Вирок № 24151935, 21.05.2012, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

21.05.2012

Справа № 2215/1495/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2012 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої-судді Сагайдак І.М.

з участю: секретаря Загоруйко О.В.

прокурора Баклана Г.В.

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Морозовичі Буда-Кошелівського району Гомельської області, Білорусь, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 02 лютого 2012 року біля 15 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час побутової сварки умисно наніс ОСОБА_3 один удар кухонним ножем в область лівої половини грудної клітки, внаслідок чого ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва в ділянці 8-го міжребір»я по задньо-підмишечній лінії, лівобічного пневмотораксу, підшкірної емфіземи, гематоми м»яких тканин навколо рани, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину, не заперечуючи факту нанесення потерпілій ОСОБА_3 одного удару кухонним ножем в лівий бік в ділянку грудної клітки, визнав частково та показав, що зранку 02 лютого 2012 року вживав горілку. Біля 15 години 30 хвилин того ж дня в приміщенні кухні між ним та його матір»ю ОСОБА_3 виникла сварка, під час якої він правою рукою, у якій був кухонний ніж з металевою рукояткою, наніс один удар цим ножем в лівий бік матері, яка стояла по ліву сторону обличчям до нього. Після удару кинув ножа назад на кухонний стіл, а сам пішов в іншу кімнату дивитись телевізор і заснув. При цьому ОСОБА_4 вказує, що умислу на нанесення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень у нього не було і він не бажав їй умисно заподіяти шкоду, що ушкодження він наніс з необережності, випадково, оскільки хотів налякати потерпілу, щоб вона на нього не сварилась. Проте, в останньому судовому засіданні ОСОБА_4 показав, що не пам»ятає самого моменту нанесення удару потерпілій, а про обставини злочину йому стало відомо із розповідей інших осіб.

Однак, останні показання підсудного ОСОБА_4 спростовуються і його вина у вчиненні злочину повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_3, даними на досудовому слідстві (а.с.36-37), яка показала, що 02 лютого 2012 року біля 15 години 30 хвилин її син ОСОБА_4 за місцем їх проживання під час сварки кухонним ножем наніс їй один удар в лівий бік, після чого вона відчула різкий біль, схопилась рукою за поранене місце, спочатку присіла біля рукомийника, а потім лягла на підлогу. В своїх первинних показаннях, даних в судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_3 також підтвердила факт сварки між нею та підсудним, яка мала місце безпосередньо перед нанесенням тілесних ушкоджень, а також факт нанесення їй удару ножем підсудним ОСОБА_4

Допитаний судом свідок ОСОБА_5 показав, що 02 лютого 2012 року біля 16 години у приміщенні веранди виявив потерпілу ОСОБА_3, яка лежала на підлозі та трималась руками за бік. При цьому ОСОБА_3 йому повідомила, що її вдарив ножем їх син ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні показали, що під вечір 02 лютого 2012 року вони на прохання ОСОБА_8 прийшли до будинку ОСОБА_4, де у веранді на підлозі виявили ОСОБА_3, яка лежала та трималась рукою за лівий бік, який був у крові. Разом із ОСОБА_5 вони перенесли потерпілу на ліжко у кімнату. При цьому ОСОБА_3 розповіла їм, що ОСОБА_4 вдарив її ножем. Крім того, свідки показали, що у той же день були понятими під час огляду працівниками міліції будинку ОСОБА_4, і в їх присутності ОСОБА_4 розповів, що наніс потерпілій один удар ножем в лівий бік після чого положив ніж на місце та пішов спати, та показав як саме та яким ножем наносив удар.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 показали, що 02 лютого 2012 року у вечірній час прийшли до будинку ОСОБА_4, де побачили ОСОБА_3, яка лежала на ліжку у кімнаті та яка розповіла їм, що син ОСОБА_4 вдарив її ножем у бік. Також свідки показали, що через деякий час до будинку приїхали працівники міліції і в їх присутності ОСОБА_4 пояснював, що між ним та потерпілою виникла сварка і він вдарив її ножем, показував ніж, яким її вдарив та розповідав як саме він наніс удар та як була розташована потерпіла до і після удару.

При огляді місця події (житлового будинку АДРЕСА_1) було виявлено та вилучено кухонний ніж, на який вказав ОСОБА_4 та саме яким, з його слів, він заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а.с.6-16).

