Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Справа № 1/2220/20/2012
1-365/11/2220
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2012 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого -судді Босюка В.А.,
при секретарі -Кулеші Л.М., Журавській Н.М.,
з участю прокурора -Вознюка Р.П.,
потерпілої -ОСОБА_1, її представника адвоката -ОСОБА_2,
адвокатів -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 -дружини ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка Хмельницької області кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта незакінчена вища, неодруженого, приватного підприємця, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимого, -
у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4,
уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина
України, освіта вища, приватного підприємця, одруженого, на
утриманні малолітня дитина, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7,
уродженця та жителя АДРЕСА_3
громадянина України, освіта вища, приватного підприємця, одруженого,
на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України, суд, -
В С Т А Н О В И В :
24 листопада 2009 року, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, за попередньою змовою між собою, з метою примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникли з угод позики між боржником ОСОБА_10 та кожним із них, будучи достовірно проінформовані про передачу ОСОБА_10 коштів через свого кума ОСОБА_11, якого ОСОБА_10 уповноважив передати кошти для погашення перед ними боргу, автомобілем «КІА СІД»державний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_9, на пропозицію ОСОБА_8 приїхали в ліс, що по дорозі на с. Савичі Шепетівського району, де стали під погрозою застосування насильства примушувати ОСОБА_11 передати їм борг ОСОБА_10 В зв'язку з відмовою ОСОБА_11 передати борг, ОСОБА_8, відвівши ОСОБА_11 в лісі трохи в сторону, з метою залякування та примусу передачі боргу, вийшовши за межі домовленості з ОСОБА_6 на примушування до виконання цивільно-правового зобов'язання, палицею умисно став наносити потерпілому численні удари по різних частинах тіла, в тому числі й тоді, коли той лежав на землі, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді переломів 10, 11 ребер по біляхребетній лінії зліва, синців на задній поверхні грудної клітки зліва, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я в приміненні до живої людини, закритої черепно-мозкової травми, синця в ділянці правого ока, крововиливу на внутрішній поверхні шкіри голови в лобній ділянці, субархноїдального крововиливу на обох півкулях речовини головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що призвело до набряку речовини головного мозку, від чого настала смерть ОСОБА_11
ОСОБА_9, будучи очевидцем спричинення ОСОБА_8 24 листопада 2009 року, близько 19 години 30 хвилин, в лісі, що по дорозі на с. Савичі Шепетівського району, умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11, та ОСОБА_8 і ОСОБА_6 в той же час та місці примушування ОСОБА_11 до виконання цивільно-правовових зобов'язань, що є тяжкими злочинами, приховав скоєння ними вказаних злочинів, не повідомивши про таке правоохоронні органи.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 не заперечуючи нанесення ОСОБА_11 палицею тілесних ушкоджень по руках і ногах, свою вину в інкримінованих злочинах не визнав, позов потерпілої визнав частково, показав, що 24 листопада 2009 року о 19-ій годині ОСОБА_6 по телефону запропонував зустрітись по питанню боргів ОСОБА_10 перед ними. Зустрівшись цього вечора о 19 годині 15 хвилин з ОСОБА_9 та ОСОБА_6, останній повідомив, що перед тим, як йому зателефонувати, зустрічались з співмешканкою ОСОБА_10 ОСОБА_12, яка повідомила, що їх гроші у ОСОБА_11, оскільки бачила, як ОСОБА_10 передавав йому велику суму грошей, після чого зустрілись з ОСОБА_11, який пообіцяв передати їм гроші. Забравши перебуваючого у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_11 від гуртожитку, який сказав, що може частково розрахуватись з ними і для цього необхідно їхати в сторону с. Савичі Шепетівського району, автомобілем під керуванням ОСОБА_9, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 поїхали в напрямку, який вказував останній. Повернувши з траси направо в напрямку с. Савичі, ОСОБА_11 попросив зупинитись, вийшов з автомобіля і пішов у ліс. Він пішов за ОСОБА_11, а за ним позаду йшов ОСОБА_6 Зайшовши в ліс метрів 10-15, ОСОБА_11 на його питання де гроші, сказав, що не може сказати в кого гроші, бо боїться, взяв палицю і намагався його вдарити. Вирвавши з його рук палицю, наніс ОСОБА_11 біля 5-ти ударів по обох руках та ногах, після чого припинив наносити удари, так як задзвонив телефон і вийшов на дорогу розмовляти по телефону. По голові ОСОБА_11 не бив. Біля ОСОБА_11 залишився ОСОБА_6 і вони між собою сварились. ОСОБА_9 стояв 3-5 метрів від автомобіля. Коли він завершив телефонну розмову, повідомив, що йому необхідно їхати в місто, і всі поїхали в м. Шепетівку. За яких обставин ОСОБА_11 сів в багажник автомобіля, він не бачив. Приїхавши в м. Шепетівка, зупинились на перехресті вулиць Рампової та Пролетарська, де ОСОБА_11 вийшов з автомобіля і пішов в сторону гуртожитку. Заперечує спричинення ним тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11, попередню домовленість з ОСОБА_6 на вимагання грошей, оскільки примушував потерпілого повернути лише власні кошти, які був впевнений, що йому передав ОСОБА_10 Раніше ОСОБА_10 двічі через ОСОБА_13 передавав йому борги. Чи бив ОСОБА_11 ОСОБА_6, сказати не може, оскільки не бачив, а свої покази, дані в ході досудового слідства з приводу того, що ОСОБА_6 бив ОСОБА_11 по голові, заперечує, як невідповідаючі дійсності. Позов потерпілої визнає частково, відшкодував їй 15 тис. грн.
Підсудний ОСОБА_6 вину не визнав, позов потерпілої визнав частково, показав, що ввечері 24 листопада 2009 року, дізнавшись від ОСОБА_12 про передачу ОСОБА_10 ОСОБА_11 заборгованих коштів, вирішив їх забрати, оскільки ОСОБА_14 заборгував йому велику суму грошей. З цією метою разом з ОСОБА_9 на автомобілі останнього, та ОСОБА_12 приїхали до гуртожитку, звідки він викликав ОСОБА_11Г, який перебував у нетверезому стані. В ході розмови з ОСОБА_11, присутня при цьому ОСОБА_12 сказала, що бачила як ОСОБА_10 передавав ОСОБА_11 гроші, і сіла в автомобіль, де перебував ОСОБА_9 Після цього завезли ОСОБА_12 додому, і він зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що ОСОБА_10, залишив для ОСОБА_11 гроші, тому треба забрати борги. ОСОБА_8 телефонував тому, що знав, що ОСОБА_10 і йому винен гроші. Забравши з гуртожитку ОСОБА_11, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 автомобілем останнього, за вказівкою ОСОБА_11 поїхали в напрямку с. Савичі Шепетівського району. Проїжджаючи лісом, ОСОБА_11 вказав місце де зупинитись, вийшов з автомобіля та пішов у ліс. За ним пішов ОСОБА_8, він, ОСОБА_9 Перебуваючи від ОСОБА_11 та ОСОБА_8 на віддалі 4-5 метрів, побачив як ОСОБА_11 взяв на землі палицю і намагався нею вдарити ОСОБА_8, однак останній вирвав її з рук ОСОБА_11 та став бити нею потерпілого по руках та ногах. Коли ОСОБА_8 відійшов до автомобіля розмовляти по телефону, він залишився біля ОСОБА_11 однак його не бив, так як той сказав, що не знає де гроші. ОСОБА_9 до ОСОБА_15 не підходив, стояв неподалік від автомобіля. Після цього всі сіли в автомобіль і поїхали в м. Шепетівку. ОСОБА_11 сам сів у багажник автомобіля, так як йдучи в лісі до автомобіля впав та вимастив одяг в болото. Приїхавши в м. Шепетівку після 20-ої години, на прохання ОСОБА_11 зупинили автомобіль за перехрестям вул. Рампової та Пролетарської, де останній вийшов та пішов в напрямку гуртожитку. Вини не визнає, оскільки фізичного насилля до ОСОБА_11 не застосував, не домовлявся і про застосування насильства з ОСОБА_8 В ході досудового слідства погроз чи насилля щодо нього з боку працівників міліції не було.
Підсудний ОСОБА_9 вину визнав повністю, щиро розкаявся, позов потерпілої не визнав та показав, що ввечері 24 листопада 2009 року разом з ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_8, його автомобілем поїхали в ліс в напрямку с. Савичі, де ОСОБА_11 мав показати місце переховування грошей, які був винен ОСОБА_10 Коли приїхали на визначене ОСОБА_11 місце, останній вийшов з автомобіля і пішов у ліс. За ним пішов ОСОБА_8, за ОСОБА_8 ОСОБА_6 Він відійшов від автомобіля метрів три, але потім повернувся назад. Спостерігаючи, чув шорох та побачив силует того, хто бив ОСОБА_11, але хто його бив точно сказати не може, ніби ОСОБА_8 замахувався палицею. Коли у ОСОБА_8 задзвонив телефон, він вийшов на дорогу, а біля ОСОБА_16 залишився ОСОБА_6, однак він не бачив, щоб ОСОБА_6 бив потерпілого. Після цього до автомобіля підійшов ОСОБА_6, а за ним ОСОБА_11, одяг якого був в болоті, тому він сів в багажник автомобіля, який є продовженням салону, та всі поїхали в м. Шепетівка, де ОСОБА_11 вийшов біля перехрестя вул. Пролетарська та Рампова і пішов в напрямку гуртожитку.
Незважаючи на заперечення вини підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_6, визнання вини ОСОБА_9, їх вина у скоєнні встановлених судом злочинів підтверджується сукупністю досліджених в ході розгляду справи доказів, які не викликають сумніву в зв'язку з відповідністю фактичним обставинам та узгодженістю між собою, а саме:
- показаннями потерпілої ОСОБА_11, яка показала, що близько 18 години 24 листопада 2009 року до неї додому приїжджали ОСОБА_6 та ОСОБА_9, шукали її сина ОСОБА_11, і яким її прийомний син ОСОБА_17 повідомив, що ОСОБА_11 знаходиться у ОСОБА_18, вказавши місце проживання останнього. Біля 21-ої години до неї телефонував ОСОБА_18 і запитував чи немає ОСОБА_11 дома. При цьому він повідомив, що до нього в гуртожиток приїжджали незнайомі, забрали ОСОБА_11. Біля 1-ої години ночі їй зателефонували з міліції та попросили підійти до кафе «Смерічка». Автомобілем міліції приїхала в район тарного комбінату, де побачила мертвого сина ОСОБА_19, який лежав побитий, одяг на ньому був брудний. Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_9 відшкодували їй повністю матеріальну шкоду, ОСОБА_6 відшкодував 10 000грн., а ОСОБА_8 15 000грн. моральної шкоди. Позов підтримує з врахуванням отриманого відшкодування;
- показаннями свідка ОСОБА_12, яка показала, що 24 листопада 2009 року до неї додому автомобілем під керуванням ОСОБА_9 приїхав ОСОБА_6 та повідомив, що йому необхідно передати половину із 100 000грн., які за його словами ОСОБА_10 лишив для неї. Заперечивши отримання від ОСОБА_10 коштів, вона повідомила ОСОБА_6, що в її присутності незадовго до свого арешту ОСОБА_10 передав гроші ОСОБА_11 Під час зустрічі ОСОБА_6 з ОСОБА_11 цього ж вечора, в її присутності, ОСОБА_11 заперечив отримання коштів від ОСОБА_10, на що вона сказала ОСОБА_11, щоб не обманював, оскільки ОСОБА_10 передавав йому гроші у її присутності;
- показаннями свідка ОСОБА_18, який показав, що ввечері 24 листопада 2009 року до нього в квартиру двічі заходив ОСОБА_6 та викликав ОСОБА_11. Першого разу в його присутності ОСОБА_6 вимагав у ОСОБА_11 гроші, які залишив ОСОБА_10, на що останній заперечував отримання від ОСОБА_10 грошей. Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_6 вдруге викликав ОСОБА_11 з його квартири, після чого він більше не повернувся. Близько 21-ої години він зателефонував матері ОСОБА_19, від якої дізнався, що останнього не має дома. Відразу після цього зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_11, який схвильовано повідомив, що його сильно побили, везли в багажнику автомобіля і він не знає де знаходиться. На початку 2-ої години ночі ОСОБА_17 повідомив йому, що ОСОБА_11 лежить мертвий на повороті вул. Рампової біля тарного комбінату;
- показаннями свідка ОСОБА_17, який показав, що біля 18-ої години 24 листопада 2009 року до нього додому приїхали двоє незнайомих та запитували брата ОСОБА_11, на що він повідомив, що ОСОБА_11 може бути у ОСОБА_18. На даний час йому відомо, що про ОСОБА_11 запитував ОСОБА_6 Близько 1-ої години ночі автомобілем міліції він з матір'ю приїхав та побачив ОСОБА_11 мертвого в районі тарного комбінату;
- показаннями свідка ОСОБА_20, який показав, що як лікар швидкої допомоги, біля 24-ої години 24 листопада 2009 року виїжджав на виклик в район тарного комбінату, де констатував смерть чоловіка, який лежав на узбіччі дороги на відстані приблизно одного метра від камінця. За температурою тіла, враховуючи погодні умови, тіло могло охолонути не менше як за годину до приїзду швидкої допомоги;
- показаннями свідка ОСОБА_21, який показав, що близько 1-ої години 25 листопада 2009 року у складі слідчо-оперативної групи прибув в район тарного комбінату, де на повороті вулиць знаходився труп чоловіка, який був весь в болоті. Тіло лежало на віддалі 1-1,5 метра від камінця, крові на обличчя не бачив. Виявивши в кишені записну книжку встановили, що це ОСОБА_11, про що відразу повідомили його матір;
- показаннями свідка ОСОБА_22, який показав, що ввечері 24 листопада 2009 року, проїжджаючи власним автомобілем біля тарного комбінату побачив йдучого попереду в попутному напрямку, у брудному одязі чоловіка, який зійшов на узбіччя пропускаючи зустрічний автомобіль. Чоловік впав і коли він порівнявся з цим чоловіком, той піднявся і сперся об камінь. Чи падав чоловік на камінь, чи біля каменя, він не звернув уваги;
- показаннями свідка ОСОБА_23, який показав, що є заступником начальника СКР Шепетівського МВВС і в жовтні 2010 року в коридорі відділу міліції до нього підійшов ОСОБА_22 та повідомив, що 24 листопада 2009 року ввечері був очевидцем того, як рухаючись автомобілем, побачив в районі тарного комбінату невідомого чоловіка який йшов по узбіччю вул. Рампової та падав. Куди та на що падав невідомий чоловік, ОСОБА_22 йому не казав;
- показаннями свідка ОСОБА_24, який показав, що 24 листопада 2009 року в період між 19 та 20 годинами по мобільному телефону спілкувався з ОСОБА_8, який повідомив, що від'їхав в напрямку с. Савичі, де ОСОБА_10 через свого знайомого має передати йому гроші;
- показаннями свідка ОСОБА_10, який показав, що приблизно за тиждень до свого арешту передав через ОСОБА_11 для ОСОБА_8 35 тисяч грн., однак чи передав останньому ОСОБА_11 ці кошти ні у нього, ні в ОСОБА_8 не з'ясовував. Під вартою він перебуває з травня 2009 року. Крім того мав борги перед ОСОБА_6 ОСОБА_8 через ОСОБА_11 борги передавав тричі;
- показаннями експерта ОСОБА_25, який на підтвердження свого висновку судово-медичної експертизи №4/318 від 22.02.2010 року показав, що виявлені на трупі ОСОБА_11 тілесні ушкодження заподіяні предметом продовгуватої форми, а смерть останнього настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми із розлитим субарахноїдальним крововиливом, що призвело до набряку речовини головного мозку. Черепно-мозкова травма у ОСОБА_11 могла виникнути внаслідок падіння з висоти власного росту на земну поверхню, після отримання такої травми потерпілий навряд чи міг говорити, рухатись, втрачає свідомість. Час настання смерті визначити було важко, оскільки розтин трупа проводився на 2-й день, тілесні ушкодження могли бути заподіяні до 20год. 30хв. 24 листопада 2009 року. При наданні своєчасної медичної допомоги життя ОСОБА_11 можна було б врятувати;
- даними протоколу огляду місця події з фото таблицями до нього (а.с. 10-17 т.1), згідно якого з лівої сторони вул. Рампова в м. Шепетівка знаходиться труп невідомого чоловіка віком 25-30 років;
- даними протоколу явки з повинною, протоколів допиту свідком та підозрюваним ОСОБА_9 (а.с. 72-75, 95-96, 198 т.1), в яких останній вказує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вимагали у ОСОБА_11 гроші, які йому передав ОСОБА_10 Після відмови передати гроші, ОСОБА_8 запропонував вивезти ОСОБА_11 в ліс, де відвів його дальше і протягом 20-30 хвилин наносив удари по різних частинах тіла чорним предметом, в тому числі й тоді, коли потерпілий лежав на землі. Оскільки було темно, куди точно наносив ОСОБА_8 удари, він не бачив. ОСОБА_6 в цей час знаходився неподалік автомобіля і участі в побитті ОСОБА_11 не приймав;
- даними протоколу явки з повинною, протоколу допиту підозрюваним ОСОБА_8 (а.с. 76, 87-88 т.1), де останній вказує, що мав розмову з ОСОБА_11 за борги ОСОБА_10, наносив удари палицею по руках та ногах потерпілому , після чого з потерпілим сварився та шарпався ОСОБА_6 ОСОБА_9 весь час стояв осторонь біля автомобіля;
- даними протоколу явки з повинною та протоколу допиту підозрюваним ОСОБА_6 (а.с. 117, 124-126 т.1), згідно яких він вказує, що знаючи про наявність у ОСОБА_11 коштів, які ОСОБА_10 передав для повернення боргу, знаючи, що ОСОБА_10 заборгував ОСОБА_8, запропонував останньому зустрітись і забрати борг. ОСОБА_8 для вирішення цього питання запропонував виїхати з ОСОБА_11 «за місто». В лісі ОСОБА_8 відвів ОСОБА_11 від автомобіля і став предметом, схожим на шланг, бити останнього по тулубу. На його та ОСОБА_9 прохання ОСОБА_8 перестав бити ОСОБА_11;
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_9 (а.с. 149-151 т.1), згідно якого останній вказує, що бачив, як у лісі ОСОБА_8 наносив удари палицею по тілу ОСОБА_11;
- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями до них з участю ОСОБА_6, (а.с. 157-161 т.1, а.с. 104-110 т.3, а.с. 95-101 т.4), згідно яких останній пояснює та показує місце у лісі, де ОСОБА_8 наносив палицею удари ОСОБА_11, місце куди з лісу привезли та залишили потерпілого;
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями до нього з участю ОСОБА_8 (а.с. 34-45 т.3), згідно яких останній показує та розказує за яких обставин, в якому місці, наносив палицею удари ОСОБА_11, вказує, що коли він відходив розмовляти по телефону, то біля потерпілого залишався ОСОБА_6 і між ними відбувалась штовханина, ОСОБА_9 знаходився біля автомобіля, місце куди після побиття привезли та залишили потерпілого;
- даними роздруківки вхідних і вихідних дзвінків номера мобільного телефону ОСОБА_11 НОМЕР_2, згідно якої о 21-06год. 24.11.2009 року між вказаним номером та належним ОСОБА_18 номером мобільного телефону НОМЕР_3 була розмова тривалістю 124 сек. (а.с. 27 т.3);
- даними роздруківки телефонних з'єднань оператора мобільного зв'язку ЗАТ «КиївСтар», згідно якої вхідні та вихідні дзвінки мобільного телефону ОСОБА_8 в період часу з 18-52год. до 19-34год. 24.11.2009 року здійснювались через вежу с. Новичі Шепетівського району (а.с.28-29 т. 3);
- даними розписок як угод позики, підтверджуючих цивільно-правові зобов'язання між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 (а.с.155-157 т.2);
- відтвореною в судовому засіданні інформацією про хід відтворення обстановки та обставин події за участю обвинувачених, що міститься на речових доказах компактдиску та відеокасеті (а.с. 163-164 т.1, 47 т.3);
- висновками комісійних судово-медичних експертиз №55 від 04.05.2010 року (а.с.196-200 т.2), №95 від 27.10.2010 року (а.с.56-58 т.3) згідно яких на трупі ОСОБА_11 були виявлені численні крововиливи в правій очній ділянці і в лобній ділянці, на зовнішній поверхні правого плеча, на задній поверхні правого ліктьового суглобу і на тилі правої кисті, грудній клітці зліва, на внутрішній поверхні правої гомілки, в ділянці спини справа і зліва, в ділянці обох сідниць з розповсюдженням їх на задні поверхні стегон, на зовнішній поверхні лівого стегна на передній поверхні правого стегна, які могли бути заподіяні нанесенням численних ударів по вказаним частинам тіла тупим твердим предметом продовгуватої форми, яким могла бути і палиця, і інший предмет продовгуватої форми, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Переломи 10-11 ребер зліва по біляхребтовій лінії з найбільшою ймовірністю могли утворитися від ударів тупим твердим предметом продовгуватої форми, не були загрозливими для життя в момент заподіяння, мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Субарахноїдальний крововилив над обома півкулями головного мозку, крововиливи в правій очній ділянці і в м'яких тканинах лобної ділянки були загрозливими для життя в момент спричинення, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, перебувають у прямому причинному зв'язку з наставшою смертю. Субарахноїдальний крововилив, як причина смерті потерпілого, виник від контакту передньої частини голови -обличчя з тупим твердим травмуючим предметом. Протиударних внутрішньочерепних ушкоджень, характерних для травми прискорення, якою і є травма від падіння з висоти власного росту, при судово-медичному дослідженні трупа не встановлено. Зовнішніх тілесних ушкоджень в ділянках голови, які б могли свідчити про падіння з висоти власного росту з приземленням на обличчя та ударах до поверхні тупих твердих предметів -землі чи каменя, дослідженням трупа не встановлено. Отже крововиливи в ділянці обличчя та субарахроїдальний крововилив, як причина смерті, з найбільшою ймовірністю утворилися від нанесення ударів в обличчя тупими твердими предметами, можливо і довгастої форми. Після отримання внутрішньочерепної травми потерпілий невеликий проміжок часу, який визначити в хвилинах, годинах неможливо міг самостійно пересуватись, виконувати активні дії, розмовляти по телефону. Від моменту настання смерті до судово-медичного дослідження трупа, яке розпочато о 13-30год. 25.11.2009 року, пройшло 12-24 години;
- показаннями допитаних судом судово-медичних експертів ОСОБА_26, ОСОБА_27, які роз'яснили, що смерть потерпілого настала від субарахроїдального крововиливу, для виникнення якого достатньо одного удару, який, не виключено, міг бути нанесений предметом продовгуватої форми таким, як палиця не малого діаметру з рівною поверхнею без сучків, резиновим круглим предметом. Не виключається, що потерпілий міг через 2 години після отримання черепномозкової травми розмовляти по телефону, 3-4 години і більше жити після цього.
Суд відхиляє показання підсудного ОСОБА_8 про свою непричетність до заподіяння ОСОБА_11 умисно тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть останнього, оскільки такі показання спростовуються даними в ході досудового слідства показаннями підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_6, які будучи очевидцями вказували, що саме ОСОБА_8 в лісі протягом 20-30 хвилин наносив ОСОБА_11 удари по різних частинах тіла чорним предметом, в тому числі й тоді, коли потерпілий лежав на землі. Ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_9 ОСОБА_11 ударів не наносили. Вказані показання повністю узгоджуються з висновками комісійних судово-медичних експертиз №55 та №95 про причину смерті ОСОБА_11, згідно яких виявлене у потерпілого тяжке тілесне ушкодження, яке призвело до його смерті (субарахноїдальний крововилив), виник від контакту передньої частини голови - обличчя з тупим твердим травмуючим предметом. Протиударних внутрішньочерепних ушкоджень, характерних для травми прискорення, якою і є травма від падіння з висоти власного росту, при судово-медичному дослідженні трупа не встановлено. Зовнішніх тілесних ушкоджень в ділянках голови, які б могли свідчити про падіння з висоти власного росту з приземленням на обличчя та ударах до поверхні тупих твердих предметів -землі чи каменя, дослідженням трупа не встановлено. Отже крововиливи в ділянці обличчя та субарахроїдальний крововилив, як причина смерті, з найбільшою ймовірністю утворилися від нанесення ударів в обличчя тупими твердими предметами, можливо і довгастої форми. З показань допитаних судом судово-медичних експертів ОСОБА_26 та ОСОБА_27 слідує, що для отримання субарахноїдального крововиливу достатньо одного удару, який міг бути нанесений предметом продовгуватої форми таким, як палиця, резиновий круглий предмет. Вказані докази спростовують висновок судово-медичної експертизи №4/318 від 22.02.2010 року та показання експерта ОСОБА_25 в частині можливого отримання ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного росту на земну поверхню і показання свідка ОСОБА_22 про те, що він бачив, як ОСОБА_11 ввечері 24.11.2009 року падав на землю та піднімався спираючись об камінь. Факт нанесення в лісі ударів ОСОБА_11 палицею по руках і ногах, падіння останнього на землю, не заперечує і сам підсудний ОСОБА_8, стверджуючи в суді, що не бачив, щоб ОСОБА_6 бив потерпілого. При цьому ОСОБА_8 пояснював, що його показання в ході досудового слідства про нанесення ОСОБА_6 потерпілому ударів палицею по голові не відповідають дійсності.
Крім того, судом встановлено, що між ОСОБА_10 з однієї сторони та ОСОБА_6, ОСОБА_8 з кожним окремо з другої сторони існували не вирішенні на момент скоєння злочину цивільно-правові зобов'язання у виді угод позики, за якими ОСОБА_10 заборгував вказаним підсудним кошти. Ці обставини підтверджуються показаннями всіх підсудних, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, наявними у справі борговими розписками. ОСОБА_10 через свого кума ОСОБА_11 двічі повертав ОСОБА_8, а останній отримував, борги. Статтею ст. 189 КК України встановлена відповідальність за вимогу передачі чужого майна, тому дії підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_6 підлягали б кваліфікації за вказаною нормою за умови вимоги майна, що їм не належить. Незважаючи на те, що документально оформлених цивільно-правових зобов'язань між ОСОБА_11 та підсудними ОСОБА_8 і ОСОБА_6 не існувало, однак дії ОСОБА_10 по передачі їм боргу через ОСОБА_11 вказують на фактичне уповноваження останнього на виконання його зобов'язань перед кредиторами. Наявність для цього у ОСОБА_11 коштів ОСОБА_10 підтвердили в суді свідки ОСОБА_12 та сам ОСОБА_10 ОСОБА_24 вказаних доказів є підставою для перекваліфікації дій ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в цій частині обвинувачення з ч.4 ст. 189 та ч.3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, оскільки, з врахуванням вищенаведеного, їх намір був направлений на отримання належних їм (а не чужих) коштів, і саме про таке між ними в ході телефонної розмови, ще до від'їзду з ОСОБА_11 у ліс, відбулася попередня домовленість.
Судом не встановлено жодного доказу в тому, що примушуючи ОСОБА_11 до виконання цивільно-правових зобов'язань, ОСОБА_6 ставив перед собою за мету, чи домовився з ОСОБА_8 на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. ОСОБА_8, самостійно застосовуючи фізичне насилля до ОСОБА_11, якому умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, фактично вийшов за межі попередньої домовленості з ОСОБА_6, тому за наслідками своїх дій має нести відповідальність персонально. Тобто в даному випадку має місце ексцес виконавця.
За наведених обставин, суд знаходить виправдати ОСОБА_6 в частині обвинувачення в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, вчиненому групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, за відсутністю в його діях складу вказаного злочину. В зв'язку з цим дії ОСОБА_8 в цій частині обвинувачення підлягають кваліфікації за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, виключивши йому з обвинувачення кваліфікуючу ознаку заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження групою осіб.
В частині обвинувачення за ч.4 ст. 189 КК України дії ОСОБА_8 та ОСОБА_6 слід перекваліфікувати на ч.3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я.
Дії ОСОБА_9 органами досудового слідства кваліфіковано за ч.1 ст. 396 КК України вірно, як заздалегідь не обіцяне приховування тяжких злочинів, оскільки він, достовірно знаючи про вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_6 тяжких злочинів утаїв факт їх вчинення від правоохоронних органів, з виключення заздалегідь не обіцяного приховування особливо тяжкого злочину, оскільки скоєння такого ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не знайшло підтвердження в суді.
Призначаючи підсудним вид та розмір покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кожним злочинів, їх особи, обставини, що пом'якшують їм покарання, відсутність обставин, що його обтяжують.
Всі підсудні вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, мають на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, повністю відшкодували потерпілій майнову та частково моральну шкоду, ОСОБА_8 перебуває на диспансерному обліку в урологічному відділенні Шепетівської ЦРЛ з діагнозом хронічний простатит, має на утриманні матір дитину війни 1940 року народження, ОСОБА_6 хворіє хронічним мієлолейкозом, являється інвалідом 3-ої групи загального захворювання та потребує лікування, ОСОБА_9 має на утриманні матір -інваліда 3-ої групи, хворіє гіпертонічною хворобою, визнає вину та щиро кається у скоєному, що суд визнає за обставини, які пом'якшують їм покарання.
Враховуючи наведені обставини, скоєння ОСОБА_8 та ОСОБА_6 тяжких злочинів, а ОСОБА_9 -злочину середньої тяжкості, суд знаходить, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з відбуванням такого реально, а ОСОБА_9 у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробовуванням відповідно до ст. 75 КК України. При цьому суд знаходить, враховуючи кількість пом'якшуючих покарання ОСОБА_6 обставин (хронічний мієлолейкоз, інвалідність, наявність на утриманні малолітньої дитини, повне відшкодування майнової та часткове моральної шкоди потерпілій), його особу (позитивно характеризується, одружений, вперше притягується до кримінальної відповідальності), призначити покарання нижче від найнижчої межі, ніж передбачено санкцією злочину, за який він засуджується.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 слід рахувати з часу фактичного затримання 21 січня 2010 року, а не з дати протокольного затримання 22 січня 2010 року.
Цивільний позов потерпілої підлягає частковому задоволенню, оскільки судом встановлено, що в ході досудового слідства та розгляду справи судом їй повністю відшкодовано матеріальну, та частково в сумі 25 000грн. (10 000грн. ОСОБА_6 та 15 000грн. ОСОБА_8.) моральну шкоду.
Враховуючи, що злочини відносно ОСОБА_11 скоїли ОСОБА_8 та ОСОБА_6, моральну шкоду на користь потерпілої слід стягнути саме з вказаних підсудних. При визначенні її розміру для стягнення, суд враховує, як кількість та тяжкість вчинених кожним з цих підсудних злочинів, так і наслідки, що настали від дій кожного з них, характер і тривалість моральних страждань потерпілої, які зумовлені непоправимою втратою -смертю сина. Тому суд знаходить на її користь стягнути на відшкодування моральної шкоди: з ОСОБА_8 -100 000грн., з ОСОБА_6, 20 000грн. Крім того, з усіх трьох підсудних на користь потерпілої слід стягнути по 500грн., понесених нею витрат на надання правової допомоги адвокатом.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.
Внесена за ОСОБА_8 ОСОБА_28 застава в сумі 20 000грн. підлягає поверненню останній, оскільки запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_8 не обирався, а кошти останньому не належать.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 121 та ч.3 ст. 355 КК України та призначити покарання:
- за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;
- за ч.3 ст. 355 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити 8 (вісім) років позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 355 КК України та призначити покарання з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
За ч.2 ст. 121 КК України ОСОБА_6 виправдати за відсутністю складу вказаного злочину в його діях.
ОСОБА_9 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Строк відбування покарання рахувати: ОСОБА_8 з часу фактичного затримання 21 січня 2010 року, ОСОБА_6 з 08 квітня 2011 року. Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання час перебування під вартою з 22 січня 2010 року по 25 січня 2010 року включно.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 залишити попередню - тримання під вартою, ОСОБА_9 -підписку про невиїзд.
Позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково: стягнути на її користь на відшкодування моральної шкоди: з ОСОБА_8 -100 000 (сто тисяч)грн.., з ОСОБА_6 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_1 по 500 (п'ятсот) грн. з кожного витрат за надання юридичної допомоги.
Речові докази: одяг з трупа ОСОБА_13 (куртку, светр, футболку, джинси, труси, шкарпетки, туфлі), зрізи нігтів та волосся -знищити. Автомобіль «КІА СІД»державний номер НОМЕР_4 повернути ОСОБА_9 Компактдиск та відеокасету з записами відтворення обстановки та обставин події -залишити при матеріалах кримінальної справи.
Повернути ОСОБА_28, проживаючій в АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_5, 20 000 (двадцять тисяч)грн., внесеної на рахунок 37316000535006 Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області код банку 815013 УДКУ у Хмельницькій області, застави за ОСОБА_8.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через суд, що постановив вирок протягом 15-ти днів з моменту його проголошення, а засудженими, що перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Головуючий: /підпис/.
Суддя
Судове рішення № 24133929, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 13.04.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-365/11/2220. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: