Рішення № 24129501, 15.05.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.05.2012 Справа № 0814/1587/2012

Номер провадження 2/0814/1507/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Васильєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Прокурора Ленінського району м.Запоріжжя в інтересах ПАТ „Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ „Родовід Банк" про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки

в с т а н о в и в:

Прокурор Ленінського району м.Запоріжжя звернувся до суду в інтересах ПАТ „Родовід Банк" з позовом в якому зазначивши, однією з форм представництва є звернення прокурора до суду з позовною заявою про захист прав інших осіб, у тому числі юридичних, у випадках порушення інтересів держави. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 р. №580 державою була здійснена капіталізація АТ «Родовід банк», у зв'язку з чим на сьогодні 99,9 % статутного капіталу банку належить державі в особі Міністерства фінансів України. Неодержання прибутку банку від виконання банківських операцій може призвести до погіршення фінансового стану установи, що негативно вплине на повернення грошових коштів численним вкладникам банку, а також може призвести до зменшення надходжень до бюджету в якості платежів та податків, можливості кредитування вітчизняного виробника, розвитку банківського сектору економіки, всебічного банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб, що порушує інтереси держави.

Також в позові зазначено, що 06.12.07 року між Відкритим акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 34 .2/ІЖ-015.07.1, за умовами якого Банк відкрив Позичальнику кредит на купівлю будинку з надвірними будівлями та земельною ділянкою на загальну суму 25 000,00 доларів США строком по 06.12.2022 року. Процентна ставка за кредитним договором становила 11% річних, з дати укладення додаткової угоди до кредитного договору, а саме: 09.09.08 - 13%. Факт видачі кредиту підтверджується випискою з рахунку 22334007000025.840, яка додається до матеріалів справи. Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором.

Відповідач порушив взяті на себе обов'язки щодо своєчасного повернення кредиту, у зв'язку з чим, 25.08.2011 року йому було направлено листи з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором у строк до 25.09.11 року. Незважаючи на вимоги банку, відповідач, ігноруючи усі листи та повідомлення, припинив усі сплати по кредиту, у зв"язку з чим, станом на 16.01.2012 року, заборгованість за Кредитним договором складає 66 830,69 доларів США або 798,98 гривень, в тому числі:

- поточна заборгованісьть за кредитом - 18 194,39 дол.США (вісімнадцять тисяч сто дев'яносто чотири долари 39 центів), що підтверджується випискою за рахунком 22034007000025.840 за період 06.12.07-16.01.12;

- прострочена заборгованість за кредитом - 3 250,26 (три тисячі двісті п'ятдесят долари 26 цент), що підтверджується випискою за рахунком 22376007000027.840 за період 06.12.07.-16.01.12;

-поточна заборгованість за процентами - 114,25 дол.США (сто чотирнадцять доларів 25 центів), що підтверджується випискою за рахунком 22386007000027.840 за період 06.12.07.-16.01.12;

- прострочена заборгованість за процентами - 4 113,01 дол.США (чотири тисячі сто

тринадцять доларів 01 цент), що підтверджується випискою за рахунком 22376007000027.840 за період 06.12.07.- 16.01.12;

- пеня - 41 158,78 (сорок одна тисяча сто п'ятдесят вісім доларів 78 центів) дол.США.

Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за Кредитним договором в сумі 66830,69 доларів СІЛА, що еквівалентно 533 963,85 (п'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні 85 копійок) гривень.

Відповідач, вважаючи умови цього договору несправедливими, надав суду зустрічний позов, в якому вказав, що умови кредитного договору діють всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Просив суд відмовити позивачу у позову, а його позов задовольнити у повному обсязі, визнати недійсним кредитний договір № 34.2/ІЖ - 015.07.1, укладений 06.12.2007 року між ним та Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК», а також визнати недійсним договір іпотеки ВКВ 890431 кредитний договір № 34.2/ІЖ -015.07.1 від 06.12.2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», в теперішній час - ПАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1.

У судовому засіданні Прокурор та представник банку надав розрахунок заборгованості за кредитом, а також докази в обґрунтування своїх вимог, пояснивши, що при укладанні зазначених договорів з боку відповідача не було ніяких претензій до банку. Банк повністю виконав усі умови договору, виходячи з інтересів клієнта. Крім того доповнив, що у разі фінансовій неспроможності сплачувати кредитні кошти за графіком погашення заборгованості, ОСОБА_1 мав можливість звернутися до банку з пропозиціями щодо кредитних канікул або зменшення відсоткової ставки, але таких пропозицій від відповідача не надходило, навпаки він ухилявся від будь яких спілкувань з представниками банку, тому його посилання на добросовісність укладання договорів є безпідставними.

Щодо вимог зустрічного позову, представник позивача їх не визнав, а також пояснив, що з умовами кредитного договору, які повною мірою відповідають чинному законодавству, ОСОБА_1 був ознайомлений у повному обсязі та він самостійно, на свій розсуд, прийняв рішення щодо укладання кредитного договору. Вважає, що зустрічний позов є необґрунтованим, а тому просить в його задоволенні відмовити.

Відповідач та його представник, діючий за дорученням наполягав на тому, що ОСОБА_1 своєчасно вносив щомісячні платежі в повному обсязі і не порушував умови договору, в тому числі і з надання банку своєчасної та достовірної інформації про його фінансово-майновий стан та зі страхування предмета застави за його рахунок. На час укладання договору відповідач виходив із стабільного курсу долара США , стабільних власних доходів та реальної на той час можливості погасити можливе виникнення боргу за кредитним договором з власних доходів . Однак внаслідок фінансово-економічної кризи у нього істотно зменшилась сума прибутку. Крім того, як зазначалося вище, у нього на утриманні знаходяться троє малолітніх дітей. В момент укладання договору він не знав і не міг передбачити, що така зміна настане і що зміна обставин зумовлена причинами, які він, як заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися. Зміна перерахованих істотних умов та зменшення ціни придбаного житла і підвищення грошового еквіваленту оцінки цього майна порушує співвідношення його майнових інтересів по відношенню до того, на що він розраховував при укладенні договору. Припускаючи таке суттєве зростання долара, знецінення гривні, настання фінансової кризи в державі і зменшення більш ніж у сто разів власних доходів він би не укладав ніяких договорів, тому вважає, що світова фінансова криза є надзвичайною та невідворотною подією, яка законом визначається як непереборна сила. Крім того, він як фізична особа, споживач був ініціатором укладення договору, а умови договору запропонував саме Банк, який в порушення Закону України «Про захист прав споживача» не роз'яснив у письмовій формі про преваги та недоліки пропонованих схем кредитування та за відома включив у договір нікчемні вимоги. Відсутність в кредитному договорі положень щодо відповідальності банку, а також не здійснення ним письмового оприлюднення, передбаченого п. 2 ст. 2 Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» свідчить про недотримання банком вимог щодо істотних умов договору, які є необхідними при його укладанні, отже оспорюваний Кредитний договір є незаконним.

Також відповідач звернув увагу суду на той факт, що на його забезпеченні є неповнолітні діти, а згідно зі ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", не можна зменшити, або обмежити права та інтереси дітей при здійсненні будь-яких операцій з нерухомістю.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, а також письмові докази надані сторонами в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства. вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що 06.012.07 року між Відкритим акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» (далі -Банк) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач 1, Позичальник) було укладено кредитний договір № 34.2/ІЖ-015.07.1 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк відкрив Позичальнику кредит на купівлю будинку з надвірними будівлями та земельною ділянкою на загальну суму 25 000,00 доларів США строком по 06.12.2022 року (копія кредитного договору додається) .Процентна ставка за кредитним договором становила 11% річних (до 09.09.08), з дати укладення Додаткової угоди до кредитного договору, а саме: 09.09.08 - 13%.

Факт видачі 06.12.07 кредиту підтверджується випискою з рахунку 22334007000025.840, копія якої додається)

Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором.

Згідно з п.4.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався погашати кредит рівними частками в сумі 138,89 доларів США щомісячно, в строк (термін) до «10»-го числа кожного місяця починаючи з січня місяця 2008 року шляхом внесення готівкою чи перерахуванням зі свого поточного рахунку, вказаний у п.1.2 кредитного договору.

Відповідно до п. 4.3. Позичальник зобов'язався сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом до «10»-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця наступного за звітним, а також «06» грудня 2022 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу Банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку.

Пунктом 4.4 кредитного договору передбачено,що позичальник зобов'язаний щомісячно, під час повернення частини кредиту, що вказаний в п. 4.1. кредитного договору, сплачувати Банку плату за обслуговування кредиту в розмірі 0,2 %, що нараховується на суму виданого кредиту та сплачується в гривні по курсу НБУ.

Згідно пункту 3.10. кредитного договору Позичальник зобов'язався за ненадання банку у встановлені кредитним договором строки будь-яких документів, обов'язковість надання яких передбачено пунктами 3.3,3.8,3.9 кредитного договору, сплачувати штраф розмірі 0,5 процента від загальної суми отриманих кредитних коштів згідно з кредитним договором.

За п.4.7. кредитного договору за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до п.5.1. кредитного договору банк має право у разі недотримання Позичальником умов кредитного договору вимагати повернення одержаної суми кредиту, сплати нарахованих за них процентів, а також звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 06.12.2007.

Невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором призвело до порушення прав та інтересів Банку. Нормами чинного законодавства України, зокрема ст.. 526 ЦК України, передбачено, що, «зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу».

Також у відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким чином, станом на 16.01.12 р. заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «РОДОВІД БАНК» становить 35 505,63 доларів США, що еквівалентно 66 830,69 ,що еквівалентно 533 963,85(п'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні 85 копійок) гривень (за курсом НБУ 7,9898 гривень за 1 долар США станом на 16.01.2012) та 798,98 гривень, загальна сума заборгованості станом на 16.01.2012 становить 534 762,83 (п'ятсот тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят дві гривні 83 копійки) гривень.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмово дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Вимоги щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операції з валютними цінностями встановлена п. в) ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого за № 1429\100о28, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк ( ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом наданих кредитів є однією з основних банківських операцій незалежно від виду валюти, яка використовується.

Крім того, за вимоги п. 3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України відповідно яких, сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості, а п. 3.8 Правил надання банком України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року за № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 25 травня 2007 року за № 541\13808 встановлює, що у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач. Така норма запроваджена на виконання Закону України "Про захист прав споживачів" і виконана банком перед укладенням оспореного позивачем кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи оспорюванні договори про надання кредиту, іпотеки та поруки підписані обома сторонами. Сторонами була погоджена валюта, в якій видано кредит, сторони виконували обов'язки по договору - Банк видав суму кредиту, а позивач певний час виконував графік погашення кредиту. Також було укладено кілька додаткових угод до вказаних договорів. Тобто, своїми діями сторони підтвердили свій намір на укладення зазначених договорів на визначених та погоджених умовах.

Посилання ОСОБА_1 позивача на несправедливість умов кредитного договору в розумінні ст..18 Закону України "Про захист прав споживачів" як на підставу визнання договору недійсним судом не взято до уваги, оскільки відповідно до положень ст..6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на це, не можуть бути прийняті до уваги такі посилання відповідача, що певні умови кредитного договору носять дискримінаційний характер і порушують його права споживача(позичальника) за цим договором.

За таких обставин, суд прийшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання договору недійсним не грунтуються на вимогах закону і задоволенню не підлягають.

З урахуванням останньої обставини суд визнав безпідставними вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними договору іпотеки, оскільки він пов'язував їх недійсність виключно з недійсністю кредитного договору відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України

Зважаючи на викладене, суд проаналізувавши та оцінивши в сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування позовних вимог, зустрічних позовних вимог, а також заперечень на них дійшов висновку, що заявлені прокурором Ленінського району м.Запоріжжя в інтересах ПАТ „Родовід Банк"ПАТ «ОТП Банк» позовні вимоги законні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором в сумі 66830,69 доларів СІЛА, що еквівалентно 533 963,85 (п'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні 85 копійок) гривень, загальна сума заборгованості станом на 16.01.2012 становить 534762,83 (п'ятсот тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят дві гривні 83

копійки) гривень.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають через їх не обґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовій збір у розмірі 3 219 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 4-6, 192, 203, 524, 525, 526, 527, 533, 615, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про Національний банк України», Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Прокурора Ленінського району м.Запоріжжя в інтересах ПАТ „Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1,

зареєстрований за адресою 69000, АДРЕСА_1)

на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (код за ЄДРПОУ

14349442, місцезнаходження - 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, б. 1-3)

заборгованість за Кредитним договором в сумі 533 963,85 (п'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні 85 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1,

зареєстрований за адресою 69000, АДРЕСА_1)

на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (код за ЄДРПОУ

14349442, місцезнаходження - 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, б. 1-3)

судовій збір у розмірі 3219 (три тисячі двісті дев"ятнадцять) гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ „Родовід Банк" про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Козлова