Протоколом огляду речових доказів та фототаблицею до нього, а саме вилученого під час огляду місця події кухонного ножа, виготовленого з металу сірого кольору, який складається із клинка та руків»я, які виготовлені як одне ціле довжиною 194 мм (а.с.92-94).

Суд вважає за можливе прийняти даний доказ як допустимий, без проведення додаткових досліджень, оскільки в процесі судового розгляду підсудний вказав саме на це знаряддя злочину, стверджуючи, що це саме той ніж за допомогою якого він наніс тілесні ушкодження матері.

В результаті огляду приймального відділення Старокостянтинівської ЦРЛ виявлено та вилучено належні ОСОБА_3 три жіночих кофти та бюстгальтер, які були на ній в момент отримання удару (а.с.17-23), а також протоколом їх огляду, в результаті якого на передніх лівих, передніх лівих під рукавом, задніх лівих та задніх лівих під рукавом частинах жіночих кофт виявлено сухі плями червоного кольору та сліди пошкодження волокон тканин у вигляді поперечного розрізу, а на лівій боковій шлеї бюстгальтера маються пошкодження у вигляді поперечного розрізу з рівними краями під кутом до шлеї, а також сухі плями червоного кольору (а.с.82-89).

В ході проведення відтворення обстановки і обставин нанесення потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 розповів та детально показав на місці яким саме чином він скоїв даний злочин, що підтверджується дослідженими судом протоколом цієї слідчої дії від 03 лютого 2012 року та її відеозаписом (а.с.114-117).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 24 від 05 березня 2012 року у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва в ділянці 8-го міжребір»я по задньо-підмишечній лінії, лівобічного пневмотораксу, підшкірної емфіземи, гематоми м»яких тканин навколо рани, які могли виникнути від дії -удару гострого колюче-ріжучого предмету, яким міг бути кухонний ніж, вказаний в протоколі огляду речових доказів, або йому подібний предмет, в напрямку ззовні до середини, коли ОСОБА_3 могла знаходитись в вертикальному положенні, як повернута до нападника обличчям, так і лівим боком, можливо в строк та за обставин, вказаних в постанові, і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення (а.с.79-80).

Як встановлено висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №74 від 22 лютого 2012 року ОСОБА_4 психічним захворюванням не страждає, не страждав таким і на період інкримінованого йому злочину, а тому міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто відносно скоєного і на момент проведення експертизи його можна вважати осудним (а.с.74-75).

Суд не бере до уваги та відхиляє показання потерпілої ОСОБА_3, які вона давала суду в тій частині, що вона «сама наскочила на ніж та сама попала на ніж», який був у руках підсудного, оскільки вони суперечать її ж показанням, даним на досудовому слідстві та первинним показанням, даним під час судового розгляду, де вона вказувала, що саме ОСОБА_4 наніс їй удар ножем. Такі її показання не відповідають також фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, яким потерпіла одразу ж після отримання тілесних ушкоджень повідомила про обставини їх отримання, а саме, що удар ножем наніс їй ОСОБА_4 Крім того, допитаний судом слідчий СВ Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_13 підтвердив, що на досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_3 свої покази давала добровільно, після чого перечитала протокол допиту та власноручно підписала його. А тому суд вважає, що неодноразова зміна потерпілою в ході судового розгляду своїх показань спрямована на пом»якшення покарання підсудному, який є її сином.

Суд також не бере до уваги показання підсудного ОСОБА_4, що він не пам'ятає моменту нанесення удару потерпілій і що про обставини злочину йому стало відомо від батька ОСОБА_5 та працівників міліції, оскільки це спростовується його чіткими, послідовними та детальними показаннями про обставини вчинення злочину, які він давав під час досудового слідства в ході його допитів як підозрюваного та обвинуваченого, і які могли бути відомі лише йому та потерпілій. В ході відтворення обстановки та обставин події без будь-якого примусу та тиску з боку працівників міліції, що підтвердив ОСОБА_4, він детально показав на місці як саме він наніс удар потерпілій, вказав на місце розташування своє та потерпілої до та після нанесення удару. Механізм нанесення удару потерпілій ОСОБА_4 неодноразово демонстрував і в судовому засіданні. Крім того, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були на місці вчинення злочину з моменту приїзду працівників міліції підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_4 сам добровільно розповідав та показував як наніс удар потерпілій. Свідок ОСОБА_5 в суді також показував, що після того, як він виявив дружину на підлозі з пораненням із сином він не спілкувався.

Суд відхиляє твердження підсудного та його захисника, що ОСОБА_4 тілесні ушкодження потерпілій наніс з необережності, не усвідомлюючи характер своїх дій та не маючи умислу на заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень, оскільки такі спростовуються вищенаведеними доказами, в тому числі первинними показаннями потерпілої ОСОБА_3, даними на досудовому слідстві, де підсудний під час сварки погрожував їй розправою, якщо вона не перестане сваритись, яким суд надає перевагу, висновком судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що у потерпілої виявлено проникаюче ножове поранення розміром 1х2 см із пошкодженням легені, механізмом виникнення тілесних ушкоджень у потерпілої - від удару гострого колюче-ріжучого предмету в напрямку ззовні до середини.

Тобто, про наявність умислу в діях підсудного на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій свідчить спосіб, характер та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, а саме нанесення прямого удару за допомогою ножа в грудну клітку потерпілої, де розташовано життєво важливий орган - легені.

Вказані факти свідчать про цілеспрямовані, обдумані та умисні дії підсудного спрямовані на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3

Аналізуючи усі дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 умисно наніс потерпілій ОСОБА_3 тяжкі

тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, а тому його дії підлягають кваліфікації за ст. 121 ч. 1 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному суд визнає вчинення злочину вперше, примирення із потерпілою та публічне вибачення перед нею, а також те, що він сприяв розкриттю злочину на стадії досудового слідства.

Разом з тим, в ході судового розгляду у поведінці ОСОБА_4 суд не побачив щирого каяття, яке ґрунтується на належній критичний оцінці ним своєї протиправної поведінки та характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовності підлягати кримінальній відповідальності, хоча підсудний й висловив жаль з приводу вчиненого.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.

Органами досудового слідства підсудному вмінена така обтяжуюча покарання обставина, як тяжкі наслідки завданні злочином, однак враховуючи те, що остання є фактично кваліфікуючою ознакою злочину в якому обвинувачується ОСОБА_4, а потерпіла відновила своє здоров»я без втрат будь-яких органів, суд вважає, що її слід виключити із обвинувачення.

При вивченні особи підсудного суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров»я особи, не працює, жодних доходів немає, зловживає спиртними напоями через що в сім»ї виникають постійні сварки, по місцю проживання характеризується негативно і цю характеристику підтвердила в судовому засіданні сільський голова Капустинської сільської ради ОСОБА_9, а інші жителі с. Капустин, які допитувались судом в якості свідків, посередньо охарактеризували його, а також те, що він визнаний здоровим та працездатним, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Приймаючи до уваги підвищену суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_4 злочину, враховуючи характер, спосіб і механізм заподіяння потерпілій ушкоджень, обставини при яких було заподіяно ці ушкодження, що злочин вчинено відносно рідної матері, поведінку підсудного після нанесення удару ножем (залишив потерпілу та пішов в іншу кімнату дивитись телевізор і заснув), а також думку потерпілої, яка вибачила підсудному та просить не позбавляти його волі, суд приходить до висновку, що підсудному слід обрати покарання із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, у виді позбавлення волі, оскільки мають місце декілька обставин, що пом'якшують це покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Старокостянтинівської центральної районної лікарні підлягає задоволенню в зв»язку із його визнанням підсудним, що не суперечить закону та не порушує права та свободи інших осіб. А тому на ОСОБА_4 слід покласти витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілої в сумі 1493 грн. 72 коп.

Що стосується судових витрат, то вони стягуються судом в межах обвинувачення, яке визнано судом доведеним, а тому з підсудного на користь держави слід стягнути лише витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 450 грн. 24 коп., а витрати за проведення експертизи холодної зброї -віднести на рахунок держави.

Речові докази: три жіночих кофти, бюстгальтер та ніж підлягають знищенню.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 21 травня 2012 року, зарахувавши в даний строк час його досудового ув'язнення -з 02 лютого 2012 року по 20 травня 2012 року включно.

Цивільний позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Старокостянтинівської центральної районної лікарні задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Старокостянтинівської центральної районної лікарні (код 02004479, р/р 35414017001461, МФО 815013 в Старокостянтинівському відділенні Ощадбанку) витрати на лікування потерпілої в сумі 1493 грн. 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 450 грн. 24 коп. витрат за проведення судово-дактилоскопічної експертизи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній -тримання під вартою.

Речові докази: три жіночих кофти, бюстгальтер та кухонний ніж -знищити.

. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя: