист, зокрема, при призначенні та проведенні експертиз. Одним із ключових доказів інкримінованого ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 2, 3 ст. 191 КК України є судово-будівельна експертиза (т. 29 а.с. 147-249). З приводу даної експертизи в судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_13, який пояснив, що при проведенні експертних досліджень і складанні висновку він керувався лише тим об'ємом інформації та документів, які були надані йому слідчим та виходив виключно з даних, зазначених в описовій частині постанови про призначення експертизи від 26 січня 2010 року. Він був обмежений переліком питань, які були поставлені слідчим в даній постанові. При цьому зазначив, що у разі, якби обвинувачений чи інші учасники процесу надали свої відомості і пояснення, а також поставили свої питання перед експертом, то він врахував би їх під час проведення експертизи. Через надання слідчим поверхневої інформації експерту, захисник вважає, що експертом невірно оцінено проведення робіт по завезенню та засипці твердих побутових відходів до колишнього піщаного кар'єру в смт. Катеринопіль та подальшої рекультивації земель на місці вказаного кар'єру та вартість і об'єми робіт по ремонту компресорно - насосної станції в смт. Катеринопіль, робіт по благоустрою в смт. Катеринопіль.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, постанова про призначення експертизи була винесена 26 січня 2010 року, однак обвинуваченим вчасно пред'явлена для ознайомлення не була. Експертиза за даною постановою проведена 17 травня 2010 року, про що був складений висновок експерта.

У справі містяться протоколи про пред'явлення обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 постанови про призначення судово-будівельної експертизи, які датовані відповідно 24 та 25 червня 2010 року. Обвинуваченим ОСОБА_8 і ОСОБА_7 дана постанова взагалі не пред'являлась, а матеріали експертизи не пред'явлені взагалі жодному з обвинувачених, оскільки відповідні протоколи в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, на думку захисту, слідчим допущено грубе порушення прав обвинувачених, які закріплені ст. 197 КПК України, що позбавило їх можливості надати експерту повну і об'єктивну інформацію стосовно об'єктів експертних досліджень та поставити перед ним додаткові питання. Крім того, порушення, які допущені слідчим стосовно призначення та проведення судово-будівельної експертизи мали місце і щодо ряду інших експертиз по справі, а саме: почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів. Так, в більшості випадків постанови про призначення експертиз та матеріали експертиз пред'являлись обвинуваченим одночасно, тобто вже після того, як експертизи були виконані. Тим самим обвинувачені були просто поставлені перед фактом, а реалізація їхніх прав, передбачених ст. 197 КПК України була за таких обставин неможливою. Ряд постанов та експертиз не пред'явлено всім обвинуваченим, а лише окремим з них. Враховуючи викладені обставини, захисник підсудного ОСОБА_5 просив направити справу прокурору Черкаської області для проведення додаткового розслідування.

Заслухавши пояснення підсудних на підтримку клопотання захисника підсудного ОСОБА_5, думку захисника підсудної ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_2 про підтримання даного клопотання, думку прокурора, представників цивільних позивачів, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно п. 8. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Отже, підставами для повернення справи на додаткове розслідування є: неповнота досудового слідства або неправильність попереднього слідства, в тому числі істотні порушення кримінально-процесуального закону. Умовою повернення справи на додаткове розслідування є неможливість усунення названих недоліків у судовому засіданні.

Неповним визнається таке досудове розслідування, у процесі якого залишилися невиявленими істотні обставини справи, що не дозволяє суду з упевненістю реконструювати досліджувану подію і з безсумнівністю дійти висновку про винність або невинуватість обвинуваченого, форму його провини і зв'язок його дій зі шкідливими наслідками, що настали, а отже, правильно вирішити кримінальну справу. Досудове слідство визнається неповним, коли: не з'ясовані суттєві обставини, що належать до предмета доказування у кримінальній справі; не вияснений спосіб вчинення злочину, розмір збитку, наявність причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками; із матеріалів справи не можна визначити форму провини і мотиви дій обвинуваченого (підсудного); не встановлена роль кожного обвинуваченого у вчиненні кожного епізоду злочинної діяльності; не вияснені наявність або відсутність стану необхідної оборони або крайньої необхідності, а також інших обставин, що виключають притягнення особи до відповідальності; залишилися нез'ясованими причини істотних суперечностей у доказах, на яких засноване обвинувачення; не досліджені обставини, що дають підставу притягти до відповідальності інших, причетних до злочину осіб; всебічно не перевірені показання обвинуваченого, заявлені алібі і всі інші версії, що спростовують обвинувачення; не були перевірені доводи обвинуваченого у свій захист. Неповнота залишає сумніви, тому в разі неможливості усунення вищевказаних недоліків у судовому засіданні, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК). При цьому, виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін.

Захисник в своєму клопотанні вказує на ті обставини, що досудовим слідством по справі притягнуто до відповідальності не всіх осіб, які приймали участь у вчиненні злочинів, поскільки в судовому засіданні свідки -працівники філії - Катеринопільського відділення №5387 «Державний Ощадний банк України»ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 показали, що ОСОБА_9 був відкритий рахунок №2600750001879 і саме він отримував з даного рахунку готівкові кошти, що свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечив і вказав, що жодного разу не отримував готівкових коштів у відділенні Ощадбанку. Суд не вважає дані обставини такими, що свідчать про неповноту досудового слідства, оскільки суд має змогу усунути виявлені недоліки шляхом перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства, а саме: шляхом винесення постанов, в порядку ст.315-1 КПК України про судове доручення органу, який проводив розслідування з метою перевірки факту отримання готівкових коштів у відділенні Ощадбанку. Суперечності в показах свідків, які перераховані в клопотанні захисника, є предметом оцінки здобутих за результатами судового розгляду доказів і будуть розглянуті та оцінені судом під час винесення остаточного рішення по даній справі. Крім того, в матеріалах кримінальної справи ( т. 19 а.с. 34-35) знаходиться постанова від 22.12.2008 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_9 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 1,3 ст. 358 КК України. Як вбачається з матеріалів справи, вказана постанова прокурором під час досудового слідства не скасована, на даний час вона є чинною, тому відповідно до вимог ст.6 КПК України являється обставиною, що стоїть на перешкоді вирішенню питання про відповідальність ОСОБА_9

Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. В разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил, установлених в ст. ст. 276, 277, 278 КПК України. Статтею 278 КПК України передбачено, що суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, а суддя -постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження в справі для проведення досудового слідства чи дізнання. Тобто, статтею 278 КПК України передбачений вичерпний перелік осіб, яким надано право звернення до суду із клопотанням про направлення справи на додаткове розслідування для вирішення питання про притягнення до відповідальності інших осіб. В даному випадку захисник підсудного, згідно вимог вищевказаної статті, не наділений правом звертатися з клопотанням про притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.

В ході судового слідства було встановлено, що постанова про призначення судової будівельно-технічної експертизи була винесена 26 січня 2010 року, обвинувачений ОСОБА_5 був ознайомлений з вказаною постановою 24 червня 2010 року, що підтверджується протоколом ознайомлення підозрюваного з постановою про призначення експертизи і роз'яснення йому в зв'язку з цим його процесуальних прав (т. 29 а.с. 137), обвинувачена ОСОБА_6 була ознайомлена з вказаною постановою 25 червня 2010 року, що підтверджується протоколом ознайомлення підозрюваного з постановою про призначення експертизи і роз'яснення йому в зв'язку з цим його процесуальних прав (т. 29 а.с. 138). Висновок будівельно-технічної експертизи №12/Буд. складений 17.05.2010 року ( т. 29 а.с. 147-249). Обвинуваченим ОСОБА_8 і ОСОБА_7 постанова про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 26 січня 2010 року не пред'являлась, а матеріали судової будівельно-технічної експертизи жодному з обвинувачених пред'явлені не були, оскільки відповідні протоколи в матеріалах справи відсутні.

З протоколів ознайомлення підозрюваного з постановою про призначення експертизи і роз'яснення йому в зв'язку з цим його процесуальних прав (т. 29 а.с. 137, 138) вбачається, що обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ознайомлюючись із вказаною постановою про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 26 січня 2010 року, незважаючи на порушення їхніх процесуальних прав, зауважень та заперечень до постанови не мали, про продовження строків для оскарження вказаної постанови клопотань не заявляли. Крім того, при закінченні досудового слідства по даній справі, всі обвинувачені та захисник обвинуваченої ОСОБА_8 -адвокат ОСОБА_2 були ознайомлені з усіма матеріалами кримінальної справи, зауважень, клопотань від обвинувачених з приводу порушеного права на захист при призначенні та проведенні експертиз заявлено не було, що підтверджується протоколами про пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи ( т. 39 а.с. 171, 174, 177, 180, 185).

На думку суду, порушене при призначенні та проведенні експертиз право обвинувачених на захист може бути відновлене під час судового розгляду справи шляхом призначення по справі повторних або додаткових експертиз для встановлення підтвердження або спростування виявлених, на думку захисту, недоліків оцінки проведених робіт по завезенню та засипці твердих побутових відходів до колишнього піщаного кар'єру в смт. Катеринопіль та подальшої рекультивації земель на місці вказаного кар'єру, вартості і об'ємах робіт по ремонту компресорно - насосної станції в смт. Катеринопіль, робіт по благоустрою в смт. Катеринопіль. Вказана експертиза може бути проведена і під час судового слідства. Крім того, слід зазначити, що стороною захисту в судове засідання були викликані та допитані експерти, які проводили будівельно-технічну та почеркознавчу експертизи. Під час допиту сторона захисту не була позбавлена права ставити всі необхідні, на їхній погляд, запитання та клопотати перед судом про призначення повторних або додаткових експертиз.

Таким чином, захисником підсудного ОСОБА_5 не наведено достатніх підстав неповноти досудового слідства по кримінальній справі, умов повернення справи на додаткове розслідування, та які саме неправильності і неповноту досудового слідства неможливо усунути під час судового розгляду справи, тому жодних підстав, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 278, 281 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання захисника підсудного -адвоката ОСОБА_1 про направлення кримінальної справи №2323/3137/2012, провадження №1/2323/3/2012 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 191; ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27 і ч. 3 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 2. ст. 27 і ч. 4 ст. 191; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 191; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 366 КК України прокурору Черкаської області для організації проведення додаткового розслідування -відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук