Вирок № 24142693, 14.05.2012, Гусятинський районний суд Тернопільської області

Справа № 1904/707/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого суду ОСОБА_1

при секретаріПерцовій В.В.

з участю: прокурора Хоми Р.Б.

захисника-адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин справу про обвинувачення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця с. Старий Нижбірок Гусятинського району Тернопільської області та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працює майстром по ремонту взуття та ключів Стілька м. Миколаїв вул. Паризької комуни, 28, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, за ч.1 ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудній вчинив злочин при наступних обставинах: 14.01.2012 року, у вечірній час, в приміщенні будинку культури, що в с. Старий Нижбірок Гусятинського району, на ґрунті неприязних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла бійка, в ході якої ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, кулаком своєї правої руки наніс декілька ударів по лівій стороні обличчя ОСОБА_4, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді травми голови (перелом нижнього краю лівої очниці; рани, садна, синці на обличчі; крововилив під кон'юктиву лівого ока). Продовжуючи бійку ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 ще кілька ударів в область грудної клітки та поперекової ділянки тіла (по нирках) удари ногою, які згідно висновку експерта № 74 від 17.02.2012 року, за ознакою тривалого розладу здоров'я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в предявленому йому обвинуваченні визнає повністю і пояснив, що дійсно 28.12.2011 року він спільно із своєю донькою приїхав в с. Старий Нижбірок Гусятинського району до своїх батьків для святкування новорічних та різдвяних свят. 14.01.2012 року близько 17 год. він вирішив піти в гості до свого двоюрідного брата ОСОБА_5 Не знайшовши останнього він направився до місцевого будинку культури. Дорогою він зустрів свого односельця ОСОБА_4, з яким у нього зав'язалась розмова. В ході розмови він запропонував ОСОБА_4 піти разом із ним до місцевого магазину та пригостити його пивом. На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодився а разом із ним попрямував до магазину. Будучи там, він придбав пляшку горілки та продукти, після чого разом із ОСОБА_4 направився до будинку культури с. Старий Нижбірок. Прийшовши туди, вони зайшли до кімнати, яка призначеної для гри у настільний теніс та доміно, та почали там розпивати спиртне. Під час бесіди ОСОБА_4 зробив йому зауваження з приводу того, що він розмовляє на російській мові, на що він відповів, що змушений говорити цією мовою, оскільки у м. Миколаїв, де він на даний час проживає, більшість населення спілкуються російською мовою. Почувши це, ОСОБА_4 взяв свої рукавиці чорного кольору та наніс йому декілька ударів ними по обличчю. Звернувшись до останнього він попросив припини такі свої дії, однак ОСОБА_4 не підводячись зі стільців своєю долонною зоною кисті наніс йому один удар в зону чола. Одразу після удару він піднявся зі стільця та відсунувши стіл, що стояв між ними, підійшов до ОСОБА_4 та своїм кулаком почав наносити удари по його лівій стороні обличчя. Всього він наніс близько чотирьох ударів. Побачивши на обличчі ОСОБА_4 кров, він припинив наносити йому удари. В цей час до кімнати зайшов директор будинку культури та забрав його від ОСОБА_4, вивівши на вулицю. На цьому інцидент між ними припинився. Цивільний позов прокурора про стягнення витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в розмірі 1 170,78 грн. визнає повністю; цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. визнає частково та матеріальної шкоди в розмірі 10 000 грн. не визнає, оскільки витрати повязані з лікуванням відшкодовані повністю. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати та обмежитись дослідженням лише його показів та показів потерпілого. Зміст статті 299 КПК України йому розяснено та зрозуміло.

За згодою учасників судового розгляду суд прийшов до висновку за можливе обмежитись дослідженням лише показів підсудного та потерпілого, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і які правильно розуміє підсудній та інші учасники процесу.

В судовому засідання потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 14.01.2012 року близько 16.00 год. він повертався додому. Будучи на вулиці Центральній с. Старий Нижбірок Гусятинського району він почув як із приміщення будинку культури лунає музика у зв'язку із чим вирішив туди зайти. Там на той момент проходила репетиція інструментального гуртка. Послухавши музику він через 20-25 хв. вийшов із клубу та попрямував додому. Знаходячись біля господарства ОСОБА_6 зустрів ОСОБА_3 (сина свого однокласника ОСОБА_7М.), який як йому стало пізніше відомо приїхав відвідати своїх батьків. При зустрічі він привітав ОСОБА_3 із поверненням додому та зі святом ОСОБА_8 Великого. В ході розмови ОСОБА_3 запропонував йому пройти до місцевого магазину, де придбати випивку для того щоб відсвяткувати свято. На пропозицію він погодився та разом із ОСОБА_3 пішов до місцевого магазину. Будучи там ОСОБА_3 придбав пляшку горілку та закуску після чого вони вдвох пішли в будинок культури, де зайшли до приміщення для гри у настільний теніс та доміно. У вказаному приміщені розміщений один стіл та дві секції дерев'яних стільців, куди вони і присіли та почали розпивати спиртне. Під час розмови він зробив ОСОБА_3 усне зауваження з приводу того, що він розмовляв російською мовою. Після чого ОСОБА_3 наніс йому близько п'яти ударів своїм кулаком по обличчю, а саме в область лівого ока, від чого він відчув різку біль у вказаній ділянці. Після таких ударів він втратив свідомість, однак прийшов до тями через деякий час. Будучи уже при свідомості та намагаючись підвестися побачив як ОСОБА_3 своєю ногою наносить удари по обличчю, в область грудної клітки та поперекової ділянки тіла (по нирках). Що із ним відбувалось далі він сказати не може. При зверненні до лікарні йому поставили діагноз тілесні ушкодження у вигляді травми голови (перелом нижнього краю лівої очниці; рани, садна, синці на обличчі; крововилив під кон'юктиву лівого ока. ОСОБА_4 в судовому засіданні змінив позовні вимоги та просив суд стягнути тільки 10 000 грн. моральної шкоди. В частині позову про стягнення матеріальної шкоди відмовився, мотивуючи ти, що матеріальна шкода йому повністю відшкодована підсудним під час стаціонарного лікування. Просить задоволити цивільний позов.

При таких обставинах суд прийшов до висновку, що злочинні дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, так як він спричинив ОСОБА_4 умисно середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а тому вважає за необхідне обрати йому покарання у виді обмеження волі. Крім цього, враховуючи обтяжуючу обставину, що вчинив злочин у стані алкогольного спяніння, суд враховує помякшуючі вину обставини, а саме, позитивну характеристику по місцю проживання, що щиро розкаюється у вчиненому, потерпілий просить суворо його не карати. З врахуванням вищезазначених помякшуючих вину обставин, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, а тому його слід на підставі ст.75 КК України звільнити від відбуття покарання з випробуванням.

Заявлений прокурором цивільний позов про стягнення з підсудного витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в розмірі 1 170,78 грн. в користь держави, суд, вважає, що позов слід задовольнити.

Розглянувши заявлений потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_3 коштів в розмірі 10 000 грн. про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що даний цивільний позов підлягає до задоволення частково, а саме в розмірі 8 000 грн.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.81 КПК України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїд.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України і обрати йому покарання за цією статтею у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 ч.3 КК України зобовязати ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Фінансового управління Гусятинської РДА, Гусятинської ЦКРЛ 31415535700116 ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012, код 02316173 витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в сумі 1 170 (одна тисяча сто сімдесят) гривень 78 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.

В задоволенні решти позову відмовити.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Речові докази після вступу вироку в законну силу:

- марлеві тампони зі змивами крові, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи в

двох окремих опечатаних конвертах з пояснювальними написами знищити;

- одяг ОСОБА_4 та одяг ОСОБА_3 в опечатаному вигляді повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту проголошення в апеляційний суд Тернопільської області через Гусятинський районний суд.

Суддя:

ОСОБА_1